Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами

Товарні пріоритети споживачів обмежують ринковий сегмент кожного підприємства і, разом з цим, його величину. На рисунку 8.4 зображено безперервність товарів a, b, c, d. Можемо уявити, що кожну точку цієї осі займає певний споживач, який купує лише одну одиницю товару. Кількість таких споживачів, яких тепер обслуговує підприємство , залежить від ряду факторів. Поряд із транспортними витратами значну роль відіграє також рівень ціни, яку встановлює підприємство . Споживач, який перебуває у точці b, при однаковій ціні товарів b і c віддасть перевагу товарові b, якщо ж ціна товару c знизиться, то він віддасть перевагу цьому товарові. Якщо тепер підприємство характеризується спадаючими середніми витратами (економією на масштабах), тоді воно може в результаті встановлення вигідніших цін привернути до себе більший сегмент ринку. Отже, ринковий сегмент підприємства змінюється з одного боку зі зміною умов виробництва, а з іншого – зі зміною пріоритетів (прогалини у заміщенні).

На ринку існує безперервність товарів a, b, c, d, e. Кожне підприємство обслуговує певний сегмент ринку, розмір якого залежить від умов виробництва (наприклад, економія на масштабах) та від товарних пріоритетів.

Відкриття кордонів означає розширення ринків збуту. При цьому окремі фірми можуть краще використовувати ефект масштабу і збільшувати обсяги виробництва товарів, які виробляли до цього часу; тому ціни на такі товари спадають. Одночасно з’являється більша різноманітність товарів, і споживачі мають великий вибір.

6. Інтрасекторна торгівля

Положення інтрасекторної (внутрішньосекторної) торгівлі випливають із емпіричних спостережень, у результаті яких значна частина товарних потоків між країнами з великими доходами на душу населення не є обміном товарів сектора і на товари сектора j, а обміном між подібними товарами одного сектора. Французи імпортують німецькі автомобілі, і навпаки. Цей феномен визначається як інтрасекторна торгівля. Згідно зі згаданим спостереженням відбувається зовнішньоторговельна спеціалізація не між секторами, а між субсекторами однієї галузі економіки. Тобто на противагу зовнішньосекторній торгівлі в моделі Гекшера-Оліна (обміну між секторами), існує внутрішньо секторна торгівля, тобто обмін усередині сектора. Найпоширенішим виміром внутрішньопромислової торгівлі є індекс Грубеля-Ллойда

: (8.5)

причому = 1 ( визначає максимальну внутрішньопромислову торгівлю, а = 0 означає, що внутрішньопромислової торгівлі не існує. Як правило, сектори поділяються за стандартною промисловою класифікацією (SITC). Наприклад, індекс Грубеля-Ллойда для 3,5-9 підрозділів SITC (усі групи товарів, окрім сільськогосподарських) дорівнював для більшості країн-учасниць організації міжнародного співробітництва і розвитку у 1985 році приблизно 2/3. Внутрішньопромислова торгівля сільськогосподарськими товарами і сировиною є меншою.

Розглядаючи внутрішньопромислову торгівлю, товари необхідно поділяти на однорідні та диференційовані. Внутрісекторна торгівля однорідними товарами між країнами доцільна в тих випадках, коли реалізація цих товарів на віддалених вітчизняних ринках супроводжується високими транспортними витратами. Інтрасекторну торгівлю диференційованими товарами можна розглядати за допомогою трьох підходів. Перший: товари подібного використання з різною технологією виробництва (меблі з дерева і металу) можуть бути пояснені згідно з теоремою Гекшера-Оліна. Другий: товари з низькою взаємозамінністю, при виробництві яких використовують аналогічну технологію (бензин і дьоготь), можуть бути пояснені за допомогою теореми Гекшера-Оліна, коли вони є взаємопов’язаними, і технічні умови призводять до надлишку певного товару в країні. Третій: товари з аналогічним призначенням і однаковим процесом виробництва (різні марки автомобілів) відрізняються, як правило, лише назвою фірми. При цьому йдеться про диференційовані товари, для яких можуть бути використані положення внутрішньопромислової торгівлі.

Щодо цих диференційованих товарів, то велике значення має теза Ліндера про подібність попиту. Вона визнає твердження Гекшера-Оліна про первинні товари, проте стосовно промислових товарів з цієї тези випливає, що товар лише тоді може стати експортним, коли його спочатку виробляють для вітчизняного споживача. Національний попит визначає, таким чином, експортний потенціал країни. Тому зовнішня торгівля може виникнути лише тоді, коли експортні потенціали країн перекриваються. Співвідношення попиту в країнах подібні. Оскільки подібність попиту також залежить від доходів на душу населення, то можна висунути тезу, що обсяги торгівлі промисловими товарами між двома країнами зростають, якщо доходи на душу населення в цих країнах ідентичні. Таке врахування значення попиту може пояснити, чому майже половина світової торгівлі відбувається між промислово розвиненими індустріальними країнами.

Внутрішньопромислова торгівля проявляється в інтернаціоналізації виробництва і вертикальній інтеграції. Проте в центрі уваги перебуває комбінація спадаючих витрат на одиницю продукції і диференційованість товарів. Неоднорідність товарів або переваги товарної різноманітності, з точки зору домогосподарств, перешкоджають надто глибокій спеціалізації на користь однієї країни, і відбувається перехід від монополістичних позицій до монополістичної конкуренції.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: