Банки і банківська діяльність. Прибуток банку

Банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку, з дозволу і з обов’язковою реєстрацією НБУ. Законодавство передбачає також створення за рішенням Кабінету Міністрів України державних банків, сто відсотків статутного капіталу яких належать державі. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 500 млн грн.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників банку, виконавчим органом банку, що здійснює поточне управління, є правління банку. Банк зобов'язаний також створити орган, що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав вкладників, інших кредиторів та учасників банку: раду банку, наглядову раду або спостережну раду банку.

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Вкладні рахунки бувають кількох видів: до запитання – можуть вноситися і вилучатися як частинами, так і повністю за першою вимогою власника; на строк (строкові рахунки) – форма акумуляції довгострокових капіталовкладень підприємців і заощаджень населення. У таких вкладах банки зацікавлені найбільше і сплачують проценти залежно від терміну і величини вкладу; ощадні вклади населення– для накопичення коштів з певною метою; вносяться і вилучаються як у повному обсязі, так і частково, за рішенням вкладника;

2) розміщення банківських коштів з метою отримання прибутку, у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також кредитні та інвестиційні операції.Такі послуги називають активними операціями банків (active operations of banks).

На поточних рахунках (current accounts) зберігаються тимчасово вільні грошові кошти підприємств або приватних осіб. Такі рахунки дозволяють клієнтам вносити і одержувати необхідні суми в будь-який момент часу. Процент по поточних рахунках залежить від суми залишку на рахунку і процентної ставки.

Банківський кредит (bank credit) – це позиковий капітал банку у грошовій формі, переданий у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання. Банківські кредити класифікуються за різними ознаками (табл. 11.1).

Таблиця 11.1.

Види кредитів

У світовій практиці основними схемами надання позик вважаються кредитна лінія, револьверний кредит і овердрафт.

Кредитна лінія ( credit line) – це оформлена договором згода банку надавати позичальнику кредити протягом установленого часу до певної заздалегідь визначеної максимальної межі – ліміту кредитування.

Револьверний кредит (revolving credit) – це позика, яка надається банком позичальнику в межах встановленого ліміту заборгованості, використовується повністю або частинами і автоматично відновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту.

Овердрафт (overdraft) є специфічною формою кредиту, що надається лише особливо надійним клієнтам. У цьому разі банк проводить платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку, але в межах узгодженого з ним ліміту. На величину заборгованості клієнта банк нараховує відсоток як за звичайним кредитом.

Чинне законодавство України відносить до кредитних операцій також:

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- лізинг (leasing) – придбання банком за власні кошти і на замовлення свого клієнта машин, транспортних засобів та іншого обладнання з наступною передачею їх в оренду клієнту. Банк при цьому виконує функції лізингодавця, а клієнт стає лізингоодержувачем (орендарем);

- факторинг (factoring) – придбання банком грошових вимог фірм-клієнтів до покупців їхньої продукції або послуг з наступною інкасацією (одержанням по них грошей). Це відбувається так. Продавець продукції відправляє товар своєму замовнику. А свої грошові вимоги до замовника продає банку, одержуючи відразу, до настання строку оплати відвантаженого товару, реальні гроші за вирахуванням відповідного проценту. Коли ж настане час розрахунку за продукцію, банк одержить за товарно-розрахунковими документами повну вартість товару вже від замовника товару. Банк бере на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів;

- форфейтинг (forfeiting) – кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі в експортера векселів, акцептованих імпортером. Причому банк як покупець боргу (форфейтер) зобов’язується відмовитися від свого права регресивної вимоги до кредитора в разі неможливості одержати грошові кошти від боржника. Цим він фактично бере на себе ризики неплатежу, валютний і процентний ризики.

Інвестиційні операції (active investment operations) – це операції з цінними паперами (акціями, облігаціями, векселями, сертифікатами): купівля цінних паперів для власного інвестиційного портфелю банку; купівля-продаж цінних паперів за дорученням клієнта; надання позик під цінні папери.

До банківських послуг також відносять: розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів; касові операції з приймання і видавання коштів; операції купівлі-продажу іноземної валюти і банківських металів на внутрішньому та міжнародному валютних ринках; операції з нерухомістю; акцептні та деякі інші операції.

Фінансові послуги (financial services) банк надає шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів та інші.

Банк має право здійснювати й іншу діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Чистий прибуток банку (net profit of the bank) є різницею між операційними доходами і операційними витратами банку. Операційні доходи банку утворюють: доходи від надання позик під процент; проценти і дивіденди від інвестицій у цінні папери; прибуток від засновництва, біржових операцій; комісійна винагорода за розрахунковими, переказними, довірчими та іншими операціями; доходи від іноземних операцій. Операційні витрати банку включають: проценти, сплачені вкладникам; кошти на оплату праці службовців банку та здійснення банківських операцій.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: