|
|
Хліб та хлібо-булочні виробиПри перевезенні хліба необхідно дотримуватися встановлених санітарно-гігієнічних вимог. Для того щоб забезпечити доставку свіжого хліба від хлібопекарні до місць споживання (магазинів, підприємств громадського харчування та ін.) без втрати його смакових якостей потрібно чітко дотримуватися термінів зберігання хліба на заводах і пекарнях. Хлібопродукція повинна бути відправлена в магазин не раніше 1 години та не пізніше 14 годин після її випікання (в залежності від сорту виробу). Для забезпечення цілості хліба під час навантаження необхідно: - заповнювати лотки визначеною кількістю хліба; - укладати формовий хліб в один ряд заввишки на бокову чи нижню скорину; - укладати спечений на черені хліб в один ряд заввишки на нижню чи бокову скорину з ухилом до бокової чи задньої стінки лотка; - укладати дрібно-поштучні хлібобулочні вироби вагою до 200 г на нижню скоринку в один-два ряди заввишки. Перевезення хліба та хлібобулочних виробів здійснюється, як правило, за погодинними графіками та погодженими маршрутами. Для перевезення хліба використовуються автомобілі-фургони, обладнані напрямними для установки лотків, чи автомобілі, пристосовані для перевезення хліба у тарі-обладнанні. СРС для перевезення хліба на лотках показаний на рис. 12.8., а в контейнерах – на рис. 12.9. В останньому випадку контейнери завантажуються в автомобіль-фургон за допомогою вантажопідіймального заднього борта. Загальний вигляд контейнера для перевезення хліба показано на рис. 12.10. Наведений контейнер має не решітчасті бокові стінки, як у випадку використання СРС, показаного на рис. 12.9., а суцільні, що дозволяє використовувати такого типу контейнер при перевезенні хліба автомобілями-самонавантажувачами (див. рис. 12.11.) При участі водія в процесі навантаження-розвантаження він повинен мати спеціальний одяг.
. Рис. 12.8. СРС для перевезення хліба на лотках
Рис. 12.9. СРС для перевезення хліба в контейнерах
Рис. 12.10. Загальний вигляд контейнера для перевезення хліба
Рис. 12.11. Автомобіль-самонавантажувач для перевезення хліба та хлібо-булочних виробів в контейнерах Цукор Цукор-пісок, цукор-пісок рафінований, цукрозу та пудру упаковують насипом у чисті мішки І та ІІ категорії масою нетто до 50 кг. При більш дрібній розфасовці дозволяється упакування цукру-піску навалом у багатошарові паперові мішки. Колотий та грудковий цукор-рафінад упаковують насипом у мішки масою нетто до 40 кг. Допускається упакування колотого цукру-рафінаду насипом у сухі дощаті чи фанерні ящики масою нетто до 25 кг. Ящик з цукром-рафінадом повинен бути щільно збитий, викладений з середини папером, забитий цвяхами та скріплений по кутах накладками з металевої стрічки. Фасований цукор-рафінад упаковують: - грудковий – в картонні коробки масою нетто 0,5 чи 1,0 кг. Коробки укладають в гофрокартонні ящики масою нетто до 20кг; - цукор-пісок та цукор-пісок рафінований – в паперові пакети масою нетто 0,5 чи 1,0 кг, які також укладають в гофрокартонні ящики; - дозволяється упакування грудкового цукру-рафінаду в картонних коробках термоусадною плівкою блоками масою нетто до 20 кг. На кожному мішку з цукром повинна бути бирка з нанесеним на ній маркуванням. Для перевезення цукру використовують, як правило, автомобілі-фургони
Сіль Сіль кухонну для торгівельної мережі перевозять у дрібній і у крупній упаковці. Пачки і пакети упаковують в ящики з гофрованого картону, двошарову паперову обгортку або в поліетиленову обгортку вагою нетто до 80 кг. Допускається використання паперових чотирьохшарових мішків вагою нетто 50 кг. Для промислових підприємств дозволяється перевезення солі як в тарі, в тому числі у контейнерах типу МКР-0,1 С вагою нетто до 1 т, так і навалом. Сіль, що перевозиться у мішках, забороняється розміщувати разом з вантажами, які мають властивості легко поглинати вологу, наприклад, тютюн, цукор, кондитерські вироби. Під час атмосферних опадів роботи з сіллю слід припинити. Для перевезення солі слід використовувати автомобілі з міцними, щільними кузовами, що забезпечені засобами накриття. Маркування наносять на дрібній упаковці друком на самій упаковці, на крупній упаковці (крафт-паперові або полімерні мішки) штампом або на бирках, які прикріплюються до мішків. При навантаженні (розвантаженні) солі в мішках забороняється: користуватися гаками, які можуть пошкодити мішки, працювати у взутті, застосовувати сталеві сітки, чи рослинні стропи, не обшиті брезентом.
Молоко та молочні продукти Молоко перевозиться безтарним способом у спеціалізованих автомобілях-цистернах (див. рис. 12.12.) чи тарним способом – в авторефрежераторах, автомобілях-фургонах або бортових автомобілях. При перевезенні молока та молочних продуктів рухомий склад повинен мати санітарний паспорт, виданий територіальною санепідстанцією терміном не більше як на 6 місяців, а водій - особисту санітарну книжку. Молочні продукти можуть перевозитися тарним способом в автомобілях з бортовою платформою в літній період до 2 годин, а в ізотермічних фургонах - до 6 годин. При перевезенні молока-сировини безтарним способом в ТТН вантажовідправник повинен відмітити всі передбачені нормативною документацією показники якості та кількості відвантаженого молока. При перевезенні молока з молочних заводів безтарним способом в функції вантажовідправника входить: знімати пломби, з’єднувати та роз’єднувати завантажувальні рукави з цистерною, наповнювати цистерни, опломбовувати люки та зливні трубопроводи цистерн.
Рис. 12.12. СРС для перевезення молока В функції вантажоодержувача входить: перевіряти наявність та непошкодженість пломб вантажовідправника на люках цистерни та зливних трубопроводах, знімати пломби, промивати та дезинфікувати цистерни всередині та зовні після злиття молока, опломбовувати люки цистерни, робити відмітки в паспорті санітарної обробки, взимку обігрівати гарячою водою та парою зливні крани та труби. При перевезенні молока в цистернах з метою підвищення стійкості руху особливо при неповному заповненні цистерни виникає потреба поділу цистерни на декілька ємностей. Принципова схема системи заповнення автомобіля-молоковоза молоком наведена на рис. 12.13.
В даному випадку цистерна має два однакові резервуари, виготовлені з харчового листового алюмінію, які заключені в загальний стальний кожух, обкладений термоізоляційним матеріалом з пінопласту. Заповнення резервуарів здійснюється з використанням вакууму, який створюється двигуном 1. Розрідження передається від двигуна через кран-вентиль 2, запобіжний зворотній клапан 3, піновловлювач 4, вакуумний трубопровід 6 в резервуари. Контроль за наповненням проводиться за допомогою електричної звукової сигналізації. На верху кожного резервуара розміщена герметично закрита горловина 10 діаметром 500 мм, через яку здійснюється внутрішній огляд та миття резервуара. Контроль за величиною розрідження здійснюється мановакууметром 5. Внизу резервуарів знаходиться кран 2 призначений для наповнення та змивання молока через трубопровід 12. Всередині резервуарів закріплені головки 11 електричної звукової сигналізації. При досягненні граничного рівня молока в резервуарі електричне коло замикається, вимикається двигун та вмикається звукова сигналізація 7. Для наступного запуску двигуна потрібно розімкнути електричне коло та вимкнути звукову сигналізацію. На резервуарі встановлено дихальний клапан 13 для вирівнювання тиску всередині резервуарів з атмосферним. Підсилювач 4 запобігає попаданню молока та молочної піни у впускний трубопровід двигуна. Зворотний клапан 3 запобігає попаданню в резервуари відпрацьованих газів. Завантаження молока за рахунок створення вакууму викликає підвищені навантаження на стінки резервуарів. При експлуатації таких цистерн мали місце зминання резервуарів. Крім того, при некваліфікованому поводженні з вакуумною системою заповнення резервуарів молоком може відбутися забруднення молока парами бензину, а також засмоктування молока в двигун. В зарубіжних конструкціях молоковозів наповнення резервуарів за рахунок створення вакууму від двигуна не використовується. Для заповнення цистерн вакуум створюється насосами, які приводяться в дію різними способами від двигуна автомобіля, від електродвигуна, який живиться від акумуляторної батареї або стаціонарної електромережі, від автономного двигуна внутрішнього згоряння. Використання насосів забезпечує швидке наповнення резервуарів. Робоче розрідження в резервуарі 350-380 мм. рт. ст. досягається за 5 хв. Контроль кількості молока, що поступає в резервуар, здійснюється за допомогою витратоміра чи молоколічильника з циферблатами, які встановлюють на молокопроводі. В якості молоколічильників використовують в більшості випадків електромеханічні прилади з живленням від акумуляторної батареї автомобіля. Заливний шланг обладнують електрично керованим клапаном, котрий автоматично закривається при наповненні цистерни до певного рівня. Для зниження рівня гідравлічних ударів окремі секції резервуара можуть розміщуватися не одна за другою вздовж осі автомобіля, а поперек його шасі. (рис. 12.14.).
Рис. 12.14. Автопоїзд для перевезення молока з поперечним розміщенням секцій резервуара
Рис. 12.15. Схеми переносних шприц-апаратів для миття та дезинфекції молочних цистерн: а) з обертовими струменями;   Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
Санітарну обробку кузова автомобіля-фургона та лотків, які є інвентарною тарою, виконує вантажовідправник.
Ри
Рис. 12.13. Принципова схема системи заповнення молоком автомобіля-молоковоза
З метою збереження якості молока важливе значення має миття та дезинфекція молочних цистерн. На сучасних цистернах обидві ці операції здійснюють одночасно за допомогою переносних чи встановлених в резервуарах цистерн апаратів. Миючі та дезинфікуючі розчини подаються в шприц-апарати під тиском 1,3 мПа, які за допомогою форсунок створюють обертові чи коливні струмені. Схеми таких пристроїв показані на рис. 12.15.