Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції





Двосекторну модель, що була використана в цій темі (рівняння 17.4), можна застосувати для аналізу впливу інфляції у Закордоні на сальдо балансу поточних операцій та на рівень цін на Батьківщині. Ще раз слід нагадати, що йдеться про частковий аналіз.

 

1. Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій

1.1 При інфляції за кордоном експортні товари Батьківщини стають конкурентоспроможнішими (абсолютна цінова перевага), обсяги експорту зростають, ціни на експортні товари піднімаються, а вартість експорту збільшується. Товари, які імпортує Батьківщина, дорожчають, обсяги імпорту скорочуються. Вартість імпорту залежить від того, чи ефект обсягу переважить ефект ціни. А зростання чи зменшення сальдо балансу поточних операцій, у свою чергу, залежить від того, впаде чи зросте вартість імпорту, тобто чи зможе вартість імпорту компенсувати зміни у вартості експорту.

1.2 Інфляція за кордоном графічно може бути інтерпретована як зсув кривої надлишкового попиту Закордону. Криві надлишкового попиту зображені на рисунках Д.18.1 та Д.18.2.

1.3 Рисунок Д.18.1 зображує ринок експорту Батьківщини. Функцію пропозиції експорту Батьківщини отримуємо у результаті (Е1 = С1 – Q1) з різниці обсягів попиту і пропозиції, тобто це стосується, наприклад, відрізків RS=VW. Функцію надлишкового попиту Закордону аналогічно отримуємо з різниці обсягів попиту та пропозиції у Закордоні, наприклад, TU=VW. Слід зауважити, що всі ціни визначені у UAH. Криві попиту та пропозиції Закордону як кількісні реакції домашніх господарств та підприємств на альтернативні ціни спочатку визначені залежно від цін в іноземній валюті, наприклад, у доларах. Слід провести перерахунок цін, який передбачає ситуацію фіксованого валютного курсу. Крім цього, треба зауважити, що на рис. Д.18.1 виконана умова для торгівлі. Для того, аби Батьківщина експортувала товар 1, в умовах автаркії необхідно виконувати умову , що і маємо в цьому випадку.

 

 


Інфляцію у Закордоні можна зобразити графічно зсувом кривої пропозиції Закордону А* вліво чи кривої попиту N* вправо (показано на рис. Д18.1). Надалі крива надлишкового попиту Закордону зсувається вправо, тобто , де параметр відображає зсув функції внаслідок інфляційних процесів. Початкова задана вартість експорту (площа OVWX) збільшуватиметься, тому що крива попиту має еластичність . У цьому випадку крива надлишкового попиту не зміщується. Вартість експорту залишається сталою, тобто dX .

1.4 Рисунок Д.18.2 зображує ринок імпорту Батьківщини. - крива пропозиції імпорту Закордону, Е2 – крива попиту Батьківщини на імпорт. У цьому випадку діє умова для торгівлі , тобто країна ІІ експортуватиме товар 2. Крива надлишкового попиту Закордону зсувається вліво, тобто , або (виражена в додатних обсягах) пропозиція експорту скорочується. Для цього випадку можна також записати .

Вартість імпорту (у вихідній ситуації – OKNP) може збільшитися або зменшитися. З визначенням вартості імпорту у вітчизняній валюті Im = p2E2(p2) випливає, що

(Д. 18.1)

або

. (Д. 18.2.)

Для через те, що , достатньо, щоб (), тобто вартість імпорту зменшилась. Так є, коли , тобто коли попит на імпорт еластичний. Коли , то вартість імпорту зростає. У випадку, якщо ця зміна є достатньо великою, баланс поточних операцій і розрахунків може стати пасивним.

1.5 Взаємозв’язок між інфляцією в Закордоні та сальдо балансу поточних операцій і розрахунків Батьківщини можна визначити за допомогою системи рівнянь 17.4. у цих рівняннях у функціях надлишкового попиту Закордону слід врахувати параметр α. Питання полягає у тому, як зміняться змінні величини системи, а саме: та при інфляції у Закордоні.

 

 
 


Розглянемо систему рівнянь:

(Д. 18.3)

Продиференціювавши по α та взявши до уваги зв'язок , отримаємо:

 

(Д. 18.4)

Для зміни сальдо балансу поточних операцій та розрахунків Батьківщини у вітчизняній валюті внаслідок інфляційних процесів у Закордоні отримаємо:

. (Д. 18.5)

З огляду на припущення, що Батьківщина експортує товар 1 та імпортує товар 2, після підстановки визначених у розділі 18.3 цінових еластичностей отримуємо:

. (Д. 18.6)

Оскільки , то як умову для активізації балансу поточних операцій та розрахунків як реакції на інфляцію за кордоном отримуємо:

. (Д. 18.7)

Твердження: 1. Якщо розглядати тільки експортний товар 1, то , тобто, наприклад, баланс поточних операцій та розрахунків у початковому положенні вирівняний, отже, виникне його надлишок (вартість експорту зростає), тому що . 2. Якщо розглядати тільки імпортний товар 2, то при , тобто або . Загальний вплив інфляції у Закордоні на баланс поточних операцій і розрахунків нашої країни залежить від того, чи перевищить збільшення вартості експорту можливе зростання вартості імпорту.

Із Д.18.7 випливає, що для врівноваження балансу поточних операцій та розрахунків при інфляції у Закордоні достатньо, щоб еластичність попиту Батьківщини на імпорт (за модулем) була більшою від 1. При еластичності попиту Батьківщини на імпорт (за модулем) меншої від 1, баланс поточних операцій та розрахунків батьківщини внаслідок інфляції у Закордоні може стати пасивним. Це відображено у наступній таблиці:

1.6 Твердження при вплив інфляції у Закордоні на сальдо балансу поточних операцій та розрахунків містять, за інших незмінних обставин, деяке припущення про грошовий сектор нашої країни. Ми розглядаємо, наприклад, випадок, коли відбувається активізація балансу поточних операцій та розрахунків. Надлишок балансу означає приріст пропозиції грошей, тобто спостерігається ефект ліквідності. Якщо врахувати припущення, що приріст грошової маси збільшує абсолютні ціни, то виявляється, що зростання цін припускає, за інших незмінних обставин, вплив грошової системи. Якщо б, на противагу цьому, грошова політика нейтралізувала зовнішнє збільшення пропозиції грошей внаслідок продажу емісійним банком цінних паперів на відкритому ринку, то не відбулося б зростання цін на експортні та імпортні товари. Таким чином, стає зрозуміло, що аналіз впливу зміни цін на сальдо балансу поточних операцій і розрахунків відповідно припускає нерівновагу на грошовому ринку.

1.7 Отриманий результат має політико-економічний інтерес: платіжний баланс, вирівняний у початковому положенні, може стати за відносно незмінного попиту на імпорт дефіцитним, коли приріст вартості імпорту при інфляційних процесах у Закордоні є достатньо великим. Це може бути тоді, коли економіка сильно орієнтована на імпорт, наприклад, коли імпортними товарами є сировина (та інші проміжні продукти), а сировинна база країни порівняно слабка. Якщо для такої країни ціни на сировину на світовому ринку підвищаться, то баланс її поточних операцій і розрахунків стане внаслідок зростаючої вартості імпорту дефіцитним, і країна не зможе при валютних резервах, що зменшуються, втримати імпорт на попередньому рівні. Необхідність вирівнювання платіжного балансу може стати обмеженням для економічного розвитку та економічної політики країни; у дефіцитах платіжного балансу при обмежених загальносвітових запасах сировини проявляється межа національного зростання.

Якщо ж баланс у результаті інфляції у Закордоні активізується, як у ФРН у 1960-х роках, то це також може стати небажаним з точки зору економічної політики (збільшення ліквідності може негативно впливати на рівень цін).

1.8 За допомогою даного підходу можна розглянути також питання, як впливає на сальдо балансу поточних операцій і розрахунків параметричне зниження цін у Закордоні, або як відбиваються зміни цін на Батьківщині на балансі її поточних операції і розрахунків.

Після Другої світової війни у наукових колах (на противагу поширеним у політичних сферах уявленнях) домінувала така точка зору: еластичність попиту в зовнішній торгівлі буває настільки малою, що можна не брати до уваги нормальну реакцію поточного рахунку платіжного балансу на зміну валютного курсу. Саме такі погляди отримали назву «песимізму щодо еластичності».

Разом з тим, значне зростання міжнародної торгівлі після Другої світової війни привело до зміни цієї точки зору. Одночасно зі зростанням кількості учасників світової торгівлі збільшилися субституційні можливості споживачів, а вплив окремих оферентів на ринку зменшився. Це приводило до зростаючої еластичності пропозиції і попиту.

Однак ще з’являлися сумнівні висловлювання загального характеру. Це можна було пояснити великими різницями економічної ситуації, особливо у міжнародній торгівлі, яку мали окремі країни. Тому висловлювання про очікувану реакцію поточного рахунку платіжного балансу могли стосуватися не тільки певної країни, а й у крайніх випадках групи країн, які мали близькі економічні структури.

 

2. Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі

З рівнянь 18.4 випливає висновок про зміни цін р1 та р2 внаслідок інфляційних процесів у Закордоні. Надалі припустимо, що валютний курс є стабільним. Для спрощення w прирівняємо до 1.

Розрізняють три механізми, за допомогою яких інфляція може бути передана з-за кордону: міжнародний взаємозв’язок цін, ефект ліквідності, ефект доходу.

2.1 Міжнародний взаємозв’язок цін. Якщо у закордоні виникає інфляція, то це означає, що там (не обов’язково на кожному окремо взятому ринку, а в економіці у цілому) надлишок попиту буде ліквідовано підвищенням цін. Надлишок попиту в Закордоні відображається зсувом або кривої попиту на імпорт вправо, або кривої пропозиції експорту вліво. Інфляція за кордоном має два наслідки:

· Крива попиту Закордону на імпорт ) на рис. 18.1 зміщується вправо. Вітчизняні експортні товари стають конкурентоспроможнішими. Обсяг експорту зростає. Товари вивозять з Батьківщини, і зменшується їхнє внутрішнє споживання або використання для виробничих цілей, тобто пропозиція товарів на внутрішньому ринку батьківщини зменшується через експорт (ціни повинні зрости). Інфляція імпортується через ринок експорту (ефект експортних цін);

· Крива пропозиції експорту Закордону (- на рис. 18.2 зсувається вліво; ціни на імпортні товари зростають. Інфляція імпортується через ринок імпорту (ефект імпортних цін).

2.2 Ефект експортних цін. Для зміни ціни отримуємо:

. (Д. 18.8)

Оскільки згідно з припущенням E1 < 0 та , то

;

Твердження: якщо виходити з особливого випадку, що країна має нескінченно велику еластичність пропозиції експортного товару, або що цінова еластичність попиту за кордоном нескінченно еластична (в цьому випадку функція надлишкового попиту не зміщується), то інфляція при сталому валютному курсі імпортується через експортний ринок (див. рис. Д.18.1).







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.