Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Рівні системи колективно-договірного регулювання в Укр. та зміст відпов. угод





В странах с рыночной экономикой социально-трудовые отношения на всех уровнях управления регулируются на основе коллективно-договорной системы, которая включает национальный, отраслевой и региональный уровни и уровень предприятия.

Ø На національному рівні укладається генеральна угода – це угода, яка визначає загальні принципи проведення соціально-економічної політики в державі в даний час і охоплює інтереси роботодавців і найманих працівників, має соціальний характер, за участю представників профспілок і власників засобів виробництва.

Сферою регулювання є принципи і норми реалізації соц.-екон політики і СТВ, розвиток соц. партнерства

Суб’єктами соціального партнерства є представники Уряду, організацій роботодавців та профспілок

На національному рівні в межах Генеральної угоди розв'язуються такі питання:

- єдині для всієї території країни компенсаційні доплати за працю у шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями;

- диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництва, робіт, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;

- єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними професіями і посадами;

- максимальна тривалість робочого тижня;; охорона праці і довкілля;

- соціальний захист уразливих верств населення;

- задоволення духовних потреб населення;

- взаємні зобовязання сторін щодо виконання угоди.

ØНа галузевому рівні укладаються галузеві угоди, суб'єктами яких є: представники організацій роботодавців та галузевих профспілок; Міністерство праці та соціальної політики України.

Сфера регулювання галузевої угоди - галузеві норми і мінімальні гарантії у сфері праці, а також специфічні умови для професійних груп і категорій працівників.



У межах галузевої угоди розглядаються такі питання:

- єдині для підприємств відповідної галузі тарифної сітки для робітників і шкали співвідношення мінімальних посадових окладів за групами посад керівників;

- єдині для різних категорій працівників розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих професійних груп;

- вимоги до організації і нормуванню праці;

-зобовязання сторін щодо забезпечення зайнятості;

- вимоги до охорони праці; система контролю за виконанням угод;

- відповідальність сторін за невиконання угод.

Ø На регіональному рівні укладаються регіональні угодиміж регіональними об’єднаннями профспілок і місцевих органів державної влади. Сферою їх регулювання є: норми соціального захисту працівників, виходячи з повноважень місцевих органів влади. Розв'язуються такі задачі, як:

- розмір прожиткового мінімума;

- мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів.

Ø На рівні підприємства укладається колективний договір, який є правовим актом, що регулює СТО між найманими працівниками та роботодавцями. Суб’єктами соціального партнерства є роботодавець, комітет профспілки та працівники, а предметом переговорів – тарифні умови, форми та системи оплати праці, робочий час, охорона праці тощо.

В колективному договорі розглядаються такі питання:

- зміни в організації виробництва і праці;

- регулювання зайнятості; режими праці і відпочинку; умови праці та її охорони;

- розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів або єдина тарифна сітка для оплати усіх працівників;

- види і розмір доплат і надбавок, премій; форми і системи оплати праці;

- умови оплати понаднормового часу, простою не з вини працівника;

- медичне обслуговування, організація відпочинку працівників;

- взаємні зобовязання щодо виконання прийнятої угоди.

 

 


Методи регулювання СТО

Регулирование СТО осуществляется различными методами. Выделяют следующие их группы:

1 .Нормативно-правовые методы, основанные на научно-обоснованной нормативно-законодательной базе. В частности: Конституция Украины, Кодекс законов о труде, а также законы «Про зайштсть населения» , «Про оплату пращ» , а також акти,укази відповідних міністерств.

2.Программно-целевые методы. Сюда включены следующие основные направления:

• Условия труда, Социальная политика, Занятость, Миграционная политика, Демографическая политика.

3. Административно-распорядительные и организационно-упорядоченные. Применяются в основном на уровне организаций. Для регулирования СТО используют приказы, распоряжения администрации, положения о структурных подразделениях, должностные инструкции, схемы должностных окладов, графики рабочего времени.

4. Договорные методы связані с проведением консультаций, переговоров между субъектами СТО, заключению договоров и соглашений на разных уровнях(генеральное, отраслевое, территориальное соглашения, коллективный договор).

5. Методы согласительно-арбитражные, посреднические. Их цель — предупреждение трудовых конфликтов, смягчение их последствий.

6. Партисипативные — использование современных методов и форм участия работников в управлении производством, в принятии и реализации организационно-управленческих нововведений.

7. Общественное регулирование процессов формирования и развития СТО включает формирование и усвоение всеми субъектами СТО единой системы понятий в целях взаимопонимания; идентификацию социально-экономических процессов с точки зрения интересов сторон; формирование системы показателей, отражающих процессы взаимодействия субъектов СТО и соответственно определение источников информации;

 

 

Основи регулювання СТО

Регулирование СТО осуществляется, с одной стороны, государством, а с другой – на основе договоров и соглашений.

Уровни регулир-я Виды регулирования
Гос-ное (администрат.) Договорное
Национальный Акты законодат-ва Генеральное соглашение и решения нац. органов партнерства
Отраслевой Акты центр.органов исполнит.власти (Постановления, Распоряжения, Приказы КабМина, Министерства труда) Отраслевое соглашение и решения отраслевых органов социального партнерства
Территориальный Гос-но-коммунальное регулир-е на основе Решений органов госу-ной власти и местного самоупр-я Региональные соглашения и решения территориальных органов социального партнерства.
Производственный Администрат.регулирова-ние через решения собственни-ков или уполномочен. им органа: приказы, распоряжения и др. Коллективный договор, консультации, переговоры.

Регулирование СТО осуществляется различными методами. Выделяют следующие их группы:

1 .Нормативно-правовые методы, основанные на научно-обоснованной нормативно-законодательной базе. В частности: Конституция Украины, Кодекс законов о труде, а также законы «Про зайштсть населения» , «Про оплату пращ» , а також акти,укази відповідних міністерств.

2.Программно-целевые методы. Сюда включены следующие основные направления:

• Условия труда, Социальная политика, Занятость, Миграционная политика, Демографическая политика.

3. Административно-распорядительные и организационно-упорядоченные. Применяются в основном на уровне организаций. Для регулирования СТО используют приказы, распоряжения администрации, положения о структурных подразделениях, должностные инструкции, схемы должностных окладов, графики рабочего времени.

4. Договорные методы связані с проведением консультаций, переговоров между субъектами СТО, заключению договоров и соглашений на разных уровнях(генеральное, отраслевое, территориальное соглашения, коллективный договор).

5. Партисипативные — использование современных методов и форм участия работников в управлении производством, в принятии и реализации организационно-управленческих нововведений.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.