Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Система і правове положення органів влади, що здійснюють фінансову діяльність держави





Держава керує і направляє фінансову діяльність через свої органи, які наділені для цього спеціальною компетенцією. Особ­ливістю фінансової діяльності є те, що її здійснюють всі органи державної влади, однак масштаби і міра такої участі неоднакові.

У сферу безпосереднього державного управління входять лише відносини у сфері державних фінансів. Однак всі інші фінансові потоки перебувають під впливом державного регулю­вання.

Так, відповідно до Конституції України Верховна Рада Ук­раїни затверджує Державний бюджет, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення по звіту про виконання Державно­го бюджету, а також затверджує рішення про наданні Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про отримання Україною від іноземних дер­жав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, здійснює контроль за їх використанням.

Виключно законами України Верховна Рада встановлює: Державний бюджет і бюджетну систему України, систему оподат­кування, податки і збори, основи створення і функціонування фінансового ринку; статус національної валюти, а також статус іноземних валют па території України; порядок утворення і пога­шення державного боргу; порядок випуску і обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Президент України як глава держави забезпечує в області фінансів погоджене функціонування і взаємодію органів держав­ної влади, визначає основні напрямки фінансової політики держа­ви, здійснює керівництво фінансовою діяльністю. Президент при­значає Міністра фінансів, подає на затвердження Верховної Ради України кандидатуру голови Національного банку України і при­значає половину складу Ради Національного банку України. Гла­ва держави наділений повноваженнями по створенню в межах коштів, передбачених в Державному бюджеті України, консуль­таційних, дорадчих і інших допоміжних органів і служб.

Президент наділений правом вето відносно прийнятих Вер­ховною Радою законів з наступним їх поверненням на повторний розгляд у Верховну Раду, а також може відміняти акти Кабінету Міністрів України і акти Кабінету Міністрів Автономної Рес­публіки Крим.

Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі ор­ганів виконавчої влади. Він відповідає перед Президентом Ук­раїни, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. В об­ласті здійснення фінансової діяльності функції уряду - це забезпе­чення фінансової політики, розробка законів про Державний бюд­жет України, надання Верховній Раді звітів про його виконання.

Водночас фінансова діяльність держави здійснюється через особливі органи, які реалізують і скеровують її відповідно до на­даних повноважень. На відміну від вищих органів, що забезпечу­ють стратегічне, загальне керівництво фінансами, вони забезпечу­ють організацію оперативного управління фінансами. Це спеціально створена система фінансово-кредитних органів для управління фінансами та здійснення контролю у цій сфері, ком­петенція якої охоплює усі ланки фінансової системи. До таких ор­ганів відносять Міністерство фінансів України, Державне казна­чейство України, Національний банк України. Спеціальні повно­важення у сфері фінансового контролю покладено на органи Дер­жавної податкової служби України та Контрольно-ревізійної служби України. Окреме місце у цій системі посідає Рахункова палата України - вищий контрольний орган для публічного кон­тролю бюджету.

Міністерство фінансів України - центральний орган вико­навчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України. Ос­новні завдання Мінфіну України:

—розробка єдиної державної фінансової політики;

—здійснення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу сучасної фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку;

—розробка стратегії щодо запозичень держави і погашення та обслуговування державного боргу;

—розробка проекту Державного бюджету України та про­гнозних показників зведеного бюджету України, забезпе­чення у встановленому порядку виконання Державного бюджету України, контроль за додержанням правил скла дання звіту про виконання Державного бюджету України та зведеного бюджету України;

—забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвит­ку України;

—забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і здійснення у межах своєї компетенції державно­го фінансового контролю та інше.

Державне казначейство утворене при Міністерстві фінансів України. Воно включає Головне управління та його територіальні органи. Основні завдання Держказначейства України:

—організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за ним;

—управління наявними коштами Державного бюджету України, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

—фінансування видатків Державного бюджету України;

—ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Дер­жавного бюджету України;

—здійснення управління державним боргом;

—розподіл між ланками бюджетної системи відрахувань від за­гальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів;

—здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджет­них коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

—розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконан­ня бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.

Органи Державної податкової служби України включають Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації (в Автономній республіці Крим, містах Києві та Се­вастополі, областях) та територіальні державні податкові інспекції. У складі органів податкової служби перебувають також відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими пра­вопорушеннями - податкова міліція.

Визначальною рисою організації роботи податкових органів в системі інших спеціалізованих органів у сфері фінансів є те, що вони координують свою діяльність з фінансовими органами Дер­жавного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митни­ми органами, установами банків, а також з податковими служба­ми інших держав.

Завдання органів Державної податкової служби:

—здійснення контролю за додержанням податкового зако­нодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів (неподаткових платежів), встанов­лених законодавством;

—внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдо­сконалення податкового законодавства;

—прийняття нормативно-правових актів і методичних ре­комендацій з питань оподаткування;

—формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юри­дичних осіб;

—роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

—запобігання злочинам та іншим правопорушенням, відне­сеним законом до компетенції податкової міліції, їх роз­криття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У межах своєї компетенції податкова служба видає подат­кові роз'яснення, які не мають обов'язкової сили. Для забезпечен­ня діяльності власної організації Голова Державної податкової адміністрації України видає накази та затверджує Інструкції.

Завдання податкової міліції:

—запобігання правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

—розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

—запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

—забезпечення безпеки діяльності працівників органів дер­жавної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

У сфері бюджетних відносин визначальне місце посідає Державна контрольно-ревізійна служба України. Вона скла­дається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь (в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях) і територіальних контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп). Підпорядко­вується Державна контрольно-ревізійна служба України Міністерству фінансів України.

Головні завдання Державної контрольно-ревізійної служби України: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, дер­жавних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а та­кож на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бю­джетів усіх рівнів та державних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в подальшому. Для реалізації цих завдань органами Державної кон­трольно-ревізійної служби України проводяться ревізії та пе­ревірки, контролюються усунення недоліків і порушень.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими радами та органами виконавчої влади, фінансовими органами, Державною податковою службою, інши­ми контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Державне регулювання банківською та грошово-кредитною системою здійснює Національний банк України. Це особливий орган державного управління. Він підтримує економічну політи­ку уряду в тому разі, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. У сфері безпосередньої діяльності наділений повною незалежністю. Будь-який орган дер­жавної влади не має права давати йому вказівки обов'язкового ха­рактеру.

Головні функції центральних банків у більшості економік:

—втілювати монетарну політику;

—регулювати національну валюту і бути єдиним емісійним центром;

—захищати національні та міжнародні резерви й управляти ними;

—діяти як фінансові консультанти уряду й парламенту;

—регулювати процентні ставки в межах здійснюваної гро­шово-кредитної політики;

—здійснювати банківське регулювання та нагляд за
банківською діяльністю.

Національний банк України підзвітний Верховній Раді Ук­раїни. Він має право законодавчої ініціативи.

Відносно молодим є повий орган - Державна комісія з регу­лювання ринку фінансових послуг (діє з осені 2002 р.). Голова Комісії відповідальний перед Президентом України. Завданням Комісії є здійснення регулювання, в тому числі реєстрація та ліцензування діяльності фінансово-кредитних установ, за винят­ком банків. До таких установ належать кредитні спілки, ломбар­ди, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди. Основним завданням Комісії є також забезпечення контролю за діяльністю фінансово-кредитних установ.

Певною мірою до управління державними фінансами залу­чається Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Окреме місце в управлінні державними фінансами належить цільовим централізованим фондам.

Суспільні відносини, які виникають у процесі формування, розподілу й використання грошових фондів органів місцевого са­моврядування, є публічними відносинами, що регулюються нор­мами фінансового права. Діяльність місцевих органів спрямована на задоволення територіальних інтересів.

Оскільки органи місцевого самоврядування в межах їх ком­петенції наділені правом самостійного вирішення всіх питань місцевого значення з метою забезпечення соціально-економічного розвитку своєї території, гарантією реалізації прав з боку дер­жави має бути виділення фінансових коштів. Визначальне місце серед фінансових ресурсів, що нагромаджуються на відповідній території, відводиться централізованому фонду коштів - місцево­му бюджету, розмір якого й визначає реальний обсяг повнова­жень місцевих органів, що може бути реалізований протягом по­точного бюджетного періоду.

За відповідними органами місцевого самоврядування закріплено право затверджувати бюджети відповідного рівня, встановлювати місцеві податки і збори згідно із законодавством.

Органам місцевого самоврядування законом можуть нада­ватися окремі повноваження органів виконавчої влади.

Виконавчу владу, в тому числі у сфері фінансової діяльності, в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві дер­жавні адміністрації. Вони забезпечують підготовку та виконання відповідних бюджетів, звіт про виконання відповідних бюджетів та програм, взаємодіють з органами місцевого самоврядува

 

Змістовий модуль 2 .







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2023 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.