Лекція 4.Тема 1.4.Робота з окремими елементами документа

Створення в документі колонок

Щоб полегшити сприйняття великих обсягів інфор­мації, можна розбити текст на колонки. Параметры страницы вкладки Размет­ка страницы. Унаслідок цього на екрані дисплея з'яв­ляється діалогове вікно Колонки (рис. 1.28), де необхід­но вказати кількість колонок (1), вмикнути чи не вми­кати перемикач (2), якщо колонки мають бути однієї або різної ширини, і зазначити, чи є між ними розділь­ник (3). Обрані параметри підтверджують за допомогою кнопки ОК.

Рис. 1.28. Поділ тексту на колонки

Для перетворення тексту з колонками на звичайний текст його виділяють, активізують команди Колонки, Другие колонки... групи Параметры страницы вкладки Разметка страницы і встановлюють Число колонок (позиція 1 нарис. 1.28).

Робота з окремими елементами документа

Для увиразнення елементів документа використову­ють списки, буквицю, зноски, символи, колонтитули.

Створення маркованих і нумерованих списків

При створенні переліків, акцентуванні кількох тезисів у тексті користуються списками.

Список — сукупність фрагментів документа, кожен із яких розміщений на новому рядку, починається маркером.

Список може бути маркованим (маркер списку (сим­вол) не змінюється) і нумерованим (маркер списку — цифри у порядку зростання або літери відповідно до алфавіту).

Для створення списку курсор встановлюють у визна­чене місце документа й активізують одну з команд у групі Абзац вкладки Главная:

- Маркеры;

- Нумерация.

Праворуч від цих команд розташована кнопка-стрілка, активізувавши яку відкривають нове вікно, в якому можна змінити встановлений за замовчуванням маркер (рис. 1.29). Команда Определить новый маркер ( 1) дає змогу в новому вікні створити власний маркер.

Рис.1.29. Вибір маркера

Після активізації однієї з команд у документі дода­ється маркер, відтак вводять потрібний текст списку, натискають на клавішу Enter, унаслідок чого в наступ­ному рядку документа автоматично з'являється маркер списку, додають текст — створюється наступний еле­мент списку і т. д. Щоб припинити автоматичне ство­рення списку, слід знову активізувати кнопку Маркеры чи Нумерация або двічі натиснути на клавішу Enter.

Для вставлення нового елемента всередині існуючо­го списку курсор установлюють у кінці попереднього елемента і натискають на клавішу Enter, унаслідок чого створюється новий елемент, а всі інші перенумерову­ються (якщо список нумерований). Для вилучення еле­мента списку його спочатку виділяють і натискають на клавішу Delete. Виділений елемент вилучається, а всі інші перенумеровуються.

Якщо є потреба відформатувати маркери в наявному списку, його виділяють, активізують команду Маркеры чи Нумерация у групі Абзац вкладки Главная і вибира­ють потрібний маркер із переліку. Аналогічні дії вико­нують і після активізації команди Маркеры чи Нумера­ция контекстного меню.

У документі MS Word можна також створювати бага­торівневі марковані або нумеровані списки. Щоб створи­ти список такого типу, у групі Абзац вкладки Главная відкривають кнопку-список команди Многоуровневый список і обирають потрібний тип нового списку. Відтак додають елементи. Для зміни рівнів ієрархії елементів у списку використовують клавішу Tab (перейти на нижній рівень) або комбінацію клавіш Shift + Tab (перейти на верхній рівень).

Створення буквиці

Одна велика літера або слово, що складається з вели­ких літер, створені з метою візуального виділення абза­цу, — це буквиця.

Рис. 1.30. Робота з буквицею

Для вилучення буквиці активізують вікно Буквица і в групі Положение вибирають значення нет.

Робота із зносками

Одним з елементів документа є зноска.

Зноска — додаткове роз'яснення або посилання на документ-джерело.

Зноски розміщують під текстом, унизу сторінки або в кінці документа. Вони складаються з двох частин: маркера і тексту.

Для створення зноски в тексті необхідно встановити курсор після слова, якого вона стосується, й активізу­вати кнопку зі стрілкою в правому нижньому кутку групи Сноски (позиція 1, рис. 1.31) на вкладці Ссылки. Унаслідок цього на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 1.32), в якому потрібно задати параметри:

Рис. 1.31. Команди групи Сноски

Рис. 1.32. Створення зносок і робота з ними

· У групі Положение визначають тип зноски (зви­чайна або кінцева) та її розташування (в кінці сторінки чи документа);

· У групі Формат встановлюють вид маркера зно­ски: цифри чи символи в порядку зростання; кнопка Символ ( 1 ) активізує таблицю символів, з якої можна вибрати інший символ для маркера зноски; можна змі­нити початковий номер зноски (2), а також указати, якою буде нумерація (3) — наскрізною чи починаючи з кожної сторінки або розділу.

Для вилучення зноски потрібно виділити її маркер у тексті й видалити, натиснувши на клавішу Delete.

Робота з написом

За допомогою напису створюють фрагменти, що мають інші параметри і можуть бути окреслені рамкою або містити графічні елементи.

Для створення напису активізують команду Над­пись у групі Текст вкладки Вставка. У вікні, що з'яв­ляється на екрані дисплея, обирають шаблон напису

Це — Напис або активізують команду Нарисовать надпись. Покажчик миші набуває вигляду хрестика, яким і створюють напис у потрібному місці документа. Для форматування параметрів напису його активізу­ють, вибирають команду контекстного меню Формат надписи. Унаслідок цього на екрані дисплея з'являєть­ся вікно (рис. 1.33).

Рис. 1.33. Форматування напису

У відповідних вкладках визначають:

Цвета и линии — тип, колір заливки та ліній рамки;

Размер — висота, ширина та масштаб інформації в напису;

Положение — розташування щодо тексту доку­мента (навколо рамки, за текстом тощо);

Надпись — розміри полів усередині рамки, тип вирівнювання тексту (по центру, знизу, зверху).

Закладки в документі

Для зручного переміщення по документу використо­вують закладки, які дають змогу здійснити швидкий перехід до потрібного місця. Для створення закладки спочатку встановлюють курсор у тому місці документа, куди необхідно здійснити перехід. Відтак активізують команду Закладка (рис. 1.34) групи Связи вкладки Вставка. Унаслідок цих дій на екрані дисплея з'яв­ляється вікно Закладка (рис. 1.35), в якому у полі Имя закладки вводять ім'я нової закладки (ім'я завжди починається з літери, не може мати пробілів). Після цього натискають на кнопку Добавить.

Рис. 1.34. Активізація команди Закладка

Рис. 1.35. Створення нової закладки

Щоб здійснити перехід до потрібної закладки, нати­скають на кнопку Выбор объекта перехода (позиція 1 на рис. 1.36), яка розміщена у нижній частині верти­кальної лінійки прокручування. Після цього на екрані дисплея з'являється вікно, в якому активізують кноп­ку Перейти (позиція 1 на рис. 1.37). У наступному вікні у вкладці Перейти з переліку обирають Закладка, із списку Введите имя закладки активізують потрібне ім ' я закладки.

Рис. 1.36. Активізація кнопки Выбор объекта перехода

 

Рис.1.37. Здійснення переходу до потрібної закладки

Аналогічні дії для переходу до потрібного місця в документі здійснюють після активізації команди Заме­нить групи Редактирование на вкладці Главная, вна­слідок чого на екрані дисплея з'являється вікно Найти и заменить (рис. 1.24).

Щоб вилучити закладку, відкривають вікно Закладка (група Связи вкладка Вставка), виділяють потрібну закладку і натискають на кнопку Удалить.

Вставляння символів у документ

Операція вставляння стосується символів, аналогів яких немає на клавіатурі. Для її виконання активізу­ють кнопку-стрілку праворуч від команди Символ групи Символы вкладки Вставка, обирають команду Другие символы (рис. 1.38). Унаслідок цих дій на екра­ні дисплея з'являється вікно (рис. 1.39).

Рис. 1.38. Активізація команди Символ

Рис. 1.39. Вставляння символу

У вкладці Символы виконують такі дії:

Ø у списку шрифтів (1) вибирають потрібний (наприклад, Wingdings 3);

Ø у таблиці символів обраного шрифту визначають символ (2);

Ø активізують кнопки Вставить і Закрыть.

Після цього обраний символ з'являється в документі.

Якщо символ часто вставляють у документ, йому

можна призначити комбінацію клавіш. Для цього активі­зують потрібний символ у таблиці символів та кнопку Сочетание клавиш (3), після чого на екрані дисплея з'яв­ляється вікно, показане на рис. 1.40. У вікні Настройка клавиатуры здійснюють такі операції:

Ø у полі Новое сочетание клавиш (1) натискають на клавіші Ctrl + літера або Alt + літера (наприклад, Alt + 5);

Ø активізують кнопку Назначить (3);

Ø активізують кнопку Закрыть.

Після цих дій обраний символ (2) можна вставляти в документ за допомогою призначеної комбінації кла­віш (наприклад, Alt + 5).

Рис. 1.40. Призначення комбінації клавіш для вставляння символу

Робота з колонтитулами

Верхня або нижня частини сторінки документа можуть мати колонтитули.

Колонтитул — верхній (угорі сторінки) або нижній (унизу сторінки) спеціальний текст (слова, дата, номер глави тощо) або графічне зображення, які автоматично вставляються на кожній сторінці документа.

Колонтитули створюють за допомогою команд Верх­ний колонтитул або Нижний колонтитул групи Колон­титулы вкладки Вставка. На екрані дисплея з'явля­ються перелік наявних шаблонів колонтитулів та команда Изменить верхний (нижний) колонтитул для створення власного. Після активізації команди на екрані дисплея (рис.1.41) з'являється додаткова вкладка Конструктор — Работа с колонтитулами (1) з групами команд, а у документі — місце для створення колонтитула, відокремлене від основного тексту пунк­тирною лінією. При цьому сам документ стає активним лише після закриття вікна роботи з колонтитулами.

У колонтитул можна додати з клавіатури будь-який текст. Команди групи Вставить дають змогу автоматич­но вставляти в колонтитул елементи автотексту (команда Экспресс-блоки), поточну дату та часв різних форма­тах (команда Дата и время) тощо.

Команди групи Переходы (4) здійснюють переклю­чення між верхнім і нижнім колонтитулами; команди Предыдущий раздел та Следующий раздел дають змогу створювати різні колонтитули для різних розділів. Активізуючи команду Как в предыдущем разделе, авто­матично створюють колонтитул, який повторює зміст попереднього. За допомогою команд групи Параметры (3) можна створити різні колонтитули для парних і непарних сторінок та окремо для першої (рис. 1.42).

Рис. 1.41. Створення верхнього колонтитула

Рис. 1.42. Параметри колонтитулів

Для переходу у режим роботи над документом або активізують команду Закрыть окно колонтитулов (2) або двічі клацають клавішею миші на робочому полі документа.

Щоб вилучити колонтитули, необхідно активізува­ти команди Верхний колонтитул або Нижний колонти­тул групи Колонтитулы вкладки Вставка і обрати, від­повідно, Удалить верхний (нижний) колонтитул.

Додавання номерів сторінок

Текстовий процесор MS Word автоматично поділяє створений документ на сторінки. їх номери можна переглянути в рядку статусу (позиція 12 на рис. 1.4), але автоматично вони в документ не вставляються. Щоб їх додати (у нижній або верхній колонтитул), активізують команду Номер страницы групи Колонти­тулы вкладки Вставка і обирають значення серед запропонованих (Вверху страницы, Внизу страницы або На полях страницы) залежно від того, де в докумен­ті стоятимуть номери сторінок.

Щоб відформатувати наявний номер сторінки, його виділяють та використовують одну із команд міні-панелі (рис. 1.20). Якщо необхідно змінити початковий номер або вид нумерації, активізують команду Формат номеров страниц (список команди Номер страницы групи Колонтитулы вкладки Вставка). Унаслідок цих дій на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 1.43).

Рис. 1.43. Вставляння номерів сторінок

У вікні у полі Формат номера (1) визначають вид номера сторінки; у групі Нумерация страниц (2) акти­візують перемикач начать с і надають йому відповідно­го значення (наприклад, початковий номер — 5).

Для вилучення номерів сторінок активізують коман­ду Удалить номера страниц (список команди Номер страницы групи Колонтитулы вкладки Главная).

Питання і завдання для самостійної роботи

Створити документ зБагаторівневим списком

Лекція 5.Тема 1.5. Робота з таблицями

Для ефективного і компактного розміщення у доку­менті певної інформації її доцільно подавати у вигляді таблиці.

В MS Word 2007 існує кілька способів створення таблиці. Насамперед слід установити курсор у потріб­не місце документа й на вкладці Вставка в групі Таблицы активізувати кнопку Таблица. Унаслідок цього на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 1.45).

Рис.1.45. Створення таблиці

До найбільш поширених способів створення таблиці належать такі:

- із запропонованих шаблонів групи Вставка таблицы (1) обирають потрібний і використовують метод перетягування;

- активізують команду Вставить таблицу, визнача­ють кількість рядків і стовпців;

- використовуть команду Нарисовать таблицу. Покажчик миші набуває вигляду олівця, яким «рису­ють» лінії, що відокремлюють рядки і стовпці. Такий метод застосовують для складних, нестандартних таблиць, наприклад для тих, що мають неоднакову кількість стовпців у рядках;

- попередньо виділений текст можна перетворити на таблицю за допомогою команди Преобразовать в таблицу;

- команда Таблица Excel дає змогу створити у доку­менті таблицю у форматі MS Excel;

- у переліку Экспресс-таблицы можна вибрати пев­ний вид таблиці, наприклад календар, табличний спи­сок тощо.

Після створення таблиці (активізації існуючої) на екрані дисплея з'являється нові вкладки для роботи з таблицями — Конструктор та Макет.

Вкладка Конструктор (рис. 1.46) містить такі інструменти для роботи над таблицею, як Нарисовать таблицу (створення ліній), Ластик (вилучення ліній), Толщина пера та Цвет пера (перелік типів і кольорів ліній для вибору), Стили таблиц (активізація наявного шаблону або створення власного) та ін.

Рис. 1.46. Команди вкладки Конструктор

Інструменти вкладки Макет зображено на рис. 1.47, вони активізуються тільки тоді, коли курсор установле­но у будь-якій комірці таблиці.

Щоб перейти від однієї комірки до іншої, необхідно користуватися клавішами керування курсором, клаві­шею Tab або клацнути клавішею миші в комірці.

Рис. 1.47. Вкладка Макет для роботи з таблицями

Виділити стовпець таблиці можна так:

Ø покажчик миші встановити на верхній межі стовпця (його форма має змінитися) і клацнути клаві­шею миші;

Ø курсор установити у будь-якій комірці стовпця і задати на вкладці Таблица команди Выделить, Выде­лить столбец (рис. 1.48).

Ø Рядок таблиці виділяють, здійснюючи такі дії:

Ø покажчик миші відводять ліворуч від рядка поза таблицею і клацають клавішею миші;

Ø курсор установлюють усередині рядка та задають у групі Таблица команди Выделить, Выделить строку.

Ø Для вилучення комірки, рядка, стовця або всієї таблиці потрібно установити курсор у потрібному рядку або стовпцю таблиці та активізувати:

Ø У групі Строки и столбцы команду Удалить та відповідну команду із переліку (рис. 1.49);

Ø команду з контекстного меню (рис. 1.50).

Клавіша Delete вилучає тільки зміст комірки рядка стовпця всієї таблиці

Ширину стовпця таблиці змінюють такими діями:

· Покажчик миші підводять до правої або лівої межі стовпця(покажчик перетвориться на подвійну вертикальну стрілку) натискають на клавішу миші і не відпускаючи її «тягнуть» межу стовпця до потрібного розміру.

· змінюють положення маркера на горизонтальній лінійці (позиція 2 на рис. 1.47), розташованій над робо­чим полем документа;

· використовують команди групи Размер ячейки, переліку Автоподбор (рис. 1.51).

Рис. 1.51. Установлення ширини стовпця

Для зміни висоти комірки таблиці необхідно:

§ підвести покажчик миші до нижньої межі рядка (покажчик перетвориться на подвійну горизонтальну стрілку), натиснути на клавішу миші й, не відпускаю­чи її, «тягнути» межу рядка до потрібного розміру;

§ змінити положення маркера на вертикальній лінійці, розташованій ліворуч від робочого поля доку­мента;

§ використати команду Высота строки таблицы групи Размер ячейки.

Якщо необхідно об'єднати кілька комірок в одне ціле (наприклад, для створення назви, що стосується кількох стовпців), їх виділяють і у групі Объединить (рис. 1.52) активізують команду Объединить ячейки. Для поділу однієї або кількох комірок, виділених за­здалегідь, використовують команду Разбить ячейки. Щоб перетворити одну таблицю на кілька окремих, активізують команду Разбить таблицу. Аналогічні дії виконують також за допомогою команд контекстного меню.

Рис. 1.52. Активізація команди Объединить ячейки

Рис. 1.53. Перегляд та визначення параметрів таблиці

У вікні можна визначити параметри вирівнювання для всієї таблиці, окремих стовпців, рядків; розташу­вання тексту навколо таблиці, застосування функції Границы и заливка для всієї таблиці, а також розміри окремих стовпців, рядків, комірок.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: