Феодальное землевладение КР. Формирование зависимого селянства. Развитие с/х.

Феодальное землевладение КР. Развитие продуктивных сил, утверждение феодальных отношений сопутствовали возникновению и укреплению большого феодального землевладения. Базируясь на натуральном хоз-ве, в основе которого лежала замкнутость, большое землевладение усилило власть местных князей и бояр, создало предпосылки для разгортання процессов формирования экономич самостоятельности и политической отделености давнерусских земель. Большое феодальное землевладение создавалось разными путями: захоплення земли сельской общины, освоение новых земель и их покупкой. Потом появляется практика передачи земли боярам и дружинникам у завещание в награду за службу князю. С начала вотчинные владения благоприятствовали могуществу центральной власти, потому что почти каждый новый земле собственник, утвердившись в своей вотчине, как правило опирался на авторитет князя. Зато целиком овладевши подвластные земли, создавши свой собственный аппарат управления, дружину, местная феодальная верхушка все больше чувствовала себя не по себе от сильной велико князей власти, что усиливало ее порыв до экономической самостоятельности и политической отстраненности земель.

Большую часть населения – это были селяне, или смерды. Известно, что на протяжении всей киевской эпохи все селяне были относительно независимыми. Зато в 12-13 ст с началом тяжелого столетия появляются черты закабаления селянства феодалами, что приобрело разнообразных форм. Свободный селянин имел право обращаться в суд пережать с места на место, передавать землю в собственность сыновьям. Основным его обязательством было – уплата дани и отбытие воинской повинности. Закабаленных селян или наполовину свободных наз. Закупами. Именно с 12-13ст. и появляются зависимые селяне при феодалах на Киевской Руси, которые не имели ни каких прав, а только смиренно должны были повиноваться своему хозяину (феодалу).

Политическое и воинское могущество КР основывалось на развитой экономике. Главной отраслью экономики КР было с/х. опираясь на давние традиции, особенно большого развития достигло земледелия. Это случилось за счет использования усовершенствованных и разнообразных орудий труда и разных, в зависимости от географических условий, систем обработки земли. В совокупности эти факторы способствовали высокому уровню продуктивности зернового хоз-ва. Достижения в земледелие в соединении из значительными площадями пастбищ и сенокосов были подножьем для развития присельского скотоводства. Дополнительными отраслями хоз-ва стали промыслы –охота, ловля рыбы. Ценный мех был одним из главных статьей давнеруского экспорта. Развивалось пчеловодство. Князи и бояре были особенно заинтересованы в постоянном производстве меда и воска, которые занимали важное место в русском экспорте

Розвинутою галуззю давньоруського господарства було ремесло. Утворення держави, ріст попиту на залізні земле обські знаряддя, зброю, будівельні матеріали, шкіряні, дерев'яні, гончарні, ювелірні та інші вироби сприяли поглибленню його спеціалізації, вдосконаленню організації і підвищенню продуктивності праці. В ремеслі нараховувалось близько 60 різних спеціальностей. Ремісники однієї спеціальності, як правило, селилися разом, займаючи ряд міських вулиць. Кожне таке територіально-галузеве об'єднання очолював старшина. В основному, переважала робота на замовлення, але і товарне виробництво також мало місце (продаж солі, продуктів сільського господарства, жіночих прикрас, книг і т. д.). Головними сферами ремісничого виробництва були видобуток і плавка руд та металообробка. Вихідною сировиною — дернові і болотні руди. використовували вітчизняний досвід зведення дерев'яних поруд. Розвиток нової галузі викликав ріст потреб в будівельних матеріалах. Починається виробництво цегли, черепиці, багатобарвної (поливної) будівельної плитки для настилання підлог і прикраси стін. Істотно вплинула на будівельну справу Київської Русі близька їй за елігійним духом Візантія. Це знайшло вираз не тільки в технології кладки найдавніших російських храмів, але й у запозиченні ряду будівельних матеріалів (вапно, черепиця). У греків східні слов'яни перейняли також різьблення по каменю. Розвинутою галуззю ремесла було скло-
робство. У розглядуваний історичний період здійснився перехід від виробництва простого грубого скла (на основі
піску й окису свинцю) до скла з потрійної шихти із застосуванням поташу (сировина, отримана з деревної золи).
У зв'язку з цим, з першої чверті XI століття починається виробництво побутового скла і шибки. Ювелірна справа вимагала не тільки високої техніки обробки, а й знань фізико-хіміч них властивостей матеріалу. Поєднання в процесі праці цих двох компонентів часто знаходило вираз у високо мистецьких витворах, що дивували і співвітчизників і зарубіжних гостей.

Загальною економічною основою формування і розвитку міст було відокремлення ремесла від землероб-
ства. У країнах Західної Європи нові міста, як правило, засновували вільні ремісники і торгівці. І цей споконвіч- ний дух економічно вільної людини, незважаючи на тим масову залежність від сеньйора, багато в чому визначив їхню історію. У Київській Русі частина міст виростає із

Розвитку торгівлі сприяв також ряд внутрішьоекономіч них факторів. Найважливішими з них були наступні:

1) ріст кількості міст, чисельності їх населення (потен-
ційних споживачів);

2) охоронно-стимулюючі заходи держави: торгові дого-
вори з Візантією в 907, 944 і 971 рр., контроль за торговими мірами ваги і довжини, правове регулю-
вання суперечок, що виникали при продажі низь в тому, що чернець за допомогою своїх роздач «віднімав»
в них багатство. Зазіхання на торговий прибуток вже в тих умовах викликало активну протидію навіть представ-
никам церкви. Розвиток торгівлі сприяв еволюції грошової системи.Довгий час грошовими одиницями служили худоба і дорогі хутра («куни»). В обігу знаходилися також арабські, візантійські, західноєвропейські монети. З активізацією торгових відносин і посиленням влади Київського князя виникла необхідність у власній монеті. Її почали чеканити наприкінці Х століття. Грошовою одиницею Київської Русі стала гривня — це був злиток срібла визначеної ваги (найчастіше 200 грамів). Гроші виконували в розглядуваний еріод майже усі властиві їм функції: засобу обігу, платежу, міри вартості, засобу нагромадження. У XII столітті посилюється роль грошей як засобу заощадження і збільшення багатства. Письмові джерела свідчать, що кня зі мали в своєму розпорядженні великі суми золота і срібла.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: