Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Економічна рівновага в довгостроковому періоді. Рецесійний та інфляційний розриви.





У короткостроковому періоді рівноваги національна економіка досягає за умови рівності сукупних видатків обсягу національного продукту. При цьому рівновага може встановитися при значенні ВВП, яке відмінне від природного. Тобто виникне ВВП-розрив, який означатиме або економічний спад з неповною зайнятістю, або економічний бум з надмірним інфляційним перегрівом кон’юнктури. ВВП-розриви породжуються змінами у сукупних видатках, які викликають зміну рівноважного ВВП у короткострокових періодах, його відхилення від природного значення. Графічно це означає зміщення кривої сукупних видатків вниз або вверх. Якщо сукупні видатки зменшуються (крива зміщується вниз) виникає рецесійний розрив у сукупних видатках. Рецесійний розрив виникає тоді, коли фактичні видатки в економіці менші ніж ті, які достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості. Таким чином, рецесійний розривце величина на яку потрібно збільшити сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП зріс до природного значення.

Навпаки, інфляційний розрив спостерігається тоді, коли фактичні видатки більші, ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості. Інфляційний розривце величина на яку потрібно зменшити сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП зменшився до природного значення.

У графічній інтерпретації рецесійний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вгору, щоб збільшити реальний ВВП (Y1) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye). Інфляційний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вниз, щоб зменшити реальний ВВП (Y2) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye).



АЕ

Інфляційний розрив

Рецесійний розрив

 

 

Y1 Ye Y2Y

Рецесійний та інфляційний розриви

У математичній інтерпретації величина рецесійного або інфляційного розриву визначається величиною відхилення ВВП від природного рівня та значенням мультиплікатора сукупних видатків:

,

де ∆АЕ – рецесійний або інфляційний розрив,

∆Y – відхилення ВВП від природного рівня,

μ – мультиплікатор сукупних видатків.

Рецесійні та інфляційні розриви викликають короткострокові відхилення фактичного ВВП від природного. У довгостроковому ж періоді рівновага в національній економіці встановлюється при природному значенні ВВП. Змінюючи сукупні видатки держава може повертати фактичний ВВП до природного рівня. У цьому й полягає державне регулювання економічної кон’юнктури. При відсутності державного регулювання і тривалому стійкому відхиленню у сукупних видатках ринкові механізми саморегулювання можуть змінити значення природного ВВП. У будь якому разі, у довгостроковому періоді рівновага буде встановлюватися при природному значенні ВВП.

Тема 6. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

1. Сукупний попит і фактори, що на нього впливають.

2. Сукупна пропозиція і фактори, що на неї впливають.

3. Рівновага сукупних попиту і пропозиції. Модель AS-AD.

Сукупний попит і фактори, що на нього впливають.

Сукупний попит – це та кількість реального обсягу продукції (товарів та послуг), що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін. Сукупний попит (AD) – сукупні витрати економіки на закупівлю товарів і послуг, які складаються із споживчих витрат (C), валових інвестицій (I), державних закупок (G) і чистого експорту (NX).

AD = C + I + G + NX.

Крива сукупного попиту – це крива з від’ємним нахилом. Від’ємний нахил відображає обернену залежність між рівнем цін і закупками реального національного продукту. Підвищення рівня цін зменшує величину сукупного попиту і навпаки.

 
 


Р

 

 

АD

 

 

ВВП

Крива сукупного попиту

На криву сукупного попиту впливають цінові та нецінові фактори.

Цінові фактори викликають рух по кривій сукупного попиту. До них відносять такі.

Ефект багатства (ефект Пігу) – зростання цін зменшує купівельну спроможність фінансових активів, а отже менше буде куплено реального національного продукту і навпаки.

Ефект процентної ставки – зростання цін збільшує попит на гроші, що викликає зростання процентних ставок, а, отже, зменшує інвестиції фірм і закупки населенням товарів у кредит.

Ефект грошової маси – зростання цін потребує більшої кількості грошей для обслуговування угод. При тій же номінальній грошовій масі це рівносильне скороченню реальної грошової маси в економіці. А це означає подорожчання грошей, що призводить до зменшення закупок, інвестицій, експорту.

Ефект валютного курсу – зростання цін веде до зростання процентних ставок й відповідно до підвищення обмінного курсу національної валюти порівняно до іноземних, а отже до скорочення національного експорту.

Нецінові факторивикликають зміщення кривої сукупного попиту. До них відносять такі.

Зміна економічної політики уряду (насамперед фіскальну і монетарну політику).

Зміна очікувань споживачів та підприємців.

Зміна економічної ситуації у зарубіжних країнах.

Нецінові чинники здатні змінити обсяги закупки національного продукту за незмінного рівня цін.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.