Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Хімічно небезпечні речовини (АХНР)





№№ пп Найменування АХНР ПДК (мг/м3) у повітрі
робочої зони населених пунктів
одноразова добова
1. Азотна кислота (конц.) 5,0 0,4 0,15
2. Аміак 20 0,2 0,04
3. Ацетонітрил 10,0 - 0,002
4. Ацетонціангідрин 0,9 - 0,001
5. ^ Водень хлористий 5,0 0,2 0,01
6. ^ Водень фтористий 0,5 0,02 0,005
7. ^ Водень ціанистий 0,3 - 0,01
8. Диметиламін 1,0 0,005 0,005
9. Метиламін 1,0 - -
10. ^ Метил бромистий 1,0 - -
11. ^ Метил хлористий 20,0 - -
12. ^ Нітрил акрилової кислоти 0,5 - 0,03
13. ^ Окис етилен 1,0 0,3 0,3
14. ^ Сірчаний ангідрид 10,0 0,5 0,05
15. Сірководень 10,0 0,008 0,008
16. Сірковуглець 1,0 0,03 0,005
17. ^ Соляна кислота (конц.) 5,0 0,2 0,2
18. Формальдегід 0,5 0,035 0,003
19. Фосген 0,5 - -
20. Хлор 1.0 0,1 0,03
21. Хлорпікрин 0,7 0,007 0,007

 

^ 2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин

Сьогодні в народному господарстві України використовуються десятки тисяч різних хімічних сполук, причому щорічно ця кількість збільшується на 200-1000 нових речовин.

За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і перораль-ному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп (табл.1), а за ступенем дії на організм людини на чотири класи (табл.2).

^ Таблиця 1

Характеристика АХНР за ступенями токсичності

^ Клас токсичності ГДК в повітрі, мг/м3 Середні смертельні
Концентрація, мг/л ^ Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні 0,1 < 1 < 1
Високо токсичні 0,1-1 1,5 1,50
Сильно токсичні 1,1-10 6-20 51-500
Помірно токсичні Теж 21-80 501-5000
Мало токсичні > 10 81-160 5001-15000
Практично не токсичні - > 160 > 15000

 

^ Таблиця 2

Клас небезпеки АХНР за ступенем дії на організм людини

^ Клас небезпеки Характеристика класу небезпеки ССК, мг/м3
1 Речовини надзвичайно небезпечні < 500
2 Речовини високо небезпечні 501-5000
3 Речовини помірно небезпечні 5001-50000
4 Речовини мало небезпечні > 50001

 

ССК - середня смертельна токсодоза LC50, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії.
^ До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин відносяться:

деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кад-мію, свинцю, талію, цинку та інших);

карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);

речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегід-ціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);

сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фос-фідин);

 


фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол та інші);

хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);

галогени (хлор, бром);

інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

^ До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:

мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);

луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);

сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіо-ціанати, хлорид і фторид сірки);

хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);

деякі спирти і альдегіди кислот;

органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);

феноли, крезоли та їх похідні;

гетероциклічні сполуки.

^ До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних хімічних речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса хімічних сполук.

Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають пестициди – препарати, які призначені для боротьби з шкідниками сільсько-господарського виробництва, бур’янами і т.д. Більшість з них дуже токсична для людини.

^ За хімічним складом пестициди можна розділити на групи:

фосфорорганічні сполуки (паратіон, диметоксидихлорвінілфосфат, карбофос, хлорофос та інші);

карбомати (севін, карботіон та інші);хлорорганічні сполуки (ДДТ, дильдрін, гексахлоран та інші);

ртутьорганічні сполуки (метилртуть, ацетат метоксіетилртуті та інші);

похідні фенікси оцтової кислоти (2, 4-дихлорфеніксоцтова кислота-2, 4-Д; 2, 4, 5-трихлорфеніксоцтова кислота – 2, 4, 5-Т);

похідні дипиридила (паракват, дикват та інші);

органічні нітросполуки (динітроортокрезол –ДНОК, динітрофенол –ДНФ);

інші.

Більшість із вище перерахованих хімічних речовин, у тому числі і слабко токсичні (помірно, слабко токсичні і практично не токсичні), можуть стати при-чиною тяжкого ураження людини. Водночас привести до масових санітарних втрат в наслідок аварій (катастроф), що супроводжуються викидами (виливами) хімічних речовин, можуть не всі хімічні сполуки, включаючи навіть надзвичайно, високо і сильно токсичні.

Тільки частина хімічних сполук при поєднанні визначених токсичних і фізико-хімічних властивостей, таких, як висока токсичність при дії через органи дихання, шкіряні покрови, велика тоннажність виробництва, використання, зберігання і перевезення, а також можливість легко переходити в аварійних ситуаціях в головний фактор ураження (пар або тонко дисперсний аерозоль), який може стати причиною ураження людей. Ці хімічні сполуки відносяться до групи аварійно хімічно небезпечних речовин (АХНР).

 

Таким чином, АХНР – це обертання в великих кількостях у промисловості, сільському господарстві і на транспорті токсичних хімічних сполук, що можуть при руйнуванні (аварії) на об’єктах легко переходити в повітря і викликати масові ураження сил цивільної оборони та населення.
^ 3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
До хімічно небезпечних об’єктів відносяться:

заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують АХНР;

заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів;

виробництва інших галузей промисловості, які використовують АХНР;

підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;

транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і мор-ські танкери, що перевозять хімічні продукти;

склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
^ 4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (АХНР)
Фізико-хімічні властивості АХНР в більшості визначають їх можливість пере-ходити в головний фактор ураження і створювати концентрації, що можуть пора-жати людей. Найбільше значення мають агрегатний стан речовини, розчинність її в воді і різного роду розчинниках, щільність речовини та її газової фази, гідроліз, летучість, максимальна концентрація, питома теплота випарювання, питома теп-лоємність рідини, тиск насиченого пару, коефіцієнт дифузії, температура кипіння і замерзання, в’язкість, теплове розширення і стискання, корозійна активність, температура загорання та інші.

^ Агрегатний стан. При звичайнихумовах АХНР можуть бути у виді твердих, рідких або газоподібних речовин. Однак при виробництві, використанні, збе-ріганні або перевезенні їх агрегатний стан може змінюватися від такого в зви-чайних умовах, що може оказати вплив як на кількість АХНР, яка викидається в повітря, так і на фазовий дисперсний склад зараженої хмари (табл.3).
Таблиця 3
^







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.