II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

— Відгадайте загадку.

• Привітанням журавля, я пробуджую поля,

Я розтоплюю сніги,

Щоб жило все навкруги.

Відгадайте, хто вона

Ця красуня чарівна? (Весна)

— Про яку пору року говориться у загадці? (Про весну.)

— Дійсно, після суворої красуні-зими з її морозами, хуртовинами, іскристими снігами і дзвінкою кригою до нас приходить весна. Про це ми із упевненістю стверджуємо, подивившись на календар 1 березня.

- Уявіть, що календар зник. Невже весна не настане, чи ми не помітимо її приходу?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Отже, сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни природи відбилися в назвах весняних місяців. Своїм поетичним досвідом з нами поділиться український поет Анатолій Костецький. Також складатимемо казку про весну. Виготовимо букет весняних квітів у техніці орігамі. На уроці будуть працювати творчі групи, які готували цікаву і корисну інформацію. Група «Біографів», «Читців», «Природолюбів».

(Діти сидять за партами в групах.)

ІV. Синоптична хвилинка.

Бесіда

- Яке сьогодні число? Який місяць?

- Яка пора року?

- Яке сьогодні небо?

- Чи були зранку опади?

- Чи є сьогодні вітер?

- Що можна сказати про сьогоднішню погоду?

- Чи заглядає сонечко в наше віконечко?

Робота в зошиті друга природи.

- Позначте у зошиті свої спостереження. (Учні виконують завдання)

V. Мовленнєва розминка

Вправи для розвитку артикуляції дихання

- • «Цокання» язиком у ротовій порожнині.

- • Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово «ні» з поступовим видихом (тричі).

- • «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).

- • Вітерець у лісі — ш-ш-ш.

- • Повзе вуж у траві — с-с-с.

- • Прилетів жук — ж-ж-ж.

- • Заспівав комарик — з-з-з.

- • Пролетів птах — шух-шух-шух.

- • Запихкав їжачок — пих-пих-пих.

- • Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.

- • Забриніла бджілка — дж-дж-дж.

Робота над скоромовкою

- Павло і Пилипко

- Поливали липки.

- Виросли липки

- У Павла і Пилинка.

Робота над чистомовкою

- На-на-на — тепла весна.

- Ня-ня-ня — купали коня.

- Ра-ра-ра — висока гора.

- Ря-ря-ря — вранішня зоря.

- Ця-ця-ця — лагідна киця.

VІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з поетичною творчістю А. Костецького.

Виступ групи «Біографів»

Учень

— «Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики...»,— цими словами майже кожного ранку впродовж кількох років вітав, як ніхто, по-своєму, слухачів популярної радіопередачі «Пригоди славнозвісних книг» Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький умів нібито не виходити з віку своїх героїв — бути або ж ровесником читача, або ж не набагато за нього старшим. Так добре він знав і відчував той світ, у якому вчаться, мріють, дружать і бешкетують герої його пригодницьких повістей і віршів. Народився А. Г. Костецький у Києві в сім’ї вчителів. Про своє дитинство розповідає з гумором: «Дитинство було важке: класний керівник тато; “нормальні” діти після школи відпочивали від учителів, а в школі — від батьків, а у мене вчителі і вдома, і в школі...». У п’ять років хлопець сам читав і писав, навчився грати в шахи й плавати. Відтоді не розлучався зі спортом, книгою, пером. Ще в дитячому садку, коли його, малого, дорослі запитували «Ким ти хочеш бути?», він упевнено відповідав: «Письменником!».

Учень

Ще в першому класі в Анатолія Костецького був зошит із власними віршами. У п’ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші, присвячені Тарасові Шевченку.

Анатолій Костецький — автор понад п’ятдесяти поетичних і прозових книжок: «А метеликам весело», «Весняні дарунки», «Все про мене», «Лист до птахів», «Де літо живе?», «Батьки нас не розуміють», «Бюро знахідок», «Постукай у моє вікно», «Все — як насправді», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці» та ін.

2. Читання статті про поета в підручнику

- Чого навчають поетичні твори поета?

- Якими є герої книжок А. Костецького?

3. Читання учнями вірша «Починається весна»

(Виступ групи «Читців». Підготовлені діти читають вірш.) Бесіда за змістом.

- Як поет називає зміни, що відбуваються в природі з настанням весни?Чому? Дайте відповідь словами вірша.

- Прочитайте перших два рядки твору. Чому автор починає вірш саме так, ще й двічі повторює слово знов?

- Які почуття переживає поет?

- Які почуття викликають ці рядки у вас?

(Читання вірша учнями, визначення кращого читця.)

· Фізкультхвилинка

Весняна гра.

Діти утворюють коло, беруться за руки, крокують співаючи на мотив коломийки.(Пісеньку вивчали на уроках музичного мистецтва)

Ой, з-за гори високої

Вітерець повіває,

Вже веснонька ясний промінь

На світ розсіває

Ой веснонька чарівная,

Ходи поспішай ся,

Ставай собі тут у коло,

З нами забавляйся!

4. Розповідь з елементами бесіди про перший місяць весни березень

- Розгляньте ілюстрації,, розміщені на дошці, виберіть серед них ті, які на вашу думку, стосуються місяця березня. (Під назвою місяця діти на дошці прикріплюють ілюстрації на яких зображено місяць березень)

Учениця із групи «Читців» читає вірш Надії Красоткіної «Березень».

Учні заплющують очі й слухають фрагмент твору П.І. Чайковського «Пори року. Березень».

Березень

А вже весна, вже березень почався,
Дзвенять пташині радісні пісні.
І хоч квітками сад не заквітчався,
Та дні стоять погожі і ясні.

А вже весна. Хоч сніг летить, а тане,
Стає водою і струмком біжить.
А сонечко як із-за хмарки гляне,
То все навколо щедро заблищить.

А вже весна. І пахощі весняні
Звідкіль беруться і куди летять?
Та тільки серцю милі і жадані,
Тривожать душу, серце веселять.

А вже весна...

(Н. Красоткіна)

-Які почуття викликає у вас ця мелодія? Що вона вам нагадує?

- Березень місяць напівзимовий, напіввесняний. У березні хурделиця частенько гуляє, плаче, співає, гнівається, але все одно весною вже повіває. Як не лютує зима, та сили в неї мало.

В народі кажуть: «Зима весну лякає, але все одно сама тікає».

- Як ви розумієте цей вислів?

- Як змінюється висота Сонця над горизонтом?

- А щоб дізнатися, що є яскравою ознакою весни, спробуйте відгадати загадку.

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає.

(Бурулька)

- Найяскравішою ознакою весни є бурульки, що з’являються тоді, коли сонечко достатньо пригріває, і з під талого снігу капає вода.

Виступ учня із групи «Природолюбів» (Розповідь про березень)

Перший весняний місяць має кілька назв.
У березні починає рухатися сік-тож і кажуть: "місяць-соковик". "Березоль", бо на березах розпускаються бруньки. "Сухий" - де-не-де підсихає грунт. "Різнопогодник", бо березень примхливий: то дощ, то сніг то мороз.

Місяць назвали так тому, що в березні плаче береза. Коли наші предки вирубували значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва “березоль”, утворена з двох слів – “береза” і “зола”.

Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць – сонце грій, весновій, вітроніс.

У березні з’являються молочно – білі дзвіночки пролісків, цвіте ліщина, мати-й-мачухи.

У річках нереститься риба, вилазять погрітися з вуликів бджоли. Повертаються до рідних домівок лелеки. Прокинулися їжаки.

У третій декаді місяця – 21 березня – день весняного рівнодення. День рівняється з ніччю, а згодом і обганяє її.

- Чи знаєте ви, що місяць березень називали ще «капельник», «прощальник»? Здогадайтеся самі, чому?

5. Робота з підручником «Українська мова» М. Д. Захарійчук (с.131)

Вправа 2

— Прочитайте виразно веснянку.

— Прочитайте останнє речення.

— Про що розповідається в цьому реченні?

— Спишіть це речення в зошит.

Ознайомлення із правилом (с. 132)

Фізкультхвилинка

Раз-два — всі пірнають,

Три, чотири — виринають,

П’ять, шість — на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім — що є сили

Всі до берега поплили,

Дев’ять, десять — обтрусились

І за парти опустились.

6. Гра «Знайди "зайве" слово» Кожній групі інші слова

1 група

Лелека, їжак, шпак, ластівка.

2 група

Пролісок, підсніжник, дуб, тюльпан

3 група

Січень, ківтень, травень, березень

— Яке слово «зайве»? Чому?

— Чи можна назвати цю групу слів реченням? Чому?

— Об’єднайте ці слова так, щоб утворилося речення. Запишіть його.

(Кожна група по черзі обґрунтовує свою відповідь, складають речення, зачитують і записують його)

7.Розповідь з елементами бесіди про другий місяць весни квітень.

- Як ви розумієте слова «Квітами ківтень всіх пригощає, усі садочки порозквітає»?

- Хто ж другий парубок -красень? Звісно – це місяць квітень!

- Розгляньте ілюстрації,, розміщені на дошці, виберіть серед них ті, які на вашу думку, стосуються місяця квітня. (Під назвою місяця діти на дошці прикріплюють ілюстрації на яких зображено місяць квітень)

-А тепер заплющіть очі та послухайте фрагмент твору П.І Чайковського «Пори року. Квітень»

Учень із групи «Читців» читає вірш Наталі Забіли «Квітень»

Квітень

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.

Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.

(Н. Забіла)

- Що вам нагадує ця музика? Який настрій викликає?

- Квітень – сердина весни. Дедалі теплішими стають сонячні промені, поволі звільняються від снігу ліси. На полях уже сніги розтанули. Земля гріється на сонці.

- «Квітень – усіх напоїть», - каже народне прислів’я. Як ви розумієте цю мудрість?

Виступ учня із групи «Природолюбів» (Розповідь про квітень)

Другий місяць весни називається квітнем. Ця назва відома з шістнадцятого століття.

У цей час природа радіє життю. Під теплим сонячним прмінням багато дерев вкривається цвітом. Верба, клен, береза милують своєю чарівністю. Біля садиб піднімають свої кольорові голівки тюльпани, нарциси. Земля квітує довкола.

Квітень багатий на квіти. Про це говорять інші його назви: «цвітень», «красунець». Трапляються й такі: «лукавець – погода цього місяця примхлива і лукава; «квітень-переплетень», адже переплітає трохи зими, а трохи – літа; «лелечник» - бо кажуть у народі: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

- Цей місяць мав ще й такі назви: «дзюрчальник», «водолій», «снігогін». Чому?

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: