|
|
Якщо ж відмовитися від припущення щодо моделі «два товари» та проаналізувати ефект експортних цін поза моделлю, то отримаємо наступну послідовність дій.(1) Ціни на експортні товари зростають, оскільки ці товари через інфляцію у Закордоні стають конкурентоспроможнішими, що призводить до зростання попиту на них. Для Батьківщини імпорт інфляції через ринок експорту можна охарактеризувати як інфляцію попиту. (2) Вітчизняні споживачі через зростаючі ціни відмовляються від споживання експортного товару на користь його субститів. У результаті повинні зрости ціни на товари-субстити експорту. (3) Розширення експортного виробництва можливе тільки тоді, коли в експортну галузь будуть залучені додаткові фактори виробництва. У результаті в цьому секторі повинні зрости номінальна заробітна платі і номінальний процент. Цей ефект зарплати та процента поширюється і на інші сектори народного господарства, пропозиція факторів для яких зменшується. (4) Якщо галузеві профспілки добиваються підвищення заробітної плати, то ефект заробітної плати зростає. Високі прибутки в експортному секторі впливають на зростання вимог профспілок щодо збільшення заробітної плати, які задовольняють без великого опору. Профспілка в експортному секторі переймає лідируючу роль щодо заробітної плати, а профспілки в інших секторах народного господарства будуть домагатися виконання подібних вимог. 2.3 Ефект цін на імпорт. Для імпорту інфляції через ринок імпортного товару Батьківщини здійснюється умова:
з та Твердження: інфляція імпортується через ринок імпорту тому, що цінова еластичність попиту Батьківщини або пропозиції Закордону дорівнюють безконечності (див. рис. Д.18.2). У той час як імпорт інфляції через ринок експорту може бути інтерпретований для Батьківщини як інфляція попиту, то ефект цін на імпорт є прикладом інфляції витрат. Якщо відмовитися від моделі «два товари» та проаналізувати ефект цін на імпорт для n секторів економіки, то отримаємо наступні твердження. (1) Якщо йдеться про імпорт споживчих товарів, то внаслідок зростаючих цін імпортних товарів підвищується загальний рівень цін у країна. (2) Якщо ж, на противагу цьому, йдеться про імпорт сировини або проміжних продуктів, то зростають витрати виробництва, а підвищення цін передається дальше по вертикальному ланцюгові виробництва. Зростання цін поширюється через витрати виробництва на інші сектори економіки. Секторне нашарування підвищених цін на імпорт можна обчислити за допомогою аналізу витрат та віддачі від виробництва. (3) Сила впливу ефекту цін на імпорт залежить, між іншим, від цінової еластичності попиту нашої країни на імпорт ( Якщо ж, навпаки, попит на імпорт нееластичний за ціною, тобто наша країна сильно зорієнтована на імпортний товар,, то обсяг імпорту не можна помітно коротити. Тоді ефект цін на імпорт більший. (4) Якщо Батьківщина може виробляти товари-субститути імпорту, то цей факт пом’якшує зростання цін на імпортні товари, але ціни на товари-субститути зростають. (5) Зростаючі ціни на товари-субститути імпорту – це стимули до виробництва в згаданих галузях. Але розширення виробництва цих товарів можливе тільки тоді, коли є змога залучити необхідні фактори виробництва. Для цього повинні зрости ціни на згадані фактори (ефект заробітної плати та процента). Ефект зарплати може підсилитися профспілковою активністю. (6) І, нарешті, результатом усього цього є також підвищення рівня цін, тому що збільшення виробництва товарів-субститутів імпорту, як правило, зумовлює зростаючі граничні витрати. 2.4 Ефект ліквідності. Результатом надлишку експорту при стабільному обмінному курсі є надходження валюти. Внаслідок обов’язкового обміну, якого вимагає центральний банк, коли експортери обмінюють свою виручку в іноземній валюті на UAH – відбувається збільшення грошової маси, яке дорівнює сальдо балансу поточних операцій і розрахунків. Цей первинний ефект може підсилюватися розширеними можливостями банків щодо кредитування. При мікроекономічному підході до грошей приріст грошової маси зумовлює зміну відносної ціни на товари,а також збільшення попиту на товари. У кейнсіанській системі внаслідок зростаючої грошової маси (за винятком 2.5 Ефект доходу. Якщо проаналізувати міжнародну взаємозалежність економік країн з допомогою мікроекономічної моделі двох секторів, то отримаємо, подібно як і при мультиплікаторі двох країн, взаємозалежність через ефект доходу. Припустимо, інфляція у Закордоні веде до активного балансу поточних операцій і розрахунків. Тоді закордонна інфляція зумовлює в країні з неповною зайнятістю експансію грошової маси. Якщо ж припустити, що в країні існувала повна зайнятість, то надлишок експорту, що з’являється, призводить до інфляції, якщо він не компенсується приростом заощаджень. Надлишок експорту зумовлює в народному господарстві з повною зайнятістю надлишок попиту (інфляційну «дірку»), який ліквідовується зростанням цін.
3. Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі У попередньому аналізі валютний курс вважали незмінним. Напрошується думка, що стабільні курси – причина імпорту інфляції, а гнучкі валютні курси створюють перешкоду для імпорту інфляції. Давайте припустимо надалі, що обмінні курси є гнучкими. Баланс поточних операцій та розрахунків реагує на зміни валютного курсу нормально. Оскільки в нашому аналізі платіжний баланс складається тільки з балансу поточних операцій та розрахунків і валютного балансу, то при нормальній реакції балансу поточних операцій та розрахунків гнучкі валютні курси вирівнюють валютний баланс. Припливу валюти та ефекту ліквідності нема. Але гнучкі валютні курси при нормальній реакції вирівнюють баланс поточних операцій та розрахунків. Унаслідок цього не може виникнути також ефекту доходу. Постає запитання, чи достатньою мірою гнучкі валютні курси захищають країну від імпорту інфляції через міжнародний взаємозв’язок цін? Тут слід виділити два випадки. Випадок А. Зростаючі ціни у Закордоні роблять експорт нашої країни конкурентоспроможнішими. Крива попиту на експорт пересувається вправо (рис. Д. 18.3а). За винятком обговореного особливого випадку На ринку імпорту ревальвація спричинює приріст пропозиції імпорту, крива пропозиції імпорту Закордоном пересувається вниз (стрілка 4). Ціна на імпорт спадає, а початкове зростання цін (теж щонайменше частково) знову усувається. У цьому випадку гнучкий валютний курс забезпечує (щонайменше часткову) перешкоду імпорту інфляції. Аналогічний результат отримуємо, коли
Випадок В. Якщо ж попит Батьківщини на імпорт нееластичний (наприклад, на сировину), то обсяг імпорту при інфляції у Закордоні незначно скорочується; ціна імпортного товару порівняно дуже підвищується. Вартість імпорту повинна також зрости. У результаті цього збільшується попит Батьківщини на іноземну валюту. Крива попиту на згадану валюту зсувається вправо. Якщо приріст вартості імпорту є досить великим, то може статися так, що підвищиться обмінний курс, тобто вітчизняна валюта девальвує. Але девальвація при нормальній реакції балансу поточних операцій і розрахунків на зміну валютного курсу означає, що крива попиту Закордону на експорт ( Твердження: При еластичному попиті на імпорт або при Це твердження можна звести також до того, що уникнення імпорту інфляції за допомогою гнучких валютних курсів стає проблематичним, коли інфляцію імпортують на Батьківщину, в основному через ринок імпорту, тобто у формі інфляції витрат. Якщо ж, навпаки, при імпорті інфляції переважає інфляція попиту, тобто інфляцію в основному імпортують через ринок експорту, то гнучкі валютні курси можуть забезпечити зовнішньоекономічний захист. Можна припустити, що для ФРН під час обох нафтових криз 1973/1974 та 1979/1980 років більшого значення набув ефект підвищення витрат через ринок імпорту. Якщо Батьківщина орієнтована на імпорт, то імпорту інфляції не можливо уникнути. Цей випадок відповідає погіршенню ситуації з платіжним балансом при стабільних курсах. Дефіцит платіжного балансу або «перевидатки» можна інтерпретувати як «межу зростання», наприклад, коли перманентний (постійний) дефіцит платіжного балансу внаслідок недостатньої кредитоздатності більше не дозволяє певній країні імпортувати важливі для процесу зростання товари (сировину). Гнучкі валютні курси при нормальній реакції можуть забезпечити досягнення мети врівноваження платіжного балансу, але межа зростання відображається в імпортованій інфляції. Надалі вона проявиться в погіршенні Terms of Trade (умов торгівлі).
  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
(Д. 18.9)
.
. При еластичному попиті на імпорт, тобто при 
, наша країна може значно скоротити свій попит на імпортні товари; зростання цін за даних умов слабше.
) буде зростати спекулятивний попит на гроші при сталому транс акційному попиті на гроші. Процентна ставка, що стимулює приплив інвестицій, зменшується, при повній зайнятості їх мультиплікативні дії ведуть до зростання рівня цін.
, зростають як обсяг експорту, так і ціна експортного товару (інфляційний ефект). Вартість експорту нашої країни, тобто імпорту Закордону збільшується (рис. Д.18.3а). Приріст вартості експорту означає, що при даному курсі зростає пропозиція валюти Закордону. Крива пропозиції валюти пересувається вправо (рис. Д.18.3с). За даних умов приріст пропозиції валюти Закордоном може призвести до спаду w. Цей взаємозв’язок позначений на рисунку Д.18.3 стрілкою (1). При зростаючих цінах у Закордоні крива пропозиції експорту Закордоном 
) зміщується вліво. Ціна імпортного товару на Батьківщині зросте. Якщо попит Батьківщини на імпорт еластичний за ціною, то вартість імпорту країни при цінах, що зростають у Закордоні, мусить впасти. Тоді крива попиту Батьківщини на іноземну валюту пересунеться вліво (стрілка 2). Також цей ефект призведе до спаду обмінного курсу w (рис. Д.18.3в). Якщо обмінний курс (w) знижується, то вітчизняна валюта ревальвує. Це означає, що вітчизняні товари для Закордону дорожчають. Крива попиту Закордону на експорт зсувається вниз (стрілка 3), ефект експортних цін усувається, щонайменше частково, завдяки гнучкому валютному курсу.
, тобто якщо вартість імпорту не змінюється.
) пересунеться вверх і разом з тим зросте ціна на експортний товар. Крім цього, крива пропозиції імпорту Закордоном (
пересувається також вверх, тобто зростає і ціна імпортного товару. Інфляція в цьому випадку імпортується і при гнучких валютних курсах, ще більше підсилюючи зростання цін на батьківщині (рис.Д.18.4).
гнучкі валютні курси усувають або зменшують імпорт інфляції. Це стосується ефекту цін як на експорт, так і на імпорт. При незмінному попиті на імпорт гнучкі обмінні курси не забезпечують цього зовнішньоекономічного захисту. Вони можуть навіть підсилити імпорт інфляції.
