|
|
Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиціПрипустимо, країна І при заданому валютному курсі маг абсолютні цінові переваги як товару 1, так і щодо товару 2, тобто країна І у даному випадку могла б експортувати обидва товари. За такої моделі - «дві країни - два товари» - міжнародна торгівля неможлива, адже експорт допускають з боку лише однієї країни. Проте зовнішня торгівля вимагає, щоб країна отримала за свій експорт зворотний платіж. Іншими словами, торгівля відбувається тільки тоді, коли бажання країн щодо обміну є взаємними. Щоб обмін між країнами І і II відбувся, для Закордону повинна існувати абсолютна цінова перевага щодо товару 2 при заданій абсолютній ціновій перевазі нашої країни щодо товару 1. Резиденти купуватимуть закордонний товар 2, якщо ціна цього товару до торгівлі з огляду на валютний курс нижча для Закордону, ніж на Батьківщині. Якщо ж переформувати обидві виведені раніше умови для абсолютної цінової переваги країни І щодо товару 1 і країни II щодо товару 2, то отримаємо:
Країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2, коли в країни І є абсолютні цінові переваги для товару 1, а в країни II - для товару 2. З рівняння 3.1 також видно,що бажання обміну обох країн повинні бути взаємними. Зовнішня торгівля здійснюється між обома економіками також у протилежному, випадку, а саме: коли країна II має абсолютну цінову перевагу для товару 1, а країна І для товару 2. У цьому випадку країна II експортує товар 1, а країна І – товар 2. Знак нерівності у рівнянні 3.1 змінюється на протилежний. Отже, загальний вигляд умови для торгівлі:
5. Умова торгівлі та обмінний курс Вище вже була показана залежність абсолютних цінових переваг від валютного курсу в умовах використання його як інструменту для зміни валютної політики. Припустимо, що на рисунку 3.2 точкою В позначено абсолютні ціни товару 1 до торгівлі в обох країнах, а точкою С - абсолютні ціни товару 2. Якщо економічною політикою встановлюється валютний курс w0, який перебуває у межах цінових співвідношень,
Наступний аспект вивчення полягає у з'ясуванні ролі валютного курсу для підтвердження абсолютних цінових переваг щодо двох товарів, що зображено на рисунку 3.4. На рисунках 3.4а і 3.4г представлені ринки товару 1; на рисунках 3.4в і 3.4е - ринки товару 2. Рисунок 3.4б відображає валютний курс, який визначається tgα і дорівнює w = Валютний курс w може коливатися лише в межах заштрихованого коридора на рис. 3.4б, коли торгівля повинна здійснюватись у заданому напрямку. Тому при валютному курсі w ' (де курс гривні вищий) зникає абсолютна цінова перевага Батьківщини щодо товару 1. А при валютному курсі w " щезає абсолютний ціновий збиток Батьківщини від товару 2. Валютний курс ми розглядали як екзогенно задану величину. При плаваючих валютних курсах він є ціною валюти. Можна довести, що валютний курс, встановлений на ринку, залишається у межах відношень цін на товари в національних валютах до торгівлі. Щоб відповісти на дане запитання, треба розглянути механізм визначення валютного курсу w на ринку.
В умовах міжнародної торгівлі валютний курс перебуває в межах Отже, валютний курс - це ціна валюти. Він утворюється завдяки попиту і пропозиції на валютному ринку. Припустимо, що імпорт повинен бути оплачений відповідно у валюту країни походження. В такому випадку українським імпортерам для оплати їхніх рахунків потрібні долари. Якщо абстрагуватися від міжнародного руху капіталів і державних угод (наприклад, погашення боргу), то попит на долари залежить від попиту України на імпортні товари. Припущення щодо того, що попит на валюту залежить віл попиту на імпорт. Як же змінюється попит на Батьківщині щодо доларів при змінному валютному курсі? Щоб відповісти на це запитання, необхідно дотримуватися такої логіки. По-перше, Батьківщині потрібні долари в сумі, що дорівнює імпорту, або точніше: попит на долари відповідає вартості імпорту в доларах. По-друге, вартість імпорту в доларах - це добуток фізичного обсягу імпорту на його ціну в доларах. По-третє, якщо курс долара (UAH/$) знижується з 2:1 до 1,5:1, то вітчизняні споживачі потратять менше гривень, щоб купити долар. Така ситуація інтерпретується як здешевлення долара. По-четверте, задана ціна імпортних товарів у гривнях (наприклад, 200 гривень за пару взуття) падає внаслідок зміни валютного курсу (до 150 гривень за пару взуття), тому для вітчизняних споживачів вигідно імпортувати більше товарів, тобто зростає попит на імпортні товари. По-п'яте, зі зростаючим попитом повинна зрости і ціна імпортних товарів у доларах. По-шосте, оскільки ціна і обсяг зростають, повинна збільшитися, вартість імпорту в доларах. Український попит на долари зростає зі спаданням курсу долара. Це відображено на рисунку 3.5.
Функція попиту на долари залежно від курсу долара зображена на рисунку 3.6 кривою UU'. Постає запитання, хто продає долари. За нашими припущеннями, Закордон повинен оплачувати свій імпорт у гривнях. Це дуже важлива умова здорової економічної полі гики держави і підтримання поваги до національної валюти. Якщо американцям потрібні гривні. вони продають долари, щоб отримати гривні. Пропозиція валюти (долара) визначається, таким чином, попитом Закордону на імпорт. Далі припускають, що пропозиція доларів Закордону зростає з підвищенням курсу долара. Це припущення лежить в основі функції пропозиції SS' на рисунку 3.6. У точці Z встановлюється рівноважний курс долара. Якщо відрізок OU на рисунку 3.6 представляє цінове відношення
Пропозиція валюти (долара) визначається попитом Закордону на імпорт – крива SS'. Попит на долари відповідає вартості імпорту Батьківщини в доларах - крива UU’. В умовах автаркії
На рисунку 3.6 представлена вихідна ситуація до торгівлі отримуємо на основі попиту Закордону на імпортний товар 2. Твердження щодо існування певної межі коливання валютного курсу при заданих цінах на товари. При заданих цінах на товари у вихідній ситуації встановлені також межі, в яких повинен перебувати валютний курс, якщо інші джерела попиту і пропозиції валюти не беруть до уваги.
6. Порівняльні цінові переваги Коли валютний курс коливається у межах автаркійних цін, то умова для торгівлі, яка задана у рівнянні 3.1 (країна І експортує товар 1 та імпортує товар 2), перетворюється у
Якщо переписати цю умову по-іншому, то отримаємо:
Твердження щодо тою, що умовою виходу на світовий ринок t наявність порівняльної цінової переваги. Зовнішню торгівлю здійснюють тоді, коли у країни є порівняльні цінові переваги. Щоб зрозуміти перехід від умови 3.1 до умови 3.2, треба усвідомити таке: абсолютні цінові переваги (умова 3.1) визначені шляхом порівняння абсолютних цін на товари, які наведені у валюті певної країни (наприклад, у гривнях). Отже, ці абсолютні ціни товарів мають співвимір (UAH/ME). Якщо - записати умову 3.1 з огляду на співвиміри, то отримаємо:
На противагу цьому відносні цінові переваги визначені шляхом порівняння цін товарів. Співвідношення цін товарів р1/р2 вимірюється:
тобто воно показує, скільки товару 2 можна отримати за одиницю товару 1. Якщо записати умову 3.2 з вимірами, вона набуде вигляду:
Умова 3.2 стосується випадку, коли товар 1 на Батьківщині порівняно дешевший, тобто при автаркії на Батьківщині за одиницю товару 1 ми отримуємо меншу кількість товару 2, ніж у Закордоні. Іншими словами, за одиницю товару 1 в країні І слід віддати менше товару 2. Це, зокрема, пояснюється тим, що на Батьківщині товар 1 можна виробити з меншими затратами, або він не користується надто великим попитом. Зіншого боку, умова 3.2 свідчить про те, що товар 2 у Закордоні порівняно дешевий. Шляхом міркувань ми показали, що абсолютні цінові переваги як умова для торгівлі можуть бути переведені в порівняльні цінові переваги. Розглянемо такий приклад. Нехай при автаркії абсолютні ціни товарів дорівнюють:
тобто ми очікуємо, що країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2. Проте при курсі долара (UAH/$) 2:1 країна І має абсолютну цінову перевагу для обох товарів, а саме: 1 < 0,8 х 2 = 1,6 для товару 1 і 3 < 1,8 х 2 = 3,6 для товару 2. Країна І, таким чином, могла б експортувати обидва товари, а це суперечить твердженню про порівняльні цінові переваги. Щоб не виникла ця суперечність при плаваючому валютному курсі, можна міркувати таким чином. Якщо у наведеній вище ситуації обидва товари в країні І дешевші, у США виникає великий попит на гривні. Тобто, при заданому курсі вони пропонують значну суму доларів, у той час, коли попит на валюту дорівнює нулю. Курс долара повинен впасти. Однак тоді американці змушені витратити на гривні більше доларів. Гривня для них подорожчає. При курсі долара 1,5:1 в Україні все ще існує абсолютна цінова перевага для товару 1 (1 < 1,5 • 0,8 = 1,2). На противагу цьому в США тепер є абсолютна цінова перевага для товару 2 (3 >1,8 • 1,5 = 2,7). Слід зважити на те, що в даному прикладі валютний курс w 1,5:1 лежить між відносними автаркійними цінами, отже, Твердження про здатність валютного курсу перетворювати порівняльні цінові переваги в абсолютні. Валютний курс перетворює порівняльні цінові переваги в абсолютні. При цьому припускають, що попит країни на валюту залежить лише від її попиту на імпорт. Припустимо, що в обох країнах однакове співвідношення цін, але одна з них має абсолютні цінові переваги щодо обох товарів. Тоді торгівлю не можна здійснювати. Нехай р1 = 1, р2= 2; Нам вдалося звести абсолютні ціни товарів до порівняльних або відносних цінових переваг, які визначають як відношення обсягів товарів. У наступних темах наведена модель, де абсолютні ціни товарів, разом з тим і гроші, не відіграють ніякої ролі, тобто ми розглядаємо реальну міжнародну економіку. На противагу цьому в другій частині книги на передній план вийдуть гроші й абсолютні ціни товарів (валютні курси). У даному випадку йдеться про монетарну міжнародну економіку. Умова 3.1 - центральна вихідна точка теорії зовнішньої торгівлі. У наступних темах 4 і 5 зроблена спроба детальніше проаналізувати умову 3.1 і навести кон'юнктуру економічної дійсності, за якої виконується умова для торгівлі. 7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування Коли країна має порівняльні цінові переваги для товару, то вона експортуватиме цей товар і спеціалізуватиметься на його виробництві. Відносні ціпові переваги одночасно визначають, де буде розташоване виробництво. Виробництво здійснюється у тих країнах, які мають певну цінову перевагу. Якщо в країні існує цінова перевага для певного товару, а разом з цим і експортний шанс, то вона має також перевагу в розташуванні. Питання щодо торгових потоків і розташування - це дві нероздільні проблеми: обидва питання вирішуються одночасно. Щодо міжнародного поділу праці, то його слід розглядати як проблему алокації (розташування), розв'язок якої вимагає інформації щодо торгових потоків і розташування. Отже, розміщення виробництва дає змогу зробити висновок про порівняльні переваги місцевостей. Відмінності у перевагах розташування можуть зумовити переміщення факторів виробництва. Тоді вони спрямовуються до тих територій, де ці фактори дають високий дохід.
Адам Сміт (1723-1790) Адам Сміт народився 5 червня 1723 року в місті Керколді (Шотландія). Він був політ-еконоМістом та філософом і став відомим після написання у 1776 році книги «Дослідження про природу і причини багатства націй». У 1751 році Сміт був призначений професором логіки в Університет м. Глазго, а через рік перейшов на кафедру філософії. Він читав лекції з етики, риторики, юриспруденції та політекономії. У 1759 році опублікував свою «Теорію моральних сентиментів», що увібрала деякі з лекцій, які він читав у Глазго. Ця робота була присвячена стандартам етичної поведінки, акцентуючи увагу на загальній гармонії людських мотивів і вчинків під благодійним Провидінням. У 1776 році Сміт переїхав у Лондон, де опублікував «Дослідження про природу і причини багатства націй», яке детально аналізувало результати економічної свободи. Книга розглядала такі поняття, як роль приватного інтересу, поділу праці, функцій ринків та міжнародні наслідки політики невтручання (laissez faire). «Дослідження про природу і причини багатства націй» визначило економіко як самостійну науку і впровадило доктрину вільного підприємництва. Сміта часто впізнають за виразом «невидима рука», який він використовував для того, щоб продемонструвати, як приватний інтерес забезпечує ефективніше використання ресурсів у народному господарстві, що в кінцевому підсумку веде до підвищення суспільного добробуту. Щоб підкреслити свої переконання щодо економічної політики laissez faire, Сміт стверджував, що зусилля держави і особи щодо досягнення суспільного добробуту є неефективними порівняно з ринковими силами. У 1778 році він був призначений на пост комісіонера митної служби в Единбурзі (Шотландія). А. Сміт помер після хвороби 17 липня 1790 року. Давід Рікардо (1772-1823) Давід Рікардо народився у Лондоні 19 квітня 1772 року в сім'ї багатих єврейських емігрантів., У дитинстві він здобув приватну освіту і був надзвичайно обдарованим. У 14 років почав працювати у брокерській конторі його батька, але ця спілка закінчилася через сім років, коли він одружився. Тоді Рікардо розпочав надзвичайно успішну кар'єру в торгівлі цінними паперами і нерухомістю. Найвидатнішим його фінансовим успіхом була купівля британських урядових цінних паперів за чотири дні до того, як герцог Веллінгтон завдав поразки Наполеонові у битві під Ватерлоо в 1815 році. Наступний бум на британські цінні папери зробив Рікардо багатою людиною до кінця його днів. Під час відпустки в 1799 році Рікардо прочитав «Багатство націй» Адама Сміта. Захоплений, він надалі присвятив чимало часу економіці. У 1817 році була опублікована епохальна книга Рікардо «Засади політекономії та оподаткування», що принесла йому славу. Рікардо має великі заслуги в започаткуванні концепції порівняльної переваги, хоча деякі науковці приписують хоча б часткове досягнення цього полковнику Робертові Торренсу (1780— 1864). Крім розробки концепції порівняльної переваги, Рікардо побудував модель економічної системи, в якій зростання базується на акумуляції капіталу та прибутках і закон спадаючої віддачі врешті-решт веде до стаціонарного стану з нульовими прибутками і цуже заможними лендлордами. Після видатної кар'єри бізнесмена, науковця і політика Рікардо несподівано номер 11 вересня 1823 року на 52 році життя.
ТЕМА 4 Гіпотези пояснення обміну товарами:   ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
і 
або 
(3.1)
та 
, то виконується умова 3.1. Однак, якщо припустити, що економічною політикою прийнято за основу валютний курс 
, то 
.Автаркійна ціна товару 1 на Батьківщині р1=ОВ, за кордоном 
=О*В*, w = 
< 
При заданих цінах на товари до торгівлі Закордон імпортує товар 1. Коли валютний курс настільки зросте, то відношення цін 
.
або 
(3.2)
,
.
, 
, 
та 
; тоді порівняльне відношення цін має вигляд:
,
= 1,6. Відносна ціна при автаркії в обох країнах однакова. Батьківщина за умов валютного курсу 2:1 експортувала б обидва товари; як наслідок, гривню слід ревальвувати. Ця ревальвація триватиме доти, доки не зникне абсолютна цінова перевага Батьківщини.