|
У повітрі найбільш розповсюдженні аварійно
Розділ 1.
^ ХАРАКТЕРИСТИКИ АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН
ТА ХАРАКТЕР МОЖЛИВИХ ХІМІЧНИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
1. Основні поняття
Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виго-товляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіо-активні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
^ Потенційно небезпечна речовина - речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних або токсичних властивостей визначає собою небезпеку для життя і здоров’я людей, сільськогосподарських тварин і рослин.
^ Гранично допустима концентрація небезпечної речовини – максимальна кіль-кість небезпечних речовин в ґрунті, повітряному або водному середовищі, продово-льстві, харчовій сировині, що вимірюється в одиницях об’єму або маси, які при постійному контакті з людиною або при дії на нього за певний термін часу прак-тично не впливає на здоров’я людей і не викликає несприятливих наслідків.
^ Зона ураження – територія чи акваторія, в межах якої розповсюджені або куди привнесені небезпечні радіоактивні, хімічні чи біологічні речовини в об’ємах, що створюють небезпеку для людей, сільськогосподарських тварин і рослин на протязі визначеного часу.
^ Промислова аварія – аварія на промисловому об’єкті, в технічній системі або на промисловій установці.
Проектна промислова аварія – промислова аварія, для якої проектом визна-чено вихідний і кінцевий стан і передбачені системи безпеки, що забезпечують обмеження наслідків аварії встановленими межами.
^ Запроектна промислова аварія – промислова аварія, що викликана не врахо-ваним для проектної аварії вихідним станом і супроводжується додатковими в по-рівнянні з проектною аварією відмовленнями систем безпеки і реалізацією помил-кових рішень персоналу, які привели до важких наслідків.
^ Промислова катастрофа – велика промислова аварія, що потягла за собою люд-ські жертви, шкоду здоров’ю людей або пошкодження і руйнування об’єктів, матеріальних цінностей в великих розмірах, а також принесла серйозну шкоду навколишньому природному середовищу.
^ Промислова безпека в НС – стан захисту населення, виробничого персоналу, об’єктів господарської діяльності і довкілля від небезпек, що виникають при про-мислових аваріях і катастрофах в зонах надзвичайної ситуації.
^ Забезпечення промислової безпеки в надзвичайних ситуаціях – прийняття і дотримання правових норм, виконання екологічних захисних, галузевих або ві-домчих вимог і правил, а також проведення комплексу організаційних, техноло-гічних, інженерних і технічних заходів, спрямованих на відвернення промислових аварій і катастроф в зонах надзвичайної ситуації.
^ Хімічна аварія (аварія зі АХНР) – небезпечна подія техногенного характеру, що настала від виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) АХНР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.
^ Небезпечна речовина – рідка, тверда, газоподібна або у стані пару хімічна, радіоактивна, біологічна, пожежовибухова речовина, суміш або склад вищезаз-начених речовин, які можуть викликати різні види небезпеки для людей, тварин або навколишнього середовища (вибух, пожежу, отруєння, ураження і та ін.).
^ Викид небезпечного хімічної речовини – вихід при розгерметизації за короткий термін часу із технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування небезпечної хімічної речовини або продуктів її переробки в об’ємах, які можуть привести до хімічної аварії.
^ Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство або його структурні підрозділи), на якому знаходяться в обігу (виробляються, пере-робляються, завантажуються або розвантажуються, використовуються у вироб-ництві, розміщуються або складуються постійно або тимчасово, знищуються тощо) одне або декілька АХНР.
^ Зона можливого хімічного зараження – територія, в межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари АХНР. При прог-нозуванні зона можливого хімічного зараження є площа кола з радіусом, який дорівнює глибині розповсюдження хмари зараженого повітря з концентрацією ураження (токсодозою).
^ Зона хімічного зараження АХНР – територія, яка включає місце, де розлито АХНР і ділянки території, над якими виникло розповсюдження пару АХНР з вражаючими концентраціями.
^ Надзвичайні ситуації з викидом (виливом) АХНР та з урахуванням тери-торіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації їх наслідків поділяються на НС:
з агальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севас-тополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
реґіонального рівня – надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перене-сенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;
об’єктового рівня - НС, які не підпадають під зазначені визначення.
^ Перелік і гранично допустимі концентрації
У повітрі найбільш розповсюдженні аварійно
Характеристика АХНР за ступенями токсичності
| ^ Клас токсичності
| ГДК в повітрі, мг/м3
| Середні смертельні
| | Концентрація, мг/л
| ^ Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
| | Надзвичайно токсичні
| 0,1
| < 1
| < 1
| | Високо токсичні
| 0,1-1
| 1,5
| 1,50
| | Сильно токсичні
| 1,1-10
| 6-20
| 51-500
| | Помірно токсичні
| Теж
| 21-80
| 501-5000
| | Мало токсичні
| > 10
| 81-160
| 5001-15000
| | Практично не токсичні
| -
| > 160
| > 15000
|
^ Таблиця 2
Таблиця 4
^ Фізичні властивості найбільш розповсюджених АХНР
| Найменування АХНР та його формула
| Агрегатний стан
| ^ Вибухова небезпечність і горючість
| | Аміак, NH3
| Безкольоровий газ з різким запа-хом. Добре розчиняється в воді. Перевозиться і зберігається в скрапленому стані.
| Горючий газ. Горить при наявності дже-рела вогню. Пари з повітрям створю-ють вибухонебезпечні суміші. Ємності мо-жуть вибухати при нагріванні.
| | ^ Гідразин (несиметричний деметилгідразин) (CH3)2-N-NH2
| Безкольорова прозора рідина. Сильний відновник. Добре розчиняється в полярних рідинах. Пари добре адсорбуються різ-ними пористими матеріалами. Перевозиться і зберігається в рідкому стані.
| Суміш з киснем вибухонебезпечна. Загорання при контакті з окислами деяких металів, азбестом або вугіллям. Легко загорається від іскри і полум’я. Можливо самозагорання. Пари створюють з повітрям вибухо-небезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагрі-ванні.
| | Окисел вуглецю CO
| Безкольоровий газ без запаху і смаку, погано розчиняється в воді. В скрапленому стані безкольо-рова прозора рідина.
| Не горить. Межі загорання з повітрям 12,5-74,2 %. Суміш двох об’ємів з одним об’ємом кисню вибухає при наявності відкри-того полум’я.
| | ^ Окисел етилену (CH2)2O
| Безкольорова рухома рідина з ефірним запахом. Добре розчиняється в воді, спирту, ефірі. Хімічно надзвичайно активна. При температурі вище 11°C- газ. Перевозиться і зберігається в рідкому стані.
| Легко загорається від іскри і полум’я. Пари створюють з повітрям вибухоне-безпечні суміші, які можуть розпов-сюджуватися далеко від місця вики-ду ємності можуть вибухати при наг-ріванні.
|
| ^Найменування АХНР та його формула
| Агрегатний стан
| Вибухова небезпечність і горючість
| | Сірковуглець CS2
| Безкольорова рідина з приємним запахом, частково розкладається при світлі. Продукти розкладу надають жов-тий колір і неприємний запах. З ефіром, спиртом, хлороформом змішуються в усіх пропорціях. Розчиняє сірку, фосфор, йод, жи-ри і масла. Перевозиться і зберігається в рід-кому стані.
| Легко загорається від іскри, полум’я, наг-рівання. Може вибухати при нагріванні і при заго-ранні. При нагріванні самозагорається. Розлита рідина виділяє пари, які загораю-ться. Пари з повітрям створюють вибухонебез-печні суміші, які можуть розповсюджу-ватися далеко від місця аварії. Ємності можуть вибухати при нагріванні.
| | Сірчаний ангідрид SO2
| Безкольоровий газ з різким за-пахом. Розтворяється в воді. В скрапленому стані -безкольо-рова рідина.
| Не горючий. Ємності можуть вибухати при нагрі-ванні.
| | ^ Фосген COCl2
| Безкольорова рухома рідина з удушливим неприємним запа-хом гнилих фруктів. Погано розчиняється в воді. Безкольорова рухома рідина, добре розчиняється в бензолі, хлороформі, толуолі, ксилолі. При температурі вище 8°C-газ. Високо летуча рідина.
| Не горючий, але у пожежному від-ношенні небезпечний. Вибухобезпечний.
| | Хлор Cl2
| Зеленувато-жовтий газ з харак-терним різким удушливим за-пахом. Слабко розчиняється в воді. Розчиняється в чотирьох хлористому вуглецю, гептані, чотирьох хлористих титані і кремнії. Сильний окислювач. Важче повітря. Скупчується в підвалах, низинах місцевості. Перевозиться і з бері гається в скрапленому стані.
| Вибухонебезпечний у суміші з воднем. Не горючий, але пожежонебезпечний. Ємності можуть вибухати при нагрі-ванні. Підтримує горіння багатьох органіч-них речовин.
| | ^ Ціанистий водень HCN
| Безкольорова легко летуча ру-хома рідина з запахом гіркого мигдалю. Змішується з водою, етиловим спиртом і ефіром у всіх співвідношеннях.При тем-пературі вище 25,7 °C – газ. Перевозиться і зберігається в рідкому стані.
| За силою вибухи перевершують тро-тил. Пари горять при наявності постійно-го джерела вогню. Температура самозагорання 538 °C.
| | ^ Діоксан
(2, 3, 7, 8-тетрахлор- дібензол-діоксан)
| Біла кришталева речовина. Не розчиняється в воді. Добре роз-чиняється в органічних розчин-никах. В хімічному відношенні дуже інертний.
| При високій температурі розкладає-ться.
|
| ^Найменування АХНР та його формула
| Агрегатний стан
| Вибухова небезпечність і горючість
| | ^ Окисли азоту та їх суміші NO2, NO, N2O, N2O4
| N2O – безкольоровий газ з слаб-ким приємним запахом і солодку-ватим смаком. NO2 – бурий газ з удушливим запахом. В скрапленому стану світло-жовта рідина. NO – безкольоровий газ, в скрап-леному стані синя рідина. N2O4 – безкольорова рідина з своє-рідним солодкуватим і гострим запахом. При температурі 10 °C рідина жовтіє, при 15 °C станови-ться жовто-червоною. Зміна ко-льору пов’язана з розкладом тет-роксиду і виникненням двоокисі азоту.
| Пожежо- і вибухонебезпечні при кон-такті з багатьма горючими матеріала-ми можуть викликати їх самозаго-ран ня. З парами багатьох органічних речовин створюють вибухонебезпечні суміші.
|
Таблиця 5
^
Таблиця 6
^ Класифікація АХНР за ступенем дії на організм людини
| Показники
| Норма для класу небезпеки
| | 1-го
| 2-го
| 3-го
| 4-го
| | ГДК АХНР в повітрі робочої зони, мг/м3
| Менше 0,1
| 0,1-1
| 1,1-10
| Більше 10
| | Середня смертельна доза при попаданні в шлунок, мг/кг
| Менше 15
| 15-150
| 151-500
| Більше 500
| | Середня смертельна доза при попаданні на шкіру, мг/кг
| Менше 100
| 100-500
| 501-2500
| Більше 2500
| | Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м3
| Менше 500
| 500-5000
| 5001-50000
| Більше 50000
|
Межа переносності – це мінімальна концентрація, яку людина може витри-мувати визначений час без стійкого ураження.
^ Гранично допустима токсодоза (ГДК) – така доза (концентрація) при якій симптоми отруєння ще не наступають. Вона реґламентує допустиму ступінь зараження аварійно хімічно небезпечною речовиною (АХНР) повітря робочої зони і використовується в інтересах дотримання умов безпеки на виробництві. Ця концентрація визначена як максимально допустима, яка при постійній дії на людину на протязі робочого дня (8 годин) не може визвати через тривалий про-міжок часу патологічних змін або захворювань, що визначаються за допомогою сучасних методів діагностики. Вона не може використовуватися для оцінки небезпеки аварійних ситуацій у зв’язку з значно низьким інтервалом дії АХНР.
^ Середня порогова (токсодоза РС50) – доза, яка викликає початкові симптоми ураження АХНР у 50% уражених. Це мінімальна ефективна концентрація (най-менша кількість речовини, яка може викликати відчутний фізіологічний ефект).
^ Середня смертельна (токсодоза LC50) – доза, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії АХНР.
При загальній дії токсичний ефект появляється після попадання АХНР в кров через шкіряні покрови (шкіряна резорбтивна токсичність), органи дихання (ін-галяційна токсичність) або шлунково-кишковий тракт (пероральна токсичність). Відповідно, при оцінці токсичності необхідно враховувати як характер і ступінь токсичності, так і спосіб попадання аварійно хімічно небезпечної речовини (АХНР) в організм людини.
При місцевій дії токсичний ефект появляється в місті контакту аварійно хімічно небезпечної речовини з тканинами організму (ураження шкіряних покровів, роздратування органів дихання, розлад зору).
Для кількісної характеристики токсичності різних хімічних сполук користую-ться визначеними категоріями токсичних доз, що враховують шлях проникнення речовин в організм людини.
Інгаляційні токсичні дози вимірюються в грамах (міліграмах) за хвилину (се-кунду) на кубічний метр (г·хв/м3, г·с/м3, мг·хв/л).
Шкіряно-резорбтивні токсичні дози вимірюються кількістю речовини, яка при-ходиться на одиницю поверхні або одиницю маси тіла (мг/см2, мг/м2, г/см2, кг/см2, кг/м2 або мг/кг).
Значення інгаляційних і шкіряно-резорбтивних токсичних доз АХНР дозво-ляють, з однієї сторони, порівнювати їх між собою, а з другої сторони, оцінювати ступінь важкості ураження потерпілих в аварійній ситуації.
Значення середніх порогів токсичних доз (токсодоза РС50)найбільш поши-рених сильнодіючих отруйних речовин приведено в таблиці 7.
^ Таблиця 7
Таблиця 8
Розповсюджених АХНР
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | Аміак(речовина, яка володіє дією удушення і нейротропною дією)
| Загально токсичні ефекти обумов-лені дією аміаку на нервову сис-тему. Порушується обмін глутамі-ової і β-кетоглутарової кислот в корі головного мозку. Різко пони-жується можливість мозкової тка-нини засвоювати кисень. Володіє курареподібною дією. Порушує згортання крові в результаті пря-мої дії на протромбін, поражає па-ренхіматозні органи. Наслідки важкої інтоксикації є пониження інтелектуального рівня з випадан-ням пам’яті, неврологічні симпто-ми: тремор, порушення рівноваги, тики, пониження больової і такти-льної почування, головокружіння, ністагм, гіперрефлексія. Наслідка-ми гострого отруєння може бути помутніння кристалику, роговиці, навіть її прорив і втрата зору, ох-риплість або повна втрата голосу і різні хронічні захворювання (брон-хіт, емфізема легенів та інші).
| У випадках малих концентрацій спостерігається незначне роздратування очей і верхніх дихальних шляхів. При середніх концентраціях спостерігає-ться сильне роздратування в очах і носі, часте чхання, слинотеча, невелика нудота і головна біль, почервоніння обличчя і потовиділення. Спостерігається випускання сечі і біль в області груднини. При попаданні в хмару з високими кон-центраціями наступає різке роздратування слизис-тої оболонки рота, верхніх дихальних шляхів і рого-вої оболонки очей, приступи кашлю, почуття уду-шення, тривожність, головокружіння, біль в шлун-ку, блювота. При дії дуже великих концентраціях уже через де-кілька хвилин появляється слабкість м’язів з підви-щеним рефлекторним збудженням, тетанічні судо-роги, різко понижується слух. Потерпілі іноді сильно тривожаться, находяться в стані буйного бреду, не можуть стояти. Спостері-гаються різкі розлади дихання і кровообігу. Смерть може наступити від сердечної слабкості або зупин-ки дихання.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | ^ Двоокисел сірки(речовина, що має дію удушення і загальну отруйну дію)
| Роздратовує дихальні шляхи, вик-ликає спазм бронхів і збільшує опір дихальних шляхів. Загальна дія заключається в пору-шенні вуглеводного і білкового обміну, пригнічуванні окислюва-льних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м’язах. Роздратовує кровотворні органи.
| Роздратовує очі і носоглотку. Чхання і кашель виникають при дії на протязі декількох хви-лин. При більш тривалій дії спостерігається блювотина, розмова і ковтання становиться важкими. Смерть наступає від удушення, внаслідок реф-лекторного спазму голосової щілини, раптової зупинки кровообігу у легенів або шоку.
| | Гідразин(речовина, яка володіє дією удушення і нейротропною дією)
| Гідразин і його похідні виклика-ють при інгаляційному ураженні токсич-ний набряк легенів, на фо-ні якого формуються при гостро-му отруєнні важкі ураження цент-ральної нервової системи, що у ря-ді випадків приводять до смерте-льного кінця. Викликає порушення вуглеводно-го і жирового обміну. Володіє ге-молітичними властивостями, гемо-ліз розвивається через 1,5-2 годи-ни після гострого от-руєння.
| У випадку легких інтоксифікацій спостері-гається роздратування слизистих оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, при середніх -бронхіт і токсичний набряк легенів, збудження, а потім депресія, порушення вуглеводної, жи-рової і антитоксичної функції печінки. Гостреотруєння викликає затемнення свідо-мості, жовтуху, стоматит, порушення сердечної діяльності, хворобливість печінки, блювоту. Смерть наступає при явищах уремії.
| | Діоксан(речовина, що порушує обмін речовин)
| Оказує токсичну дію при інга-ляції, через шкіру і при вводу внутрішньо в шлунок. Місцевою дією не володіє. Має період скритої дії від 10-и діб до декілька тижнів. Збільшення дози не приводить до значного зменшення періоду скритої дії. Отруєння пов’язано з порушен-ням обміну речовин, уражен-ням печінки, атрофією лімфоїд-ної тканини, порушенням функ-ції нервової системи.
| Порушення обміну речовин зовні проявляє-ться в втраті маси, різкому скороченню вжи-вання води. Виражена дегідратація, як прави-ло, попередник смерті. Характерна наявність набряків. Рідина скупчується в підшкірній кліт-ковині спочатку навколо очей, потім розпов-сюджується на обличчя, шию, тулубу. З’являються важкі термінальні набряки, в голов-ному підшкірної локалізації, однак частина рі-дини з’являється в черевній, грудній порож-нині, в порожнині перикарду. Характерною проявою гострої інтоксифікації є вугриподіб-на висип на обличчі і шиї, яка не піддається терапії. Крім того, розвиваються гіперкератоз шкіри, стіп і долонь, руйнуються нігті на ру-ках і ногах, випадає волосся на обличчі, вії. Розвивається блефаліт.
| | ^ Окисел вуглецю(речовина, що має загальну отруйну дію - отрута гемоглобіну)
| Витісняє кисень із оксигемог-лобіну. Наявність кисню може понижуватися до 8 % (аноксе-мія). Може оказувати безпосе-редню токсичну дію на кліти-ни, порушуючи тканинне дихан-ня. Пригнічує активність тира-зинази і сукцінатдегідрогенази в печінці, серці і мозку. Оказує вплив на вуглеводний обмін, підвищує рівень цукру в крові. Порушує фосфорний обмін, сильно збуджує каротині хіміч-ні рецептори, порушує азотний обмін, викликає азотемію, змі-нює стан білків плазми, пони-жує активність холинестерази в крові і рівня вітаміну В6.
| При дії окислів вуглецю спостерігається важ-кість і відчуття стискування голови, сильна біль на лобі і скронях, головокружіння, почер-воніння і печія шкіри обличчя, тремтіння, по-чуття слабкості і страху, спрага, частий пульс, пульсація артерій на скронях, нудота, блювота. У подальшому проява заціпенілості, слабості і байдужості, наростає сонливість і заціпеніння. Темпертура тіла може підвищуватися до 38-40 °C. В подальшому наступає втрата свідомос-ті, блювота, не довільне спорожнення сечово-го пузиря і шлунку. Смерть наступає від зу-пинки дихання.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | Фосген(речовина з переважною дією удушення)
| Є аціліруючим агентом, який взає-модіє з нуклеофільними групами липідів і білків, що входять до складу мембран кліток стінок аль-веол і легеневих капілярів. Це приводить до порушення про-никливості стінок альвеол і крово-носних судин, в результаті чого рідка частина крові (плазма) вихо-дить в порожнину альвеол і роз-вивається набряк легенів.
| При вдиханні пару відчувається запах прілого сіна (яблук). Період скритої дії триває 4-6 го-дин, але в залежності від отриманої дози може бути від 1 г до доби. Чим менше період скритої дії, тим більше несприятливий прогноз. Фізич-не навантаження може привести до зменшення скритого періоду дії. У уражених виникають кашель, уповільнення дихання, болі в грудині при диханні.
| | Сірковуглець(нейротропна отрута)
| Речовина володіє вираженою загальною резорбтивною дією, місцеві ефекти виражені слаб-ко. Головний шлях попадання в організм – інгаляційний, мож-ливе проникнення через непош-коджену шкіру. Високі кон-центрації діють наркотично. Хронічна дія малих концентра-цій приводить до захворювання центральної, вегетативної, пе-риферичної нервових систем, ендокринних і внутрішніх орга-нів, системи крові. Сприяє роз-витку серцево-судинних захво-рювань, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої киш-ки, цукрового діабету
| Головна біль, судинні рухові розлади, роздра-тування, розлад чутливості, біль у горлі, від-чуття мурашок, легке сп’яніння, неправильне дихання. При дії високих концентрацій втрата свідо-мості можлива після декілька вдихів. Якщо потерпілий не виводиться з зараженого повітря, тоді наступає глибокий наркоз, пропа-дають всі рефлекси, включаючи рогівковий і зіниць, смерть наступає від зупинки дихання. При виносі ураженого із зараженого повітря безсвідомий стан змінюється психічним і ру-хомим збудженням і дезорганізацією.
| | ^ Окисел етилену(метаболічна отрута)
| Володіє місцевою і загальною резорбтивною дією. Мутаген і алкіліруючий агент. Наркотик з сильною специфіч-ною отруйністю. Володіє дратуючою і сенсібі-лізіруючою дією.
| При слабкій і середній інтоксифікації спостерігає-ться роздратування слизистих оболонок очей, слаб-ке серцебиття, посмикування м’язів, почервоніння обличчя,головна біль, пониження слуху, ністагм, аци-доз, сильна блювотина. У випадку гострої інтокси-фікації поява раптово сильної пульсуючої головної болі, головокружіння, невпевненість при руху, труд-ність при розмові, блювота, болі в ногах, в’ялість, скованість, спазми судин сітчатки. Діє на шкіру і слизисті оболонки очей. Ураження шкіри спостері-гається при дії в рідкому, газоподібному стану і у виді розчинів. Легко проникає через одяг, взуття, рукавиці, чому часто розвиваються ураження не тільки відкритих, але і захищених часток шкіри.
| | Хлор(речовина з переважною дією удушення)
| Роздратовує дихальні шляхи, може викликати набряк леге-нів. При дії хлору в крові порушує-ться стан вільних амінокислот і понижається активність деяких оксидаз.
| При незначних концентраціях спостерігається почер-воніння кон’юнктиви, м’якого піднебіння і глотки, бронхіт, легка задишка, охриплість, чутливість здав-лювання в грудині.При дії малих і середніх концент-рацій спостерігаються болі за грудьми, печія і різь в очах, сльозотеча, важкий сухий кашель, збільшується задишка, прискорений пульс, початок виділення мок-роти з слиззю і відхаркування пінистою жовтою або красною рідиною. Іноді отруєння, яке перенесене на ногах, через декілька діб закінчується смертю. При попаданні в хмару з високими концентраціями може наступити раптова смерть із-за рефлекторного галь-мування дихального центру. Потерпілий задихаєть-ся, обличчя синіє, він мечеться, робить спробу бігти, але відразу падає і втрачає свідомість.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | ^Ціанистий водень(речовина переважно загальної отруйної дії –інгібітор ферментів дихальної цепі)
| Токсична дія обумовлена влас-тивістю ціаніону створювати комплекси з тривалентним за-лізом, що входить в склад прос-татичних груп цитохромів. Є специфічним і нгібітором тка-нинного дихання в клітинах. Тканинне дихання пригнічує-ться майже повністю (на 90% і більше) і в першу чергу в клі-тинах нервової системи, що приводить до збудження і заги-белі нейронів.
| Термінова форма розвивається швидко після дії висо-ких концентрацій. Уражений падає, втрачає свідомість і через декілька хвилин погибає. При уповільненій фор-мі симптоми інтоксифікації розвиваються повільно. Розрізняють легку, середню і важку форму ураження. У випадку легкого ступеня ураження потерпілий від-чуває запах мигдалю, металевий присмак у роті. По-тім виникає головокружіння, головна біль і порушення координації руху. При середній ступені ураження додатково спостерігається сильна слабкість. Потерпі-лий падає, свідомість пригнічена, дихання важке, зі-ниці розширені. У випадку важкої форми ураження виникають клонікотонічні судороги з втратою свідо-мості, дихання поверхневе, розвиваються паралічі.Мо-же бути не вільне випускання сечі і дефекація. В нас-тупному виникає зупинка дихання і серця. Характер-ним симптомом отруєння є яскраво-рожевий окрас шкіри, слизистих оболонок губ і очей, що зберігається у загиблого.
| | ^ Окисли азоту(речовини переважно загально отруйної дії – отрути гемоглобіну)
| Загальний характер дії залежить від складу окислів, що виникають в повітрі. Токсична дія проходить в основному за роздратуючим або нітратним типом дії. При контакті з вологою поверхнею легенів виникають HNO3 і HNO2, які уражають альвеолярну ткани-ну, що приводять до набряку леге-нів і складним рефлекторним роз-ладам. В крові виникають нітрати і нітрити, які діють на артерії, вик-ликаючи розширення судин і по-ниження кров’яного тиску. Крім того, нітрити перетворюють окси-немоглобін в метгемоглобін. Пош-кодження еритроцитів, а також набряк легенів, приводить до кис-невої недостатності.
| Спостерігається роздратування дихальних шля-хів, сильний кашель, іноді головна біль, блюво-тина. Потерпілий відчуває неможливість зроби-ти глибокий вдих. Через 2-12 годин після дії пару виникає почуття страху і сильної слабкос-ті, наростання кашлю спочатку з лимонно-жов-тою, а потім кров’янистою мокротою, іноді оз-ноб, підвищення температури, прискорене сер-цебиття, сильна синюха. Часті значні розлади шлунково-кишкового тракту, нудота, болючі болі в діафрагмі, блювота, понос, спрага. В 58 % випадках смерть наступає на протязі діб після отруєння. При раптовому вдиху високих кон-центрацій майже раптово спостерігаються симп-томи важкого удушення, судороги, зупинка ди-хання.
|
^ Таблиця 10
Таблиця 12
При аваріях на ХНО
| Група
| Характеристика
| Типові представники
| | 1
| Рідкі легкі АХНР, які зберігаються в ємностях під тиском (стиснуті і зріджені гази)
| Хлор, сірчаний газ, сірководень, фосген, бромметил, окисел вуглецю
| | 2
| Легкі леткі АХНР, які зберігаються в ємностях без тиску
| Нітро- і аміносполуки ароматичного ряду, синильна кислота, нітрил акрилової кислоти, тетраетилсвинець, хлорна суміш, дифосген, діхлоретан, хлорпікрин
| | 3
| Кислоти, які димлять
| Сірчана – з щільністю понад 1,87 і більше, азотна – з густотою 1,4 і більше, хлорсульфонова і плавикова кислоти; хлорангідриди сірчаної, сирнистої і піросірчаної кислот
| | 4
| Сипучі і тверді нелегкі АХНР і речовини, які зберігаються до 40°С
| Сулема, миш’яковистий ангідрид, фосфор жовтий, алкоїди, арсенат кальцію і натрію, арсенід кальцію та інші
| | 5
| Сипучі і тверді легкі АХНР і речовини при зберіганні до 40°С
| Солі синильної кислоти, ціаниста і оксіціаниста ртуть, ціаниста мідь, інші препарати, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран
|
Ось чому при організації робіт з ліквідації хімічної небезпечної аварії на об’єкті господарської діяльності і її наслідків необхідно враховувати не тільки фізико-хімічні властивості АХНР, але і їх вибухову і пожежну небезпеку, можливість виникнення протягом пожежі нових сильнодіючих отруйних речовин і на цій основі приймати необхідні заходи щодо захисту персоналу, який приймає участь в роботах.
Аналіз аварійних ситуацій які мали місце і виконані розрахунки показують, що об’єкти з хімічними небезпечними компонентами можуть бути джерелом: залпових викидів АХНР в атмосферу, в водойми; хімічної пожежі з поступом токсичних речовин в довкілля; руйнівних вибухів; зараження об’єктів і місцевості в осередках аварії і на сліді розповсюдження хмари; широких зон задимлення у сполуці з токсичними продуктами.
Для любої аварії характерні стадії виникнення, розвитку і спаду небезпеки. На хімічному небезпечному об’єкті в розпалі аварії можуть діяти, як правило, декілька факторів ураження: пожежа, вибухи, хімічне зараження повітря і місце-вості та інші, а за межами об’єктів – зараження довкілля.
Дія АХНР через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи дії, приводить до ураження людей, реалізується на великих відстанях і площах з швидкістю вітрового переносу.
Для багатьох АХНР характерна тривалість зараження навколишнього сере-довища, а також прояв віддалених ефектів ураження людей і об’єктів біосфери. Наприклад, в 1976 році в м. Севезо (Італія) в результаті руйнування на хімічному заводі одного із апаратів, в якому здійснювався синтез трихлорфенолу, в повітря була викинута хмара, яка крім головного продукту синтезу мало майже 4 кг діоксану. Хмара розповсюдилась на площі біля 18 км2. В результаті хімічної небезпечної ситуації крім значної матеріальної шкоди, було уражено декілька сотень чоловік, погибла більшість сільськогосподарських тварин. Приходилося здійснювати евакуацію населення та проводити дегазація місцевості майже на протязі 8 років.
Масштаби ураження при хімічних небезпечних аваріях дуже сильно зависять від метеорологічних обставин і умов зберігання АХНР. Так, іноді сильний викид може не спричинити значної шкоди або він буде мінімальним, в той же час менший викид в інших умовах може привести до більшої шкоди.
Із цих особливостей хімічних небезпечних аварій слідує: захисні заходи і, понад все, прогнозування, вияв і періодичний контроль за змінами хімічної обста-новки, оповіщення персоналу підприємства, населення і сил ЦО, повинні прово-дитися з надзвичайно високою оперативністю; серед населення і сил ЦО, що зна-ходяться в зонах розповсюдження АХНР, можуть бути уражені, для обслідування яких і надання їм медичної допомоги знадобляться значні сили і засоби. Лока-лізація джерела поступу АХНР в довкілля має визначну роль в попередженні масового ураження людей. Швидке здійснення цієї задачі може направити ава-рійну ситуацію в контролюємо русло, зменшити викиди АХНР і значно знизити шкоду.
*********************************
^
Рішення.
1. Так як кількість рідкого хлору, що вилився неясно, згідно з п. 2 приймаємо його рівним максимальному – 40 т.
2. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Qe1 = 0,18· 1· 0,23· 0,6· 40 = 1,0 т
3. За формулою (12) пункту 5 визначаємо час випаровування хлору:
Т = 0,05·1,553: 0,052·2,34·1 = 0,64 г або 38 хв.
4. За формулою (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини в вторинній хмарі:
Qe2 = (1-0,18)·0,052·1·2,34·1·1·(40: 0,05·1,553) = 11,8 т
5. За таблицею 15 для 1 т знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари:
Г1 = 1,68 км.
6. За таблицею 15 для 11,8 т інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження для вторинної хмари: Г2 = 6,0 км.
7. Знаходимо повну глибину зони зараження:
Г= 6,0+0,5·1,68=6,84 км.
8. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення глибини переносу повітряних мас:
Гп = 1 · 29 = 29 км.
Відповідь. Таким чином, глибина зони зараження хлором в результаті аварії може скласти 6,8 км; тривалість дії джерела зараження – біля 40 хвилин.
Приклад 2.
Необхідно оцінити небезпеку можливого осередку хімічного зараження через 1 г піс-ля аварії на хімічно небезпечному об’єкті, що розташований в південній частині міста. на об’єкті в газгольдері ємністю 2000 м3 зберігається аміак. Температура повітря 40 °C. Північна межа об’єкту находиться на відстані 200 м від можливого місця аварії. Потім проходить 300-метрова санітарна захисна зона, за якою розташовані житлові квартали міста. Тиск в газгольдері – атмосферний.
Рішення.
1. Згідно з п.2 приймаються метеорологічні умови: інверсія, швидкість повітря при-земного шару - 1 м/с.
2. За формулою (2) визначаємо викид АХНР: Qo = 0,08· 2000 = 1,6 т.
3. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Qe1=1·0,04 ·1·1·1,6 = 0,06 т.
4. За таблицею 15 інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження: Г1 = 0,93 км.
5. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення величини переносу повітряних мас:
Гп = 1·5 = 5 км.
6. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною 0,93 км як мінімальна із Г1 і Гп.
7. Визначаємо глибину зараження для житлових кварталів міста:
Гж..кв.= 0,93 – 0,2 – 0,3 = 0,43 км.
Відповідь. Таким чином, хмара зараженого повітря через 1 г після авар<
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
