Педагогіка – це наука про мистецтво виховання.

Крім поняття «педагогіка» в загальному розуміння слова мають місце поняття «народна педагогіка» і «етнопедагогіка».

Народна педагогіка – це емпіричні педагогічні знання і досвід народу у справі виховання і навчання. Цілі, завдання і засоби народної педагогіки відображені у фольклорі (казках, легендах, прислів»ях, приказках, піснях), а також іграх і танцях, прикладному мистецтві, музиці, святкових обрядах. (Народ творить музику, а ми, композитори, її тільки аранжуємо).

Вперше у науковий обіг увели і К.Ушинський і О.Духнович.

Етнопедагогіка – емпіричні педагогічні знання конкретної етнічної спільноти.

Козацька педагогіка – частина української етнопедагогіки, яка ставила за мету формування в сім»ї, школі, громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.

Категорії – це найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості і зв»язки явищ об»єктивного світу

Виховання – це процес формування моделі поведінки в навколишньому середовищі.

А) виховання в широкому соціальному розуміння – це виховний вплив всього суспільства і всієї дійсності, яка містить у собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти,

Б) виховання у широкому педагогічному розумінні. Це процес і результат цілеспрямованого і систематичного впливу на розвиток і формування особистості (її рис і якостей, поглядів і переконань, способів поведінки в суспільстві), що здійснюється у системі навчально-виховних установ.

В) виховання у вузькому педагогічному розумінні – це спеціальна виховна робота педагога, спрямована на формування системи певних якостей, поглядів,переконань.

1.1. Самовиховання – це процес цілеспрямованої роботи над розвитком і самовдосконаленням людини. Основні сфери самовдосконалення: інтелектуальна, духовно-культурна, морально-вольова, фізично-гігієнічна. В теорії цілеспрямованого самовиховання виділяють три взаємозв»язані і взаємозумовлені процеси:

· Самопізнання (вивчення себе як особистості)

· Самоутримування від негативних думок, дій, вчинків, способів поведінки

· Саморегуляція (само примушування) до здійснення позитивних дій, кроків, добрих справ.

1.2 .Перевиховання – це система певних дій, спрямованих на усунення у вчинках, способі життя людини негативних звичок, вад характеру і поступову заміну їх на позитивні риси і якості. Важко виховані, педагогічно занедбані діти.

· Це процес засвоєння інформації у вигляді знань, умінь і навичок.

· Це цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, в ході якої здійснюється засвоєння інформації

Освіта – це результат навчання. Це процес і результат оволодіння людиною певної системи знань, умінь і навичок, на основі яких формується світогляд, ціннісні орієнтації людини.

Освіта – це те, що залишається в людині, коли все вивчене забулося.

Головне в освітньому процесі – формування потреби у власних знаннях, а не у запам”ятовуванні чужих.

Освічену людину сьогодні характеризують наступні якості:

· Гнучкість, розвинене критичне мислення, здатність швидко реагувати на швидкозмінюючі соціальні і економічні потреби:

· Готовність до постійної самоосвіти і самовдосконалення

· Соціальне, психічне і фізичне здоров”я, здатність витримувати темп і насиченість сучасного способу життя:

· толерантність, уміння розуміти і приймати інших людей, інші культури:

· Духовна довершеність, уміння гармонізувати свої відносини з оточуючим соціальним і природним середовищем.

На зміну традиційній, предметноорієнтованому підходу сьогодні проголошується особистісно-орієнтована парадигма освіти, де

· Людина розглядається як складна саморозвиваюча система, визнається унікальність і неповторність кожної особистості, її самоцінність;

· Цільові установки освіти зміщуються з інформатизації особистості на створення умов і допомогу в розвитку і саморозвитку особистості.

· Змінюється позиція самої людини в освітньому процесі. Суб”єкт. Він вибудовується у відповідності до потреб, інтересів, можливостей людини.

4. Розвиток – це процес і результат кількісних і якісних змін, що відбуваються в організмі людини під впливом всіх соціальних і природніх факторів, в числі яких цілеспрямоване навчання і виховання відіграють провідну роль.

5. Формування людини - це процес становлення людини як соціальної істоти. Це певна завершеність осбистості.

СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК. ЗВ’ЯЗОК ПЕДАГОГІКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ.

1. Загальна педагогіка –базова наукова дисципліна, яка вивчає загальні закономірності навчання і виховання:.Включає дидактику, теорію і методику виховання і школознавство.

Історія педагогіки вивчає розвиток педагогічної думки на різних історичних етапах розвитку людського суспільства.

3. Вікова педагогіка (пренетальна) Вчені довели: в утробі матері, ща на початку зародження, дитина активно реагує на звуки.

4. Спеціальна, корекційна, дефектологія… (сурд –о..., тифло..., олігофрено..., лого..., пенітенціарна) Ширше розуміння: спеціальна освіта повинна задовільнити потреби усіх дітей - дітей з вадами, обдарованих і талановитих, дітей з вулиці ьа дітей, які працюють, дітей з мовних, етнічних та культурних меншин… Нові терміни винятковий учень, винятковий студент..

Інклюзивність (виникла у 90-х рр.. ХХ ст..) стверджує, що всі учні з унікальними та особливими потребами мають рівні можливості навчатися в середовищі, в якому вони могли б вчитися якби не їх особливий стан…

6. Професійна педагогіка – підготовка фахівців до різних галузей народного госпдарства

7. Галузева педагогіка (спортивна, педагогіка туризму… інженерна…

Андрагогіка (андрос-чоловік, людина). Функціональна грамотність (грамотно, кваліфіковано діяти, функціонувати у всіх сферах людської діяльності).

Соціальна педагогіка (особистість у взаємодії із соціальним середовищем).

Бездомні жебраки, наркомани віковий пік наркозалежних – 13-16 років), Віл-СНІД, алкоголізм (українські школярі перші у світі щодо вживання алкоголю)…

Соціальні служби, телефони довіри... 20-30 суїцидальних дзвінків… Кожні сорок секунд на Землі одна людина покінчує життяс самогубством, за день – три тисячі, за рік – 1 млн людей…

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК МЕТОД НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСНОВНІ ВИДИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ.

Методами педагогічного дослідження називають сукупність прийомів і операцій, направлених на вивчення педагогічних явищ, вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

1.Метод педагогічного спостереження - це цілеспрямоване, систематичне вивчення дослідником пед.явищ і процесів у природніх умовах. Завдання – нагромадження фактів та науково-педагогічний аналіз їх. Широко застосовується. Головна перевага: дозволяє побачити реальну картину педагогічної дійсності.

Приклади: поведінка учня, характер спілкування, відносин, особливості мовлення, мислення та ін.

• чіткість (наявність плану, де визначається мета, завдання спостереження, час,
тривалість, очікувані результати та ін.);

• своєчасніть, правильність, об'єктивність фіксації;

• вдумливе, копітке опрацювання зібраного матеріалу;

• урахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ;

• виділення істотних, стійких, повторюваних фактів і відокремлення від другорядних,
випадкових елементів;

• відсутність упередженості в тлумаченні матеріалу; в оцінюванні фактів і висновків

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: