Ступінь тяжкості хвороби Крона

Ступінь тяжкості хвороби Крона визначається локалізацією патологічного процесу та

біль нападоподібний, сильний, може бути постійним; посилюється під час ходи, після їжі та перед актом дефекації; прояви кишкової диспепсії, порушення випорожнень (напіврідкий кашкоподібний стілець до 10-12 разів на добу здомішкою слизу, гною, крові), тенезми, позиви до дефекації вночі; пальпаторно: біль у місці поразки, може бути пухлиноподібне утворення (при наявності міжкишкових зрощувань), анорексія.

біль нападоподібний, сильний, після їжі, може бути ниючим,постійним; локалізація залежить від місця найбільшого ураження; відчуття переливання,буркотіння, здуття животу, діарея (напіврідкі кашкоподібні випорожнення до 10 разів на добу, з домішками слизу, гною, рові), пальпаторно: гурчання, біль навколо пупка, шум плескання, болісний щільний відділ кишки, зниження апетиту.

абдомінальний біль, нестійкі випорожнення (закрепи змінюються кашкоподібними випорожненнями), зрідка метеоризм, зниження апетиту.

Клінічна класифікація (В.Н. Копєйкін і співавт., 2001 р.)

Локалізація Ілеїт, Ілеоколіт, Аноректальна, Шлунка Дванадцятипалої к-ки

Період Інфільтрація, Тріщини, Рубцювання, Стенозування

Ступінь важкості:- легка, - середньої важкості,- важка

Позакишкові прояви: спондилоартрити, периферичні артрити, афтозний стоматит,

вузлова еритема, увеїт, склерокон’юнктивіт, гепатит.

Ускладнення: свіщі (міжкишкові, проміжностні та інші), періанальні ураження,

стенози кишечника, обтураційна непрохідність, перфорація кишки та перитоніт, кишкова

кровотеча, токсичний мегаколон, амілоїдоз, септико-токсичні стани, судинні тромбози,

2. Характерний|вдача| хвилеподібний рецидивуючий перебіг.

3. Переймоподібний біль в животі під час акту дефекації, тенезмы| та позиви до дефекації ночами.

5. Наявність великої кількості гною та темної крові в смердючих випорожненнях, кал «плаває» у воді.

6. Лихоманка|пропасниця| або субфебрильна температура.

7. Зниження маси тіла, затримка зростання|зросту| і статевого розвитку.

9. Пальпаторно визначаються метеоризм, «шум плеску|плескоту|», болісність|болючий| по ходу товстої кишки.

10. Поразки|ураження| очей (увеїт, ірит, кон'юнктивіт), шкіри (піодермія, вузлувата еритема), суглобів і печінки.

12. Живіт при пальпації м'який, декілька роздутий.

• Колоноскопія з біопсією та гістологічним дослідженням і /або езофагогастродуоденоскопію

При оцінці анамнезу хвороби уточнюють симптоми хвороби, їх давність, можливі

чинники клінічних проявів, сімейну схильність до хвороб кишківника.

• визначають зріст (із процентілями) та масу тіла (з процентілями). Відхилення процентілів нижче третього процентіля поряд із змінами показників росту допомагають при визначенні тяжкості перебігу хвороби:

• огляд ротової порожнини (наявність афт, гінгівіту);

• зміни шкіри та суглобів (вузлувата ерітема, гангренозна піодермія, артрити,

• пальпація органів черевної порожнини – наявність інфільтрату у правому

нижньому квадранті живота; сегментарна ущільненість товстої кишки; перианальні тріщини; збільшення розмірів печінки (при важких формах хвороби).

Клінічний аналіз крові – анемія, лейкоцитоз, прискорене ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові: під час загострення підвищення гострофазових показників, диспротеінемія (гіпоальбумінемія, гіпер-альфа-2 глобулінемія).

Копрограма: стеаторея, позитивна проба Трибуле (з хлор- та три хлороцтовою

кислотами), позитивна проба Грегерсена, дисбіотичні зміни мікрофлори кишечника.

Рентгенологічні показники обстеження органів черевної порожнини залежать від фази захворювання та розподіляються на нестенотичні (на початку) та стенотичні ознаки.

Нестенотичні ознаки мають переривчастий вигляд, характеризуються ригідністю

уражених ділянок, мозаїчністю зображення за рахунок набряку, лінійних виразок, свищових ходів, проникнення контрасту за межі стінки кишки у вигляді кишені або бахроми. Надалі з’являються стенотичні ознаки: знижується або повністю зникає контрактильна здатність кишки, уповільнюється евакуація барію, має місце нерівномірне звуження просвіту кишки до стану «шнурка», одночасно понад зоною звуження спостерігається значне ії поширення.

Ендоскопічне дослідження: картина поліморфна і залежить від фази захворювання

(інфільтрації, тріщини, рубцювання). За тривалістю процес може бути локальним і

дифузним. Фаза інфільтрації: ураження глибоких слоїв стінки (звуження просвіту, набряк слизової оболонки, судинний малюнок визначається тільки крупними судинами, можуть бути невеликі афтозні дефекти). Фаза розколини (деструктивна): великі виразкові дефекти у вигляді поздовжних тріщин, які мають напрямок вздовж або поперек кишки, рельєф у вигляді «паперової бруківки». Фаза рубцювання: рубцеві стенози, які обумовлюють кишкову непрохідність.

Гістологічне дослідження біоптату: наявність подовжньо розташованих виразок-

тріщин, що проникають у м’язовий та субсерозний шари, гранульом туберкулоїдного та

2.Препарати групи 5-амінсаліцилової| кислоти у поєднанні з к ортикостероїдами протягом 3-4 міс. Салофальк (таблетки, гранули, ректальна суспензія, супозіторії): дітям 2-12 років у періоді загострення призначається із розрахунку 30-50 мг/кг маси тіла/доба, підліткам - 3,0-4,5 г/доба; в періоді ремісії – дітям із розрахунку 15-30 мг/кг маси тіла/доба, підліткам 1,0-1,5 г/добу. Глюкокотикостероїди показані хворим із відсутністю ефекту на икористання ліків 5-АСК; пацієнтам із ураженням шлунково-кишкового тракту (від стравоходу до порожньої кишки) та/або з позакишковими проявами. Топічний кортикостероїд будесонід показаний хворим із легкими та середньоважкими формами хвороби в фазі загострення, а також пацієнтам з ураженням дистальних відділів підвздошної кишки і вихідно-ободової кишки; оптимальна доза будесоніда складає 9 мг на добу.

3. Імунодепресанти –| цитостатики (азотіоприн або його активний метаболіт 6-меркаптопурин) показаний гормонорезистентним хворим або при необхідності знизити дозу глюкокотикостероїдів внаслідок наявності побічних їх ефектів. Рекомендована доза азотіоприна складає 2,5 мг/кг маси тіла на добу, 6-МП-1-1,5 мг/кг маси тіла на добу.

4. Антибактеріальна терапія: Антибактеріальна терапія: метронідазол в дозі 20

мг/кг маси тіла на добу хворим із переважною локалізацією в ободовій кишці Імодіум, вітаміни, імуномодулятори, симптоматичні препарати.

5. Моноклональні антитіла до ФНО-α – інфліксімаб рекомендується для внутрішньовенного використання у дітей з 6 років при важкій та середньо важкій формі у разовій дозі 5 мг/кг маси тіла. Побічні ефекти –головний біль, задуха, кропивниця, інфекції, включаючи туберкульоз.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: