Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Монополія і міжнародна торгівля





1. Національна монополія. Країни або підприємства можуть намагатися досягнути монопольного або подібного до монопольного становища у світі.

Якщо спадаючі середні витрати сприяють виникненню монополії, яка не зазнає конкуренції з боку підприємств-виробників товарів субститутів і не може бути обмежена потенційною появою на ринку інших продавців (можливо, закордонних), то країна, на території якої перебуває монополіст, принаймні теоретично може поліпшити умови торгівлі для експортного товару через політику диференціації цін і отримати монопольний прибуток. Цю ситуацію слід розглядати скептично. Товарні пріоритети сприяють конкуренції з боку підприємств-виробників товарів субститутів, а технічний прогрес дає змогу новачкам проникати на ринок.

2. Картель. Картель домагається становища, подібного до монопольного, через цінову політику і політику обсягів випуску. Картель є об’єднанням великої кількості продавців для контролю за найважливішими параметрами ринку. Прикладом може бути прагнення продавців природних ресурсів до створення картелю, але такі намагання інколи призводять до фіаско.

 

 


Фірма-монополіст, виходячи на світовий ринок, здійснює регіональну диференціацію цін. Займаючи монопольну позицію всередині країни, вона отримає максимальний прибуток тоді, коли на Батьківщині монополіст продаватиме обсяг товару ОА за ціною ОР (точка С на кривій попиту N), враховуючи рівність граничного доходу (Е′) граничним витратам (К′). Виходячи на зовнішній ринок, фірма втрачає монопольні позиції, пристосовується до існуючих торгових умов і продає товар доти, доки його ціна не буде меншою за граничні витрати (точка V), тобто АВ – максимально допустимий обсяг експорту для національного монополіста.

3. Демпінг. Монополіст може проводити регіональну диференціацію цін і обсягу експорту та пропонувати для продажу на світовому ринку свій експортний товар за ціною, що дорівнює граничним витратам, тобто за ціною нижчою, ніж на Батьківщині.

На рисунку 8.5 представлена ситуація, в якій вітчизняний монополіст проводить цінову диференціацію між своєю країною і Закордоном. На Батьківщині точку Курно (Cournot) C визначають як проекцію точки перетину граничних витрат і граничного доходу. N позначає криву попиту на Батьківщині, E' – криву граничного доходу вітчизняного монополіста і K' – криву граничних витрат. На світовому ринку вітчизняний монополіст пильно стежить за станом конкуренції; оскільки ціни на товари на світовому ринку вже визначені, то він поводиться як пристосуванець. Згідно з цими умовами вітчизняне підприємство пропонує товари для продажу в Закордоні доти, поки ціна і граничні витрати не досягнуть одного рівня (точка V). Вітчизняний монополіст пропонує на Батьківщині обсяг OA за ціною OP, а у Закордоні – обсяг AB за ціною OP'. Він здійснює демпінг.

Важливою передумовою для демпінгу чи регіональної диференціації цін є те, що ринки сегментовані й недорогі товари із Закордону не повертаються на Батьківщину.

 

 
 

 

 


За умов монополізації імпортного сектора 2 точка М відображатиме автаркійних рівень виробництва, але якщо існує ринок досконалої конкуренції, то автаркійних рівень виробництва буде у точці D. Для того, щоб підвищити рівень виробництва в країні, уряд починає здійснювати політику вільної торгівлі, у результаті зникає монополія, досягають ефективного рівня виробництва у точці D′ (рух від М до D′) та розширюються межі споживання, що характеризуються точкою Y, тобто XY – експорт, D′Х – імпорт країни.

4. Зовнішня торгівля як політика конкуренції. Зовнішньоторговельна політика може в меркантильних традиціях сприяти своїй власній промисловості у досягненні монопольного становища на світовому ринку, а це вимагає значних субвенцій і втрати ефективності. Тому перспективніше впроваджувати вільну торгівлю як стимул для розвитку національної промисловості. Тоді відкриття кордонів можна інтерпретувати як один із видів антимонопольної політики, якщо монополія стосується товарів потенційного імпорту. Наприклад, якщо монополізовано сектор імпорту на Батьківщині, то ціна товару 2 є надто високою в умовах автаркії, і вироблятимуть невелику його кількість (точка M на рисунку 8.6). Точка D відображає ситуацію автаркії при досконалій конкуренції. Монополіст вимагає високої ціни і пропонує менший обсяг цього товару, ніж при досконалій конкуренції. Якщо монополія ліквідовується через зовнішню торгівлю, то будуть досягнуті точка виробництва D' і точка споживання – Y. Рух по MD' характеризує виграш на ефективності через ліквідацію монополії у зв’язку із зовнішньою торгівлею. Отже, вільна торгівля – це найкраща політика конкуренції.

8. Міжнародна торгівля як політика конкуренції

Монополістичні ринкові позиції часто неможливо утримати, якщо їх не захищати за допомогою державного регулювання. У попередніх розділах чітко визначено, що відкрита економічна політика країни може знищити національну монополію, тому вільна торгівля є найкращою політикою конкуренції.

1. Конкуренція Чемберлена. Спадаючі середні витрати не повинні призвести до монопольної чи дуопольної ситуації. Товарні уподобання споживачів обмежують ринковий сегмент окремого продавця (окремий продавець бере до уваги спадаючу функцію попиту). При цьому виходять із диференційованих товарів, що є між собою взаємозамінними (висока цінова та перехресна цінова еластичність), і припускають значну кількість продавців. Тоді монопольне встановлення цін на вищому рівні порівняно із середніми витратами є неможливим. Якщо cc на рисунку 8.7 позначає криву середніх витрат підприємства, а NN – функцію попиту, то монопольним рішенням виявилася б точка S, визначена рівністю граничного доходу (E') і граничних витрат (K'). Ця точка пов’язана з середнім прибутком SD. Якщо ринок є відкритим у тому розумінні, що інші продавці можуть вийти на нього, то функція попиту окремого підприємства переміщається вниз (на N' N'), тобто стає еластичнішою (проходить похиліше).

Продавці аналогічних товарів втрачають наднормальні прибутки у зв’язку з виходом на ринок. Рівноважна ціна встановлюється у точці S і дорівнює середнім витратам. Згідно з твердженням конкуренції Чемберлена в умовах досконалої конкуренції рівноважна ціна дорівнює граничним і середнім витратам при вищому попиті.

При цьому існування більшої кількості продавців призводить до того, що функція попиту окремого підприємства стає еластичнішою в результаті конкуренції. З іншого боку, при більшій кількості продавців (і товарів) функція попиту переміщується вліво, проте воно проходить вертикальніше, бо окремий товар тепер краще відповідає уподобанням споживачів.

 

 

Якщо б на ринку існувала монополія, то пропозиція товару фірми-монополіста була б на рівні перетину граничного доходу (Е′) і граничних витрат (К′). Але уподобання споживачів не дають ціні встановитися на вищому рівні, ніж середні витрати сс. (точка S), монополіст зможе отримати середній прибуток SD. Поява на ринку нових продавців призведе до зростання еластичності попиту (з NN у N′N′), продавці-монополісти втратять наднормальні прибутки, а точка S′ характеризуватиме торгову рівновагу в умовах досконалої конкуренції.

2. Конкуренція Чемберлена і міжнародна торгівля. Зовнішня торгівля спричиняє розширення ринку. Ця експансія важливого сегмента ринку призводить до зростання еластичності попиту порівняно з умовами автаркії. На рисунку 8.8 дотична рівновага переміщується з S' у S''. Обсяг випуску продукції підприємства збільшується.

Якщо за умов автаркії торгова рівновага перебуває в точці S′ (крива попиту N′N′ дотикається до кривої середніх витрат СС), то після започаткування зовнішньої торгівлі на ринку з’являється більша кількість продавців, що призводить до зростання еластичності попиту (крива N′N′ проходить вологіше), і тому торгова рівновага залишатиметься у точці S′′ (р1(S′)> р1(S′′), q1(S′)<q1(S′′)).

3. Ринкова конкуренція і зовнішня торгівля. Спадаючі середні витрати або зростаючі скалярні доходи не обов’язково призводять до монопольного чи олігопольного встановлення цін. Припустимо, що в окремих (також потенційних) продавців існує аналогічна функція витрат, тоді конкуренція впливатиме на цінову поведінку наявних продавців. Потенційні продавці можуть вийти на ринок, який стане конкурентним. Вхідний та вихідний бар’єри зменшують тиск потенційних конкурентів і можуть бути обумовлені технологією виробництва (наявність спадаючих витрат) і політичними рішеннями. Мито й обмеження імпорту призведуть до слабшої конкуренції на ринку, оскільки продавці з різних країн повинні враховувати різні функції витрат. При наявності олігополії окремі продавці приймають перше краще рішення: граничні витрати дорівнюють ціні. У випадку природної монополії використовують друге, краще рішення: ціна дорівнює середнім витратам.

Існування міжнародної торгівлі розширює ринок. При цьому зростає ймовірність того, що наявний обсяг виробництва з мінімальними витратами не задовольняє існуючий попит. Ймовірність існування монополії зменшується. Таким чином, вільна торгівля є оптимальною політикою конкуренції, тому що вона, по-перше, через збільшення потенційної конкуренції підвищує тиск на наявних виробників з метою організації ефективнішого виробництва, по-друге, дає змогу збільшувати обсяги виробництва й при цьому зменшувати ціни та сприяти наближенню до досконалої конкуренції, яка характеризується рівністю граничних витрат та ціни.

4. Значення спадаючих витрат. Перешкоди для входу на ринок спричиняються не державним регулюванням, а економічно обумовленими спадаючими витратами, що втрачають своє значення у довготерміновому періоді. В короткотерміновому періоді вже існуючі підприємства можуть знехтувати своїми постійними витратами на інвестиції і орієнтуватися на змінні витрати. Однак у довготерміновому періоді на існуючих підприємствах обладнання повинно оновлюватися; тоді виникає питання, чи зможуть підприємства закупити нове обладнання у майбутньому. Ці підприємства перебуватимуть у такому ж становищі, як і новачки на ринку. В довготерміновому періоді спадаючі витрати втрачають значення.

 

9. Міжнародна дуополія

1. Характеристика дуополії. Коли при недосконалій міжнародній конкуренції число продавців дещо зменшується, тоді світова торгівля характеризується олігополією. Може, єдиним існуючим прикладом, що найбільш відповідає дуопольній ситуації, є світовий ринок великих літаків з трьома продавцями: Airbus, Boeing & McDonnell Douglas (таблиця 8.1).

2. Дуополія. Базовою моделлю теорії олігополії, чи зокрема дуополії є модель Брандера-Спенсера, де у найпростішому випадку існує один продавець на Батьківщині і один продавець у Закордоні, які постачають свою продукцію на ринок третій країні.

  Літаки світового флоту на 31.12.1991 Продано Нові замовлення
Airbus      
Boeing      
McDonnell      

 

Розглянемо функцію прибутку підприємства-дуополіста. Нехай q і q* - обсяги виробництва вітчизняного і закордонного підприємства відповідно, p (q + q*) – ціна вітчизняного товару, що залежить від обсягів виробництва цього товару на Батьківщині й у Закордоні, p' – похідна функції попиту; c(q) – змінні виробничі витрати; F – постійні витрати і s – дотації на одиницю продукції, тоді прибуток G вітчизняного підприємства визначають через:

G (q, q*, s) = qp (q + q*) – [ c(q) – sq] – F. (8.6)

Вітчизняний продавець розглядає обсяги виробництва у конкурентів і дотації на одиницю продукції як задані величини. Необхідна умова для максимізації прибутку виглядає так:

= qp' (q + q*) + p(q + q*) - + s = 0. (8.6')

Аналогічно функцію прибутку можна визначити для закордонного підприємства. Зв'язок між q і q* визначають як функцію реакції:

q = R(q*); (8.7)

q* = R*(q). (8.7')

Кожна точка функції реакції характерна тим, що функція прибутку підприємства при заданому обсязі виробництва іншого продавця досягає максимуму, таким чином (.) = 0. Функції прибутку можуть бути представлені графічно як ізолінії прибутку (рисунок 8.9). Ізолінії прибутку перетинають функцію реакції відповідно в їх максимумі.

 
 

 


RR – функція реакції країни. Якщо існує дуополія, коли один продавець перебуває у нашій країні, інший – у Закордоні, а інший ринок збуту – у третій країні, то кожна з фірм, повинна враховувати обсяг і ціну товару іншої. В результаті фірми отримують прибутки, що будуть максимальними при Gq (●)=0, тобто ізолінії прибутку перетинають функцію реакції у точках максимуму.

На рисунку 8.10 представлені функції реакції вітчизняного (RR) і закордонного (R*R*) продавця. Умова стабільності вимагає, щоб функція реакції вітчизняного підприємства проходила вертикальніше (крутіше), ніж функція реакції закордонного підприємства.

Без дотації торгова рівновага перебуває у точці C. Якщо вітчизняне підприємство отримує дотацію на одиницю продукції, то при заданому обсязі закордонного продавця, збільшуючи власні обсяги, воно отримає аналогічний прибуток. Крива реакції вітчизняного продавця RR переміщується вправо. При заданому обсязі пропозиції закордонного продавця q* вітчизняний продавець пропонуватиме тепер більший обсяг (переміщення з B у B'). Точка рівноваги Курно переміщується у точку C', Батьківщина досягає вищого рівня прибутку (позначена штрихом ізолінія прибутку).

3. Дуополія і вільна торгівля. Якщо інтерпретувати рисунок 8.10 як зображення закордонного ринку, за який змагаються обидва підприємства, то точка виробництва закордонного підприємства перебуває в R* на осі q*, коли воно є монополістом. Якщо вітчизняна фірма постачала б продукцію тільки на закордонний ринок, тоді точка її виробництва була б у точці R на осі q. Перехід від автаркії до вільної торгівлі ліквідує закордонну монополію, а обсяг випуску закордонного підприємства OR* зменшується, тому що у стані рівноваги Курно вітчизняне підприємство частково забезпечує ринки.

4. Цінова дуополія. При кількісній дуополії вітчизняні й закордонні підприємства конкурують обсягами, ціну визначають на ринку. Обидва підприємства можуть тепер також конкурувати цінами, а обсяги визначають на ринку (йдеться про цінову дуополію). Підприємства встановлюють свої ціни і пропонують продукцію споживачам.

RR і R*R* - функція реакції вітчизняного і закордонного продавців відповідно. Торгова рівновага перебуває у точці С (max прибуток ). Якщо вітчизняне підприємство отримує дотацію, то функція його реакції пересунеться на ВВ′ і буде R′R′, тобто воно збільшить обсяг виробництва товарів. Рівновага встановиться у точці С′, Батьківщина досягне вищого рівня прибутку (ізолінія прибутку, що проходить через точку С). але якщо за умов автаркії закордонне підприємство було монополістом (точка виробництва R* на осі q*), а вітчизняне підприємство характеризувалося рівнем виробництва у точці R на осі q, то після запровадження вільної торгівлі закордонна монополія ліквідується, тобто обсяг випуску товару OR* у Закордоні зменшиться.

Підприємства можуть конкурувати за допомогою цін. RR, R*R* - криві реакції, а р, р* - ціна вітчизняного і закордонного підприємств; точка В відображає рівноважну дуопольну ціну. Якщо закордонне підприємство встановить ціну на рівні ОМ*, то вітчизняне підприємство зможе продавати товар за ціною меншою, ніж ОМ. У свою чергу, встановлення вітчизняним підприємством ціни на рівні нижчому, ніж ціна закордонного товару, змусить іноземного виробника все ж таки знизити ціну власного товару.

5. Конкуренція потужностей і цін. Дуополію можна інтерпретувати як двоступеневу гру. На першому етапі встановлюються виробничі потужності при кількісній дуополії Курно. При цьому необхідно враховувати витрати, пов’язані із виходом на ринок. На другому етапі розглядають потужності як задані величини, і підприємства опиняються в умовах цінової конкуренції.







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.