|
Класифікація основних АХНР за ступенем небезпеки
| № пп
| АХНР
| Клас небезпеки
| ГДК, мг/м3
| № пп
| АХНР
| Клас небезпеки
| ГДК, мг/м3
| | 1
| Аміак
| 3
| 20
| 20
| Олеум
| 2
| 1
| | 2
| Азотна кислота
| 2
| 5
| 21
| Пропілен оксид
| 2
| 1
| | 3
| Анілін
| 2
| 0,1
| 22
| Перекис водню
| 3
| 1,4
| | 4
| Ангідрид сірчаний
| 3
| 10
| 23
| Перлхлоретилен
| 3
| 10
| | 5
| Ангідрид оцтовий
| 3
| 5
| 24
| Соляна кислота
| 2
| 5
| | 6
| Ацетоноціангідрид
| 2
| 0,9
| 25
| Сірководень
| 2
| 10
| | 7
| Бензол
| 2
| 5
| 26
| Сірковуглець
| 2
| 1
| | 8
| Бензол хлористий
| 1
| 0,5
| 27
| Трихлорсилон
| 2
| 1
| | 9
| Бром
| 2
| 0,5
| 28
| Трихлоретилен
| 3
| 10
| | 10
| Бромбензол
| 2
| 3
| 29
| Толуол
| 3
| 50
| | 11
| Бромистий гептил
| 3
| 0,5
| 30
| Оцтова кислота
| 3
| 5
| | 12
| Гідрозингідрат
| 1
| 0,1
| 31
| Фосген
| 2
| 0,5
| | 13
| Диметиламін
| 2
| 1
| 32
| Фтористий водень
| 2
| 0,5
| | 14
| Дихлоретан
| 2
| 10
| 33
| Фурфурол
| 3
| 10
| | 15
| Метанол
| 3
| 5
| 34
| Хлор
| 2
| 1
| | 16
| Метил акрилат
| 3
| 20
| 35
| Хлорпікрин
| 2
| 0,7
| | 17
| Метил бромистий
| 1
| 1
| 36
| Хлорбензол
| 3
| 50
| | 18
| Метил хлористий
| 2
| 5
| 37
| Хлорсульфанова кислота
| 2
| 1
| | 19
| Нітрил акрилової кислоти
| 1
| 0,5
| 38
| Хлороформ
| 3
| 5
| | 39
| Етилену окисел
| 2
| 1
|
^ Таблиця 9
Загальний характер дії і признаки ураження найбільш
Розповсюджених АХНР
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | Аміак(речовина, яка володіє дією удушення і нейротропною дією)
| Загально токсичні ефекти обумов-лені дією аміаку на нервову сис-тему. Порушується обмін глутамі-ової і β-кетоглутарової кислот в корі головного мозку. Різко пони-жується можливість мозкової тка-нини засвоювати кисень. Володіє курареподібною дією. Порушує згортання крові в результаті пря-мої дії на протромбін, поражає па-ренхіматозні органи. Наслідки важкої інтоксикації є пониження інтелектуального рівня з випадан-ням пам’яті, неврологічні симпто-ми: тремор, порушення рівноваги, тики, пониження больової і такти-льної почування, головокружіння, ністагм, гіперрефлексія. Наслідка-ми гострого отруєння може бути помутніння кристалику, роговиці, навіть її прорив і втрата зору, ох-риплість або повна втрата голосу і різні хронічні захворювання (брон-хіт, емфізема легенів та інші).
| У випадках малих концентрацій спостерігається незначне роздратування очей і верхніх дихальних шляхів. При середніх концентраціях спостерігає-ться сильне роздратування в очах і носі, часте чхання, слинотеча, невелика нудота і головна біль, почервоніння обличчя і потовиділення. Спостерігається випускання сечі і біль в області груднини. При попаданні в хмару з високими кон-центраціями наступає різке роздратування слизис-тої оболонки рота, верхніх дихальних шляхів і рого-вої оболонки очей, приступи кашлю, почуття уду-шення, тривожність, головокружіння, біль в шлун-ку, блювота. При дії дуже великих концентраціях уже через де-кілька хвилин появляється слабкість м’язів з підви-щеним рефлекторним збудженням, тетанічні судо-роги, різко понижується слух. Потерпілі іноді сильно тривожаться, находяться в стані буйного бреду, не можуть стояти. Спостері-гаються різкі розлади дихання і кровообігу. Смерть може наступити від сердечної слабкості або зупин-ки дихання.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | ^ Двоокисел сірки(речовина, що має дію удушення і загальну отруйну дію)
| Роздратовує дихальні шляхи, вик-ликає спазм бронхів і збільшує опір дихальних шляхів. Загальна дія заключається в пору-шенні вуглеводного і білкового обміну, пригнічуванні окислюва-льних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м’язах. Роздратовує кровотворні органи.
| Роздратовує очі і носоглотку. Чхання і кашель виникають при дії на протязі декількох хви-лин. При більш тривалій дії спостерігається блювотина, розмова і ковтання становиться важкими. Смерть наступає від удушення, внаслідок реф-лекторного спазму голосової щілини, раптової зупинки кровообігу у легенів або шоку.
| | Гідразин(речовина, яка володіє дією удушення і нейротропною дією)
| Гідразин і його похідні виклика-ють при інгаляційному ураженні токсич-ний набряк легенів, на фо-ні якого формуються при гостро-му отруєнні важкі ураження цент-ральної нервової системи, що у ря-ді випадків приводять до смерте-льного кінця. Викликає порушення вуглеводно-го і жирового обміну. Володіє ге-молітичними властивостями, гемо-ліз розвивається через 1,5-2 годи-ни після гострого от-руєння.
| У випадку легких інтоксифікацій спостері-гається роздратування слизистих оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, при середніх -бронхіт і токсичний набряк легенів, збудження, а потім депресія, порушення вуглеводної, жи-рової і антитоксичної функції печінки. Гостреотруєння викликає затемнення свідо-мості, жовтуху, стоматит, порушення сердечної діяльності, хворобливість печінки, блювоту. Смерть наступає при явищах уремії.
| | Діоксан(речовина, що порушує обмін речовин)
| Оказує токсичну дію при інга-ляції, через шкіру і при вводу внутрішньо в шлунок. Місцевою дією не володіє. Має період скритої дії від 10-и діб до декілька тижнів. Збільшення дози не приводить до значного зменшення періоду скритої дії. Отруєння пов’язано з порушен-ням обміну речовин, уражен-ням печінки, атрофією лімфоїд-ної тканини, порушенням функ-ції нервової системи.
| Порушення обміну речовин зовні проявляє-ться в втраті маси, різкому скороченню вжи-вання води. Виражена дегідратація, як прави-ло, попередник смерті. Характерна наявність набряків. Рідина скупчується в підшкірній кліт-ковині спочатку навколо очей, потім розпов-сюджується на обличчя, шию, тулубу. З’являються важкі термінальні набряки, в голов-ному підшкірної локалізації, однак частина рі-дини з’являється в черевній, грудній порож-нині, в порожнині перикарду. Характерною проявою гострої інтоксифікації є вугриподіб-на висип на обличчі і шиї, яка не піддається терапії. Крім того, розвиваються гіперкератоз шкіри, стіп і долонь, руйнуються нігті на ру-ках і ногах, випадає волосся на обличчі, вії. Розвивається блефаліт.
| | ^ Окисел вуглецю(речовина, що має загальну отруйну дію - отрута гемоглобіну)
| Витісняє кисень із оксигемог-лобіну. Наявність кисню може понижуватися до 8 % (аноксе-мія). Може оказувати безпосе-редню токсичну дію на кліти-ни, порушуючи тканинне дихан-ня. Пригнічує активність тира-зинази і сукцінатдегідрогенази в печінці, серці і мозку. Оказує вплив на вуглеводний обмін, підвищує рівень цукру в крові. Порушує фосфорний обмін, сильно збуджує каротині хіміч-ні рецептори, порушує азотний обмін, викликає азотемію, змі-нює стан білків плазми, пони-жує активність холинестерази в крові і рівня вітаміну В6.
| При дії окислів вуглецю спостерігається важ-кість і відчуття стискування голови, сильна біль на лобі і скронях, головокружіння, почер-воніння і печія шкіри обличчя, тремтіння, по-чуття слабкості і страху, спрага, частий пульс, пульсація артерій на скронях, нудота, блювота. У подальшому проява заціпенілості, слабості і байдужості, наростає сонливість і заціпеніння. Темпертура тіла може підвищуватися до 38-40 °C. В подальшому наступає втрата свідомос-ті, блювота, не довільне спорожнення сечово-го пузиря і шлунку. Смерть наступає від зу-пинки дихання.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | Фосген(речовина з переважною дією удушення)
| Є аціліруючим агентом, який взає-модіє з нуклеофільними групами липідів і білків, що входять до складу мембран кліток стінок аль-веол і легеневих капілярів. Це приводить до порушення про-никливості стінок альвеол і крово-носних судин, в результаті чого рідка частина крові (плазма) вихо-дить в порожнину альвеол і роз-вивається набряк легенів.
| При вдиханні пару відчувається запах прілого сіна (яблук). Період скритої дії триває 4-6 го-дин, але в залежності від отриманої дози може бути від 1 г до доби. Чим менше період скритої дії, тим більше несприятливий прогноз. Фізич-не навантаження може привести до зменшення скритого періоду дії. У уражених виникають кашель, уповільнення дихання, болі в грудині при диханні.
| | Сірковуглець(нейротропна отрута)
| Речовина володіє вираженою загальною резорбтивною дією, місцеві ефекти виражені слаб-ко. Головний шлях попадання в організм – інгаляційний, мож-ливе проникнення через непош-коджену шкіру. Високі кон-центрації діють наркотично. Хронічна дія малих концентра-цій приводить до захворювання центральної, вегетативної, пе-риферичної нервових систем, ендокринних і внутрішніх орга-нів, системи крові. Сприяє роз-витку серцево-судинних захво-рювань, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої киш-ки, цукрового діабету
| Головна біль, судинні рухові розлади, роздра-тування, розлад чутливості, біль у горлі, від-чуття мурашок, легке сп’яніння, неправильне дихання. При дії високих концентрацій втрата свідо-мості можлива після декілька вдихів. Якщо потерпілий не виводиться з зараженого повітря, тоді наступає глибокий наркоз, пропа-дають всі рефлекси, включаючи рогівковий і зіниць, смерть наступає від зупинки дихання. При виносі ураженого із зараженого повітря безсвідомий стан змінюється психічним і ру-хомим збудженням і дезорганізацією.
| | ^ Окисел етилену(метаболічна отрута)
| Володіє місцевою і загальною резорбтивною дією. Мутаген і алкіліруючий агент. Наркотик з сильною специфіч-ною отруйністю. Володіє дратуючою і сенсібі-лізіруючою дією.
| При слабкій і середній інтоксифікації спостерігає-ться роздратування слизистих оболонок очей, слаб-ке серцебиття, посмикування м’язів, почервоніння обличчя,головна біль, пониження слуху, ністагм, аци-доз, сильна блювотина. У випадку гострої інтокси-фікації поява раптово сильної пульсуючої головної болі, головокружіння, невпевненість при руху, труд-ність при розмові, блювота, болі в ногах, в’ялість, скованість, спазми судин сітчатки. Діє на шкіру і слизисті оболонки очей. Ураження шкіри спостері-гається при дії в рідкому, газоподібному стану і у виді розчинів. Легко проникає через одяг, взуття, рукавиці, чому часто розвиваються ураження не тільки відкритих, але і захищених часток шкіри.
| | Хлор(речовина з переважною дією удушення)
| Роздратовує дихальні шляхи, може викликати набряк леге-нів. При дії хлору в крові порушує-ться стан вільних амінокислот і понижається активність деяких оксидаз.
| При незначних концентраціях спостерігається почер-воніння кон’юнктиви, м’якого піднебіння і глотки, бронхіт, легка задишка, охриплість, чутливість здав-лювання в грудині.При дії малих і середніх концент-рацій спостерігаються болі за грудьми, печія і різь в очах, сльозотеча, важкий сухий кашель, збільшується задишка, прискорений пульс, початок виділення мок-роти з слиззю і відхаркування пінистою жовтою або красною рідиною. Іноді отруєння, яке перенесене на ногах, через декілька діб закінчується смертю. При попаданні в хмару з високими концентраціями може наступити раптова смерть із-за рефлекторного галь-мування дихального центру. Потерпілий задихаєть-ся, обличчя синіє, він мечеться, робить спробу бігти, але відразу падає і втрачає свідомість.
|
| АХНР
| Загальний характер дії
| Признаки ураження
| | ^Ціанистий водень(речовина переважно загальної отруйної дії –інгібітор ферментів дихальної цепі)
| Токсична дія обумовлена влас-тивістю ціаніону створювати комплекси з тривалентним за-лізом, що входить в склад прос-татичних груп цитохромів. Є специфічним і нгібітором тка-нинного дихання в клітинах. Тканинне дихання пригнічує-ться майже повністю (на 90% і більше) і в першу чергу в клі-тинах нервової системи, що приводить до збудження і заги-белі нейронів.
| Термінова форма розвивається швидко після дії висо-ких концентрацій. Уражений падає, втрачає свідомість і через декілька хвилин погибає. При уповільненій фор-мі симптоми інтоксифікації розвиваються повільно. Розрізняють легку, середню і важку форму ураження. У випадку легкого ступеня ураження потерпілий від-чуває запах мигдалю, металевий присмак у роті. По-тім виникає головокружіння, головна біль і порушення координації руху. При середній ступені ураження додатково спостерігається сильна слабкість. Потерпі-лий падає, свідомість пригнічена, дихання важке, зі-ниці розширені. У випадку важкої форми ураження виникають клонікотонічні судороги з втратою свідо-мості, дихання поверхневе, розвиваються паралічі.Мо-же бути не вільне випускання сечі і дефекація. В нас-тупному виникає зупинка дихання і серця. Характер-ним симптомом отруєння є яскраво-рожевий окрас шкіри, слизистих оболонок губ і очей, що зберігається у загиблого.
| | ^ Окисли азоту(речовини переважно загально отруйної дії – отрути гемоглобіну)
| Загальний характер дії залежить від складу окислів, що виникають в повітрі. Токсична дія проходить в основному за роздратуючим або нітратним типом дії. При контакті з вологою поверхнею легенів виникають HNO3 і HNO2, які уражають альвеолярну ткани-ну, що приводять до набряку леге-нів і складним рефлекторним роз-ладам. В крові виникають нітрати і нітрити, які діють на артерії, вик-ликаючи розширення судин і по-ниження кров’яного тиску. Крім того, нітрити перетворюють окси-немоглобін в метгемоглобін. Пош-кодження еритроцитів, а також набряк легенів, приводить до кис-невої недостатності.
| Спостерігається роздратування дихальних шля-хів, сильний кашель, іноді головна біль, блюво-тина. Потерпілий відчуває неможливість зроби-ти глибокий вдих. Через 2-12 годин після дії пару виникає почуття страху і сильної слабкос-ті, наростання кашлю спочатку з лимонно-жов-тою, а потім кров’янистою мокротою, іноді оз-ноб, підвищення температури, прискорене сер-цебиття, сильна синюха. Часті значні розлади шлунково-кишкового тракту, нудота, болючі болі в діафрагмі, блювота, понос, спрага. В 58 % випадках смерть наступає на протязі діб після отруєння. При раптовому вдиху високих кон-центрацій майже раптово спостерігаються симп-томи важкого удушення, судороги, зупинка ди-хання.
|
^ Таблиця 10
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
