Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства

Проводиться шляхом розрахунку відносних показників, які можна розділити на дві групи:

– з позиції структури джерел фінансування - коефіцієнти капіталізації, а саме, співвідношення власних і залучених коштів, їх частки у валюті балансу тощо (див. табл. …..).

– з позиції витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел - коефіцієнти покриття, за допомогою яких оцінюють спроможність підприємства підтримувати структуру джерел засобів, що склалася.

1) Коефіцієнт автономії:

К_А= Р380 / Р 640. (2.8)

Визначається як відношення власного капіталу до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,5 (50%).

Найбільш поширеною є думка, що питома вага власного капіталу має бути достатньо високою, на рівні 50 %. Вважається, що в підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Наприклад, японським корпораціям властива висока питома вага залученого капіталу (майже 80 %). Оскільки джерелами формування ресурсів підприємств в Японії в основному є банки, то високий рівень концентрації залученого капіталу свідчить про рівень довіри до корпорації з боку банків, а отже, про її фінансову надійність.

Для промислових підприємств України вважається, що питома вага власного капіталу має бути достатньо високою, адже за його рахунок мають покриватися всі необоротні активи підприємства й ті оборотні активи, які забезпечують безперебійну діяльність.

2) Коефіцієнт фінансової залежності:

К_ФЗ= Р 640 / Р 380. (2.9)

Показник обернений до коефіцієнта автономії, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власного капіталу. Нормативне (рекомендо­ване) значення < 2,0.

Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства. Його величина, рівна 1 (100 %), показує, що власники повністю фінансують своє підприємство. Керуючись оптимальною питомою вагою власного капіталу в 50 %, можна визначити оптимальне значення коефіцієнта фінансової залежності як 2,0.

3) Маневреність робочого капіталу

М_К=∑(Р.100 ÷ Р 140) / (Р260 – Р 620 + Р270 - Р630) (2.10)

Характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу. Нормативне (рекомендо­ване) значення – за планом.

4) Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

К_МК = (Р 260 - Р 620) / Р 380. (2.11)

Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних засобів) до суми джерел власних засобів, характеризує ступінь мобільності використання робочого капіталу підприємства або показує частку власного капіталу, вкладену в поточну діяльність, а також капіталізовану. Нормативне (рекомендо­ване) значення > 0,5.

Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства.

5) Коефіцієнт фінансової стійкості

К_ФС = Р 380 / Р 480 + Р 620. (2.12)

Визначається як відношення власного та залученого капіталу. Нормативне (рекомендо­ване) значення > 1

6) Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)

К_СПІВ= (Р480 + Р620) / Р380. (2.13)

Розраховується як відношення всієї суми залученого та власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Він показує скільки залученого капіталу припадає на 1 гривню власного. Нормативне значення - < 1,0. У світовій практиці вважається, що якщо значення цього коефіцієнта досягає одиниці, то співвідношення між залученим і власним капіталом наближається до критичного рівня. Значення даного коефіцієнту залежить від галузевих особливостей і рівня інфляції. На підприємствах галузей з швидкою оборотністю засобів, наприклад у торгівлі, громадському харчуванні, харчовій промисловості, значення цього коефіцієнта більше; у металообробці, машинобудуванні - нижче. Крім того, на підприємствах сільського господарства, будівництва у зв'язку із сезонним характером та епізодичним, дискретним залученням позикових коштів, величина коефіцієнта може значно змінюватися у межах одного звітного періоду.

7) Коефіцієнт стійкості фінансування

К_СТ._Ф = (Р 380+ Р 430 + Р 480) / Р 280. (2.14)

Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок довгострокових джерел. Критичне значення коефіцієнта - 0,75. Нормативне (рекомендо­ване) значення 0,8 - 0,9

8) Коефіцієнт кон­центрації залученого капіталу

К_к = Р 480 + Р 620 / Р 640. (2.15)

Характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства. Нормативне (рекомендо­ване) значення < 0,5.

9) Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів

К_СТРУКТ = Р 480 / Р 080. (2.16)

Показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів. Нормативне (рекомендо­ване) значення < 1.

10) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

К_{ДОВ.П.К.} = Р 480 / (Р 480 + Р 380). (2.17)

Характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел фінансування, які можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм. Його збільшення характеризує підвищення інвестиційної активності за рахунок залучення довгострокових кредитів. Якщо коефіцієнт зменшується, то можна зробити зворотний висновок.

11) Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

К_З.В.ОЗ. = (Р 380 - Р 080) / Р 260. (2.18)

Визначається як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних. Відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних засобів. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,1.

12) Коефіцієнт довгострокових зобов'язань

К_ДЗ= Р 480 / (Р 480 + Р 620). (2.19)

Визначає частину довгострокових зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування. Нормативне (рекомендо­ване) значення <0,2.

13) Коефіцієнт поточних зобов'язань

К_ПЗ = Р 620 / (Р 480+ Р 620). (2.20)

Визначає частку (питому вагу) поточних зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,5.

14) Коефіцієнт страхування бізнесу

К_СТР.Б = Р 340 / Р 280. (2.20)

Визначається як відношення суми резервного капіталу до загальної вартості майна. Показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,2.

15) Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом

К_ЗРК = (Р 260 – Р 620) / ∑(Р 100 ÷ Р 140). (2.20)

Характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,2.

Розглянемо на прикладі (за даними додатку 1) розрахунок основних показників оцінки фінансової стійкості підприємства (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. – Оцінка показників фінансової стійкості

В цілому відбулися позитивні зміни у складі показників фінансової стійкості підприємства. Значення коефіцієнту автономії перевищує нормативне значення та свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так на кінець періоду підприємство на 82 % фінансувалось за рахунок власного капіталу. Відповідно, протягом періоду відбулося зменшення фінансової залежності. У структурі пасиву підприємства як на початок, так і на кінець періоду, відсутні довгострокові зобов'язання – коефіцієнт поточних зобов'язань дорівнює одиниці). Негативний характер носять зміни коефіцієнта страхування бізнесу, протягом періоду резервний капітал підприємства не поповнювався і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами.

Зменшення коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так, на початок періоду на 1 грн. власного капіталу випадало 0,32 грн. залучених засобів, що на 0,10 грн. більше, ніж на кінець періоду. При чому частка залучених засобів у загальній сумі джерел; творення незначна, відповідно 24 % і 18 %. Динаміка наведених показників, тому числі коефіцієнта фінансової стійкості (+1,52), свідчить про покращання фінансового стану підприємства.

Оцінка змін, які відбулися в структурі джерел, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для інвесторів ситуація більш надійна, якщо частина власного капіталу у клієнта більше 50 %, що виключає високий фінансовий ризик. Підприємства, як правило, зацікавлені у наявності залучених коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити обсяги виробництва, підвищити прибутковість власного капіталу.

Залучення позикового капіталу в оборот підприємства - нормальне явище, що сприяє тимчасовому покращанню фінансового стану за умови, якщо кошти не заморожуються на тривалий час в обороті та своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового стану.

На співвідношення власного і залученого капіталу впливають фактори, обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності суб'єкта господарювання і обраної ним фінансової стратегії:

– різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки менші ставок на дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки;

– розширення чи скорочення діяльності суб'єкта господарювання на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів;

– накопичення надлишкових або маловикористовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів;

– вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додатково залученого капіталу.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку та структуру власного і залученого капіталу, з'ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Питання для самоконтролю

1. Розкрити порядок проведення аналізу економічного потенціалу.

2. Дати визначення поняттям ліквідність, платоспроможність і кредитоспроможність.

3. Розкрити порядок аналізу ліквідності підприємства.

4. Охарактеризувати показники ліквідності.

5. Розкрити методику визначення кредитоспроможності підприємства.

6. Розкрити необхідність і методику здійснення фінансової стійкості підприємства.

7. Охарактеризувати типи фінансової стійкості, пояснити порядок розрахунку показників, що характеризують фінансову стійкість.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: