Зростаючі скалярні доходи і торгівля

1. Диференціація секторальних умов виробництва і форми трансформаційних кривих, що їх виражають. Коли результат виробництва зростає над пропорційно при рівномірному прирості виробничих факторів (у λ разів), виробництво стає «сприятливішим». Альтернативні витрати виробництва товару зменшуються, гранична норма трансформації знижується. Оскільки виробничі фактори вилучаються з процесу виготовлення іншого товару, можна поступово виробляти більшу кількість даного товару, який буде характерний зростаючими скалярними доходами. Крива трансформації у такому випадку є випуклою. Вона зображена на рисунку 8.2а. При цьому припускається, що виробництво в обох секторах характерне зростаючими скалярними доходами.

На рисунку 8.2б показана ситуація, де крива трансформації не є постійною випуклою до початку координат; вона має тільки ввігнутість. Такий випадок буває тоді, коли скалярні доходи у секторі 1 незначні, а в секторі 2 – сталі.

2. Виробництво і торгівля в умовах зростаючих скалярних доходів. У результаті зростання скалярних доходів збільшується тенденція до спеціалізації, тому що на початку торгівлі вигідно збільшувати обсяг товару, при виробництві якого (порівняно із Закордоном) існують значні скалярні доходи. На кривій трансформації, що є випуклою до початку координат, має місце повна спеціалізація за відповідних умов попиту (точка виробництва P на рисунку 8.2а). Рівень споживання країни позначається точкою C. Країна експортує обсяг PD товару 1 й імпортує обсяг DC товару 2. Якщо на кривій трансформації відображається лише ввігнутість, то посилюється тенденція до спеціалізації, але має місце не повна спеціалізація (точка виробництва P на рисунку 8.2б).

3. Зростаючі скалярні доходи і різні розміри країн. Розмір країни впливає на ступінь зростання скалярних доходів в умовах автаркії. Велика країна, за інших рівних умов, має більший попит на товари і при цьому може краще використовувати зростаючі скалярні доходи в умовах автаркії. Ця країна повинна при автаркії мати порівняльні цінові переваги щодо товару 1, якщо він характерний зростаючими скалярними доходами. Надалі припускають, що обидві країни мають однакові виробничі функції, для товару 1 існують зростаючі скалярні доходи, а для товару 2 – незмінні скалярні доходи. Нехай обидві країни мають однакову забезпеченість факторами.

Виробництво товарів 1 і 2 характерне зростаючими скалярними доходами, тобто крива трансформації є випуклою до початку координат. Оскільки виробництво перебуває у точці P, то країна повністю спеціалізується на виробництві товару 1. Рівень споживання позначений точкою C, тобто DP – експорт, DC – імпорт країни. Якщо в умовах автаркії рівень виробництва країни відображається точкою A, то

характеризує граничну норму трансформації. У частині б рис. 8.2. відображена ситуація, коли товар 1 характерний незначними зростаючими скалярними доходами, а товар 2 – незмінними скалярними доходами. Виробництво у точці P відображає посилену тенденцію до спеціалізації, проте не існує повної спеціалізації, а споживання характерне точкою C, точка A відображає рівень виробництва країни за умов автаркії.

Крім цього, припускають ідентичні переваги обох країн. Ці припущення потрібні для того, щоб ізолювати вплив зростаючих скалярних доходів на торгівлю. Згідно з теоремою Гекшера-Оліна різна забезпеченість факторами або різні функції попиту в країнах є передумовами для торгівлі. Завдяки попереднім припущенням умови теореми Гекшера-Оліна не враховуються.

На рисунку 8.3 велика країна (Закордон) повинна мати згідно з цими припущеннями для сталого кількісного співвідношення Q1/Q2 в точці Z меншу граничну норму трансформації, ніж мала країна (Батьківщина). Якщо припустити, що функції корисності в обох країнах гомотетичні, то точки A і Z мають однакове зростання кривих байдужості, отже, й однакову граничну норму заміщення (GRS). При цьому в точках A і Z відносна ціна p також повинна бути однаковою, тоді щодо попиту є дійсним:

Виробництво товару 1 характерне зростаючими скалярними доходами; товару 2 – сталими доходами. Розглядаються дві країни – велика і мала. Трансформаційна крива малої країни розміщена ближче до початку координат. У точці A існує рівновага автаркії, тобто гранична норма споживання дорівнює граничній нормі заміщення. Оскільки функції корисностей обох країн однакові, то точка A і точка Z на кривій трансформації великої країни мають однакову норму заміщення. Проте завдяки зростаючим скалярним доходам у секторі 1 великої країни гранична норма трансформації у точці Z буде меншою, ніж у точці A. Отже, точка Z не відповідає умові рівноваги автаркії, для досягнення якої виробництво у великій країні повинно перебувати в точці A' з вищою граничною нормою трансформації, ніж у точці Z.

Але граничні норми трансформації відрізняються у точках A і Z. Закордон має у точці Z нижчу (сприятливішу) граничну норму трансформації. Точка Z не може при цьому бути точкою рівноваги автаркії у великому Закордоні. Однакова гранична норма заміщення для обох країн вимагає, щоб у Закордоні автаркійна точка A' перебувала вище точки Z.

Даний висновок можна обгрунтувати також наступними міркуваннями. Розміщення ринків сприяє тому, щоб для окремих підприємств гранична норма трансформації дорівнювала певному ціновому співвідношенню, так що для підприємства j має місце

Окреме підприємство має позитивний вплив на обсяг випуску промисловості. Якщо

позначає вплив загального обсягу випуску продукції промисловості на обсяг випуску продукції підприємства, то для всієї промисловості:

При цьому для рівноваги в умовах автаркії вважають, що

Якщо зіставити тепер обидві точки A і Z і припустити, що умова рівноваги автаркії у точці A виконана, то в точці Z буде

Закордон має у точці Z сприятливішу граничну норму трансформації. Рівновага автаркії за інших умов може бути досягнена лише тоді у великій закордонній країні, коли існуватиме більша гранична норма трансформації, ніж у точці Z. Такий випадок можливий у точці A'.

4. Вплив скалярного ефекту на взаємозв’язок цін на товари і фактори виробництва. При зростаючих скалярних доходах стандартні результати моделей Гекшера-Оліна, як і теореми Столпера-Самуельсона і Рибчинського, недійсні. Причина полягає у тому, що зв'язок між співвідношенням цін на товари і співвідношенням цін на фактори виробництва, який при сталих скалярних доходах не залежить від рівня випуску, тепер змінюється. Якщо зростає обсяг випуску товару 1 при додатковому попиті на нього, і його виробництво характеризується зростаючими скалярними доходами, то це знижує виробничі витрати у секторі 1. При цьому виробничі функції окремих підприємств є лінійно-однорідними, додатковий випуск продукції має позитивний ефект на галузь (рівняння 8.1). Для взаємозв’язку між співвідношенням цін на товари і цін на фактори виробництва важливу роль відіграє скалярний ефект:

Скалярний ефект приводить до відносного зменшення ціни товару 1. Але чи зросте ціна фактора виробництва, який інтенсивно використовують у виробництві товару зі зростаючими скалярними доходами у великій країні (Закордоні), не зрозуміло. Співвідношення цін на товари врівноважується, але це не приводить до збалансування цін на фактори виробництва.

5. Зростаючі скалярні доходи і переміщення факторів виробництва. Якщо у великій країні (Закордоні) співвідношення «заробітна плата – процент» у результаті впливу зростаючих скалярних доходів, наприклад, у секторі 1 нижче, тобто капітал є дорожчим, то при торговій рівновазі відбуватиметься переміщення факторів. Цей процес є вигідним. Кожна країна залучає ті виробничі фактори, які вона інтенсивно використовує у виробництві своїх експортних товарів, при цьому збільшується обсяг випуску в секторі зі зростаючими скалярними доходами. Переміщення факторів пов’язане зі зростаючою спеціалізацією і викликає одночасно розширення зовнішньої торгівлі. Торгівля і переміщення факторів взаємодоповнюються.

6. Необхідність обмежень при формуванні політики зростаючих скалярних доходів. Висновки про зростаючі скалярні доходи не можна переоцінювати емпірично. Поділ праці в колишніх соціалістичних країнах був спрямований на використання таких «уявних» зростаючих скалярних доходів. При цьому в інтересах використання вигод, які отримують від зростаючих скалярних доходів, міжнародний поділ праці підганяли до найдосконалішої спеціалізації: Угорщина виробляла автобуси, колишня Чехословаччина – трамваї, Східна Німеччина – залізничні вагони. Хоча в інтересах забезпечення зростання економічного ефекту за рахунок використання переваг розміру така політика мала сенс, з’ясувалося, що великі підприємства не мали гнучкості у виробництві. До того ж вони практично повністю виключали конкуренцію.

3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура

Зростаючі скалярні доходи приводять не тільки до спеціалізації виробництва, вони спричиняють також концентрацію виробництва в окремих просторових точках. Отже, вони впливають на його просторову структуру. Це може стосуватись окремих підприємств, якщо скалярні доходи обмежаться одиничним підприємством, якщо розглядати окремий сектор економіки, то в кожному регіоні підприємства галузі створюють собі взаємовигідні умови. Слід зазначити, що підприємства певної галузі через виробничий тренінг (Training-on-the-job) позитивно впливають на людський капітал у регіоні (годинникова промисловість у швейцарській Юра, точна механіка у Банден-Вюртемберзі). У такому випадку зростаючі скалярні доходи обмежені просторово і можуть бути важливим фактором місцезнаходження підприємства.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: