Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ВАЛЮТНИЙ КУРС І ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ





 

Курс – барометр, який легко можна зіпсувати.

Антон Чехов

 

 

План теми

1. Ринок експорту, імпорту та валютний ринок.

2. Зміни валютного курсу і цін на товари.

3. Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну.

4. Вплив зміни валютних курсів. Огляд.

5. Теорія паритету купівельної спроможності (ПКС).

Додатки:

1. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій і розрахунків, імпорт інфляції.

2. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу.


 

1. Ринок експорту, імпорту та валютний ринок

Оскільки попит на іноземну валюту ($) випливає з попиту на імпорт товарів країни, а пропозиція валюти залежить від пропозиції експорту товарів цієї країни, то існує певний взаємозв’язок між ринками експорту, імпорту та валютним ринком.

1. Нормальна реакція і стабільність валютного ринку. Умова нормальної реакції балансу поточних операцій та розрахунків на зміну валютного курсу ( може бути інтерпретована і як умова стабільності валютного ринку, тому маємо рівність:

.

Стабільність валютного ринку вимагає (рис.17.3б), щоб додатний надлишковий попит на валюту зростав, коли спадає w, або щоб від’ємний надлишковий попит на валюту зростав, коли зростає w. Якщо заради спрощення у початковому положенні прирівняти обмінний курс до 1 та припустити, що баланс поточних операцій і розрахунків вирівняний (ZL=0), то отримаємо:

.

Твердження щодо стабільності валютного ринку при вирівняному балансі поточних операцій і його нормальній реакції. Якщо умову нормальної реакції балансу поточних операцій виконують, то при вирівняному балансі поточних операцій у початковому положенні валютний ринок є стабільним.

Ми вже бачили, що еластичний попит Батьківщини на імпорт достатній для нормальної реакції. Отже, еластичний попит Батьківщини на імпорт є достатнім для стабільності валютного ринку.

2. Ринок гривні. На рис.18.1в зображено ринок української гривні. Криві пропозиції та попиту на гривню отримуємо таким чином: ревальвація (dw < 0, d (1/w) > 0) спричиняє те, що на діаграмах з вітчизняною валютою криві надлишкового попиту пересуваються вниз. Вартість експорту (рис.18.1а) зменшується. Пропозиції експорту Батьківщини відповідає попит США на імпорт; отже, попит на гривню. При ревальвації гривні вартість експорту в гривнях зменшується, попит на UAH скорочується.

Пропозиція UAH залежить від вартості імпортних товарів Батьківщини, оскільки наша країна пропонує UAH, щоб мати змогу імпортувати американські товари. Таким чином, вартості українського імпорту відповідає пропозиція UAH. При ревальвації UAH пропозиція UAH (вартість імпорту) збільшується тоді, коли попит на імпорт є еластичним (). Пропозиція UAH при залишається незмінною, а для - зменшується (рис.18.1б).

3. Ринок долара. На рис.18.2б зображено ринок долара. При ревальвації функція пропозиції Батьківщини пересувається вліво, оскільки Батьківщина пропонує кожну одиницю товару внаслідок ревальвації за вищою ціною в доларах. Те, збільшиться чи зменшиться вартість експорту в іноземній валюті, залежить від (рис.18.2а).

Вартість експорту відповідає попиту США на імпорт, тобто пропозиції валюти. Крива пропозиції валюти, таким чином, знову загинається. На противагу цьому попит на долари випливає з вартості українського імпорту в іноземній валюті, яка при ревальвації однозначно зростає (рис. 18.2б).

 

 

 


 

2. Зміни валютного курсу і цін на товари

1. Цінові ефекти. Зміна валютного курсу впливає не тільки на сальдо балансу поточних операцій та розрахунків, а й на товарні ціни й тим самим на рівень цін. Припустимо, що певна країна (Батьківщина) з дефіцитом балансу поточних операцій та розрахунків проводить девальвацію з метою скоротити дефіцит балансу. Тоді функція попиту на експорт пересуватиметься не вліво (рис.17.5), а вправо; ціна на експортний товар зростає. Функція пропозиції імпорту зміщується не вправо (рис.17.6), а вліво. Ціна імпортних товарів зростає. Таким чином, девальвація має небажаний вплив на рівень цін.

З рівняння 17.4, якщо припустити, що ціни у початковому положенні дорівнюють 1, випливає:

(18.1)

і

. (18.1′)

Твердження щодо впливу ревальвації та девальвації на товарні ціни Батьківщини. Ревальвація спричинює спад абсолютних цін на товари Батьківщини, так званого курсу грошей (). Девальвація підвищує товарні ціни на Батькіщині.

2. Стабільність валютного ринку. Тепер ми можемо зробити подальше твердження про стабільність валютного ринку. Слід розглянути криву пропозиції на рис.17.2б, яка показує скільки доларів готові запропонувати США при альтернативних курсах долара. Ми знаємо: США пропонують долари, оскільки їм потрібні UAH, щоб мати змогу імпортувати. Пропозиція в доларах, таким чином, визначена вартістю імпорту США, а саме: . Валютний ринок при від’ємному нахилі кривої попиту на валюту буде стабільним тоді (достатня умова), коли ми перебуваємо на зростаючій вітці кривої пропозиції валюти, тобто коли .

.

Для визначення вартості імпорту слід забезпечити рівновагу на ринку імпорту, тобто . З цього випливає:

або

.

Оскільки перші похідні функції надлишкового попиту від’ємні, то з 18.1 випливає, що . Таким чином, зміна вартості імпорту Закордону залежить від виразу (). Якщо попит США на імпорт є еластичним , то вартість імпорту, а разом з тим і пропозиція валюти зростають. Ми перебуваємо на зростаючій вітці кривої пропозиції валюти на рис.17.2б. Якщо ж попит США на імпорт нееластичний, то вартість імпорту та пропозиції валюти зменшуються (вітка кривої пропозиції валюти, що загинається назад). При пропозиція валюти не змінюється (точка D на рис. 17.2б).

Твердження щодо умов еластичного попиту Закордону на валютному ринку, стабільності валютного ринку, нормальної реакції балансу поточних операцій Батьківщини при зміні валютного курсу. Попит Закордону на імпорт товарів є еластичним, якщо виконується умова . графічно це можна відобразити додатним нахилом кривої пропозиції на валютному ринку(рис.18.2). За допомогою цього забезпечується стабільність валютного ринку. За умовою Маршалла – Лернера еластичний попит Закордону на імпорт є також достатнім і для нормальної реакції балансу поточних операцій Батьківщини на зміну валютного курсу.

3. Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну

1. Ефект Terms of Trade (умов торгівлі). Оскільки зміни валютного курсу відбиваються на номінальних цінах, то вони також впливають на реальне співвідношення обміну (Terms of Trade). Погіршення відносин обміну, визначене як співвідношення цін експортного товару до імпортного, означає скорочення імпорту при заданому обсязі експорту. Розглянемо країну, що розвивається, котра, як і більшість цих країн, має дефіцит платіжного балансу та задля його ліквідації проводить девальвацію. Тоді поряд з питанням щодо поліпшення платіжного балансу виникає проблема стосовно погіршення реального мінового співвідношення внаслідок девальвації. Подібна проблема постає і перед промислово розвинутими країнами, які хотіли б за допомогою девальвації поліпшити ситуацію зі своїми платіжними балансами. І, нарешті, виникає також питання: чи має ревальвація небажаний ефект Terms of Trade. Якщо вирівнювання платіжного балансу та поліпшення реального мінового співвідношення визначити як цілі економічної політики, то постановка проблеми звучатиме так: чи зможе такий інструмент економічної політики, я зміна валютного курсу, привести до конфлікту цих двох цілей?

2. Умови для ефекту Terms of Trade. Для визначення залежності реального мінового співвідношення від змін обмінного курсу отримуємо рівність:

. (18.2)

Якщо підставити 18.1 та 18.1′ в 18.2, то для впливу змін валютного курсу на Terms of Trade, взявши до уваги еластичність та те, що Е1= - Е1*, отримаємо:

. (18.2′)

Через перетворення отримуємо:

. (18.2′′)

Твердження щодо умов поліпшення і погіршення реального мінового співвідношення при девальвації та ревальвації. Девальвація (dw>0) веде до поліпшення реального мінового співвідношення , якщо добуток еластичностей попиту більший, ніж добуток еластичностей пропозиції. Девальвація спричиняє погіршення Terms of Trade, якщо добуток еластичностей пропозиції більший, ніж добуток еластичностей попиту (таблиця 18.1).

 

 

Ревальвація (dw<0), навпаки, веде до поліпшення (погіршення) реального мінового співвідношення, якщо добуток еластичностей попиту менший (більший), ніж добуток еластичностей пропозиції.

3. Відносини між цілями. На прикладі міни валютного курсу видно, що певний інструмент економічної політики може підвищувати ступінь досягнення однієї її цілі, але перешкоджати досягненню іншої. У таблиці 18.2 порівняно умови реакції сальдо балансу поточних операцій зі зміною реальних відносин обміну при проведенні ревальвації.

Якщо при ревальвації є нормальна реакція сальдо балансу поточних операцій, то Terms of Trade можуть поліпшитися, погіршитися або залишитися незмінними (випадок 1). Таким чином, неможливо виключити конфлікт економіко-політичних цілей. Якщо ж сальдо балансу поточних операцій реагує ненормально (випадок 2), то внаслідок того, що та , випливає: , тобто Terms of Trade при ревальвації поліпшиться. При цьому сальдо балансу поточних операцій у даному випадку реагує в небажаному напрямку. Існує конфлікт цілей.

 
 

 

 


4. Нееластична пропозиція. На рисунку 18.3а та б проілюстровано вплив ревальвації на сальдо балансу поточних операцій та розрахунків і на реальні відносини обміну для особливого випадку повністю нееластичної пропозиції в обох країнах (). Вартість експорту знижується (рис. 18.3а), вартість імпорту не змінюється (рис. 18.3б); отже, маємо нормальну реакцію. Ціна експортного товару знижується, в той час як ціна імпортного товару залишається незмінною. Реальні відносини обміну погіршуються (для дуже малих еластичностей пропозиції виконується нерівність ).

5. Нееластичний попит. На рисунку 18.3в та г зображено особливий випадок повністю нееластичного попиту на імпорт =0). Вартість експорту тоді не змінюється (рис. 18.3в), а вартість імпорту зменшується (рис. 18.3г). Сальдо балансу поточних операцій та розрахунків реагує ненормально. За ревальвацією настає активізація балансу поточних операцій і розрахунків. Ціна експортного товару залишається сталою, імпортного – спадає. Terms of Trade поліпшується.

 

 

 

 

 

 

4. Вплив зміни валютних курсів. Огляд

Розглянемо вплив гнучкого валютного курсу на зайнятість у кейнсіанській системі. Якщо експорт Батьківщини збільшується, наприклад, у результаті підвищення доходів у Закордоні, то зростає пропозиція валюти Закордону. Крива пропозиції валюти пересувається вправо. Обмінний курс спадає, вітчизняна валюта зазнає ревальвації. Ревальвація погіршує експортні шанси Батьківщини, а це означає, що обсяги експорту зменшаться, оскільки еластичність попиту Закордону на експорт () дорівнює нулю. Обсяги імпорту, на які Батьківщина виявляє попит, будуть зростати.

Припущення. Еластичність попиту Батьківщини на імпорт дорівнює нулю. Результатом збільшення обсягу імпорту та зменшення обсягу експорту є скорочення виробництва, тобто реального національного доходу та зайнятості. Отже, маємо . З іншого боку, гнучкі обмінні курси при нормальній реакції забезпечують вирівнювання балансу поточних операцій та розрахунків.

Якщо прокрутити цей ланцюжок міркувань для випадку скорочення доходу в Закордоні (зменшення експорту), то обмінний курс підвищуватиметься, вітчизняна валюта девальвуватиме, збільшиться експорт та зросте реальний національний дохід.

Твердження. Гнучкий обмінний курс зменшує необхідність скорочення зайнятості задля послаблення дефіциту балансу поточних операцій і розрахунків у кейнсіанській системі. Гнучкий обмінний курс при нормальній реакції забезпечує вирівняний баланс поточних операцій і розрахунків та (за винятком =0 чи =0) поліпшення ситуації у сфері зайнятості.

Гнучкий обмінний курс здатний послабити існуючий у кейнсіанській системі конфлікт між цілями забезпечення повної зайнятості й вирівнювання балансу поточних операцій та розрахунків.

Нарешті, слід вказати на те, що зміни валютного курсу в дійсності впливають на грошову масу М. Це пояснюється тим, що менше сальдо балансу поточних операцій і розрахунків призводить до меншого припливу валюти, і тому грошова маса скорочується.

На рисунку 18.4 наведено вплив зміни валютного курсу на деякі важливі показники. При цьому припускаємо, що відбувається ревальвація вітчизняної валюти (dw < 0).

 

 

5. Теорія паритету купівельної спроможності (ПКС)

1. Валютний курс – ціна двох валют. Як і будь-яку ціну, валютний курс визначають на основі попиту і пропозиції.

У цій темі ми обговорили питання, в якій мірі міжнародна торгівля визначає пропозицію та попит на валюту.

2. Теорія паритету купівельної спроможності. Теорія абсолютних цінових переваг пояснює виникнення міжнародної торгівлі різницею абсолютних цін в умовах автаркії. Після початку зовнішньої торгівлі при торговій рівновазі повинна бути рівність (закон однієї ціни) (Це формулювання ПКС припускає, що на Батьківщині та у Закордоні виробляють однаковий товар, на зразок «composite commodity»). Цієї умови досягають тому, що ціни на товар й обмінний курс пристосовуються одні до одних. Якщо виходити з торгової рівноваги та задати ціни на товари екзогенно, то обмінний курс є величиною, яку необхідно визначити, тобто:

(18.3)

Цей вираз називають ще абсолютним ПКС. Продиференціювавши за часом та поділивши на w, отримаємо:

, (18.3′)

де означає темпи (чи норми) зміни, наприклад:

.

Рівняння 18.3′ є так званим відносним ПКС. У ньому ми спрощено інтерпретуємо як рівні цін на Батьківщині та у Закордоні.

Теорія ПКС стверджує, що валютний курс змінюється відповідно до купівельної спроможності в обох країнах.

Якщо рівень цін на батьківщині зростає в більшій мірі, ніж у Закордоні, то зростає і w, тобто вітчизняна валюта девальвує. Якщо ж рівень цін у Закордоні зросте в більшій мірі, ніж на Батьківщині, w зменшиться, тобто вітчизняна валюта девальвує.

3. Особливий випадок міжнародного взаємозв’язку цін. Міжнародний взаємозв’язок цін при сталому обмінному курсі і є особливим випадком ПКС. Якщо підставити в рівняння 18.3′

то отримаємо

4. Критика теорії ПКС. Рівняння 18.3′ є відносно простою гіпотезою, яка розглядає зміну цін екзогенно. У такій спрощеній формі ц теорія не відповідає дійсності, оскільки при визначенні рівня цін країни важливу роль відіграють неторгові товари, торгові бар’єри (сегментування ринку), умови попиту і пропозиції, які мають таку еластичність, що рівень цін на батьківщині не залежить від підвищення цін у Закордоні. В економічній літературі рівняння 18.3′ розширено зі взяттям до уваги цих аспектів.

ПКС стосується торгової рівноваги. А паритет процентних ставок доповнює пояснення обмінного курсу, але з точки зору руху капіталів.

Приклад 18.1. «Паритет за біг-маком».

Англійський тижневик “The economist”, котрий вивчає міжнародні економічні відносини, регулярно визначає паритет купівельної спроможності валют (ПКС) на основі цін на «гамбургери» чи «біг-маки». При цьому споживчий кошик дещо звужується, а саме – до одного продукту. Це вигідно, тому що такий споживчий кошик може бути зіставлений (порівняний) у міжнародному масштабі, оскільки рецепт приготування цього продукту достатньо стандартизований в усьому світі. У США один «біг-мак» коштує 2,28$, в Німеччині – 4,60 DM. Таким чином, відповідний ПКС становить 2,02, обмінний курс 17.04.1993 року було зафіксовано на рівні 1,58 DM/$. Отже, DM на 28% переоцінена. А російський рубль був, навпаки, недооцінений.

 

 

 
 

 


Джерело: The economist. – 1993. – 17 April.

 

Додатки







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.