VI. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1. Виразне читання вірша вчителем.

БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ
Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране.
А по ньому голка ходить,
За собою нитку водить.
Покрутнеться так і сяк —
Зацвіте червоний мак.
Зазирне і там, і тут —
Василечки зацвітуть.
Застрибає навпрошки —
Зажовтіють колоски.
А як пройдеться поволі —
Заряхтять листочки в полі.
Біле поле полотняне
Рушником барвистим стане.

2. Бесіда за змістом вірша.

- Як авторка називає полотно для рушника? (Біле поле полотняне)

- А чи дійсно голка сама ходить і нитку за собою водить? (Ні, нею керують руки майстрині – вишивальниці. Цій справі треба вчитися все життя – починаючи з дитинства)

- А які людські дії виконує голка? (Ходить, водить, покрутнеться, зазирне, застрибає, пройдеться)

- Які слова використовує поетеса, щоб ми уявили мак, василечки, листочки, колоски? (Зацвіте червоний мак, василечки зацвітуть, зажовтіють колоски, заряхтять листочки в полі)

- А чи ви знаєте як раніше виготовляли рушники?

Випереджувальне домашнє завдання підготувала творча група.

(Із конопель та льону пряли нитку. Її заправляли в ткацький станок і ткали біле полотно. Майстриня – вишивальниця оздоблювала свій рушник різними візерунками)

3. Словникова робота.

а) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

ткане пране полотняне

поволі покрутнеться зазирне

василечки навпрошки пройдеться

заряхтять барвистим застрибає

- Зачитайте тільки червоним виділені слова. До якої частини мови вони належать? З якою метою автор їх вжив?

- Зачитайте лише синім кольором виділені слова. До якої частини мови вони належать? Що саме автор показала нам, вживаючи дієслова?

- Поясніть, що означають підкреслені слова.

б) Довідкове бюро.

Заряхтять – те саме, що замерехтять.

Навпрошки – те саме, що навпростець.

Пране – випране, чисте.

Поволі – вільно.

4. Гра «Бджілки».

Напівголосне читання вірша учнями.

5. Фізкультхвилинка (вчитель читає вірш «Біле поле полотняне», учні імітують)

6. Виразне читання вірша учнями.

- Як ви розумієте виділені вислови?

- Чи справді голка вишивала рушник сама? Чому в неї все так вправно виходило?

7. Робота в парах.

- Прочитайте вірш один одному.

- Оцініть читання однокласника.

8. Гра «Знайди риму».

Полотняне... (пране); ходить... (водить); сяк... (мак); тут... (зацвітуть);

навпрошки... (колоски); поволі... (в полі); полотняне... (стане).

9. Розповідь учителя.

- Відлітають роки, минають віки, змінюється мода, але ніщо не затьмарить краси вишитих речей. Хліб-сіль на рушникові – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану. Цей звичай пройшов крізь віки і став доброю традицією в наш час. (Підносимо хліб, рушник)

Шанобливий хліб підносимо та уклонившись щиро просимо:

- Любий гостю наш, приймай і рушник, і коровай.

- Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас! Від сивої днини і до сьогодні, і в радості і в горі – невід’ємна частка нашого побутку – рушник.

10. Робота в групах. Робота з прислів’ями.

- А зараз я вам пропоную попрацювати в групах. Об'єднайтеся за допомогою карток, з однієї сторони картки - тільки колір, а з іншої - частина намальованого рушника. Об'єднавшись у групи за кольором, утворіть за допомогою ваших карток малюнки. Так ви знайдете товаришів по групі. Таким чином у нас утвориться 4 групи. Але перш, ніж працювати, згадаємо правила, які ми з вами колективно склали.

Правила

1. Перед початком роботи обрати лідера, каліграфа, секунданта, доповідача.

2. Уважно читати завдання-іструкцію.

3. Говорити по черзі, не перебивати один одного.

4. Дотримуватися відведеного часу.

5. Презентувати роботу має командир групи.

6. Дотримуватися правила піднятої руки.

7. Працювати так, щоб не заважати іншим.

- Повчальні, мелодійні, близькі до серця слова українських прислів’їв про рушник ваблять наше відчуття прекрасного. Зараз ви у групах складете із частинок прислів’я, зачитаєте їх і поясните, як ви їх розумієте.

1 – група:

Рушник на кілочку – хата у віночку.

Хата без рушників, що родина без дітей.

На рушник стати – разом долі поєднати.

2 – група:

Рушники біленькі - жити любенько.

На рушник стати – про сім’ю дбати.

Рушники вишивати – долю пригортати.

3 – група:

Наші рушники – обереги від біди.

На весільний рушник стати – щастя й долю мати.

Не лінуйтесь, дівоньки, вишивати - буде чим гостей шанувати!

4 – група:

Рушники – не для слави, рушники – для душі!

Нехай стелиться тобі доля цим рушником.

Тримай хаточку, як у віночку і рушничок на кілочку.

- Скажіть, що об’єднує всі ці прислів’я?

11. Вправа «Асоціативний кущ»

- Діти, а що ви уявляєте, коли чуєте слово рушник? Які асоціації у вас виникають? Обговоріть це у групах і запишіть свої асоціації на аркуші паперу. (Потім діти виходять до дошки і записують на ній свої слова)

оберіг домівка візерунок вишивка квіти

радість рушник любов

Добро чистота тепло ласка

- Назвіть іменники, які відносяться до чоловічого, жіночого і середнього роду.

12. Каліграфічна хвилинка.

- Відкрийте зошити й запишіть число. Запишіть каліграфічно

Нн шн ну ни рушник

Вишитий рушник прикрашає оселю українців.

- Розберіть за частинами мови дане речення.

13. Хвилинка-ерудита.

— Сьогодні на уроці ви удосконалите своє вміння визначати корінь і добирати споріднені слова.
- А чи знаєте ви, що слово корінь – це багатозначне слово. Подумайте, що воно може означати?

14. Фізкультхвилинка.

Руки в сторони та вгору,-

На носочках піднялись.

Підняли голівку вгору

Й на долоньки подивись.

Руки в сторони розводим,

Опускаєм плавно вниз.

Присідати ми почнем,

Добре ноги розімнем.

Раз присіли – руки прямо.

Встали.Знову все так само.

Вправу дружно почали,

Нахил вліво – вправо- раз, два,три!

Повертаємося вправо.

Все виконуємо гарно.

Вліво, вправо повернулись,

Ось розминці вже й кінець.

Хто ж старався – молодець!

15. Добирання і записування спільнокореневих слів до слова рушник.

Рушник, рушничок, рушниковий.

- Знайдіть однакову (спільну) частину в словах.

- Позначте її дужкою

- Запам’ятайте! Ця спільна частина і робить їх спорідненими.

16. Гра «Ланцюжок споріднених слів». Вправа 3.

— Кожна група отримує слово, до якого треба дібрати споріднені слова і позначити корінь. Виграють ті учні, чия група правильно добере найбільшу кількість слів.

1 група: 2 група: 3 група: 4 група:

квіти береза трава липа

квітник берізка травинка липка

квітковий березовий трав’яний липовий

квітує берізонька травиченька липонька

квітень березень травень липень

- То який ми зробимо підсумок про споріднені слова?

(Споріднені слова – це слова, які мають спільне значення і спільну частину.)

17. Робота над науково – художнім текстом «Чи знаєш ти?» (с. 99)

1 група: Читання та аналіз І абзацу.

- Прочитайте, чим є рушник для нашого народу?

- Що символізує смуга полотна?

- Коли захисна сила смуги зростає?

2 група: Читання та аналіз ІІ абзацу.

- Яку роль відіграють рушники в житті українців?

3 група: Читання та аналіз ІІI абзацу.

- Які візерунки та кольори є на українському рушнику?

- Що передано в орнаментах українських рушників?

4 група: Працюють з дитячим довідником.

- Що таке рушник?

(Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий шматок тканини для оздоблення життя в українській оселі.)

- Чому рушники мають прямокутну видовжену форму?

(Видовжені прямокутники рушників за формою нагадують поля, дороги. Засіяні зерном орнаментів, вони певною мірою і є символами ланів та доріг.)

- Що означають кольори на рушниках?

Синій – символ неба, вірності;

Зелений – символ природи, молодості, друзів.

Червоний – символ чистоти і радості, символ краси та страждань.

Жовтий – символ тепла, радощів, поваги, здоров’я, успіху.

Чорний колір вважається символом родючої землі.

18. Творча робота. Вірш – добавлянка.

Рушничок ми вишивали

Серце, душу в нього … (вклали)

Любувались ним усі -

і дорослі, і … (малі).

19. Робота в парах. Споріднені слова знайди, мости між ними наведи.

На картках учні мають з’єднати споріднені слова.

Дитина

Малюк Чадо

Дитячий Дитинча

Дитинство

- Чому вибрали слова: дитина, дитячий, дитинча, дитинство?

- Чому не вибрали слова малюк і чадо?

Висновок: Синоніми мають спільне значення, але різний корінь.

Спільнокореневі - мають спільне в значенні і однаковий корінь.

20. Диктант.

Колись у кожній хаті на рушниках квітли багряні маки, співуча калина, дубове листя. Дуб був священним деревом слов’ян. Червона калинонька символізувала дівчину. Калинові кетяги є символом України.

Завдання: знайти споріднені слова, виділити в них корінь.

21. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати: будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо, швидко втому проганяймо.

П'ять! Шість! Засміялись, кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати. щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає і промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав повернутись нам до справ.

22. Слово вчителя.

Вишивала мати рушники,

Квіточку за квіткою стелила,

Підростали діти, йшли роки,

Непомітно мати постаріла.

В кожній квітці лагідне тепло,

Материнських рук невтомна ласка.

Нагадують дітям, що було

В них дитинство, наче казка.

- Що зображували на рушниках:

- Священних тварин (коней, зміїв), птахів (журавлів, голубів, зозуль, качок, півнів). Геометричні фігури, що мали магічну функцію (кола, хрестики, спіралі). Рослини: цвіт яблуні і вишні, ромашки, незабудки, листочки барвінку і вишні, квіти мальви та грона калини. Чорнобривці, волошки, синій барвінок, листя дуба, любистку та вусики хмелю. Стилізовані казкові квіти у вигляді вазончика, дерева життя, оповиті соняшником, калиною, барвінком, суницями, тюльпанами, вишнями, вербиченькою.

- Ми спробуємо сьогодні побути народними майстринями, художницями. Наша робота незвичайна: будемо «вишивати» фарбами, гуашшю на паперовому «рушнику».

- Намалюйте рушник, що виник у вашій уяві під час читання вірша, тексту про рушник. Подивимось, як же ваша голка буде ходити по полю. Який же «орнамент» на нашому рушнику?

а) Розглядання зразків учителя та у підручнику. (с. 124-127)

б) План виконання роботи.

 Виріжте смужку паперу розміром 30х10см.

 На краях «рушника» ножицями зробіть бахрому завдовжки 5 см.

 Над бахромою нанесіть олівцем ескіз орнаменту.

 Розфарбуйте рослинний орнамент ескіза на рушнику гуашшю.

в) Самостійна робота учнів.

г) Презентація робіт.

23. Слухання пісні «Вишиванка» (муз. В. Верменича, сл. М. Сингаївського).

- Я знаю, що ви любите слухати й співати пісні. А які ж вони бувають?

(Веселі, сумні, жартівливі, ліричні, мелодичні, колискові, козацькі, чудові …) Зараз ви послухаєте українську пісню «Вишиванка», яку згодом вивчите.

24. Розучування пісні.

Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

25. Виконання пісні під музичний супровід.

VII. Рефлексія діяльності.

- Чому був присвячений наш урок?

- Що нового дізналися ви про рушник?

- Що вам сподобалося?

- Чи збулися ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

— Продовжіть речення:

· На уроці я дізнався …

· Я навчився …

· Я намагався..

· Найкраще мені вдалося …

· Мені сподобалось …

- Давайте складемо сенкан до слова рушник.

Рушник.

Білий, вишитий.

Витирає, зустрічає, проводжає.

Скільки традицій у ньому закладено.

Оберіг.

- Діти, подивіться, який чудовий рушник ми з вами сьогодні створили. Він буде висіти у нашому класі і оберігати нас від зла.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: