|
|
ВАЛЮТНИЙ РИНОК У КОРОТКОТЕРМІНОВОМУ ПЕРІОДІ
У довготерміновому періоді слід розглядати обмінний курс як відповідну ціну національного доходу, а в короткотерміновому – як відповідну ціну національних грошей. Вільям БРЕНСОН
План теми 1. Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд. 2. Рух капіталу при незмінному обмінному курсі. 3. Процентний паритет. 4. Обмінний курс і портфельна рівновага. 5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді.
1. Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд 1. Сальдо торгового балансу. В темі 18 попит і пропозиція валюти були похідними від торгівлі товарами. Попит на іноземну валюту виникає в результаті попиту Батьківщини на імпорт, а пропозицію валюти отримуємо з попиту Закордону на імпорт. Сальдо торгового балансу означає, що споживання і виробництво продукції не співпадають. Згадана нерівновага на товарному ринку може бути пояснена нерівновагою на грошовому ринку. Саме з цього починається розгляд монетарної теорії платіжного балансу. 2. Монетарна теорія платіжного балансу. Припустимо, що протягом деякого періоду в певній економіці існує надлишок попиту на грошовому ринку. Тобто, суб’єкти економічної діяльності бажають володіти більшою кількістю грошей, ніж вони мають у готівковій формі і на депозитних вкладах, тому попит на гроші перевищує пропозицію. Суб’єкти економічної діяльності будуть намагатися збільшувати грошову масу шляхом заощадження (нагромадження), тобто не витрачаючи дохід. Іншими словами: заощадження означає, що споживання є меншим, ніж дохід, тобто, що надлишок попиту на грошовому ринку супроводжується дефіцитом попиту на національному товарному ринку. Таким чином, існує надлишок торгового балансу, але при цьому за незмінного обмінного курсу відбувається приріст валютної готівки. Отже, надлишковий попит на грошовому ринку усувається шляхом встановлення фіксованого курсу, при якому збільшується валютна готівка і зростають грошова маса та рівень цін. Отже, монетарна теорія платіжного балансу вбачає одним із важливих механізмів пристосування адаптації залишку валютних резервів, тобто йдеться про модель залишкової (резервної) рівноваги. Якщо на грошовому ринку у певний період існує дефіцит попиту, то це рівнозначно надлишкові попиту на товарному ринку. Споживання перевищує виробництво, тобто виникає дефіцит торговельного балансу, країна втрачає валюту. Валютний резерв зменшується. Однак при цьому зменшується грошова маса і через зменшення валютного залишку встановлюється нова рівновага. 3. Валютний ринок, грошовий ринок і очікування. Якщо пояснити попит і пропозицію валюти через торгівлю товарами, то надлишок попиту на валюту буде збільшуватися в результаті зниження обмінного курсу. На рис.19.1 зображена крива надлишкового попиту на валюту ТТ. Коли відбувається девальвація UAH, то надлишок попиту на валюту (-Е$) спадає. Якщо брати до уваги оборот капіталу, а також портфельний капітал, то крива надлишкового попиту зсувається вправо при зростанні попиту на валюту в даній країні, внаслідок прагнення резидентів вкладати свої гроші за кордоном (тобто вони експортують капітал).
4. Переміщення кривої надлишкового попиту. Переміщення кривої надлишкового попиту на валюту внаслідок обороту капіталу відбувається у таких випадках: · Якщо на батьківщині збільшується грошова маса і тому підвищується рівень цін, то вкладники очікують девальвацію національної валюти. Отже, зростає попит на долар, тобто крива надлишкового попиту на $ (ТТ) переміщується вправо (точка D зміщується в точку F). Ця ситуація не є рівновагою валютного ринку, оскільки національна валюта девальвує (з ОD в ОD′). По-іншому треба оцінювати ситуацію, коли грошова маса Батьківщини зростає в точно такому ж розмірі, як і виробничий потенціал. Тоді вітчизняний рівень цін залишатиметься незмінним і крива надлишкового попиту не буде переміщатися. · Коли очікування змінюється не на користь певної країни, то це може відображатись в очікуванні девальвації валюти Батьківщини. Схематично така ситуація відображатиметься переміщенням кривої надлишкового попиту на іноземну валюту вправо. · Якщо формуються позитивні очікування щодо майбутнього розвитку економіки батьківщини, зокрема, коли очікують приросту продуктивності капіталу чи збільшення доходу від портфельних інвестицій, то крива надлишкового попиту ТТ зміщується вліво (точка D перемістилась в точку G). Вітчизняна валюта девальвує.
2. Рух капіталу при незмінному обмінному курсі Економіка завжди займалася фінансовими потоками, але традиційно вони були пов’язані з торгівлею товарами і послугами. Однак у наш час у міжнародних економічних відносинах частіше доводиться мати справу з платіжними потоками, що виникають у результаті рішень інвесторів про капіталовкладення за кордоном. Наприклад, німецький банк купує українські державні облігації, японська інвестиційна група – українські акції, українська приватна особа – острів у Греції і т.ін. У цілому обсяг купівлі й продажу іноземної валюти, який пов'язаний з капіталовкладеннями, є набагато більшим, ніж обсяг торгівлі товарами. Якщо розглядати світові капіталовкладення з точки зору отримання доходу від цінних паперів, то логіка підводить до формулювання проблеми про доцільність і можливість розгляду вітчизняних й зарубіжних капіталовкладень як субститутів. Інвестор, незважаючи на різниці у розрахунках на Батьківщині й у Закордоні, не може знехтувати вищим рівнем процента у Закордоні, якщо він там існує, щоб не вкласти саме туди свій капітал. Але він не розглядає капіталовкладення у Закордоні як досконалий субститут вітчизняним вкладенням. Адже при іноземних капіталовкладеннях завжди існують додаткові складнощі, головними з них є: Ø великі правові, культурні та організаційні труднощі (інше законодавство, мова, інституції); Ø політичні ризики (особливо невпевненість у тому, що не буде заборони на зворотний трансферт вкладень на Батьківщину); Ø різниця у інформаційному забезпеченні (через існування більшої інформації про ризики на Батьківщині, вищу оперативність в отриманні публікацій про прогнози щодо майбутніх прибутків); Ø додаткові ризики, пов’язані з обмінним курсом. Наведені умови дають підстави для розробки портфельної теорії, основою якої є просте правило: “Don’t put all your eggs into one basket!”. Інший аспект цієї теорії – процентний паритет обмінного курсу. Йдеться про можливість майже повного виключення ризиків шляхом операцій за наперед визначеними умовами. Завдяки новим можливостям попереднього прогнозування коливань обмінного курсу створюються такі форми капіталовкладень, у рамках яких вітчизняні та іноземні авуари розглядають як рівноцінні. Спрощуючи, можна сказати, що курс термінових і біржових операцій залежить від процентних ставок на батьківщині та у Закордоні. При цьому використовують такі терміни: накидка(дізажио) строкового курсу на курс біржових операцій називається swap (своп) – ставкою в %. При незмінному обмінному курсі, чи при єдиній валюті як на Батьківщині, так і в Закордоні, різні процентні ставки зумовлюють рух капіталу. Субєкти економічної діяльності мають у розпорядженні гроші (виражені в єдиній валюті) й цінні папери (як вітчизняні, так і іноземні). Припустимо, що не існує переваги (пріоритету) цінних паперів Батьківщини над іноземними цінними паперами, і навпаки, тобто цінні папери – досконалі субститути (замінники). Гроші не приносять процентів, таким чином проценти є альтернативними витратами, що пов’язані зі заощадженням грошей. Портфельну рівновагу, внаслідок цього, можна охарактеризувати такою ситуацією, коли економічні суб’єкти не мають жодного приводу змінювати свій портфель цінних паперів. Резерви цінних паперів перебувають у рівновазі, тому говорять про залишкову рівновагу. Надлишок попиту на цінні папери (Ev) у такому випадку дорівнює нулю. Схематично цей випадок зображено на рисунку 19.2, що ілюструє надлишок попиту громадян Батьківщини ОК. Портфельну рівновагу можна виразити таким чином: і = і*. (19.1) Якщо при заданій процентній ставці і в даній країні підвищити процентну ставку і* в Закордоні, то альтернативні витрати, пов’язані зі зберіганням грошей, збільшуються. Це означає, що економічні суб’єкти при заданій грошовій масі бажають мати у своєму розпорядженні більшу кількість цінних паперів. Надлишок попиту на цінні папери є додатним. І навпаки, при нижчій процентній ставці у Закордоні надлишок попиту є від’ємним; економічні суб’єкти Батьківщини намагаються продати цінні папери. Надлишковий попит резидентів зображений прямою VV. Цінні папери зі зростаючою процентною ставкою в Закордоні будуть користуватися попитом у іноземців; крива їх надлишкового попиту відображатиметься аналогічно вітчизняній. На рис.19.2 замість кривої надлишкового попиту іноземців зображена крива надлишкової пропозиції - Ev*; надлишок пропозиції іноземців зменшується з підвищенням процента і* (пряма V*V*). Надлишок пропозиції іноземців - Ev* перенесений на додатній відрізок осі ординат. При заданих національних грошових масах точка К відображає портфельну рівновагу обох країн.
На рисунку 19.2 зображений зв'язок між іноземним грошовим ринком і арбітражним режимом при незмінному обмінному курсі. Рівновага на грошовому ринку визначає рівноважну процентну ставку і* в Закордоні; економічні суб’єкти перебувають у портфельній рівновазі. Надлишок пропозиції цінних паперів дорівнює нулю. Якщо через експансію грошової маси Закордоном портфельна рівновага порушиться з О′В в О′В′, то іноземці матимуть у своєму розпорядженні надлишок грошей і при заданій процентній ставці ОК – нестачу цінних паперів у своєму портфелі. При заданій процентній ставці ОК попит на гроші О′В є меншим від грошей, що перебувають на збереженні в касі О′В′. отже, при заданій процентній ставці цінні папери користуються більшим попитом; надлишок пропозиції цінних паперів при заданій процентній ставці у Закордоні буде від’ємним (КМ), функція надлишкової пропозиції рухається вниз. Встановлюється нова рівновага в точці J. JK′ - відображає попит іноземців на цінні папери і пропозицію Батьківщини на цінні папери. Спільний процент знизився до ОК′. Це зниження відбувається тому, що додатний надлишок попиту в Закордоні встановлює курс на такому рівні, що ефективна процентна ставка зменшується. Надлишок попиту на цінні папери у Закордоні на рівні JK′ відповідає надлишку пропозиції Батьківщини. Закордон придбає боргові зобов’язання, тобто відбувається експорт капіталу; баланс руху капіталів Закордону є дефіцитним. Відповідно Батьківщина імпортує капітал і має позитивне сальдо балансу руху капіталів. Рівновага в точці J є не портфельною, а лише поточною рівновагою для короткотермінового портфельного перерозподілу. Якщо перерозподіл здійснений та іноземці мають у своєму портфелі бажаний набір цінних паперів, то внаслідок експорту капіталу грошова маса у Закордоні зменшиться і крива V*′V*′ зміститься вправо (не позначено). Але крива VV нашої країни зміститься вліво, оскільки грошова маса через продаж цінних паперів на батьківщині зросла. Таке переміщення цих кривих повинно встановити нову портфельну рівновагу між точками L i K у точці перетину горизонтальної осі. Відбулося відносне зростання процента за кордоном до ОК′. Представлений перерозподіл у портфелі цінних паперів як результат збільшення грошової маси у закордоні при мобільності фінансового капіталу може відбуватися моментально. Якщо збільшиться грошова маса в даній країні й при заданому проценті економічні суб’єкти будуть мати меншу кількість цінних паперів, то крива VV переміститься вправо. Якщо в Закордоні грошова маса зменшується й крива V*V* переміщується вправо, то встановлюється рівновага між точками К′ і К. Тоді баланс руху капіталу обох країн вирівняно. Порівняно з вихідним положенням (К) процент знизився. При заданому обмінному курсі в контексті даної моделі спостерігається тимчасове зростання процента. Якщо фінансовий капітал взагалі не є мобільним, наприклад, через про сегментовані ринки, то внаслідок збільшення грошової маси у Закордоні повинна встановлюватися різниця між процентною ставкою на батьківщині ОК і Закордоном OL. Якщо цінні папери Закордону і цінні папери Батьківщини не є досконалими субститутами, то також вникає різниця між процентами. Вища гранична продуктивність капіталу в закордоні внаслідок технічного прогресу спричиняє експорт капіталу за кордон. Вкладати капітал за кордон стає вигідно.
3. Процентний паритет Якщо нема припущення щодо фіксованого обмінного курсу, то зміни обмінного курсу суттєво впливають на міжнародний обіг, наприклад, через девальвацію іноземної валюти відбувається знецінення фінансової інвестиції в Закордоні. Тоді для прийняття рішення щодо портфеля цінних паперів вже недостатньо лише порівнювати процентні ставки на батьківщині та у Закордоні. 1. Портфельна рівновага. Перед інвестором постає наступна проблема: він порівнює дохід у процентах від капіталовкладення у UAH у своїй країні з доходом від капіталовкладення у Закордоні. Якщо він вкладає одну UAH на батьківщину, то щороку отримуватиме процентну ставку і. Його надходження від капіталовкладення однієї UAH в кінці періоду буде 1+і, тобто при процентній ставці 5% становитиме1,05 UAH. Якщо він вкладає одну UAH у Закордоні, то одну UAH він обмінює за курсом w0 і отримує 1/ w0 іноземних валютних одиниць, при обмінному курсі w0 – UAH 2:1$, тобто 0,5$. Його надходження в іноземній валюті наприкінці року буде (1+і*)1/ w0, тобто становитиме 0,53$ при процентній ставці у Закордоні, що дорівнює 0,06. Якщо ця сума буде обміняна на UAH у певний період часу t за курсом wt, то надходження (в UAH) від капіталовкладень у Закордоні будуть (1+і*) wt / w0. При курсі wt=1,8UAH/$ дохід становитиме 0,95 UAH. Якщо дійсне 1 + і > (1+і*) wt / w0, то варто вкладати інвестиції на Батьківщину. В іншому випадку, варто інвестувати Закордон. Арбітражна рівновага вимагає, щоб після кожного року дохід від капіталовкладень залишався незмінним, тобто: 1 + і = (1+і*) wt / w0 або
Цю рівновагу можна також записати як: і= і*+ чи спрощено як і= і*+ де Права частина показує суму процентної ставки і прибутку від очікуваної зміни валютного курсу (нарахування складних процентів). Якщо 2. Приклад обчислення. Портфельні калькуляції (обчислення) можна пояснити на наступному числовому прикладі. Припустимо, що вітчизняна процентна ставка становить 0,05; процентна ставка у Закордоні – також 0,05. Курс дня – 1,5 UAH/$. Очікується обмінний курс на рівні 1,6 UAH/$. Це означає, що відбудеться девальвація української гривні та ревальвація долара. Дохід від ревальвації долара обчислюємо за формулою
3. Відкритий процентний паритет. У даному випадку ми передбачаємо існування ринку термінових валютних угод, таким чином, для прийняття рішення щодо інвестицій відіграє роль лише очікуваний обмінний курс. Ми говоримо про відкритий процентний паритет. При закритому процентному паритеті, навпаки, існує можливість застрахувати майбутній обмінний курс на ринку термінових валютних угод. 4. Обмінний курс і портфельна рівновага 1. Порушення портфельної рівноваги і валютний ринок. Перерозподіли портфельного капіталу існують доти, поки не виникне портфельна рівновага. У нижній частині рисунка 19.3 зображена крива надлишкового попиту на цінні папери в $ залежно від доходу, вираженого у формі процента (%), який можна отримати в Закордоні, враховуючи зміни обмінного курсу. Разом з тим – по-іншому, ніж на рис. 19.2, - на одній кривій зображується агрегований надлишковий попит Батьківщини і Закордону. Процентна ставка Батьківщини є заданою величиною. У точці К процентна ставка Батьківщини дорівнює доходу у формі процента Надлишковий попит на долар – від’ємний. Точку К розглядають як портфельну рівновагу. Якщо тепер рендита підвищується до OL, зокрема тому що в закордоні зростає процент, то іноземна валюта девальвує, а надлишковий попит на іноземні цінні папери стає додатним (ML). Попит на іноземні цінні папери ML спричиняє приріст попиту на долар. У верхній частині рисунка 19.3 зображено валютний ринок з кривою надлишкового попиту на $ ТТ (порівняйте з рисунком 19.1). Ця крива вказує лише на попит на валюту, який виникає у результаті зовнішньої торгівлі. Додатковий попит на іноземні цінні папери на рівні ML означає, що крива надлишкового попиту на $ зміщується вправо. На валютному ринку при заданому обмінному курсі виникає нерівновага, обмінний курс зростає, UAH девальвує.
Цей зв'язок зображений на рисунку 19.4. він показує рендита від іноземних інвестицій залежно від обмінного курсу. Припустимо, що іноземна процентна ставка є заданою і становить 0,05. Надалі очікуваний обмінний курс – це певне число. Рендита збільшується, коли вітчизняну валюту оцінюють вище. 3.Звязок між іноземною рендитою і грошовим ринком у Закордоні. Зв'язок між іноземним грошовим ринком та іноземною рендитою відображений на ис.19.5. Рівноважну процентну ставку
Якщо очікуваний обмінний курс
це означає, що крива має від’ємний нахил.
  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
.
(
)
(19.2)
відображає дохід у вигляді процента (рендиту) в Закордоні.
, то очікується, що через рік UAH буде ревальвувати (іноземна валюта девальвуватиме). Очікуються збитки від зміни валютного курсу. Якщо виконується рівність 19.2, то інвестор не має зацікавленості у просторовому переміщенні своїх запасів грошового капіталу. Рівнясть 19.2 описує таким чином резервну чи портфельну рівновагу.
, підставимо задані значення (1,6 – 1,5)/1,5 і отримаємо 0,066. Нарахування процента в США визначають: 0,05 + 0,066 = 0,116. Отже, варто експортувати капітал (таблиця 19.1). припустимо, що за інших рівних умов очікуваний обмінний курс буде 1,5 і відповідає саме курсу дня, тоді прибуток від ревальвації дорівнюватиме нулю. При однакових вітчизняній та іноземній процентних ставках рух капіталу не відбувається. При очікуваному обмінному курсі, що дорівнює 1,4, треба очікувати ревальвації на користь української гривні (1,4 – 1,5)/1,5 = - 0,066. Звідси, капітальні вкладення (інвестиції) у Закордоні принесуть збитки внаслідок девальвації. В цьому випадку вигідним є імпорт капіталу.
, який отримують у Закордоні. Надлишковий попит на цінні папери дорівнює нулю. Праворуч від точки К діє 
, це означає, що варто експортувати капітал у Закордон. У резидентів виникає попит на іноземну валюту, вони пропонують цінні папери в українських гривнях. Оскільки іноземці мають у розпорядженні такі папери, то з їхнього боку на валютному ринку виникає пропозиція цінних паперів в українських гривнях, а разом з цим і пропозиція самої гривні. Ліворуч від точки К 
, тобто іноземна рендита (дохід у вигляді процента) є нижчою від процентної ставки Батьківщини. Тому вигідно продавати цінні папери у доларах і пропонувати долар.
2. Рівноважний обмінний курс при портфельній рівновазі. Портфельна рівновага означає те, що інвестор не зацікавлений у перерозподілі свого портфеля. Якщо процент на Батьківщині заданий, то існує лише одна рендита від інвестицій у Закордоні, при якій встановлюється рівновага на ринку портфельного капіталу, а також на валютному ринку. Припустимо, що процент у Закордоні, а також очікуваний обмінний курс 
й очікуваний обмінний курс 
. (19.2′)
вищий, ніж денний курс (ревальвація іноземної валюти), то рендита у Закордоні перевищує іноземну процентну ставку. І навпаки, якщо очікуваний обмінний курс 
;