ПОЛЕЗНОЕ

Как развить коммуникабельность Почему могут возникнуть ссоры между супругами, в то время как их отношения кажутся прочными Почему появляется страх? Как стать богатым и отойти от дел молодым Советы от доктора Айболита «Как быть здоровым» Как сделать приглашение правильно Точка зрения. Как сделать сотрудника вовлеченным? Лень и как с ней бороться. Психологические аспекты Способов заработать с помощью internet Лекции по Основам предпринимательства Последнее добавление

КАТЕГОРИИ

ХІМІЧНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Методика прогнозування масштабів зараження АХНР при аваріях (руйнуван-нях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті (РД 52.04. 253-90), яка допов-нена цілим рядом допоміжних таблиць призначена для прогнозування масштабів зараження при аваріях на технологічних ємностях зі АХНР, при транспортуванні їх залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також у разі руй-нування хімічно небезпечних об’єктів.

Ця методика розповсюджується на випадок викиду АХНР в атмосферу в газо-подібному, пароподібному або аерозольному стану. Вона подається у вигляді таб-лиць і формул, що виключає довгі розрахунки і дозволяє оперативно здійснювати прогнозування масштабів зараження.

^ Терміни і визначення

Наслідки хімічних небезпечних ситуацій характеризуються масштабом, сту-пенем небезпеки і тривалістю хімічного зараження.

Під руйнуванням хімічно небезпечного об’єкту треба розуміти результати катастроф і стихійного лиха, що привели до повної розгерметизації ємностей АХНР і порушенню технологічних процесів і комунікацій.

^ Зона зараження АХНР – це територія, на якій концентрація сильнодіючих отруйних речовин досягає величин, які небезпечні для здоров’я і життя людей.

Під прогнозуванням масштабу хімічного зараження сильнодіючими отруй-ними речовинами треба розуміти визначення глибини і площі зони зараження АХНР.

Під глибиною зараження треба розуміти максимальну протяжність відповід-ної площі зараження за межами місця аварії, а під глибиною розповсюдження – максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари АХНР.

Під зоною розповсюдження треба розуміти площу хімічного зараження повіт-ря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари АХНР за напрямком вітру.У всіх випадках глибина хімічного зараження і розпов-сюдження вимірюється за напрямком вітру з підвітряної межі району (місця) аварії.

^ Ступінь небезпеки хімічного зараження характеризується: можливою кіль-кістю уражених (%) в районі аварії; можливою кількістю уражених (%) в зонах розповсюдження АХНР; можливою площею зараження (км²) і матеріальною шкодою.

^ Тривалість хімічного зараження характеризується: часом випаровування АХНР в районі аварії з поверхні піддону (обвалування, грунту), на протязі якого діє небезпека ураження людей при відсутності засобів захисту; часом хімічного зараження повітря в зонах розповсюдження АХНР на різних відстанях від району (місця) аварії; часом хімічного зараження відкритих джерел води; часом при-родної дегазації об’єктів; часом підходу хмари АХНР до заданих рубежів.

^ Масштаби зараження АХНР в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари: для зрід-жених газів – окремо для первинного і вторинного; для стиснених газів – тільки для первинного; для отруйних рідин, кипіння яких вище температури навколишнього середовища, - тільки для вторинного.

^ Первинна хмара АХНР – це пароподібна частина АХНР, яка знаходиться в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої АХНР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.

^ Вторинна хмара АХНР – це хмара АХНР, що виникає внаслідок випарову-вання речовини з підстильної поверхні (для легко летучих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших АХНР залежить від температури речовини під час випаровування).

Під еквівалентною кількістю АХНР треба розуміти таку кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даній ступені вертикальної стійкості атмосфери кількістю АХНР, яке перейшло в первинну (вторинну) хмару.

^ Площа зони фактичного зараження АХНР – площа території, яка заражена НХР в небезпечних для життя межах.

Площа зони можливого зараження АХНР – площа в межах якої під дією змін напрямку вітру може пересуватися хмара АХНР.
^ 2. Сфера застосування методики
Дані методики можуть бути використанні для довгострокового і оперативного прогнозування при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті, який перевозить АХНР.

^ 2.1. Довгострокове прогнозування.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можли-вих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслід-ків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових і прогнозних) документів і матеріалів.

Для довгострокового прогнозування використовуються наступні дані:загальна кількість АХНР на об’єкті (для об’єктів, які розташовані у небезпечних районах та на воєнний час приймається розлив АХНР - “вільно”);

кількість АХНР в одиничній максимальній технологічній ємності (для інших об’єктів приймається розлив АХНР – “у піддон”); метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/сек, температура повітря – 20 ºC, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія;середня щільність населення для даної місцевості;площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) прий-мається рівною площі круга (S = 3,14хГ²);ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності (ємностей); ємності зі АХНР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на газо-, аміакопроводах кількість АХНР, яка може бути ви-кинутою, приймається рівним його кількості між засувками (для продуктопро-водів об’єм АХНР приймається 275-500 тон).

^ 2.2. Оперативне прогнозування.

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можли-вого зараження.

Для оперативного прогнозування використовуються наступні дані:

загальна кількість АХНР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу АХНР на підстильну поверхню (“вільно” або “в піддон”);

висота обвалування ємності (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (ºC), швидкість вітру (м/сек), направленість вітру у приземному шарі, СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія);

середня щільність населення для даної місцевості;

площа зони можливого зараження приймається згідно з розрахунками;

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого розрахунки уточнюються.
^ 3. Прийняті допущення
Для прогнозування за даною методикою розлив “вільно” приймається, якщо вилита АХНР розливається на підстильній поверхні при висоті шару не вище 0,05 м. Розлив “у піддон” приймається, якщо вилита АХНР розливається по поверхні, яка має обвалування, при цьому висота шару (h) розлитої АХНР має бути рівною:

а) при розливах із ємностей, що мають самостійний піддон (обвалування):

h = H 0,2, де:

Н – висота піддону (обвалування), м;

б) при розливах із ємностей, розташованих групою, що мають загальний піддон (обвалування):

h = Q_o: F · d, де:

Q_o- кількість викинутої (вилитої) при аварії речовини;

F -реальна площа розливу в піддон (обвалування), м²;

d -щільність АХНР, т/м³.
^ 4. Прогнозування глибини зони зараження АХНР
4.1. Визначення кількісних характеристик викиду АХНР для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
а) Визначення еквівалентної кількості Q_е1 (т) речовини в первинній хмарі

Еквівалентна кількість Q_е1 (т)речовини в первинній хмарі визначається за фор-мулою:

Q_е1 = К₁·К₃·К₅·К₇·Q_О (1), де:

К₁ – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання АХНР (табл.16; для стиснутих газів К₁= 1);

К₃ – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогу токсодози хлору до порогу токсодози іншого АХНР (табл.16);

К₅ – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери; для інверсії приймається рівним 1, для ізотермії 0,23, для конвекції 0,08;

К₇ - коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (табл.16; для стиснених газів К₇=1);

Q_о – кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини, т. При аваріях на схо-вищах стиснутого газу Q_о розраховується за формулою:
Q_о = d · V_х (2), де:
d – щільність АХНР, т/м³ (табл.2.3); V_х– об’єм сховища, м³.

При аваріях на газопроводі Q_о розраховується за формулою:

Q_о = n · d · V_г / 100 (3), де:

n -кількість АХНР в природному газі, %;

d – щільність АХНР, т/м³ (табл.3);

V_г -об’єм секції газопроводу між автоматичними засувками, м³.

При визначенні величини Q_е1 для стиснутих газів, що не ввійшли в таблицю 16, значення коефіцієнту К₇ приймається рівним 1, а коефіцієнт К₁ розраховується за формулою:

К₁ = c_p · _ΔΤ / _ΔΗ (4), де:

c_p -питома теплоємність рідкого АХНР, кДж/(кг · °C);

_ΔΤ - різниця температур рідкого АХНР до і після руйнування ємності,°C;

_ΔΗ – питома теплота випаровування рідкого АХНР при температурі ви-паровування, кДж/кг.
б) Визначення еквівалентної кількості Q_е2 (т) речовини у вторинній хмарі

Еквівалентна кількість речовини в вторинній хмарі розраховується за фор-мулою:

Q_е2 = (1-К₁) · К₂ ·К₃ ·К₄ ·К₅ ·К₆·К₇· (Q_o/ h · d) (5), де:

К₂ – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей АХНР (табл.16);

К₄- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (таб.17);

К₆- коефіцієнт, що залежить від часу N, що пройшов після аварії;

Значення коефіцієнту К₆ визначається після розрахунку тривалості Т (г) випаровування речовини (див.п.2.5):

К₆ = N^0,8 при N < T або К₆ = Т^0,8 при N ≥ T, при Т < 1(г) К₆ приймається для 1 години;

d – щільність АХНР, т/м³ (табл.16); h - товщина шару АХНР, м.

При визначенні Q_е2 для речовин, що не ввійшли в таблицю 16, значення коефіцієнту К₇ приймається рівним 1, а коефіцієнт К₂ визначається за формулою:
К₂ = 8,1· 10^-6 · Р· √ m (6), де:

Р - тиск насиченого пару речовини при заданій температурі повітря, мм рт. ст.;

^ М - молекулярна маса речовини.
4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.

Розрахунок глибини зони зараження первинною (вторинною) хмарою АХНР при аваріях на технологічних ємностях, сховищах і транспорту проводиться з використанням таблиць 15-18, а порядок нанесення зон зараження на карту (схему) з використанням таблиці 19.

В таблиці 2 наведені максимальні значення глибини зони зараження первин-ною (Г₁) або вторинною (Г₂) хмарою АХНР, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини (його розрахунок проводиться згідно з п.3) і швидкості вітру. Повна глибина зони зараження Г (км), що обумовлена дією пер-винної і вторинної хмари АХНР, визначається:

Г = Г^' + 0,5 Г^", де:

Г^'– найбільший, Г^"– найменший із розмірів Г₁і Г₂. Отримане значення порів-нюється з максимальним можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п, що визначається за формулою:

Г_п= N · υ (7), де: N - час від начала аварії, г; υ -швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості вітру і ступеню вертикальної стійкості атмосфери, км/г (таблиця 18).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менша із двох порівнювальних між собою величин.
4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту

У випадку руйнування хімічно небезпечного об’єкту при прогнозуванні глиби-ни зони зараження рекомендовано брати дані на одночасний викид сумарної кіль-кості запасу АХНР на об’єкті і наступні метеорологічні умови: інверсія, швид-кість вітру 1 м/с.

Еквівалентна кількість АХНР в хмарі зараженого повітря визначається анало-гічно розглянутому в п. 3.б методу для вторинної хмари при вільному розливу. При цьому сумарна еквівалентна кількість Q_e розраховується за формулою:

_n

Q_e= 20·K₄·K₅· Σ {К_2j·К_3j ·К_6j·К_7j· (Q_j: d_j)} (8), де:

^j=1

К_2j – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей j-ї речовини;

К_3j – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогу токсодози хлору до порогу токсодози j-ї речовини;

К_6j – коефіцієнт, що залежить від часу, який пройшов після руйнування об’єкту;

К_7j – коефіцієнт, що враховує поправку на температуру для j-ї речовини;

Q_j -запаси j-ї речовини, т;

d_j - щільність j-ї речовини, т/м³.

Отримані за таблицею 15 значення глибини зони ураження Г в залежності від розрахованого Q_e і швидкості вітру порівнюються з максимально можливим зна-ченням глибини переносу повітряних мас Г_п (формула 7). За кінцеву розрахун-кову величину приймається найменше із двох порівняльних між собою величин.
4.4. Приклади визначення глибини зони зараження АХНР
Приклад 1.

На хімічному підприємстві виникла аварія на технологічному трубопроводі з рідким хлором, що знаходився під тиском. Кількість рідини, що витекла з трубопроводу, не встановлено. Звісно, що в технологічній системі знаходилось 40 т зрідженого хлору.

Необхідно визначити глибину зони можливого зараження хлором при часу від начала аварії 1 г і тривалість дії джерела зараження (час випаровування хлору).

Метеорологічні умови на начало аварії: швидкість приземного вітру 5 м/с, темпе-ратура повітря 0 °C, ізотермія. Розлив АХНР на поверхню підстилки – вільний.

Рішення.

1. Так як кількість рідкого хлору, що вилився неясно, згідно з п. 2 приймаємо його рівним максимальному – 40 т.

2. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e1 = 0,18· 1· 0,23· 0,6· 40 = 1,0 т

3. За формулою (12) пункту 5 визначаємо час випаровування хлору:

Т = 0,05·1,553: 0,052·2,34·1 = 0,64 г або 38 хв.

4. За формулою (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини в вторинній хмарі:

Q_e2 = (1-0,18)·0,052·1·2,34·1·1·(40: 0,05·1,553) = 11,8 т

5. За таблицею 15 для 1 т знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари:

Г₁ = 1,68 км.

6. За таблицею 15 для 11,8 т інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження для вторинної хмари: Г₂ = 6,0 км.

7. Знаходимо повну глибину зони зараження:

Г= 6,0+0,5·1,68=6,84 км.

8. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення глибини переносу повітряних мас:

Г_п = 1 · 29 = 29 км.

Відповідь. Таким чином, глибина зони зараження хлором в результаті аварії може скласти 6,8 км; тривалість дії джерела зараження – біля 40 хвилин.
Приклад 2.

Необхідно оцінити небезпеку можливого осередку хімічного зараження через 1 г піс-ля аварії на хімічно небезпечному об’єкті, що розташований в південній частині міста. на об’єкті в газгольдері ємністю 2000 м³ зберігається аміак. Температура повітря 40 °C. Північна межа об’єкту находиться на відстані 200 м від можливого місця аварії. Потім проходить 300-метрова санітарна захисна зона, за якою розташовані житлові квартали міста. Тиск в газгольдері – атмосферний.

Рішення.

1. Згідно з п.2 приймаються метеорологічні умови: інверсія, швидкість повітря при-земного шару - 1 м/с.

2. За формулою (2) визначаємо викид АХНР: Q_o= 0,08· 2000 = 1,6 т.

3. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e1=1·0,04 ·1·1·1,6 = 0,06 т.

4. За таблицею 15 інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження: Г₁ = 0,93 км.

5. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення величини переносу повітряних мас:

Г_п = 1·5 = 5 км.

6. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною 0,93 км як мінімальна із Г₁ і Г_п.

7. Визначаємо глибину зараження для житлових кварталів міста:

Г_ж..кв.= 0,93 – 0,2 – 0,3 = 0,43 км.

Відповідь. Таким чином, хмара зараженого повітря через 1 г після аварії може складати небезпеку для працівників і службовців хімічно небезпечного об’єкту, а також для населення міста, що мешкає на відстані 430 м від санітарної захисної зони об’єкту.
Приклад 3.

Оцінити, на якій відстані через 4 г після аварії буде зберігатися небезпека ураження населення в зоні хімічного зараження при руйнуванні ізотермічного сховища аміаку ємністю 30000 т. Висота обвалування ємності 3,5 м. Температура повітря 20 °C.

Рішення.

1. Згідно з п.2 приймаються метеорологічні умови: інверсія, швидкість повітря 1 м/с, викид дорівнює загальній кількості речовини, що знаходиться в ємності – 30000 т.

2. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e1= 0,01·0,04 ·1·1·30000 = 12,0 т.

3. За формулою (12) пункту 2.6 визначаємо час випаровування аміаку:

Т = (3,5 - 0,2)·0,681: 0,025·1·1 = 89,9 г.

4. За формулою (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини в вторинній хмарі:

Q_e2 = (1-0,01)·0,025·0,04·1·1·4^0,8·1·(30000: (3,5-0,2)·0,681) = 40,0 т.

5. За таблицею 15 для 12,0 і 40,0 т інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження для первинної і вторинної хмари:

Г₁ = 21,3 км і Г₂= 45,4 км.

6. Вираховуємо повну глибину зони зараження: Г = 45,4 + 0,5·21,3 = 56,05 км.

7. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення величини переносу повітряних мас: Г_п = 4 · 5 = 20 км.

Відповідь. Таким чином, через 4 г після аварії хмара зараженого повітря може складати небезпеку для населення, що мешкає на відстані 20 км від об’єкту.
Приклад 4.

На частці аміакопроводу Тол’ятті – Одеса виникла аварія з викидом аміаку. Об’єм викиду не встановлено. Потрібно визначити глибину зони можливого зараження аміа-ком через 2 г після аварії. Вилив аміаку на поверхню підстилки – вільний. Температура повітря 20 °C.
Рішення.

1. Так як об’єм аміаку, що вилився не визначено, згідно п.2, приймаємо його рівним 500 т – максимальна кількість, що утримується в трубопроводі між автоматичними засувками. Метеорологічні умови приймаються: інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

2. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e1= 0,18·0,04 ·1·1·500 = 3,6 т.

3. За формулою (12) пункту 6 визначаємо час випаровування аміаку:

Т = 0,05·0,681: 0,025·1·1 = 1,4 г.

4.За формулою (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини в вторинній хмарі:

Q_e2 = (1-0,18)·0,025·0,04·1·1·1,4^0,8·1·(500: 0,05·0,681) = 15,8 т.

5. За таблицею 15 для 3,6 і 15,8 т інтерполяцією знаходимо глибину зони зараження для первинної і вторинної хмари:

Г₁ = 10,2 км і Г₂= 25,2 км.

6. Вираховуємо повну глибину зони зараження:

Г = 25,2 + 0,5·10,2 = 30,3 км.

7. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення величини переносу повітряних мас:

Г_п = 2 · 5 = 10 км.

Відповідь. Таким чином, глибина зони можливого зараження через 2 г після аварії складе 10 км.
Приклад 5.

На хімічному небезпечному об’єкті знаходяться запаси АХНР, в тому числі хлору–30 т, аміаку – 150 т, нітрилу акрилової кислоти – 200 т. Визначити глибину зони зараження у випадку руйнування об’єкту. Час, після руйнування об’єкту, -3 г. Температура повітря 0°C.
Рішення.

1. За формулою (12) визначаємо час випаровування АХНР:

хлору - Т_х = 0,05·1,553: 0,052·1·1 = 1,49 г;

аміаку - Т_а = 0,05·0,681: 0,025·1·1 = 1,36 г;

нітрилу акрилової кислоти - Т_н = 0,05·0,806: 0,007·1·0,4 = 14,39 г.

2. За формулою (8) розраховуємо сумарну еквівалентну кількість АХНР в хмарі зара-женого повітря:

Q_e= 20·1·1·{0,052·1·1,49^0,8·1·(30:(1,553+0,025)+0,04·1,36^0,8·1·(150:0,681)+

+0,07·0,83^0,8·0,4·(200:0,806)} = 60,0 т.

3. За таблицею 15 для 60,0 т інтерполяцією знаходимо значення глибини зони зара-ження: Г = 59,0 км.

4. За формулою (7) знаходимо максимально можливе значення величини переносу повітряних мас: Г_п = 3 · 5 = 15 км.
Відповідь. Таким чином, глибина зони можливого зараження через 3 г після руйну-вання хімічного небезпечного об’єкту, складе 15 км.

^ 5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (АХНР)
Площа зони можливого зараження для первинної (вторинної) хмари АХНР виз-начається за формулою:

S_м = 8,72·10^-3·Г²·φ (9), де:

S_м – площа зони можливого зараження АХНР, км²;

Г -глибина зони можливого зараження, км;

φ -кутові розміри зони можливого зараження АХНР в залежності від швид-кості повітря, які дорівнюють:

u, м/сек.	< 0,5	0,6-1	1,1-2	> 2
φº	360	180	90	45

Площа зони фактичного зараження S_ф (км²) розраховується за формулою:

S_ф = К₈·Г²·N^0,2 (10), де:

К₈ – коефіцієнт, що залежить від ступеню вертикальної стійкості атмосфери, який приймається рівним: 0,081 при інверсії; 0,133 при ізотермії; 0,235 при конвекції;

^ N - час, який пройшов після аварії, г.
Приклад.

В результаті аварії на хімічному небезпечному об’єкті виникла зона зараження гли-биною 10,0 км. Швидкість приземного вітру складає 2 м/с, інверсія. Визначити площу зони зараження, якщо після початку аварії пройшло 4 г.

Рішення.

1. Розраховуємо площу зони можливого зараження за формулою (9):

S_в = 8,72 · 10^-3· 10²· 90 = 78,5 км².

2. Розраховуємо площу зони фактичного зараження за формулою (10):

S_ф = 0,081· 10² ·4^0,2 = 10,7 км².

Відповідь. Зона фактичного зараження через 4 г після аварії на об’єкті складає 10,7 км².

^ 6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і

тривалість дії ураження АХНР
6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.

Час підходу хмари АХНР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = х: υ (11), де:

х - відстань від джерела зараження до визначеного об’єкту, км;

υ - швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/г (табл.18).
6.2. Визначення тривалості дії ураження АХНР.

Тривалість дії ураження аварійно хімічно небезпечними речовин визначається часом його випаровування з площі розливу.

Час випаровування ^ Т (г) АХНР з площі розливу визначається за формулою:

Т = h · d: K₂· K₄· K₇ (12), де:

h - товщина шару АХНР, м;

K₂, K₄, K₇ – коефіцієнти в формулах (1), (5).

d - щільність АХНР, т/м³;

6.3. Приклади визначення глибини зони зараження АХНР

Приклад 1.

Унаслідок аварії на об’єкті, що розташований на відстані 5 км від міста, відбулося руйнування ємності з хлором. Метеорологічні умови: ізотермія, швидкість приземного вітру 4 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до межі міста.

Рішення.

1. Для швидкості вітру 4 м/с в умовах ізотермії за таблицею 18 знаходимо, що швид-кість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря складає 24 км/г.

2. Час підходу хмари зараженого повітря до місту складає:

t = 5: 24 = 0,2 г.

Відповідь. Час підходу хмари зараженого повітря до межі міста складає 0,2 г (12 хвилин).
Приклад 2.

Унаслідок аварії відбулося руйнування ємності з хлором, яка обвалована. Необхідно визначити час дії ураження АХНР. Метеорологічні умови на начало аварії: ізотермія, швидкість приземного вітру 4 м/с, температура повітря 0 °C. Висота обвалування – 1 м.

Рішення.

За формулою (12) визначаємо час дії фактору зараження АХНР:

Т = (1-0,2) · 1,553: 0,052 · 2 · 1 = 12,0 г.

Відповідь. Таким чином, час дії ураження хлору складає 12,0 г.
^ 7. Порядок нанесення зон зараження АХНР на топографічні

карти і схеми
Зона можливого зараження хмарою АХНР на картах (схемах) обмежена кругом, половиною круга або сектором, що мають кутові розміри φ і радіус, що дорівнює глибині зони зараження Г. Кутові розміри в залежності від швидкості приземного вітру наведені в п.5. Центр круга, половина круга або сектор співпадають з дже-релом зараження.

^ При швидкості вітру < 0,5 м/с, кут φ= 360˚	При швидкості вітру 0,6-1 м/с, кут φ= 180˚	При швидкості вітру: 1,1-2 м/с, кут φ = 90˚; > 2 м/сек, кут φ = 45˚
Радіус кругу дорівнює Г_з	Г U U U Радіус половини кругу дорівнює Г_з	Г О U Г Радіус сектора кругу дорівнює Г_з
Зона фактичного зараження, що має форму еліпсу, включається в зону можливого зараження. Унаслідок можливих переміщень хмари АХНР під дією вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься.

^ Таблиця 14

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 67

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: