ОБРОБКА М'ЯСА І М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ

4,1 і Хімічний склад і харчова цінність м'яса

М'ясо і м'ясні продукти — важливі продукти харчування, оскільки містять усі необхідні для організму людини речовини: білки — 16—21%, жири — 0,5—37, вуглеводи — 0,4—0,8, екстрактивні речовини - 2,5— 3%, мінеральні речовини — 0,7—1,3, ферменти, вітаміни — А, О, РР,

групи В.

Сщювидаю для виробництва м'яса і м'ясних продуктів є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, дикі тварини, кролі, коні.

М'ясо - це сукупність м'язової (50—60%), сполучної (10—12%), кісткової (9—32%), жирової тканин у їх природному співвідношенні і Залишкової кількості крові.

Хімічний склад і анатомічна будова різних тканин неоднакова, тому властивості і харчова цінність м'яса залежать від їх кількісного співвідношення в туші, що, в свою чергу, залежить від виду і породи тварин, їх статі, віку і вгодованості.

ЛІ'язова тканина — основна їстівна частина, яка складається з окре-михдрвгих тонких волокон, вкритих тонкою напівпрозорою оболонкою (сарколемою). Найніжніше м'ясо з м'язових волокон, розміщених вздовж хребта. Його використовують для смаження. М'язишиї, черева нижніх кінцівок мають щільну грубоволокнисту будову. Його варять, тушкують, а також з нього готують січену масу. М'язова тканина містить повноцінні білки: міозин, міоген, актин, міоглобін, міоглобулін, міоаль-булін, які легко засвоюються організмом. Білок міоглобін забарвлює м'я­со в червоний колір. При взаємодії з киснем повітря міоглобш змінює забарвлення від світло- до темно-червоного. Білокдобре розчиняється воді, тому заморожене м'ясо розморожують тільки на повітрі. Міоген Міститься в м'язах і м'ясному соку, він зсідається при температурі 55--66°С. Крім білків м'язова тканина містить жири, вуглеводи (глікоген) і мінеральні речовини (солі кальцію, фосфору, заліза, натрію). Глікоген (тваринний крохмаль) відкладається в м'язах і печінці. Він є запасною

речовиною для поповнення крові глюкозою. Після забою тварини гліко­ген відіграє важливу роль при дозріванні М'яса.

Сполучна тканина з'єднує окремі тканини між собою і з скелетом (плівки, сухожилки, суглобові зв'язки, хрящі, Окіст) і містить непов­ноцінні білки — колаген і еластин.

У холодній воді колаген набухає, а при нагріванні з водою перехо­дить у розчинний глютин, який при застиганні утворює драглі і засво­юється організмом людини.

Еластин дуже стійкий проти нагрівання \ в гарячій воді він тільки набухає; Чим більше в м'ясі колагену й еластину, тим воно твердіше* а його харчова цінність нижча.

Основою сполучної тканини є колагенові й еластинові Волокна. Залежно від їхнього співвідношення і розміщення розрізняють такі види сполучної тканини: пухку, щільну, еластинову і сітчасту.

Пухка сполучна тканина містить колагенові волокна, які зв'язані між собою неміцно і безладно. Вона знаходиться між М'язами в шкірі і в підшкірній клітковині, входить до складу всіх органів

Щільна сполучна тканина має дуже розвинені колагенові волокна* які розміщені паралельними пучками. Вона дуже міцна, стійка проти нагрівання і механічної обробки, входить до складу сухожилків* зв'я­зок, оболонок м'язів, кісток, хрящів.

Еластинова сполучна тканина Містить велику кількість еластино­вих волокон їх багато у потилично-шийній зв'язці.

Сітчаста сполучна тканина міститься в кістковому мозку, се­лезінці, лімфатичних вузлах. Вона знижує харчову цінність М'яса і ро­бить його твердим.

Жирова тканина складається з кульок жиру, оточених міцними обо­лонками сполучної тканини. Жир, який відкладається біля внутрішніх органів, називається внутрішнім, у підшкірній клітковині == підшкірним (жиром-сирцем), між м'язовими волокнами — м'язовим жиром Внутрішньом'язовйй жир робить м'ясо соковитим, ніжним, поліпшує смакові якості і підвищує його харчову цінність.

Кісткова тканина — основа скелета тварин* найміцніша тканина в організмі. Вона складається з особливих клітин, Основою яких є Осеїн — речовина, яка за своїм складом близька до колагену. За будовою і формою кістки бувають трубчасті (кістки кінцівок), плоскі (кістки Ло­патки, ребер, таза, черепа), зубчасті (хребці).

Кістки містять жир (до 24%) і екстрактивні речовини, які при варінні переходять у бульйон і надають йому приємного смаку й аромату. Особливо цінні кістки таза і пористі закінчення трубчастих кісток.

Харчова цінність м'яса залежить від кількості і співвідношення білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, а також ступеня засво­юваності їх організмом людини. Білки м'язової тканини засвоюються на 96%, тваринні жири — на 92,4—97,5%. Енергетична цінність м'яса залежно від виду, вгодованості і віку тварин становить у середньому 377-2046 кДж.ъ

Види і класифікація м'яса

Залежно від виду забійної худоби м'ясо поділяють на яловичину, баранину, козлятину, свинину, оленину, конину, м'ясо кроликів тощо.

М'ясо великої рогатої худоби залежно від віку і статі тварин поділя­ють на яловичину дорослої худоби (м'ясо волів, корів, биків) — від тва­рин віком від 3 і більше років, яловичину молодняку — від 3 міс. до З років і телятину — від 14 днів до 3 міс.

М'ясо старих тварин має темне забарвлення м'язів, грубу, щільну, велико зернисту будову, внутрішній жир жовтого кольору.

М'ясо волів і корів яскраво-червоного кольору, з великою кількістю підшкірного жиру від білого до жовтуватого кольору. М'язи мають бу­дову: щільну, ніжну, тонкозернисту з прошарками жиру.

М'ясо яловичини молодняку має рожево-червоний колір, м'язи тонкозернисті, жир білий, щільний, легко кришиться, прошарків жиру майже немає.

Телятина — м'ясо від світло-рожевого до сірувато-рожевого кольору, ніжної консистенції. Підшкірний жир майже відсутній, внутрішній жир щільний, білого або біло-рожевого кольору, сполучна тканина ніжна.

У підприємства масового харчування яловичина надходить півту-шами і четвертинами, телятина — тушами і пів тушами. М'ясо викори­стовують для смаження, тушкування, варіння.

Баранина (м'ясо овець). М'ясо молодих тварин світло-червоного ко­льору, консистенція ніжна, м'язи тонкозернисті, прошарки жиру відсутні, підшкірний і внутрішній жир білий, щільний, кришиться.

М'ясо старих тварин червоного кольору, грубе, має специфічний запах, жир тугоплавкий.

Найкращим є м'ясо від молодих тварин у віці до 1 року.

Баранина надходить тушами і пів тушами, її використовують для тушкування і приготування перших страв.

Козлятина (м'ясо кіз) має темніший колір, ніж баранина. Жир щільний, тугоплавкий. Сире і варене м'ясо має специфічний запах. Його тушкують і смажать. Надходить тушами і пів тушами

Свинину поділяють на м'ясо кнурів, кабанів і свиноматок. М'ясо кнурів тверде, темного кольору з твердим підшкірним жиром і непри­ємним запахом. Його використовують для промислової переробки.

М'ясо кабанів і свиноматок за віком поділяють на свинину, м'ясо підсвинків і м'ясо поросят-молочників.

Свинину дістають від тварин, які мають забійну масу більш як 34 кг. М'ясо — від світло-рожевого до червоного кольору, м'язи ніжні, з прошарком жиру, внутрішній жир білий, підшкірний — рожевого відтінку.

М'ясо молодих свиней, забійна маса яких від 12 до 38 кг, називають м'ясом підсвинків. Воно ніжніше, ніж свинина, світлого кольору.

М'ясо поросят-молочників одержують від тварин забійною масою від 3 до 6 кг. Воно має дуже ніжні м'язи, колір від блідо-рожевого до білого. Свинина надходить тушами і пів тушами, її використовують для смаження, тушкування, варіння.

Оленину ділять на м'ясо від дорослих тварин (віком більш як два роки), м'ясо молодняку (від 5 міс. до 2 років) і м'ясо оленят (від 14 днів до 5 міс).

Залежно від віку тварин м'ясо буває від блідо-червоного до черво­ного кольору, м'якої консистенції, між м’язовий і підшкірний жир відсутній, відкладання жиру є в задній частині туші. Внутрішній жир білий, щільний. Сполучна тканина пухка.

Конина. М'ясо коней за віком тварин поділяють на конину (віком від 1 року і старше), м'ясо лошат (до 1 року). Залежно від вікових особ­ливостей м'ясо буває від світло- до темно-червоного кольору, від ніжно­го до грубоволокнистого з незначними жировими відкладеннями. Жир м'який, жовтого кольору. Конина на повітрі набуває синюватого відтінку.

М'ясо кроликів відрізняється дрібнозернистими м'язами, буває від блідо до рожевого кольору, сполучна тканина слаборозвинута. Залеж­но від вгодованості тварин жир може відкладатися на чубку у вигляді товстих смуг або біля нирок. Жир білого кольору, м'який або важучої консистенції. Тушки мають бути добре оброблені, без синяків, залишків 11 ікри, ретельно вимиті. В кулінарії використовують для варіння, туш­кування, смаження.

М'ясо лося, кабана, зайця та ін. від червоного до темно-червоного кольору, запах, властивий даному виду, консистенція від щільної до жорсткої з наявністю сполучної тканини. М'ясо цих тварин (після ма­ринування) використовують для смаження, тушкування.

Залежно від вгодованості (ступеня розвитку жирової, м'язової і і и якової тканин) туші забійних тварин поділяють на категорії.

Яловичина і яловичина молодняку буває І і II категорій вгодова­ності. Яловичина І категорії від дорослої худоби має задовільно розви­нені м'язи. Підшкірний жир вкриває тушу від восьмого ребра до сіднич­ного горба, а на шиї, лопатках, ребрах, у тазовій частині і в області паху є невеликі ділянки жиру. Сідничні горби, маклаки, остисті відростки хребців трохи виступають.

Яловичина від молодих тварин має добре розвинені м'язи. Підшкірні жирові відкладання чітко видно біля основи хвоста і на верхній частині внутрішнього боку стегон.

Яловичина II категорії від дорослої худоби має не дуже добре роз­винені м'язи. Підшкірний жир є в області крижів, останніх ребер і сідничних горбів. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко, стегна із западинами.

У яловичини від молодих тварин м'язи розвинені погано (стегна мають западини). Жирові відкладання можуть бути відсутні. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко.

М'ясо, яке має показники за вгодованістю нижче від вимог І і II категорій, належить до худого.

Категорії вгодованості м'яса позначають клеймом. Яловичина І ка­тегорії повинна мати кругле фіолетове клеймо в п'яти місцях — на ло­патковій, спинній, крижовій, стегновій і грудній частинах; яловичина II категорії — квадратне фіолетове в двох місцях — на лопатковій і стег­новій частинах.

На яловичині від молодих тварин І і II категорій справа від клейма має бути буква «М».

На худій яловичині ставлять клеймо червоного кольору у вигляді трикутників на лопатковій і стегновій частинах. Таке м'ясо викорис­товують для промислової переробки.

За вгодованістю розрізняють баранину І і II категорій. Баранина І категорії має задовільно розвинені м'язи. Остисті відростки хребців біля спини і чубка злегка виступають. Підшкірний жир вкриває тонким шаром тушу на спині і злегка на крижах, допускаються просвічування біля крижів і таза.

На туші баранини І категорії ставлять фіолетове кругле клеймо на лопатковій і стегновій частинах з обох боків туші, а на задній частині — тільки з правого боку.

Баранина II категорії має слаборозвинені м'язи. Кістки скелета помітно виступають. Жирові відкладання у вигляді тонкого шару, але можуть бути і відсутні. Квадратне фіолетове клеймо ставлять на лопат­ковій і стегновій частинах туші з обох боків.

Баранина з показниками вгодованості, які нижчі від вимог II кате­горії, належить до худої. На неї ставлять червоне клеймо у вигляді три­кутника на лопатковій частині з одного боку туші. Худу баранину ви­користовують для промислової переробки.

Свинину за якістю поділяють на п'ять категорій:

- до І категорії (беконна) належать туші свиней з добре розвине­ною м'язовою тканиною, особливо на спинній і тазостегновій части­нах, щільним шпиком білого кольору з рожевим відтінком, який рівно­мірно розміщений по всій довжині пів туші 1,5—3,5 см завтовшки. Маса туші — від 53 до 72 кг;

- II категорія — м'ясна (молодняк) — туші свиней (молодняку) ма­сою від 39 до 96 кг, шпик завтовшки від 1,5 до 4 см. До цієї категорії належать туші підсвинків масою від 12 до 39 кг з шпиком завтовшки 1 см і більше і обрізна свинина, яку дістають від жирних свиней після знімання шпику вздовж усієї довжини хребтової частини пів туші на рівні 1/3 ширини від хребта, а також у верхній частині лопатки і стег­нової частини. Товщина шпику в місцях відокремлення його має бути не більш як 0,5 см;

- ПІ категорія (жирна) — туші свиней з необмеженою масою і шпи­ком завтовшки 4,1 см і більше;

- IV категорія (для промислової переробки) — туші свиней'масою 90 кг, товщина шпику від 1,5 до 4 см;

- V категорія (м'ясо поросят) — туші поросят-молочників масою від 3 до 6 кг, їхня шкіра має бути білою або злегка рожевою, без си­няків, ран, остисті відростки спинних хребців і ребра не виступають.

Свинина І, II, ПІ і IV категорій надходить тушами і у вигляді по­здовжніх пів туш.

На свинину І категорії ставлять кругле клеймо (на лопаткову час­тину кожної пів туші), II — квадратне, ПІ — овальне, IV — трикутне, V — кругле клеймо, справа від нього ставлять букву «М». На свинині для промислової переробки справа від клейма мають бути букви «ПП».

Залежно від термічного стану (температури в товщі м'язів біля кісток) у підприємства масового харчування надходить м'ясо всіх видів тварин в охолодженому і замороженому вигляді.

Температура охолодженого м'яса в товщі м'язів біля кісток від 0 до 4°С. На поверхні доброякісного охолодженого м'яса має бути суха кірочка, колір від блідо-рожевого до червоного, консистенція щільна, еластична, при надавлюванні пальцем ямочка швидко вирівнюється.

Температура замороженого м'яса в товщі м'язів біля кісток — не вище ніж 8°С. Морожене м'ясо на поверхні і в розрізі рожево-червоно-

го кольору з сіруватим відтінком за рахунок наявності кристаликів льо­ду, консистенція тверда, при постукуванні відчувається чіткий звук, за­паху немає, але при розморожуванні з'являється характерний запах м'я­са й вогкості.

4.3. Організація технологічного процесу обробки м'яса і виробництва напівфабрикатів

Кулінарна обробка м'яса містить такі операції: розморожування, за­чищання забруднених місць і видалення клейма, обмивання, обсушу­вання, розрубування туші на частини, обвалювання, жилкування і за­чищання від сухожилків, надлишку жиру і грубих плівок; приготуван­ня напівфабрикатів.

Обробку м'яса і приготування напівфабрикатів здійснюють у спе­ціалізованому м'ясному цеху заготівельного підприємства (для поста­чання напівфабрикатів у доготівельні підприємства) або на дільниці обробки м'яса в м'ясо-рибному цеху підприємства, що працює на си­ровині.

Відповідно до технологічних процесів обробки м'яса в заготівель­не підприємство входять розвантажувальний майданчик; приміщення для холодильна камера для зберігання сировини; камери-дефростери для розморожування м'яса; приміщення для миття і обсушування туш та обробки кісток; основний виробничий (м'ясний) цех.

Виробничі процеси в цеху частково механізовані. Для розвантажен­ня і переміщення м'ясних туш і пів туш до лінії обробки м'яса передба­чені монорейкові лінії. Сировина по монорейці надходить у холодильні камери, де зберігається при температурі -2—4°С.

Розморожування м'яса проводять для того, щоб максимально відно­вити попередні властивості його з мінімальною втратою поживних ре­човин, а також полегшити подальшу обробку.

У замороженому м'ясі сік знаходиться між м'язовими волокнами у вигляді кристаликів льоду. При розморожуванні відбувається танення кристаликів льоду і поступове поглинання соку м'язовими волокна­ми. Втрати м'ясного соку залежать від способу розморожування. У підприємствах масового харчування застосовують два способи розмо­рожування: повільний і швидкий.

М'ясо розморожують на повітрі у спеціальних камерах у такому вигляді, в якому воно надійшло в підприємство (тушами, пштушами, четвертинами). Його підвішують на гаки і монорейки так, щоб воно не доторкувалось до підлоги, стін і між собою.

При повільному розморожуванні у спеціальних камерах-дефростерах (їх має бути не менше трьох) підтримують температуру від 0 до 6—8°С і відносну вологість повітря 85—90%. Тривалість розморожування залежить від виду м'яса і маси туш, пів туш, четвертин і становить 3—5 діб. Розморо­жування вважають закінченим, коли температура в товщі м'язів стано­вить 0—ГС. За таких умов м'язові волокна майже повністю поглинають сж, який утворюється при таненні кристаликів льоду, і попередній стан їх відновлюється. Втрати м'ясного соку становлять 0,5% маси м'яса.

При швидкому розморожуванні в камеру для розморожування по­дають підігріте до температури 20—25°С і зволожене повітря (відносна вологість 85—95%). За таких умов розморожування триває 12—24 год. М'ясний сік (близько 10%), який утворюється при розморожуванні, не встигають ввібрати м'язові волокна. При розбиранні м'яса і нарізуванні напівфабрикатів він витікає, а це призводить до великих втрат пожив­них речовин. Щоб зменшити втрати м'ясного соку, після швидкого роз­морожування м'ясо кладуть в холодильну камеру і витримують в ній одну добу при температурі 0—2°С і відносиш вологості 80—85%.

Не рекомендується розморожувати м'ясо у воді, оскільки в воду пе­реходять поживні речовини, а також розрубувати туші, пів туші або чет­вертини для прискорення їх розморожування на менші шматки, тому що це призводить до значних втрат м'ясного соку (до 10%), зниження харчової цінності м'яса, а також до погіршення якості готових страв.

Після розморожування м'ясо по монорейці подають у приміщення для миття, де з його поверхні ножем зрізують ветеринарне клеймо, за­чищають забруднені місця, кров'яні згустки, потім обмивають, щоб видалити з поверхні забруднення, мікроорганізми і їх спори. М'ясо миють у підвішеному стані теплою водою, температура якої від 20 до 38°С, спеціальними щітками-душами, трав'яними або капроновими щітками при безперервному подаванні води з шланга або брандспой­та. Обмиті туші (пів туші, четвертини) ополіскують холодною водою температурою 12—15°С для того, щоб охолодити м'ясо. Це затримує розвиток мікроорганізми? на поверхні м'яса при подальшій обробці.

Обсушування м'яса здійснюють з метою запобігання розмножен­ню мікробів, і щоб м'ясо при розбиранні не ковзало на дошці в руках працівника. Для цього в приміщення для обсушування м'яса подаєть­ся тепле повітря. Процес обсушування триває 1,5—2 год. Щоб приско­рити цей процес, м'ясо можна обсушувати чистою бавовняною ткани­ною.

Після обсушування м'ясо подається на ваги ВМЦ— ЇМ, де праців­ник цеху веде облік сировини, яка надходить для обробки.

У м'ясному цеху виділяють три технологічні (конвеєрні) лінії: для розрубування туш, обвалювання, зачищання, жилкування і сортуван­ня м'яса; приготування напівфабрикатів порційними і дрібними шмат. точками; приготування напівфабрикатів з січеного м'яса.

М'ясо розрубують за допомогою м'ясницької сокири або великого ножа-сікача (рис. 38). Відокремлені частини туші кладуть на стрічку кон­веєра, вони просуваються до робочих місць для обвалювання м'яса — відокремлення м'якоті від кісток. Цю операцію здійснюють дуже ретель­но, щоб на кістках не залишилось м'яса, а на шматках не було глибоких надрізів (до 10 мм). На робочих місцях установлюють виробничі столи, на поверхні яких є штирі для закріплення обробної дошки. Довжина сто­ла має довжину не менш як 1,5 м, ширину —їм. Його установлюють перпендикулярно до конвеєрної лінії. Під кришкою стола мають бути ящики для інструментів. Під час обвалювання м'яса працівник викори­стовує ножі для обвалювання (великий і малий) і мусат для їх підточу­вання (див. рис. 38). Обвалювання м'яса здійснюють вручну.

Рис. 38. Інвентар для обробки м'яса і птиці та приготування на­півфабрикатів: а — обвалювальні ножі; б — ножі кухарської трійки; в — ножі-сікачі; г — мусат; д — м'ясницька сокира; є — сікач; є — голка для шпигування м'яса; ж — дошка обробна

При зчищанні і жилкуванні з м'яса видаляють сухожилки, грубі по­верхневі плівки, хрящі, зайвий жир, з країв обрізують тонкі закраїни. Міжм'язові сполучні тканини і тонкі поверхневі плівки залишають. М'ясо зачищають, щоб воно не деформувалося. З такого м'яса зручні­ше нарізувати напівфабрикати порційними і дрібними шматочками. Для жилкування м'яса використовують середній ніж кухарської трійки.

Напівфабрикати великими шматками сортують залежно від кулі­нарного призначення (варіння, смаження, тушкування), кладуть у тару або пересувні візки з міст костями і направляють до робочих місць по виготовленню напівфабрикатів. Харчові відходи (кістки, сухожилки, грубі плівки) збирають у тару, яка розміщена під кришкою стола. Після цього вони надходять в приміщення для обробки і варіння концентро­ваних бульйонів. З метою підвищення продуктивності праці бригада спеціалізується на обвалюванні окремих частин туші: кухарі IV розря­ду — обвалюванні лопаткової і спинно реберної частин; V розряду — тазостегнової і шийної частин.

На робочих місцях другої технологічної лінії (рис. 39) встановлю­ють виробничі столи, на поверхні яких закріплюють штирями обробні дошки, під кришкою стола розміщують ящики для інструментів, решітчасті по­лиці для обробних дошок і функціональні місткості. На столі встановлюють ваги настільні циферблатні і фун­кціональні місткості. На­півфабрикати нарізують но­жами трійки, на­рубують ножами-сїкачами на обробиш дошці (порційні напівфабрикати — кухарі IV розряду, дрібно шматкові — III розряду). Для розпущу-па п

Лінія приготування напівфабрикатів зсіченого м'яса складається в ванни для замочування хліба, м'ясорубки, фаршмішалки і автомата АФРМ-8000, який дозує і формує 8000 тюфтельок або 5000 котлет, або 4000 біфштексів за 1 год. (рис. 40).

Рис. 40. Схема організації робочих місць по приготуванню напівфабрикатів з котлетної маси: а — м'ясорубка; б — жолоб; в — фаршмішалка; г — трубопровід для пода­вання котлетної маси від фаршмішалки до бункерів котлетоформувальної машини; д — стіл виробничий; є — котлетоформувальний апарат; є — зона працівника; ж — функціональна місткість; з — стелаж пересувний

Приготовлені в м'ясному цеху напівфабрикати укладають у функ­ціональні місткості, на які прикріплюють ярлик, де зазначено підприє-мство-виготовлювач, назва напівфабрикату, позначення нормативно-технічної документації, маса або кількість напівфабрикатів, дата і час виготовлення. Строки зберігання і реалізації напівфабрикатів подають­ся в табл. 2.

Перед відправленням у доготівельні підприємства масового харчу­вання напівфабрикати охолоджують до температури 6°С.

У підприємствах середньої потужності (ресторани, їдальні), які пра­цюють на сировині, організовують м'ясо-рибні цехи. Процес обробки м'яса і виготовлення напівфабрикатів здійснюють на дільниці оброб­ки м'яса. Технологічний процес тут менш механізований

Строки зберігання напівфабрикатів у підприємствах

М'ясо розморожують, зачищають, зрізають клеймо і обмивають у підвішеному стані на одному робочому місці (над трапом або розморо­жують на столах, миють у ваннах). На розрубній колоді туші ділять на відруби. Обвалювання, жилкування м'яса, приготування порційних і дрібно шматкових напівфабрикатів проводять на виробничих столах (робочі місця організовують так, як і в м'ясному цеху). Для приготу­вання напівфабрикатів з січеної натуральної і котлетної маси встанов­люють м'ясорубку й універсальний привід. Напівфабрикати формують уручну на виробничому столі. Тут використовують ваги настільні ци­ферблатні для контролю виходу напівфабрикатів, обробну дошку панірувальний ніж і тару для січеної маси і для напівфабрикатів. Набір спецій, паніровок і воду розміщують в окремому посуді перед вагами.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: