Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Види економічного аналізу





У аналітичній практиці використовуються різноманітні види7 економічного аналізу залежно від строків проведення, об'єктів і суб'єктів, змісту аналітичних програм та інших ознак.

У табл. 1.1 наведено основні види аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак.

Таблиця 1.1 – Типологія видів економічного аналізу

Класифікаційна ознака Вид економічного аналізу
За суб'єктами Внутрішній і зовнішній
За часом дослідження Попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний, "посмертний")
За просторовою ознакою Внутрішньогосподарський і міжгосподарський
За об'єктами управління Техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економічно-екологічний, маркетинговий.
За методикою дослідження Порівняльний, діагностичний, факторний, маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний тощо
За змістом Комплексний, локальний, тематичний
За повнотою охоплення об'єктів Суцільний і вибірковий
За рівнем автоматизації робіт Ручний, комп'ютеризований, автоматизований.

 

В окремих навчальних посібниках[1] розглядаються:

– види економічного аналізу: 1) управлінський аналіз; 2) фінансово-економічний аналіз; 3) функціонально-вартісний аналіз;

– напрями аналізу: 1) за часом проведення; 2) за періодичністю; 3) за змістом програми; 4) за методами вивчення об'єктів аналізу; 5) за користувачами.

Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об'єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

Внутрішній та зовнішній аналіз

Пріоритетними напрямами розвитку теорії та практики аналізу на мікрорівні є внутрішній та зовнішній аналіз.



Внутрішній економічний аналіз спрямований на системне та комплексне дослідження діяльності суб'єкта господарювання і розвитку структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання ресурсів та приросту його економічного потенціалу. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених суб'єктів. У методологічному плані внутрішній аналіз охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу, використовує систему різноманітних показників і коефіцієнтів (можлива найрізноманітніша деталізація та диверсифікація) проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління (результати такого аналізу, як правило, є конфіденційними).

Зовнішній економічний аналіз спрямований на оцінку місця суб'єкта господарювання у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, взаємовідносин з контрагентами та суб'єктами тощо.

Особливостями зовнішнього аналізу є:

інформаційна база: проводиться на підставі даних публічної звітності (фінансової, статистичної, податкової) та іншої інформації, що отримується державними органами;

суб'єкти-виконавці: органи господарського управління, банки, фінансові органи, акціонери, інвестори, спеціалізовані аудиторські консалтингові фірми, контрагенти (постачальники, покупці);

методичні прийоми: широке використання статистичних прийомів аналізу (групування, середні величини, динамічні ряди), економіко- математичних методів і моделей (моделі міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації тощо), порівняльного (міжгалузевого, міжгосподарського, міжрегіонального) аналізу;

результати: за запитами користувачів, як правило, в стратегічному або ретроспективному аспектах, для формування цільових програм, концепції економіко-соціального розвитку, прийняття рішень щодо взаємовідносин з конкретним суб'єктом господарювання.

Попередній, оперативний і ретроспективний аналіз

Економічний аналіз поділяється на попередній (стратегічний, перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретроспективний (наступний) відповідно до змісту часових етапів і функцій управління[2].

Попередній економічний аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень. Цільова спрямованість такого виду аналізу - проекція минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни параметрів.

Оперативний економічний аналіз є підставою для прийняття рішень з регулювання поточної діяльності.

Оперативний аналіз має такі особливості:

інформаційна база: оперативно-виробничі плани, дані оперативного обліку, оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм і відхилень від них, відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експертів тощо;

методичний інструментарій: використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи (абсолютні, відносні величини, прийом порівняння);

організація і результативна інформація: оперативний аналіз є ефективним в умовах використання сучасних комп'ютерних технологій. За результатами аналітичних досліджень передбачається: складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжок часу, в яких містяться характеристика досліджуваних процесів за нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винними особами;

Переваги:

– достовірність, можливість проведення оцінок і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не зазнає статистичної обробки;

– оперативність та дієвість (час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, що полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень; дає можливість своєчасно вживати заходи, спрямовані на недопущення й упередження розвитку негативних змін і використання сприятливих умов);

– масовість (можливість суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і за будь-який час при широкому залученні зацікавлених осіб).

Недоліки: відсутність системного та комплексного підходу в оцінці, діагностиці й пошуку напрямів підвищення ефективності діяльності.

Ретроспективний аналіз полягає у системному, комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства, стану та розвитку економічних об'єктів за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо). Такий аналіз надає можливість здійснити оцінку, діагностику і пошук за всіма об'єктами, за широким колом показників і напрямів.

Методики такого аналізу є достатньо глибоко розробленими.

Ретроспективний економічний аналіз має й певні недоліки: 1) зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів і вжитих заходів; 2) орієнтація на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків і пропозицій.

Галузевий і міжгалузевий аналіз.

Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).

Міжгалузевий економічний аналіз дозволяє виявити взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішніх зв'язків між ними, найбільш загальні методологічні риси й особливості господарської діяльності, узагальнити досвід економічного аналізу в різних галузях.

Внутрішньогосподарський і міжгосподарський аналіз

За просторовою ознакою виділяється аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність лише підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше суб'єктів господарювання, що дає можливість надати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання.

Аналіз за об'єктами управління

Виділяють:

економіко-статистичний аналіз - проводять статистичні органи. Застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: галузі, регіону, держави в цілому.

техніко-економічний аналіз - здійснюють технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів. Основне завдання техніко-економічного аналізу - оптимізація способів і форм створення конкурентоздатної продукції з мінімальними витратами на її виробництво. Для цього використовуються прийоми технічного й економічного аналізу, що дозволяє підвищити рівень і якість аналітичної роботи. На базі даних техніко-економічного аналізу визначаються граничні виробничі можливості наявних потужностей, рівень їх використання, вирішуються завдання завантаження устаткування, можливість і доцільність зміни режиму його діяльності, визначаються напрями підвищення виробничої потужності підприємства - технічне переозброєння, реконструкція, розширення;

соціально-економічний аналіз - проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Завдання аналізу - дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об'єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати діяльності, предметом дослідження - причинно-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу;

економіко-екологічний аналіз - здійснюється службами охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію. Основним завданням екологічного аналізу є дослідження причин, які погіршують екологічну ситуацію, та розробка відповідних управлінських рішень. Об'єктом дослідження є екологічні та економічні процеси, пов'язані з покращанням екологічної ситуації; предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії екологічних й економічних процесів з покращання взаємодії суб'єкта і природи;

маркетинговий аналіз - проводить служба маркетингу. Застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства: для вивчення ринків збуту, ринків сировини, вивчення конкурентоспроможності підприємства, для вивчення попиту і пропозиції, формування цінової політики, вивчення комерційних ризиків (ризикового прибутку), для розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

1.6 Метод економічного аналізу

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження економічних явищ і процесів шляхом виявлення та визначення взаємозв’язку і зміни їх параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну. Застосування методу економічного аналізу дозволяє вивчити становлення та розвиток економічних явищ і процесів.

Одним з варіантів є умовне розподілення методів на кількісні та якісні. Однак така формалізація не повною мірою охоплює всі методи. Таким чином доцільно буде розподілити методи і прийоми економічного аналізу наступним чином:

1. Загальнонаукові методи:

– аналіз;

– синтез;

– індукція;

– дедукція

2. Економіко-логічні методи і прийоми ("розрахунково-аналітичні" у Мошенський С.З. та інш.; "традиційні" у Мниха Є.В.):

– методи порівняння;

– методи елімінування;

– статистичні методи;

– балансові методи.

3. Евристичні методи:

– експертні методи;

– психологічні методи.

4. Економіко-математичні методи та моделі

– математичного аналізу;

– прикладної математичної статистики й економетрії;

– математичного програмування;

– дослідження операцій, масового обслуговування; теорія ігор

Загальнонаукові методи

У процесі пізнання широко використовуються такі найважливіші інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. З аналізу починається осмислення наукових фактів.

У загальному розумінні аналіз (від грецького analisis - розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові) є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві. Щоб зрозуміти його сутність, необхідно розглянути філософське розуміння теорії пізнання.

Аналіз виступає у діалектичній, суперечливій єдності з "синтезом"

Синтез (від грецького - sinthesis) - поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об'єкту в єдине ціле.

Перехід від аналізу факторів до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності - індукції та дедукції.

Індукція (від лат. inductio - наведення) - метод переходу від знання окремих фактів до знання загального.

Дедукція (від лат. deductio - виведення) - метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків часткового характеру.









Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.