УМОВИ ДЛЯ ТОРГІВЛІ ПРИ НЕОДНАКОВІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ФАКТОРАМИ ВИРОБНИЦТВА

План

1. Модель Гекшера - Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання.

2. Припущення до теоретичного аналізу.

3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів.

4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них.

5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва.

6. Теорема Гекшера - Оліна.

7. Обернена факторомісткість.

Додаток. Зв'язок між відносною ціною на товари і співвідношенням цін на фактори виробництва.

1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання

Модель Д.Рікардобазується на єдиному факторі виробництва - праці.Тому, якщо дотримуватисярікардівського підходу, порівняльні переваги можутьбути лишеврезультатірізниць у продуктивності праці між країнами.Однак насправді в основі зовнішньої торгівлі не тільки це,а й різниця у ресурсах, котрі є у тих чи інших країнах. Україна експортує цукор у Росію не тому, що цукровики тут продуктивніші, ніж російські, а тому, що менша за чисельністю населення наша країнамає в розрахунку на одного жителя більше запасів землі,придатної для вирощуванняцукрових буряків.

У моделі Д. Рікардо, по суті, взяті до уваги тільки економічні результати дії факторів на виробництво товарів у різних країнах, а саме - витрати на виробництво. Можливість подивитися на міжнароднуторгівлю з іншого ракурсу і зрозуміти причини різниць у витратах праці виникла тоді, коли трудову теорію вартості протягом XIX століття почали поступово витісняти різні варіанти теорії факторів виробництва. Економіста-неокласики послідовники засновників класичної школи - започаткували пояснення міжнародної торгівлічерез теорію факторів виробництва.

Справді значний прорив у теорії міжнародної торгівлі зробили в середині XX століття економісти-неокласики - шведські вчені Елі Гекшер і його учень Бертіл Олін. Їм належить заслуга створення гармонійної теорії міжнародної торгівлі, що згодом отримала назву теорії Гекшера-Оліна або теорії факторних пропорцій. їхня модель пояснює порівняльну перевагу різними пропорціями національної забезпеченості факторами землі, праці Й капіталу. Порівняльні переваги визначаються взаємодією ресурсного потенціалу країни (відносної надмірності факторів виробництва) і технології яка впливає на відносну Інтенсивність використання різних факторів у процесі виробництва).

Важливою складовою теорії факторних пропорцій є теорема вирівнював фактори виробництва або теорема Гекшера-Оліна-Самуельсона, яка стосується ефекту впливу міжнародної торгівлі на факторні ціни. Багато з передумов теорії факторних пропорцій співпадають з тими, які використовував при розгляді моделі Д. Рікардо: наявність двох країн і двох товарів; використання країнами однієї и тієї ж технології; однорідність смаків та переваг споживачів кожної з країн; наявність досконалої конкуренції на товарному і факторному ринках двох країн; мобільність факторів усередині кожної з країн та їх повна міжнародна немобільність; відсутність транспортних витрат, тарифів та інших перешкод на шляхах товарних потоків у процесі міжнародної торгівлі.

Концепція Гекшера-Оліна має важливе значення як для розвитку теорії зовнішньої торгівлі, так і для розв'язання інших завдань. Вона дає можливість визначити якими товарами обмінюються країни на міжнародному ринку, її використовують при аналізі напрямків впливу міжнародної торгівлі на відносні ціни факторів виробництва та розподіл факторних доходів. Варто відзначити також доцільність розгляду економічного зростання з огляду на його методологічні підходи. Зокрема, для країни з надлишком певного фактора зовнішня торгівля може потенційно розширити можливості його використання. Приміром, можна поліпшити використання праці за рахунок її інтенсифікації, підвищивши рівень заробітної плати і тим самим зекономити іноземну валюту, необхідну для придбання інвестиційних товарів.

2. Припущення до теоретичного аналізу

Аналіз попереднього розділу був характерний тим, що обидві країни при однаковій забезпеченості факторами мають різні ступені продуктивності у формі відносних розбіжностей у параметрах ефективності. Тепер усунемо припущення щодо ідентичної забезпеченості факторами й абстрагуємося від розбіжностей у виробничих функціях. Це так званий випадок Гекшера-Оліна.

Як і раніше, дослідження ґрунтуватиметься на основі того, що виробнича функція виражає взаємозв'язок між обсягами виробництва товару та необхідними затратами факторів. У теорії Гекшера-Оліна вона вказує на максимум обсягів виробництва, що досягається заданою технічними умовами виробництва комбінацією затрат факторів. Математично це твердження має вигляд Q_i = f (а, b, с,..., п), де Q_i - обсяг виробництва товару і, а а, b, с, п - затрати факторів.

Для розгляду моделі Гекшера - Оліна введемо три припущення.

Припущення 1 щодо виробничої функції. Факторами виробництва в обох країнах є праця та капітал. Виробнича функція має якості субституціональності та лінійної гомогенності. Вона для сектора і є ідентичною в обох країнах, тобто F_і = F_i*. З іншого боку, існують різниці у виробничих функціях обох секторів, тобто F₁ ≠ F₂.

Припущення 2 щодо забезпеченості факторами. Обидві країни неоднаково забезпечені працею і/або капіталом, тобто ≠ , ≠ .Взяті до уваги у попередніх розділах припущення щодо повної зайнятості та досконалої конкуренції залишаються дотриманими. У цьому випадку також варто обговорити, при яких параметрах, беручи до уваги забезпеченість факторами, виконуються умови для торгівлі, що сформульовані у темі 3.

Основна Ідея. Коли певна країна є багатою на капітал, то потрібно очікувати, що тут капітал порівняно дешевший, ніж праця, і що в цій країні капіталомісткий товар вигідніший для виробництва з огляду на витрати. Слід також припустити, що країна, багата на капітал, має перевагу у виробництві капіталомістких товарів. Отже, можна стверджувати, що багата на капітал країна експортує капіталомісткі товари.

Аналогічно можна уявити собі країну з достатньою забезпеченістю трудовими ресурсами та трудомістким продуктом. Припустимо, що багата на трудові ресурси країна має перевагу у виробництві трудомісткого товару і саме його експортує. Розширивши перелік факторів виробництва, отримаємо такі твердження:

Ø країна, багата на землю, експортує товари, вироблені у результаті інтенсивного використання земельних ресурсів (сільськогосподарська продукція);

Ø країна, багата на сировину, експортує матеріаломісткий продукт;

Ø країна, багата на краєвиди, експортує продукт інтенсивного використання ландшафтів (туризм);

Ø країна, багата на гуманітарний капітал, експортує товари, вироблені шляхом його інтенсивного використання;

Ø країна з високим рівнем інновації експортує інноваційно інтенсивний продукт.

Визначальним у твердженні Гекшера—Оліна є комбінування забезпеченості факторами з інтенсивністю їх використання у виробництві.

Оцінка забезпеченості факторами. Перш ніж перейти до предметного розгляду моделі необхідно встановити правила вимірювання забезпеченості факторами. Для цього можна оперувати такими двома змінними.

(1) Країна II (Закордон) багатша на капітал порівняно з країною І (Батьківщиною), коли фондоозброєність кожного працівника к — К/А у Закордоні є вищою, ніж на Батьківщині, тобто

k* > k (5.1)

(2) Зворотним критерієм до такого підходу є означення, згідно з яким Закордон більш забезпечений капіталом порівняно з Батьківщиною, коли у Закордоні капітал дешевший і праця дорожча, ніж на Батьківщині, тобто

(5.1*)

Економічна практика І забезпеченість факторами. Розглянемо ситуацію, коли країни відрізняються забезпеченістю факторами виробництва з різною інтенсивністю їх використання у відповідних секторах. Емпіричне вимірювання забезпеченості факторами стикається зі значними проблемами. Математичний запис задачі, який наведений вище, поєднує забезпеченість країни факторами з інтенсивністю даних факторів в окремих секторах виробництва. При цьому варто зауважити, що емпіричне вимірювання забезпеченості факторами має значні проблеми. Так, при аналізі фактора «праця» потрібно не обмежуватися показниками робочого часу (наприклад, кількістю відпрацьованих людино-годин), тому що ефективність праці не може бути визначена лише з цих параметрів. Таблиця 5.1 показує поділ країн за ступенем забезпеченості факторами.

Змінний характер інтенсивності у секторах виробництва. Інтенсивність факторів виробництва істотно змінюється між двома секторами. У Західній Німеччині капіталомісткість, тобто оснащеність капіталом робочого місця, у нафтодобувній галузі становить приблизно 1,1 млн. DМ на робоче місце і є особливо високою. А виробництво сталі, легких металів та вагонобудівна промисловість характерні низькою капіталомісткістю. У середньому капіталомісткість німецької економіки перебуває в межах 200000 DМ (табл. 5.2). Слід взяти до уваги, що капіталомісткість залежить і від технологій, які застосовують.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: