Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Інфляція, її причини й соціально-економічні наслідки.





Інфляція – зростання загального рівня цін, яке супроводжується знеціненням грошей. Інфляція це перевищення грошового попиту над пропозицією.

Інфляцію вимірюють за допомогою індексів цін. Індекс цін характеризує рівень інфляції. Також розраховують темпи інфляції. Його розраховують як темп зростання індексу цін:

,

де It – індекс цін у поточному періоді;

It – 1 - індекс цін у попередньому періоді.

Сучасна наука трактує інфляцію як багатофакторне явище, яке породжуються цілим рядом причин. Основні причини інфляції:

1. Збільшення грошових доходів населення, яке не супроводжується відповідним зростанням обсягів виробництва.

2. Зростання непродуктивних видатків держави і дефіцит державного бюджету.

3. Зростання витрат виробництва (збільшення цін на енергоносії, підвищення податків і т.п.).

4. Монополізм. Монополії, використовуючи свою владу над ринком, схильні до підвищення цін.

5. Інфляційні очікування. Намагаючись захистити себе від очікуваної інфляції, виробники схильні збільшувати свої ціни, а в цілому це буде викликати зростання загального рівня цін.

Класифікація інфляції. Розрізняють такі види інфляції:

1. За формами прояву:

- Відкрита (проявляється в відкритому зростанні цін);

- Прихована (існує, коли ціни регулюються державою, проявляється в зростанні товарного дефіциту, накопиченні заборгованості в розрахунках, погіршенні якості товарів).

2. За темпами зростання цін:

- Помірна (до 10% на рік);

- Галопуюча ( зростання цін вимірюється сотнями процентів на рік);

- Гіперінфляція – (понад 50% за місяць).

3. За розбіжностями росту цін по різним товарним групам:

-Збалансована (ціни на всі товари зростають пропорційно);



-Незбалансована (ціни на різні товари зростають непропорційно).

4. По прогнозованості інфляції:

-Очікувана;

-Неочікувана.

Залежно від причин та механізмів інфляції, її поділяють на такі типи:

- Інфляція попиту – виникає коли сукупний грошовий попит населення зростає порівняно з сукупною пропозицією, а тому ціни підвищуються щоб врівноважити попит і пропозицію;

- Інфляція пропозиції (інфляція витрат) – виникає внаслідок зростання витрат виробництва, що зменшує сукупну пропозицію порівняно з сукупним попитом. Тому для врівноваження попиту і пропозиції ціни зростають.

Інфляція справляє неоднозначний вплив на економіку. Незначна, помірна інфляція може стимулювати економічний розвиток. В умовах зростання цін, накопичувати доходи в грошовій формі стає невигідним, тому зростають споживчі витрати та інвестиції у виробництво. Відбувається розширення сукупного попиту, що й стимулює зростання виробництва. Тому незначна інфляція розглядається навіть як бажана. Вважається, що при темпах зростання цін до 10% на рік, інфляція не є небезпечною, оскільки залишається під контролем держави.

Проте галопуюча інфляція, а тим більше гіперінфляція приносить негативні наслідки, здійснює руйнівний вплив на економіку. Негативні наслідки інфляції:

1. Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.

2. Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.

3. Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.

4. Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики. Тому стають невигідними інвестиції в галузі з великими термінами окупності, а це приводить до спотворення галузевих пропорцій економіки.

5. Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.

Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання.

2. Безробіття, його причини, форми і соціально-економічні наслідки.

Ефективне функціонування економіки неможливе без повної зайнятості економічних ресурсів, в тому числі й трудових. Макроекономічна нестабільність проявляється також в коливанні рівня зайнятості трудових ресурсів, що проявляється в відхиленні рівня безробіття від його природного рівня.

Зайнятість -це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі

Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього трудових ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто за­безпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати. Повна зайнятість є основою високоефективного використання трудового потенціалу суспільства.

Однак для ефективного функціонування економіки потрібно, щоб працівники використовувались в найбільш необхідних виробництвах, з найбільшою віддачею. Тобто необхідна раціональна зайнятість. Якщо на виробництві надмірна кількість працівників, економіка втрачає свою ефективність. Тому сучасна економіка не може забезпечити 100% зайнятість.

Під повною зайнятістю розуміється ситуація, коли роботу мають всі хто може і бажає працювати. Вона відповідає природному рівню зайнятості.

Якщо економіка має недо­статньо робочих місць для бажаючих працювати, то формується неповна зайнятість: певна кількість робочої сили вимушено за­лишається без роботи.

Не всі придатні для зайнятості трудові ресурси мають бажання займатися тим чи іншим родом економічної діяль­ності, яка приносить дохід. Тому наука виділяє таку категорію, економічно актив­не населення— це населення, яке протягом пев­ного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробниц­тва товарів і послуг. До економіч­но активних належать зайнятіта безробітні.

Зайняті й безробітні утворюють сукупну робочу силу.

Безробіття – це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використовувати свою робочу силу.

Найчастіше рівень зайнятості в економіці характеризують за допомогою показника рівня безробіття.

Рівень безробіття – відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили:

,

де Б – безробітні, З – зайняті, Б′ - рівень безробіття.

Рівень зайнятості – відношення зайнятих до дорослого населення, виражене в процентах.

Види безробіття.

Фрикційне безробіття - пов’язане зі зміною населенням місця роботи або місця проживання. Відповідно, певний час люди знаходяться без роботи й здійснюють її пошук. Таке безробіття існує завжди.

Структурне безробіття виникає тоді, коли пропозиція робочої сили і попит на неї не збігаються. Це є наслідком структурних змін в економіці, внаслідок яких попит на деякі професії зменшується. Це безробіття також неминуче.

Циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка супроводжується падінням попиту на робочу силу. У фазі піднесення воно відсутнє.

Природний рівень безробіття – рівень безробіття, при якому чисельність безробітних відповідає кількості вільних робочих місць і існує повна зайнятість. Природний рівень безробіття існує за наявності лише фрикційного і структурного безробіття. У зв’язку з цим, повна зайнятість – це зайнятість за наявності лише природного безробіття та відсутності безробіття циклічного. Природний рівень безробіття відповідає потенційному ВВП.

Безробіття пов’язане з економічними втратами, які характеризує закон Оукена: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то втрати ВВП дорівнюють 2,5%.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.