Приготування стандартних розчинів лугу

Виготовлення вихідного розчину: 160 г NaОН розчиняють у 300 см³ води. Посуд щільно закривають гумовим корком і залишають до наступного дня. Прозору рідину зливають з осаду і використовують для виготовлення розчинів NaОН. Зберігати в скляних банках, щільно закритих гумовими корками.

Виготовлення розчину NaОН (1 моль/дм³): 80 см³ вихідного розчину NaОН поміщають у мірну колбу місткістю 1дм³ і доводять об’єм розчину водою до мітки.

Перевірка на вміст карбонатів: 45 см³ розчину хлоридної кислоти (1 моль/дм³) титрують виготовленим розчином NaОН (індикатор – фенолфталеїн). До відтитрованого розчину добавляють краплями розчин хлоридної кислоти (1 моль/дм³) до зникнення рожевого забарвлення і кип’ятять. В процесі кип’ятіння при виникненні рожевого забарвлення додають розчин НСl (1 моль/дм³) до обезбарвлення. Розчин охолоджують і в випадку наявності рожевого забарвлення додають розчин хлоридної кислоти до обезбарвлення. Сумарна кількість добавленого розчину НСl не повинна перевищувати 0,1см³.

Встановлення титру: Біля 0,5 г (точна наважка) калію гідрофталату, попередньо подрібненого і висушеного при температурі 120^оС протягом 2 годин, розчиняють у 75 см³ води і титрують приготованим розчином NaОН (індикатор – фенолфталеїн). Молярну концентрацію обраховують за способом окремих наважок. Титр розчину встановлюють кожний раз перед застосуванням. Зберігають в скляних пляшках, щільно закритих гумовими корками.

Приготування: 40 см³ вихідного розчину NaОН поміщають у мірну колбу місткістю 1 дм³ і доводять об’єм розчину водою до мітки.

Перевірка на вміст карбонатів: Проводять, як описано при виготовленні розчину із концентрацією 1моль/дм³. Для визначення беруть 45 см³ розчину НСl (0,5 моль/дм³).

Встановлення титру: Біля 2,5 г (точна наважка) калію гідрофталату, попередньо подрібненого і висушеного при температурі 120^оС протягом 2 годин розчиняють у 50 см³ води і дальше поступають так само, як при встановленні титру NaОН (1моль/дм³).

Приготування: 8 см³ вихідного розчину NaОН поміщають у мірну колбу місткістю 1 дм³ і доводять об’єм розчину водою до мітки.

Перевірка на вміст карбонатів: Проводять, як описано при виготовленні розчину із концентрацією 1 моль/дм³. Для визначення беруть 45 см³ розчину НСl (0,1 моль/дм³).

Встановлення титру: Біля 0,5 г (точна наважка) калію гідрофталату добре подрібненого і висушеного при температурі 120^оС протягом 2 годин розчиняють в 30 см³ води і дальше поступають так само, як при встановленні титру NaОН (1 моль/дм³).

1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с.

2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с.

3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

4.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 2001. –604 с.

5.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Количественный анализ. Физико-химические методы анализа -М.: Высшая школа, 2001. –645 с.

7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с.

8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с.

9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989. –447 с.

10.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с.

11.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с.

12.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с.

13.Державна Фармакопея України. –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –Доповнення 1. -2004. -520 с.

14.Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / В.В.Петренко, Л.М.Стрілець, С.О.Васюк – Запоріжжя, 2006. -215 с.

ТЕМА: Кислотно-основне титрування. Первинні та вторинні стандарти. Стандартизація розчинів HCl та NaOH за первинними стандартами. Титрування сильних кислот та сильних основ.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння визначати концентрацію розчинів дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу, є необхідними умовами для аналізу речовин і правильного трактування одержаних результатів досліджень.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Освоєння методики кількісного визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині за допомогою виготовлених титрантів.

ЗНАТИ: -техніку виконання операцій у кількісному титриметричному аналізі;

-розрахунки процентного вмісту досліджуваної речовини за

-правила титрування сильних кислот та основ;

-вихідні речовини для виготовлення стандартних розчинів;

-розрахунки величини наважки при виготовленні стандартних

ВМІТИ: -проводити розрахунки молярної маси еквіваленту речовини при

-встановлювати точку кінця титрування з кислотно-основними

-правильно вибирати індикатори в методі кислотно-основного

-виготовляти титровані розчини з вихідних речовин з розрахованим

титром та титровані розчини з встановленим титром з

-робити висновки з результатів аналізу і оформляти їх у вигляді

1.Які можуть бути помилки в методі кислотно-основного титрування? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

2.Суть титриметричного аналізу. Процес титрування. Точка еквівалентності і точка кінця титрування.

3.Криві кислотно-основного титрування. Скачок титрування. Замалюйте в зошиті приклад кривої титрування сильної кислоти сильною основою. Наведіть відповідні розрахунки.

4.Які існують способи вираження концентрації розчинів? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

5.Дайте загальну характеристику індикаторів методу кислотно-основного титрування. Як грамотно вибрати індикатор для кожного конкретного визначення?

6.Стандартні речовини і вимоги до них. Стандартні розчини, їх приготування і стандартизація.

7.Що таке константа дисоціації індикатора? Наведіть приклади.

8.Способи класифікації титриметричних методів аналізу: а) за типом реакції; б) за способом титрування. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

9.Розрахувати і побудувати криву титрування 0,02М розчину калію гідроксиду 0,02М розчином нітратної кислоти (не враховуючи зміни об’єму). В яких межах рН повинні лежати величини рТ індикаторів, придатних для цього кислотно-основного визначення?

10.До 20 см³ 0,1М розчину хлоридної кислоти додали 30 см³ 0,1М розчину натрію гідроксиду. Чому рівне рН отриманого розчину без врахування зміни об’єму розчину?

11.В яких випадках точка еквівалентності лежить: а) при рН = 7; б) при рН < 7; в) при рН > 7.

1.Як виготовити стандартні розчини бури, хлоридної кислоти, натрію гідроксиду і як їх зберігати?

2.Що таке фіксанали, стандартні взірці (нормальні) і для чого їх використовують?

3.Що таке нормальність і коефіцієнт поправки стандартних розчинів?

4.Що таке молярна маса еквіваленту речовини і фактор еквівалентності? Чи постійні ці величини для речовин? Від чого вони залежать? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

5.Що таке титр розчину? Яка різниця між титром робочим і титром нормальним?

7.Які вимоги до реакцій, що можуть використовуватися в титриметричному аналізі? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

8.Основні характеристики індикаторів: константа йонізації, інтервал переходу та зв’язок між ними, показник титрування.

9.Приготувати 1 дм³ 0,1М розчину хлоридної кислоти, виходячи з концентрованої HCl (ρ=1,17 г/см³) та стандартизувати його за бурою.

10.Приготувати 0,5 дм³ 0,1М розчину хлоридної кислоти, виходячи з концентрованої HCl (ρ=1,17 г/см³) та стандартизувати його за титрованим розчином натрію гідроксиду.

11.Константа йонізації індикаторів та інтервал переходу забарвлення, показник титрування індикатора. Основне рівняння теорії індикаторів.

12.У чому суть йонної, хромофорної та йонно-хрофофорної теорій індикаторів? Поясніть це, використовуючи хімічні формули індикаторів.

13.Які робочі розчини застосовують у методі нейтралізації та як їх готують? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.

14.У яких випадках при титруванні кислоти основою точка еквівалентності співпадає з точкою нейтральності?

15.Який об’єм концентрованої HCl необхідно взяти для приготування 1 дм³ 0,1М розчину хлоридної кислоти (ρ=1,19 г/см³)

16.Розрахуйте рН водного розчину, який містить 1% (за масою) NaOH (густина розчину 1,011 г/см³).

17.Розрахувати об’єм 0,0924М розчину NaOH, який витрачається на титрування 20,00 см³ розчину HCl.

18.Розрахуйте рН розчину, одержаного змішуванням 40 см³ 0,015М розчину HCl з:

19.Розрахуйте рН розчину, одержаного змішуванням 20 см³ 0,02М розчину КОН з:

20.Визначити масову частку H₂C₂O₄•2H₂O в забрудненому препараті, якщо на титрування наважки 0,1582 г витрачено 21,37 см³ 0,1093М розчину КОН.

21.Якою була маса кальцію карбонату, якщо після обробки його наважки 50,00 см³ розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквіваленту 0,2000 моль/дм³ на титрування залишку HCl використано 10,00 см³ розчину NaOH? Відомо, що на титрування 25,00 см³ хлоридної кислоти використовується 24,00 см³ розчину натрію гідроксиду.

22.Чому дорівнює титр хлоридної кислоти по кальцію оксиду, якщо на титрування 0,3245 г кальцію карбонату витрачається 46,27 см³ розчину хлоридної кислоти?

23.Знайти (не враховуюи змін об’єму) області стрибка рН і точку еквівалентності на кривій титрування 0,5 моль/дм³ розчину амонію гідроксиду 0,5 моль/дм³ розчином хлоридної кислоти. З якими індикаторами можна проводити титрування?

24.Розрахувати похибку титрування 10,0 см³ 0,1000 моль/дм³ розчину хлоридної кислоти 0,1000 моль/дм³ розчином натрію гідроксиду з індикаторами: а) метиловим оранжевим (рТ = 4,0); б) фенолфталеїном (рТ = 9,0); в) тимолфталеїном (рТ = 10,0).

1.Ознайомитись з методом титрування сильних кислот та сильних основ за допомогою дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Виготовляти стандартні розчини методу нейтралізації.

3. Виконати лабораторні роботи, вказані в цих методичних матеріалах.

5.Відповідати на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

6.Розв'язувати розрахункові задач, запропоновані викладачем.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: