Система і правове положення органів влади, що здійснюють фінансову діяльність держави

Держава керує і направляє фінансову діяльність через свої органи, які наділені для цього спеціальною компетенцією. Особ­ливістю фінансової діяльності є те, що її здійснюють всі органи державної влади, однак масштаби і міра такої участі неоднакові.

У сферу безпосереднього державного управління входять лише відносини у сфері державних фінансів. Однак всі інші фінансові потоки перебувають під впливом державного регулю­вання.

Так, відповідно до Конституції України Ве рховна Рада Ук­раїни затверджує Державний бюджет, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення по звіту про виконання Державно­го бюджету, а також затверджує рішення про наданні Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про отримання Україною від іноземних дер­жав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, здійснює контроль за їх використанням.

Виключно законами України Верховна Рада встановлює: Державний бюджет і бюджетну систему України, систему оподат­кування, податки і збори, основи створення і функціонування фінансового ринку; статус національної валюти, а також статус іноземних валют па території України; порядок утворення і пога­шення державного боргу; порядок випуску і обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Президент України як глава держави забезпечує в області фінансів погоджене функціонування і взаємодію органів держав­ної влади, визначає основні напрямки фінансової політики держа­ви, здійснює керівництво фінансовою діяльністю. Президент при­значає Міністра фінансів, подає на затвердження Верховної Ради України кандидатуру голови Національного банку України і при­значає половину складу Ради Національного банку України. Гла­ва держави наділений повноваженнями по створенню в межах коштів, передбачених в Державному бюджеті України, консуль­таційних, дорадчих і інших допоміжних органів і служб.

Президент наділений правом вето відносно прийнятих Вер­ховною Радою законів з наступним їх поверненням на повторний розгляд у Верховну Раду, а також може відміняти акти Кабінету Міністрів України і акти Кабінету Міністрів Автономної Рес­публіки Крим.

Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі ор­ганів виконавчої влади. Він відповідає перед Президентом Ук­раїни, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. В об­ласті здійснення фінансової діяльності функції уряду - це забезпе­чення фінансової політики, розробка законів про Державний бюд­жет України, надання Верховній Раді звітів про його виконання.

Водночас фінансова діяльність держави здійснюється через особливі органи, які реалізують і скеровують її відповідно до на­даних повноважень. На відміну від вищих органів, що забезпечу­ють стратегічне, загальне керівництво фінансами, вони забезпечу­ють організацію оперативного управління фінансами. Це спеціально створена система фінансово-кредитних органів для управління фінансами та здійснення контролю у цій сфері, ком­петенція якої охоплює усі ланки фінансової системи. До таких ор­ганів відносять Міністерство фінансів України, Державне казна­чейство України, Національний банк України. Спеціальні повно­важення у сфері фінансового контролю покладено на органи Дер­жавної податкової служби України та Контрольно-ревізійної служби України. Окреме місце у цій системі посідає Рахункова палата України - вищий контрольний орган для публічного кон­тролю бюджету.

Міністерство фінансів України - центральний орган вико­навчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України. Ос­новні завдання Мінфіну України:

—розробка єдиної державної фінансової політики;

—здійснення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу сучасної фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку;

—розробка стратегії щодо запозичень держави і погашення та обслуговування державного боргу;

—розробка проекту Державного бюджету України та про­гнозних показників зведеного бюджету України, забезпе­чення у встановленому порядку виконання Державного бюджету України, контроль за додержанням правил скла дання звіту про виконання Державного бюджету України та зведеного бюджету України;

—забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвит­ку України;

—забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і здійснення у межах своєї компетенції державно­го фінансового контролю та інше.

Державне казначейство утворене при Міністерстві фінансів України. Воно включає Головне управління та його територіальні органи. Основні завдання Держказначейства України:

—організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за ним;

—управління наявними коштами Державного бюджету України, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

—фінансування видатків Державного бюджету України;

—ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Дер­жавного бюджету України;

—здійснення управління державним боргом;

—розподіл між ланками бюджетної системи відрахувань від за­гальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів;

—здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджет­них коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

—розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконан­ня бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.

О ргани Державної податкової служби України включають Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації (в Автономній республіці Крим, містах Києві та Се­вастополі, областях) та територіальні державні податкові інспекції. У складі органів податкової служби перебувають також відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими пра­вопорушеннями - податкова міліція.

Визначальною рисою організації роботи податкових органів в системі інших спеціалізованих органів у сфері фінансів є те, що вони координують свою діяльність з фінансовими органами Дер­жавного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митни­ми органами, установами банків, а також з податковими служба­ми інших держав.

Завдання органів Державної податкової служби:

—здійснення контролю за додержанням податкового зако­нодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів (неподаткових платежів), встанов­лених законодавством;

—внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдо­сконалення податкового законодавства;

—прийняття нормативно-правових актів і методичних ре­комендацій з питань оподаткування;

—формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юри­дичних осіб;

—роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

—запобігання злочинам та іншим правопорушенням, відне­сеним законом до компетенції податкової міліції, їх роз­криття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У межах своєї компетенції податкова служба видає подат­кові роз'яснення, які не мають обов'язкової сили. Для забезпечен­ня діяльності власної організації Голова Державної податкової адміністрації України видає накази та затверджує Інструкції.

Завдання податкової міліції:

—запобігання правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

—розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

—запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

—забезпечення безпеки діяльності працівників органів дер­жавної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

У сфері бюджетних відносин визначальне місце посідає Державна контрольно-ревізійна служба України. Вона скла­дається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь (в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях) і територіальних контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп). Підпорядко­вується Державна контрольно-ревізійна служба України Міністерству фінансів України.

Головні завдання Державної контрольно-ревізійної служби України: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, дер­жавних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а та­кож на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бю­джетів усіх рівнів та державних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в подальшому. Для реалізації цих завдань органами Державної кон­трольно-ревізійної служби України проводяться ревізії та пе­ревірки, контролюються усунення недоліків і порушень.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими радами та органами виконавчої влади, фінансовими органами, Державною податковою службою, інши­ми контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Державне регулювання банківською та грошово-кредитною системою здійснює Національний банк України. Це особливий орган державного управління. Він підтримує економічну політи­ку уряду в тому разі, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. У сфері безпосередньої діяльності наділений повною незалежністю. Будь-який орган дер­жавної влади не має права давати йому вказівки обов'язкового ха­рактеру.

Головні функції центральних банків у більшості економік:

—втілювати монетарну політику;

—регулювати національну валюту і бути єдиним емісійним центром;

—захищати національні та міжнародні резерви й управляти ними;

—діяти як фінансові консультанти уряду й парламенту;

—регулювати процентні ставки в межах здійснюваної гро­шово-кредитної політики;

—здійснювати банківське регулювання та нагляд за
банківською діяльністю.

Національний банк України підзвітний Верховній Раді Ук­раїни. Він має право законодавчої ініціативи.

Відносно молодим є повий орган - Державна комісія з регу­лювання ринку фінансових послуг (діє з осені 2002 р.). Голова Комісії відповідальний перед Президентом України. Завданням Комісії є здійснення регулювання, в тому числі реєстрація та ліцензування діяльності фінансово-кредитних установ, за винят­ком банків. До таких установ належать кредитні спілки, ломбар­ди, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди. Основним завданням Комісії є також забезпечення контролю за діяльністю фінансово-кредитних установ.

Певною мірою до управління державними фінансами залу­чається Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Окреме місце в управлінні державними фінансами належить цільовим централізованим фондам.

Суспільні відносини, які виникають у процесі формування, розподілу й використання грошових фондів органів місцевого са­моврядування, є публічними відносинами, що регулюються нор­мами фінансового права. Діяльність місцевих органів спрямована на задоволення територіальних інтересів.

Оскільки органи місцевого самоврядування в межах їх ком­петенції наділені правом самостійного вирішення всіх питань місцевого значення з метою забезпечення соціально-економічного розвитку своєї території, гарантією реалізації прав з боку дер­жави має бути виділення фінансових коштів. Визначальне місце серед фінансових ресурсів, що нагромаджуються на відповідній території, відводиться централізованому фонду коштів - місцево­му бюджету, розмір якого й визначає реальний обсяг повнова­жень місцевих органів, що може бути реалізований протягом по­точного бюджетного періоду.

За відповідними органами місцевого самоврядування закріплено право затверджувати бюджети відповідного рівня, встановлювати місцеві податки і збори згідно із законодавством.

Органам місцевого самоврядування законом можуть нада­ватися окремі повноваження органів виконавчої влади.

Виконавчу владу, в тому числі у сфері фінансової діяльності, в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві дер­жавні адміністрації. Вони забезпечують підготовку та виконання відповідних бюджетів, звіт про виконання відповідних бюджетів та програм, взаємодіють з органами місцевого самоврядува

Змістовий модуль 2.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: