|
|
Тема №15. Функціональні і органічні захворювання кишечника і біліарної системи у дітей
1. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, прогноз. Клініка, діагностика, лікування та профілактика дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді, органічних захворювань біліарної системи. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого та хронічного панкреатиту, прогноз. Актуальність теми. Функціональнізахворювання (ФЗ) шлунково-кишкового тракту є однією з найактуальніших і водночас недостатньо вирішених проблем сучасної дитячої гастроентерології. В основі всіх ФЗ лежать порушення регуляції, які пов’язані з поза органними факторами (стресорними, психо-емоційними, ендокринними, тощо), і проявляються вони в різноманітній комбінації гастроінтестинальних симптомів без структурних або біохімічних порушень. Діагностика цих захворювань викликає труднощі серед практикуючих лікарів через складнощі у розмежуванні подібних функціональних розладів за аналізом клінічних проявів так і внаслідок необхідності використання багатьох лабораторних та інструментальних методик для виключення органічної патології.
3. Кінцеві цілі. • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори функціональних та органічних захворювань кишечнику, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку. • Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу,неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крону, дискинезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів,холецистохолангіту, холециститу та панкреатиту у дітей старшого віку. • Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу функціональних та органічних захворювань кишечника, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку. • Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу,неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крону, дискинезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів,холецистохолангіту, холециститу та панкреатиту у дітей старшого віку. • Ставити попередній діагноз при функціональних та органічних захворюваннях кишечника, біліарної системи та підшлункової залози у дітей старшого віку. • Здійснювати прогноз життя при функціональних та органічних захворюваннях кишечника, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку. • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій гастроентерології.
Мета практичного заняття Навчити студентів на підставі отриманих знань щодо етіологічних та патогенетичних факторів розвитку захворювань травного каналу аналізувати типову клінічну картину синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу,неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крону, дискинезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, холецистохолангіту, холециститу та панкреатиту, складати план обстеження, аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень та володіти основними принципами лікування, реабілітації і профілактики основних функціональних та органічних захворювань кишечнику, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті. Вхідний тестовий контроль. 1.Дитині 12 років. Скарги на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підребровій ділянці, який посилюється після прийому жирної або жареної їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.Об-но: при пальпації живота відмічається резистентність м’язів в правій підребровій ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Імовірний діагноз? A *Холецистит B Гострий апендицит C Вірусний гепатит D Гострий гастрит E Гострий панкреатит
2. Дитині 12 років. Скарги на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підребровій ділянці, який посилюється після прийому жирної або жареної їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.Об-но: при пальпації живота відмічається резистентність м’язів в правій підребровій ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Чи потрібно у даному випадку призначати дієтичне харчування? A * Так, стіл №5 по Певзнеру B Ні, не потрібно C Так, стіл №4 по Певзнеру D Так, стіл №1 по Певзнеру E Так, стіл №3 по Певзнеру
3. У дитини 4 років впродовж останнього місяця мати відмічає наявність домішок слизу та крові в стільці. Стілець оформлений до 4-5 разів на добу. Загальний стан дитини не порушений. Температура тіла нормальна. При ректорономаноскопії на слизовій оболонці товстої кишки знайдені поодинокі неглибокі ерозії та виразки, вкриті фібрином. Імовірний діагноз? A * Неспецифічний виразковий коліт B Гостра дизентерія C Кампілобактеріоз D Хвороба Крона E Амебіаз
4. У дитини 4 років впродовж останнього місяця мати відмічає наявність домішок слизу та крові в стільці. Стілець оформлений до 4-5 разів на добу. Загальний стан дитини не порушений. Температура тіла нормальна.. Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу? A * Ендоскопічне B Ультразвукове C Рентгенографічне D Бактеріологічне дослідження калу E Біохімічне дослідження крові
5.У дитини 4 років впродовж останнього місяця мати відмічає наявність домішок слизу та крові в стільці. Стілець оформлений до 4-5 разів на добу. Загальний стан дитини не порушений. Температура тіла нормальна. При ректорономаноскопії на слизовій оболонці товстої кишки знайдені поодинокі неглибокі ерозії та виразки, вкриті фібрином. Який з перерахованих нижче протизапальних препаратів слід призначити дитині? A * Салазопіридазин B Бісептол C Фурагін D Парацетамол E Аспірин
6. У дівчинки 9 років загальна слабкість, ниючий біль в правому підребер’ї. Шкіра жовтушна, телеангіоектазії, гепатоспле-номегалія. Лабораторно: гемоглобін 80 г/л, лейкоцити 3,3 *109/л, тромбоцити 150 109/л, ШОЕ 25 мм/год., АлАТ 5,4 мкмоль/год мл, загальний білірубін 104 мкмоль/л, прямий – 90 мкмоль/л, загальний білок 50 г/л. Який вірогідний діагноз? A * Хронічний активний гепатит B Синдром Жильбера C Гемолітична анемія D Хронічний люпоїдний гепатит E Гострий вірусний гепатит В 7. Дівчинка 10 років скаржиться на інтенсивний ниючий біль в епігастрії після прийому їжі, періодичну нудоту, здуття живота, нестійкі випорожнення. При об’єктивному обстеженні виявляється помірний м’язовий дефанс верхньої половини черевної стінки, болючість в точках Мейо-Робсона, Дежардена, позитивні симптоми Шофара, Грота. Про яке захворювання можна думати? A * Хронічний панкреатит B Хронічний холецистит C Хронічний ентероколіт D Хронічний дуоденіт E Гострий мезаденіт 8. Дівчинка 9 років скаржиться на переймоподібний біль у правому підребер’ї після вживання жирної, смаженої їжі, нудоту, позитивні симптоми Кера, Грекова-Ортнера. Печінка нормальних розмірів. Ультразвукове дослідження з жовчогінним сніданком: ПРФ›0,75. Багатофазове дуодентальне зондування: скорочення тривалості 4 фази і зменшення об’єму, подовження 2 фази. Ваш діагноз? A * Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпертонічно-гіперкінетичним типом B Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічно-гіперкінетичним типом C Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпертонічно-гіпокінетичним типом D Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічно-гіпокінетичним типом E Функціональне захворювання шлунку
9. Дитина 8 років поступила по невідкладній допомозі з скаргами на приступоподібні болі в животі оперізуючого характеру, блювоту. Визначається болючість в т. Джардена Рівень діастази в сечі 420 од. Поставити діагноз A * Панкреатит B Гострий апендицит C Пієлонефрит D Печінкова колька E Виразкова хвороба
10. У хлопчика 7 років після прийому жареної картоплі з’явились важкість та біль в животі, нудота, блювання. В анамнезі перінатальне ураження ЦНС. Стан середньоважкий за рахунок диспептичного та больового синдромів. Об’єктивно: біль в правому підребір’ї, позитивні симптоми Ортнера, Мюсси. При УЗД- після пробного сніданку жовчний міхур скоротився на 35%. Найбільш вірогідний діагноз? A * Гіпомоторна дискінезія жовчного міхура B Хронічний холецистит, період загострення C Хронічний гастродуоденіт, період загострення D Хронічний панкреатит, період загострення E Гіпермоторна дискінезія жовчного міхура
11. У хлопчика 12 років скарги на тривалий, майже постійний біль у правому підребер’ї ниючого характеру, нудоту, відрижку, схильність до закрепів. Стан середньої важкості. Блідий, підвищеного харчування. Живіт дещо здутий, болючий при пальпації у точці жовчного міхура. При дуоденальному зондуванні порція В виділялась протягом 35 хвилин в об’ємі 70 мл. Які заходи будуть найбільш ефективними для профілактики у дитини жовчокам’яної хвороби? A * Жовчогінна дієта, лікувальна фізкультура, тонізуючі заходи, тюбажі B Нейротропні засоби стимулюючої дії, спазмолітики C Уникнення подразнень, теплові процедури, спазмолітики, D Тюбажі, спазмолітики, седативні засоби E Спазмолітики, тюбажі, лікувальна фізкультура, жовчогінна дієта.
12. Дитина 12 років скаржиться на переймоподібний біль у ділянці правого підребіря, що легко знімається спазмолітичними засобами. Під час приступу болю буває нудота, рідше – блювання. При пальпації живота відзначається болючість в точці проекції жовчного міхура. Печінка не збільшена. Який додатковий метод обстеження є найінформативнішим при цьому захворюванні? A * Ультразвукове дослідження B Фіброезофагогастроуденоскопія C Загальний аналіз крові D Рентгенологічне дослідження шлунку E Копрологічне дослідження
13 Хлопчик 14 років скаржиться на нападоподібні болі в правому підребер’ї, частіше після прийому їжі, нудоту, періодично підвищення температури, слабкість. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра та слизові оболонки звичайного кольору, “тіні” під очима. При пальпації живота - болючість у зоні Шофара, точці Кера; позитивні симптоми Ортнера, Мерфі. За даними УЗД черевної порожнини – збільшення товщини стінки жовчного міхура, паренхіма печінки однорідна, структура не змінена. В загальному аналізі крові: лейк.- 12х109/л, ШОЕ- 22 мм/год. Ваш попередній діагноз? A * Хронічний холецистіт B Хронічний панкреатит C Дискінезія жовчновивідних шляхів D Хронічний гастродуоденіт E Хронічний гепатит
14. Дівчинка 9 років поступила зі скаргами на ниючий біль та почуття тяжкості в правому підребер’ї, який виникає через 1-1,5 годин після прийому їжі, особливо жирної. Хворіє 3 роки. Стан дівчинки задовільний. Шкірні покрови звичайного кольору. Склери субіктерічні. Живіт м’який, болючий в правому підребер’ї. Печінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см. Загальний білірубін крові 22 мкмоль/л. При УЗД органів черевної порожнини: уповільнене випорожнення жовчного міхура, показник рухової функції - 0,49. При дуоденальному зондуванні:збільшення об’єму порцї “В”. Поставте діагноз згідно класифікації захворювання. A * Дискінезія жовчновивідних шляхів по гіпокінетичному-гіпотонічному типу B Дискінезія жовчновивідних шляхів по гіпокінетичному-гіпертонічному типу C Дискінезія жовчновивідних шляхів по гіперкінетичному-гіпертонічному типу D Дискінезія жовчновивідних шляхів по гіперкінетичному-гіпотонічному типу E Дискінезія жовчновивідних шляхів по гіперкінетичному типу при недостатності 15. Хлопчик 11 років скаржиться на нападоподібний біль у нижній частині живота, частіше перед актом дефекації, часті випорожнення, тенезми, наявність крові у калі. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Блідність шкірних покрівів, “тіні” під очима. При пальпації живота – біль по ходу товстої кишки. Печінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см. В заг. аналізі крові: Нb- 85 г/л, лейк.- 14х109/л, ШОЕ 28 мм/год. В копрограмі: еритр.- 20-50 в полі зору, лейк.-? полязору, слиз +++. Ректороманоскопія: виражений набряк, гіперемія, множинні ерозії слизової оболонки. Імунограма: підвищений вміст циркулюючих імунних комплексів в 3 рази. Оберіть препарат етіопатогенетичної терапії. A * Салофальк B Імодіум C Діклофенак натрію D Еритроміцин E Мотіліум
16. У дитини 8 років виявлено дискінезію жовчовідвідних шляхів за гіпертоничним типом. У патогенезі захворювання суттєву роль відіграє розлад нейро-гуморальної регуляції. Які препарати відповідної патогенетичної дії доцільні при даному захворюванні? A Но-шпа B Елеутерокок C Індометацин D Кромоген E Тиберал
17. Дитина 12 років, знаходилась у гастроентерологічному відділенні стаціонару з діагнозом: хронічний холецистит. Скільки років здійснюється диспансерне спостереження в поліклініці за таким хворим у разі відсутності загострень? A *3 роки B 1 рік C 5 років D 10 років E 2 роки
18. Дівчинка 9 років скаржиться на ниючий біль у верхній половині живота після їжі, періодичну нудоту, наявність дерматиту. При об’єктивному обстеженні печінка виступає з-під краю ребревої дуги на 1,5 см, помірно ущільнена, болючість в зоні Шофара, позитивні симптоми Мерфі, Лепине, Харитонова, Грекова-Ортнера. Про яке захворювання можна думати? A *Хронічний холецистохолангіт B Хронічний панкреатит C Хронічний ентероколіт D Хронічний гастродуоденіт E Гострий мезаденіт 19. Дівчинка 15-ти років скаржиться на біль в правому підребір’ї, який посилюється під час фізичного навантаження, нудоту, поганий апетит. Об’єктивно: шкіра бліда. Язик обкладений жовто-сірим налетом. Позитивні симптоми Ортнера, Мерфі, Кера. Який метод діагностики є більш інформативним? A *Ультразвукове дослідження. B Дуоденальне зондування C Холецистографічне дослідження D рН-метрія шлунку E Радіонуклідне сканування 20. Хлопчик 10 років поступив до стаціонару зі скаргами на тривалу незникаючу біль колющого характеру у правому підребір’ї, відчування важкості, розпирання у цієї ділянці, нудоту, гіркоту у роті. При пальпації живота відчуває біль у точці Кера. Який діагноз вважаєте найбільш ймовірним? A * Гіпокінезія жовчного міхура з гіпотонією сфінктера Одді B Гіперкінезія жовчного міхура з гіпотонією сфінктера Одді C Гіперкінезія жовчного міхура з гіпертензією сфінктера Одді D Гіпокінезія жовчного міхура згіпертонією сфінктера Одді E Холецистохолангіт 5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання. Контрольні питання для теоретичного опитування. 1. Основні анатомо-фізіологічні особливості травної системи (кишечника, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози) у дітей. 2. Класифікація функціональних захворювань кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у дітей згідно Римським критеріям ІІІ. 3. Основні функціональні захворювання кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у дітей старшого віку(функціональний закреп, синдром подразненого кишечника, дискинезія жовчного міхура та жовчовивідних шляхів). Причини розвитку, варіанти перебігу. Клінічні критерії встановлення діагнозу. 4. Найбільш поширені органічні захворювання кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у дітей старшого віку (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крону, холецистохолангіт, холецистит та панкреатит). Причини розвитку, варіанти перебігу.Клінічні критерії встановлення діагнозу. 5. Методика об'єктивного обстеження хворого з функціональними та органічними захворюваннями кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. 6. Основні лабораторні методи обстеження при функціональних та органічних захворюваннях кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у дітей старшого віку. Лабораторно-інструментальні критерії встановлення діагнозу. 7. Основні інструментальні методи обстеження при функціональних та органічних захворюваннях кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у дітей старшого віку. Лабораторно-інструментальні критерії встановлення діагнозу. 8. Принципи дієтотерапії та медикаментозного лікування дітей з функціональними та органічними захворюваннями кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. 5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок. Студент повинен вміти: - визначати етіологічні та патогенетичні фактори функціональних та органічних захворювань кишечника, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку. (відповідно ОКХ, списку 2, додатка А, за програмою педіатрії IV курсу); - збирати скарги, анамнез хвороби та життя у дітей з функціональним закрепом, синдромом подразненого кишечника, неспецифічним виразковим колітом, хворобою Крону, дискинезією жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, холецистохолангітом, холециститом та панкреатитом; - збирати сімейний анамнез у родичів хворої дитини; - вміти провести загальний огляд, пальпацію, перкусію та аускультацію органів і систем дитини з функціональними та органічними захворюваннями кишечника, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози з урахуванням вікових особливостей дитячого організму; - вміти обґрунтувати та поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз при функціональних та органічних захворюваннях органів кишечника, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку; - вміти за уніфікованими протоколами призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворої дитини при функціональному закрепі, синдромі подразненого кишечника, неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крону, дискинезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, холецистохолангіті, холецистиім та панкреатиті та інтерпретувати отримані дані; - вміти трактувати та обґрунтовувати загальні принципи лікування, реабілітації та профілактики функціональних та органічних захворювань кишечника, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.
6. Інформаційна частина методичної розробки 6.1. Мінімальний базовий рівень знань,необхідний для засвоєння теми. (Класифікація функціональних гастроїнтестінальних розладів у дітей представлена в розділі Т.№1). Ключовим|джерельним| захворюванням групи функціональних захворювань кишечника безумовно є|з'являється| СИНДРОМ ПОДРАЗНЕННОГО КИШЕЧНИКУ (СПК) – одне із захворювань, що найчастіше зустрічаються в світовій практиці, зокрема у дітей. Синдром подразненого кишечника (СПК) – функціональні гастроінтестінальні порушення, які характеризуються абдомінальним болем та порушенням кишкових функцій без специфічної, притаманної тільки йому органічної патології. Розповсюдженість СПК серед дітей різних вікових груп практично однакова і складає у дітей молодшого шкільного віку 21,2 % та серед дітей середнього і старшого шкільного віку – 19,4%. В даний час СПК розглядають як групу захворювань, які супроводжуються функціональними порушеннями, при яких болі в животі поєднуються з патологічними змінами дефекації, частоти і характеру стільця, метеоризмом, постійно або періодично впродовж 3 і більше місяців.
Класифікація. (відповідно Римських критеріїв) 1. СПК – С (СПК із закрепом, констипацією) 2. СПК – Д (СПК із діареєю) 3. СПК – М (змішаний (mixt) синдром, діарея + закреп) 4. СПК – А (закреп та діарея, що перетинаються (альтернують) Етіологія СПК багато в чому до кінця не вивчена. Передбачається|припускається| вплив декількох груп чинників|факторів|: 1. Розлади психоемоційної сфери. 2. Моторно-евакуаторні порушення. 3. Дісбіотичні зміни|зсуви|. Серед чинників|факторів|, сприяючих розвитку СПК, виділяють патологію вагітності і пологів, ранній перехід|переведення| на штучне вигодовування, алергічні реакції на продукти харчування, гіпотрофія на першому році життя. Передбачається|припускається| певне значення у формуванні| СПК генетично обумовлених особливостей нервово-вегетативних реакцій, секреторній функції шлунку і підшлункової залози, а також схильності до розвитку алергії. Безперечну роль серед етіологічних|етіологія| чинників|факторів| грає підвищена чутливість рецепторів стінки кишки до розтягування. Моторика і чутливість рецепторного апарату кишечника порушуються при незбалансованому і нераціональному живленні|харчуванні|, а також вследствии| перенесених кишкових інфекцій, при гельмінтозі. Патогенез. Основні механізми патогенезу СПК:
Дія стресового чинника|фактору| призводить до патологічного ланцюжка реакцій > викид нейромедіаторів (КХА, кортикостероїди, серотонін і ін.) > порушення кишкової моторики > зміна складу химуса|, що забезпечує стан|достаток| слизистої оболонки і мікробіоценоз товстої кишки > зміна тонусу і моторики > зрив механізмів адаптації кишкового тракту. Таким чином, виникає розлад регуляції між центральною нервовою системою і автономною ентеральною нервовою системою, що викликає|спричиняє| порушення секреції, моторики і підвищене сприйняття нервових імпульсів. Клінічні прояви СПК Скарги розподіляють на кишкові та позакишкові (загальні). До кишкових відносять: 1) порушення дефекації (варіант із діареєю - рідкий жовтий стілець, іноді з домішкою слизу і залишків неперетравленої їжі 2-4 рази на добу, частіше ранком, після сніданку, особливо характерно – під час емоційній напруги або неспокої, імперативні позиви на дефекацію; варіант, що перебігає переважно з закрепом – затримка дефекації до 1-2 разів на тиждень, іноді регулярна, але із тривалою напругою, почуття неповного випорожнення кишечнику, зміна форми і характеру калових мас – тверді, сухі, типу "козиного", стрічкоподібні і т.д., іноді – "закрепний" пронос); 2) біль в животі та вздуття (метеоризм) – нападоподібний чи тупий, що тисне, розпирає, біль в животі, який супроводжується здуттям (підсилюються після їжі, при стресовій ситуації, перед дефекацією і проходять після дефекації). Скарги загального характеру зустрічаються незалежно від варіанта СПК: головний біль, стомлюваність, біль в області серця, утруднення вдиху, почуття кому при ковтанні, нудота, почуття швидкого насичення, переповнення у верхній частині живота, відрижка.
Найбільш характерні|вдача| клінічні симптоми:
Також приєднуються: 1. Симптоми інтоксикації: млявість, підвищена стомлюваність, дратівливість. 2. Симптоми вегетативної дисфункції: дисфункції серцево-судинної і дихальної систем, порушення терморегуляції, потовиділення|випоту|, психопатичні розлади. 3. Симптоми функціональної диспепсії: відчуття|почуття| тяжкості|тягаря| і переповнювання в області шлунку, нудота, відрижка. Об'єктивне обстеження:
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА - Дані анамнезу захворювання - Результати об'єктивного обстеження. - Клінічний аналіз крові – у межах вікової норми; клінічний аналіз сечі без особливостей. - Копрологічне дослідження: можливі кашкоподібний чи рідкий стул із першою щільною порцією, наявність незначної кількості слизу. - Ректороманоскопія (колоноскопія): біль при інсуфляції повітрям, можливе посилення судинного малюнка слизуватої, незначна гіперемія слизуватої, накладення слизу, високі ригідні складки, фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом; - Ірігографія: наявність спазмованих ділянок, газу та рідини у просвіті кишечника, рельєф слизуватої не змінюється. - Манометрія: при балонному розтягуванні прямої кишки підвищені показники тиску; - Аналіз калу на дисбіоз: І ступінь (компенсована форма): зменшення на 1-2 порядку біфідобактерій та/чи лактобактерій, ешеріхій; можливе підвищення кількості ешеріхій. ІІ ступінь (субкомпенсована форма): підвищення кількості або одного представника умовно- патогенної мікрофлори до рівня 105 -107 КОО/г, або асоціації умовно-патогенної мікрофлори до рівня 104 – 105 КОО/г. III ступінь (декомпенсована форма): значний дефіцит біфідо- та лактобактерій, численний збільшення асоціацій умовно-патогенної мікрофлори в кількості 106 - 107 КОО/г та більш.
Диференціальна діагностика. 1. Хронічний неспецифічний невиразковий|виразковий| коліт. 2. Неспецифічний виразковий коліт. 3. Хвороба Крону. 4. Рідше: глистні інвазії, лямбліоз, долихосигма|, целіакия|, синдром мальабсорбції.
Лікування. 1. Адекватний гигієно-дієтичний| режим ( захист|обгороджування| від психотравмуючих ситуацій, боротьба з гиподінамією, сприятливий мікроклімат в сім'ї і дитячому колективі та ін.) 2. Дієта №3 (варіант із|із| закрепом) або дієта № 4 (варіант з|із| проносом) 5-6 разів на день, невеликими порціями. 3. Психотерапія. 4. ЛФК, масаж. 5. Фізіотерапевтичні методи лікування (гальванічні струми|токи|, теплові процедури, діатермія, грязелікування і ін.). 6. Варіант, що перебігає переважно з діареєю: а) похідні фенілпіперідіна: лоперамід – 0,2 мг/10 кг маси 2-3 рази на добу до 2 тижнів; б) е нтеросорбенти (гідрогель метилкремнієвої кислоти та інш.) протягом 10-14 днів, 3– 4 курси на рік; 7. Варіант, що перебігає із закрепом: а) препарати, що нормалізують перистальтику кишечнику (прокінетики): домперидон дітям з 3 до 12 років - по 0,25 – 0,5 мг/кг маси, дітям старше 12 років - по 10 мг 3 рази на добу за 15 – 30 хв. до їжі (за показаннями) 7-10 днів або регулятори моторики (тримебутін) - дітям від 6 міс. - 5 мг/кг на добу в 2-3 прийоми за 30 хв. до їжі 10-14 днів; б) проносні, що мають гідрофільний ефект (ламінарид – 1/2-1 ч. л., 1-3 рази на добу; лактулоза 5 – 15 мл 2-3 рази на добу, суха морська капуста – 1/2 ч.л. на ніч; в) послаблюючі препарати (рослинного походження, целюлоза, лактулоза|, нормазе-сироп|, дуфалак|, кофеол|, форлакс). 8. При наявності болю в животі та метеоризму:- міотропні спазмолітики (папаверин по 0,005-0,06 г 2рази на добу, дротаверин 40-200 мг/добу в 2-5 прийоми; прифінія бромід 1мг/кг/добу протягом 7-15 днів.); регулятори моторики - тримебутін дітям від 6 міс. 5 мг/кг на добу в 2-3 прийоми за 30 хв. до їжі 10-14 днів силікони (симетикон – після 7 років – 1-2 чайних ложки 3-5 р/добу 9. Фітотерапія, вітамінотерапія. 10 Пробіотіки (энтерол-250|, лінекс|, біфі-форм|, хілак| форте). ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ (ВК) Виразковий коліт (ВК) – хронічне запальне захворювання нез’ясованого походження, яке клінічно характеризується рецидивуючим перебігом, з періодами кривавої діареї і патоморфологічно-дифузним запальним процесом у товстій кишці. Запалення має проксимальну поширеність від rectum і обмежується ректальною і товстокишечною слизовою. Розповсюдженість ВК у дитячому віці в США та Росії складає 2 випадки на 100 000 населення, у Велікобританії – 6,8 на 100 000 дитячого населення в рік. Етіологія і патогенез. Є|з'являється| поліетіологічним| захворюванням. Основні чинники|фактори| ризику виникнення ВК: 1. Спадкова|спадкоємна| схильність. 2. Сенсибілізація різними видами антигенів. 3. Психотравми.
Основні ланки патогенезу: 1. Зміна кишкової мікрофлори з|із| розвитком дисбактеріозу. 2. Аутоімунні процеси. 3. Реакції гіперчутливості сповільненого|уповільненого| типу|типа|. 4. Порушення мікроциркуляції в слизовій оболонці кишечника. У наслідок |унаслідок| пригноблення захисної функції фагоцитарної системи в кишечнику різко збільшується кількість патогенних та умовно-патогенних|патогенних| бактерій, що сприяє активному надходженню|вступу| в кров мікробних метаболитів| з|із| розвитком алергізації організму і важких|тяжких| токсичних реакцій > при контакті зі|із| специфічним антигеном (мікроорганізми, паразити, харчові інгредієнти) утворюються сенсибілізовані Т-лімфоцити > розвиток реакцій гіперчутливості сповільненого|уповільненого| типу|типа|, утворюються антитіла до антигенів слизової оболонки товстого кишечника > запальна реакція і процеси, близькі до кризу відторгнення. Зміни з боку імунної системи: 1. Підвищення концентрації Ig| G і зниження рівню Ig| А в сироватці крові. 2. Зниження абсолютноі кількості лімфоцитів, зменшення вмісту|вмісту| Т-супресорів. 3. Пригноблення фагоцитарної функції нейтрофілів.
Класифікація (Лук’янова О.М., Денисова М.Ф., 2004) І. Клінічні форми 1. Легка 2. Середньоважка 3. Важка II. Протікання хвороби 1. Гостре 2. Хронічне: а) рецидивуюче; б) неперервно-рецидивуюче. III. Стадія хвороби 1. Активна стадія - період разгорнутих клінічних проявів 2. Період зворотнього развитку хвороби 3. Клінічна ремісія 4. Полна клініко-лабораторна ремісія   Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|