Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Банківська система та пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор.





Обіг грошей у сучасній економіці здійснюється переважно через банківську систему. Лише незначна частка грошей у вигляді готівки обертається поза банківською системою. Тому пропозиція грошей формується переважно банківською системою.

Для сучасних країн характерна дворівнева банківська система. Вона включає центральний (емісійний) банк та мережу комерційних банків. Головна функція центрального банку – випуск (емісія) грошей в обіг і здійснення грошово-кредитної політики. Він один має монопольне право на випуск грошей у обіг. Головними функціями комерційних банків є прийом вкладів від фізичних і юридичних осіб та надання позик.

Кількість грошей у обігу визначає центральний банк, однак банківська система здатна збільшити пропозицію грошей понад кількість, випущену центральним банком. Таке явище називають мультиплікативним розширенням банківських депозитів. Це відбувається за рахунок того, що кошти, які вкладено на депозитний рахунок, комерційний банк може видати у вигляді кредиту, збільшивши пропозицію грошей на суму виданих кредитів. У свою чергу, ці видані кредити обслуговуючи розрахунки суб’єктів економіки, надійдуть знову на рахунки комерційних банків, перетворяться у їх кредитні ресурси і будуть видані у кредит. Таким чином, знов розшириться пропозиція грошей. І так далі. Тому пропозиція грошей сформована банківською системою у кілька разів перевищить кількість грошей випущену центральним банком.

З метою забезпечення платоспроможності банківської системи в сучасній економіці вводяться обов’язкові норми резервування депозитів. Згідно з цими нормами частина коштів, залучених на депозитні рахунки, відкладається банками в резерви, а інша частина видається в кредити. Саме величина норми обов’язкового резервування і визначає можливість банківської системи збільшувати пропозицію грошей. Показник, який демонструє у скільки разів банківська система здатна збільшити пропозицію грошей у порівнянні з сумою депозитів називають банківським депозитним мультиплікатором. Банківський депозитний мультиплікатор (μm) визначають за формулою:



,

де rr – норма резервування.

Якщо, допустимо, норма обов’язкового резервування дорівнює 10%, то значення депозитного мультиплікатора дорівнює 10 (1 / 0,1). Це означає, що кожна додаткова гривня нових депозитів створить 9 грн. додаткових депозитів, або збільшить загальну суму депозитів у 10 разів. Мультиплікатор діє в обох напрямках. Тобто зменшення депозитів на 1 грн., викличе зменшення загальної пропозиції грошей банківською системою на 10 грн. використовуючи депозитний мультиплікатор, центральний банк може впливати на загальну пропозицію грошей в економіці.

Проте депозитний мультиплікатор не враховує тих грошей, які знаходяться поза банківською системою. Тому його ще називають простим депозитним мультиплікатором. Для того, щоб врахувати вплив на пропозицію і грошей поза банківською системою розраховують повний грошовий мультиплікатор.

Для визначення грошового мультиплікатора використовують поняття грошової бази. Грошова база (В) включає в себе готівку на руках у населення (С) і банківські резерви (R), що зберігається у центральному банку:

В = С +R.

Грошова база справляє мультиплікативний ефект на пропозицію грошей. Тому її часто називають грошима підвищеної потужності. Залежність грошової маси (М) від грошової бази (В) і демонструє мультиплікатор грошової бази, або повний грошовий мультиплікатор (μ):

.

Грошова маса (М) включає в себе готівку на руках у населення та гроші на депозитних рахунках у банках (D):

M = C + D.

У такому разі формулу мультиплікатора можна записати так:

.

Кількість готівки у обігу і обсяги депозитів у банках залежать від пропорції,у якій населення здійснює розподіл грошей між готівкою і вкладами в банки. Цю пропорцію називають коефіцієнтом депонування грошейcr. Коефіцієнтом депонування грошей cr ­– це відношення готівки до поточних чекових депозитів (D), тобто cr = С / D.

Якщо поділити праву частину рівняння грошового мультиплікатора на D, то отримаємо:

.

Звідси видно, що С/D – це коефіцієнт депонування cr, а R/D норма резервування депозитів rr. Норма резервування rr показує яку частину депозитів комерційні банки тримають у вигляді резервів. Тепер грошовий мультиплікатор можна записати через показники коефіцієнту депонування і норми резервування:

.

Залежність пропозиції грошей від грошової бази можна виразити так:

.

Таким чином, пропозиція грошей у національній економіці залежить від трьох змінних – грошової бази, коефіцієнта депонування та норми резервування. Впливаючи на ці змінні центральний банк може добитися зміни пропозиції грошей. У цьому і полягає зміст монетарної політики.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.