|
|
Класифікація небезпечних вантажів та їх фізико-хімічні властивості
Діючі правила та вимоги при перевезенні в міжнародному сполученні небезпечних вантажів до транспортних засобів та тари визначаються переглянутим нормативним документом, розробленим комітетом з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН, який носить назву ДОПОГ (Договір про перевезення небезпечних вантажів). Цей документ, що набув чинності з 1 липня 2001 року, загальним обсягом 1150 сторінок (2 томи), ще іменують „Оранжева книга”. Оранжева книга ДОПОГ містить перелік всіх вантажів, котрі є небезпечними при транспортуванні. Всім небезпечним вантажам присвоєно чотирьохцифровий код. Наявність таких кодів дозволяє здійснити міжнародну ідентифікацію вантажів, що сприяє пришвидшенню надання допомоги при виникненні аварійних ситуацій. Всі небезпечні вантажі поділені на дев’ять класів в залежності від їх ступеню небезпеки. Зупинимося на розгляді фізико-хімічних властивостей окремих класів небезпечних речовин. Клас 1 – Вибухові речовини Вони мають декілька характерних ознак, до яких відносяться: здатність до дуже швидкого розкладання (тобто зміни форми) та (або) здатність викликати такі температури (тиски), які наносять шкоду довкіллю. Тому такі речовини потрібно утримувати на віддалі від джерел вогню, які можуть викликати початок змін. Цей клас має шість підкласів. Підклас 1.1. Речовини та вироби, які характеризуються здатністю вибуху всією масою. Підклас 1.2. Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеки вибуху масою. Підклас 1.3. Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою загоряння, а також незначною небезпекою розкидання, або тим та іншим. Підклас 1.4. Речовини та вироби, які являють лише незначну небезпеку у випадку загоряння або виникнення індукційної дії при перевезенні. Підклас 1.5. Речовини дуже малої чутливості, характерні небезпекою вибуху масою. Підклас 1.6. Речовини та вироби надзвичайно низької чутливості, без небезпеки вибуху масою та дуже малою ймовірністю випадкового ініціювання або розповсюдження. Небезпека цього підкласу обмежена вибухом окремого виробу. Клас 2 – Гази Загальною характеристикою всіх газів є те, що вони знаходяться в певних ємностях (балони або цистерни). Гази, що перевозяться, можуть бути в різному вигляді, виходячи зі ступеня економічності перевезень. Другий клас має чотири підкласи. Підклас 2.1. – Гази стиснені (наприклад, кисень для дихання). Підклас 2.2. – Гази зріджені (наприклад, зріджений нафтовий газ, бутан, пропан). Підклас 2.3. – Гази, розчинені під тиском (наприклад, ацетилен). Підклас 2.4. – Гази охолоджені та зріджені (наприклад, азот). Тиск в балонах з газом може досягати досить високих значень, до 23 мПа. Тому не можна такі балони нагрівати. При роботі з газами потрібно користуватися захисними рукавицями, окулярами та спеціальним захисним взуттям. Більшість газів (типу пропан) відрізняються важкими випарами, які проникають до самої поверхні землі. При цьому проходить витіснення інших газів, що може привести до задихання (нестачі повітря).
Клас 3 – Легкозаймисті речовини До цього класу відноситься біля 50% всіх небезпечних вантажів. Вони служать джерелом виникнення легкозаймистих парів при досягненні температури 610 С, яка відповідає точці загоряння. Легкозаймисті рідини небезпечні, так як в результаті їх змішування з повітрям проходить виділення парів. Власне ці пари, що знаходяться над поверхнею рідини, приводять до загоряння. Точка загоряння являє собою температуру, при якій рідина виділяє достатню кількість парів, щоб привести до загоряння у випадку наявності джерела вогню. Чим нижче точка загоряння, тим вище ступінь небезпеки. Як приклад, нижче наведені значення точок загоряння деяких легкозаймистих рідин: бензин - 400 С ацетон – 180 С керосин +350 С дизельне паливо +700 С Пари, які виділяються легкозаймистими рідинами, як правило, безколірні, важчі за повітря. Частина цих речовин змішуються з водою, а інша частина не змішується з водою. Третій клас ділиться на три підкласи. Підклас 3.1. - Речовиниз температурою спалаху нижче 230С. До цього підкласу відносяться речовини та вироби нетоксичні і некорозійні, а також токсичні і корозійні. Підклас 3.2. - Речовини з температурою спалаху 23-610С, включаючи граничні значення з невеликим ступенем токсичності чи корозійності. Підклас 3.3. Речовини з температурою спалаху вище 610 С, що перевозяться в гарячому стані при температурі рівній їх температурі спалаху, або вищій за неї.
Клас 4 – Тверді займисті речовини Цей клас має три підкласи. Підклас 4.1. – Тверді речовини горючі, що мають температуру плавлення понад 200 С (наприклад, сірка). Підклас 4.2. – Речовини, здатні до самозагоряння, спонтанного загоряння (наприклад, фосфор). Підклас 4.3. – Речовини, які при взаємодії з водою виділяють легкозаймисті гази, що можуть привести до загоряння (наприклад, карбід).
Клас 5 – Речовини, що окисляють, та органічні пероксиди. Цей клас об’єднує велику кількість різних речовин, деякі з яких надзвичайно чутливі та небезпечні, тоді як інші абсолютно безпечні, наприклад, нітратні добрива. П’ятий клас має два підкласи. Підклас 5.1. – Речовини, що окисляють. Ці речовини багаті киснем, а тому при активізації добре підтримують горіння. При горінні виділяється кисень, який підсилює цей процес. Підклас 5.2. – Органічні пероксиди. Вони містять кисень та горючі компоненти, які сприяють дуже швидкому загорянню. Тобто, вони не потребують зовнішніх джерел поступлення кисню чи горючих речовин для загоряння. Такі речовини чутливі до нагрівання та температури навколишнього повітря. Перевищення певного температурного рівня може стати початком реакції цих речовин, які самостійно починають загорятися чи вибухати. Таким чином, більшість речовин цього підкласу повинні перевозитися транспортними засобами, які мають можливість підтримування певної температури всередині кузова.
Клас 6 – Токсичні та інфекційні речовини. Токсичні речовини (також відомі як отруйні) викликають пошкодження внутрішніх органів та нервової системи і можуть стати причиною смерті. Як приклад можна привести ціаніди та засоби для знищення бур’янів. Деякі токсичні речовини є інфекційними. Наприклад, сибірська виразка, може передаватися від однієї людини іншій через шкіру. Токсичні речовини можуть попадати в організм при диханні, вживанні їжі та внаслідок абсорбції (через шкіру). Даний клас має два підкласи. Підклас 6.1. – Токсичні речовини Підклас 6.2. – Інфекційні заразні речовини
Клас 7 – Радіоактивні речовини Радіоактивний фон наявний завжди, однак його не можна яким-небудь чином виявити, тобто радіацію не можна побачити, попробувати чи понюхати. Радіоактивні речовини наносять шкоду організму, величина якої залежить від отриманої дози та тривалості дії. Велика кількість радіоактивних речовин знаходить використання в медицині. Будь-які пакунки з радіоактивними матеріалами повинні бути надійно захищені від виділення чи витікання.
Клас 8 – Корозійні речовини Цей клас містить речовини, які здатні пошкоджувати живі тканини. Як приклади можна назвати сірчану кислоту та каустичну соду. Їдкі речовини можуть знаходитися або в рідкому або в порошковидному твердому стані. Деякі їдкі речовини можуть являти собою іншу небезпеку (наприклад, токсичні речовини чи окислювачі). У випадку витікання чи висипання таких речовин необхідна їх нейтралізація з метою послаблення чи ліквідації небезпеки роз’їдання. Речовини та вироби восьмого класу діляться на три підкласи. Підклас 8.1. - Речовини, які мають властивості кислот. Підклас 8.2. – Речовини, які мають властивості основ. Підклас 8.3. – Інші корозійні речовини.
Клас 9 – Інші речовини Цей клас об’єднує речовини, що не ввійшли в інші класи. Сюди відносяться білий та голубий азбест, рятувальні засоби (паливо, акумулятори, сигнальні ракети), речовини, що є загрозою для довкілля. До цього класу відносяться речовини, місцеві порохи яких при вдиханні можуть являти небезпеку для здоров’я.   ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|