|
Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємстваОднією із складових економічного потенціалу є його фінансовий стан (потенціал). Щодо фінансової сторони діяльності суб'єкта господарювання необхідно вирішувати два основних завдання: 1) підтримання здатності відповідати за поточними фінансовими зобов'язаннями - характеристика фінансового стану підприємства з позиції короткострокової перспективи; 2) забезпечення довгострокового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючу або бажану структуру капіталу - оцінка фінансового стану підприємства з позиції довгострокової перспективи. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками платоспроможності та ліквідності. Платоспроможність – можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання, тобто наявність у суб'єкта господарювання грошових засобів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за поточними зобов'язаннями, що потребують негайного погашення. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Під ліквідністю активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові засоби у процесі передбаченого виробничого процесу. Ступінь (рівень) ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути проведена. Чим коротшим є період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розумінні будь-які активи, що можна перетворити в гроші, є ліквідними. Поняття "платоспроможність" й "ліквідність" взаємопов'язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому. Ліквідність є менш динамічною в порівнянні з платоспроможністю. Загальна ідея оцінки ліквідності полягає у порівнянні короткострокових (поточних) зобов'язань і активів, що використовуються для їх погашення. Аналіз ліквідності та платоспроможності здійснюється за наступними етапами: 1) Побудова балансу ліквідності. 2) Розрахунок та оцінка показників ліквідності і платоспроможності. Побудова балансу ліквідності. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, та розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (табл. …..). Таблиця ….. Групування активів підприємства
Високоліквідними та найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати для погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не планують реалізовувати або ліквідувати, тому що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важколіквідні активи. Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в табл. 2.3. Таблиця 2.3 – Групування зобов'язань підприємства
Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою та працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Поточні зобов'язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року. Постійні зобов'язання - це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства. Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо: А1≥П1; А2 ≥П2; А3 ≥П3; А4≤П4; (2.1) При цьому, якщо виконуються перші три обов’язкові умови ліквідності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то виконується і остання нерівність., яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів. Якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу не є абсолютною. Порівняння найбільш ліквідних коштів (А1) і швидколіквідних активів А2) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П1) і короткостроковими пасивами (П2) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом В фінансовому аналізі розроблені відносні показники - коефіцієнти ліквідності та платоспроможності (див. табл. 2.4). Слід мати на увазі, що нормативні значення даних показників не враховують галузеву приналежність і тип виробництва підприємства. Тим часом, ці чинники визначають структуру оборотних засобів, їх оборотність. Відповідно нормативні значення коефіцієнтів ліквідності повинні бути різними для конкретних галузей і груп підприємств. Таблиця 2.4 – Показники оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства
Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності, загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт загальної платоспроможності) показує вартість оборотних активів підприємства, що припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо оборотні активи перевищують поточні зобов'язання, то підприємство вважається ліквідним. Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт термінової платоспроможності, коефіцієнт "критичної оцінки") характеризує, яка частина зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Орієнтоване значення коефіцієнта - 1. Ця оцінка є досить умовною. Будь-яке підприємство повинно намагатися, щоб сума кредиту, наданого ним своїм покупцям (дебіторська заборгованість), не перевищувала величини кредиту, отриманого ним від постачальників. На практиці можливі будь-які відхилення від цього правила. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Нормативні значення цього показника, наведені при різних методиках, повинні дорівнювати або бути більшими 0,2; 0,5; 0,7. На практиці незначна вірогідність того, що всі кредитори підприємства в один і той же час вимагатимуть повернення поточної заборгованості. Тому, якщо підприємство в короткостроковому періоді здатне погасити 20-25 % поточної заборгованості, це вважається нормальним рівнем ліквідності. В умовах інфляції доцільно частку грошових коштів в активах зменшувати практично до нуля, адже гроші знецінюються в першу чергу. Цей коефіцієнт і його нормативні величини, вказані у відповідній економічній літературі, мають значення, як правило, тільки в умовах низькоінфляційної, збалансованої економіки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на даний час реально може знаходитися в межах зазначених нормальних обмежень тільки для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельно-закупівельного, біржового та фінансового характеру. У підприємств виробничої сфери, навіть якщо вони мають нормальний фінансовий стан, визначений за коефіцієнтом покриття, величина коефіцієнту абсолютної ліквідності найчастіше близька до нуля. В окремих джерелах рекомендуються нормативне значення цього показника для підприємств сфери виробництва на рівні 0,05-0,10. Більша частка грошей і поточних фінансових інвестицій може свідчити про неефективність управління цими активами. На коефіцієнт абсолютної ліквідності в основному звертають увагу банки при видачі короткострокових кредитів у незначній сумі на короткий термін, які зацікавлені у своєчасному поверненні кредитів і відсотків за ними. Частка оборотних активів у активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність. Робочий капітал – різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування Узагальнення показників ліквідності за даними фінансової звітності підприємства наводиться в вигляді таблиці (див. табл. 2.5). Таблиця 2.5 – Показники ліквідності підприємства
Крім основних показників ліквідності та платоспроможності у спеціальній літературі наводяться й інші, наприклад коефіцієнт покриття оборотних активів власним капіталом, коефіцієнт маневрування оборотних активів та власних оборотних засобів. ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|