|
|
Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.Випадок 1. Товар 2 є капіталомістким. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2. Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткі товари. За цією умовою необхідно визначити, чи зміниться дане твердження, коли припустити, що виробництво товару 1 є капіталомісткішим, тобто k1> k2. Надалі має суттєве значення, що (1/r) < (1/r)*. У першому квадранті рисунка 5.66 функція к1 повинна проходити вище функції k 2. З 5.6' ми знаємо, що для kІ > k2 співвідношення цін на товари повинно зменшуватись із зростаючим співвідношенням процента і зарплати. Це зображено на рисунку 5.66. При цьому менше співвідношення процента та зарплати OU відповідає більшому співвідношенню цін на товари ОХ. Тут характерним є вираз (р/р,) > (р/р2)*. Тепер Закордон експортує товар 1; він є капіталомістким. Звідси випливає: Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною. Випадок 2. Товар 1 є капіталомістким. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1. Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткий товар. В обох випадках k2<>k1 отримують однозначний взаємозв'язок. Узагальнюючи сказане, можна дійти до висновку: Твердження: країна експортує той товар, виробництво якого є факторомісткішим, беручи до уваги достатню наявність факторів виробництва. Це - теорема Гекшера - Оліна.
7. Обернена факторомісткість Економічний зміст оберненої факторомісткості. Раніше ми припустили, що капіталомісткість сектора при будь-якому співвідношенні цін на фактори є завжди більшою або меншою, ніж в інших секторах. Також може бути випадок, коли дві виробничі функції характеризуються тим, що умова k2>< k1 не підходить для всіх цінових співвідношень на фактори виробництва. Цілком можливо, що в одній галузі k1 > k2, а в іншій - к2 > к1. У даному випадку йдеться про обернену факторомісткість. На рисунку 5.7 функції k1 та k2 розміщені так, що умова k2 > k1 не виконується для всіх співвідношень процентних ставок і зарплати. А відомо з 5.6', що зростання функції (р1/р2) = g(l/r) залежить від k1>< k2. Ця функція має від'ємний нахил для галузі k1 > k2,. Для k1 = k2 зростання дорівнюватиме нулю, а для k2 > k1 воно буде додатним. Одна з таких функцій зображена на рисунку 5.7 у нижньому квадранті. З цього випливають такі твердження: Умови тверджень: Закордон є капіталозабезпеченою країною, Батьківщина - працезабезпеченою, оскільки (l/r)* > (l/r). За таких умов ОS характеризує співвідношенні процентної ставки і зарплати на Батьківщині, OS - e Закордоні. Товар 1 є капіталомістким на Батьківщині. Твердження 1. Оскільки (р1/р2)* > (p1/p2), то товар 1 у країні І є дешевшим. Країна І експортує товар 1. Товар 1 капіталомісткий для країни І. Країна І є працезабезпеченою, тобто країна, забезпечена трудовими ресурсами, експортує капіталомісткий товар 1. ц^ висновок є винятком з теореми Гекшера - Оліна.
На Батьківщині Країна II експортує товар 2, бо ціна цього товару до торгівлі в країні II є нижчою, ніж у країні І. Товар 2 для країни II є капіталомістким товаром. Країна II є капіталозабезпеченою. Для країни II все ще діє теорема Гекшера - Оліна. Твердження 2. У випадку оберненої факторомісткості положення теореми Гекшера — Оліна їй завжди можуть бути дійсними.
Додаток Зв'язок між відносною ціною на товари іспіввідношенням цін на фактори виробництва З рівняння 5.7 отримаємо:
Має місце:
З огляду на 5.6*:
та
Елі Філіп Гекшер (1879-1952) Елі Гекшер народився у 1879 році в м. Стокгольм, Швеція. З 1897 по 1907 рік він вивчав економіку та історію в Упсальському університеті, після чого став доцентом у Коледжі комерції Стокгольмського університету. В 1909 році був призначений професором економіки та статистики, а в 1929 році став директором Інституту економічної історії. Його робота, як дослідника та автора, була плідною: він написав 36 книг, 174 статті у фахових журналах, 700 коротких статей для провідних стокгольмських газет та багато урядових доповідей, що разом на час, коли він пішов з життя, склало 1148 одиниць. Багато з його праць присвячено економічній історії Швеції, в визначною з них став двотомник з меркантилізму. Найбільшим внеском Е. Гекшера в економічну теорію була праця під назвою «Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходу» (написана в 1919 році, але перекладена англійською пише через 30 років). Ця робота стала джерелом нині відомої теорії Гекшера-Оліна. Учений постійно намагався поєднати економічну теорію та економічну історію. Він, зокрема, наголошував на застосуванні принципів економічної теорії для пояснення аналізу історичної економіки. У 1945 році Є. Гекшер після роботи в Інституті економічної історії вийшов на пенсію, ввівши курс економічної історії в університетах Швеції Помер у 1952 році в Стокгольмі. Бертіл Готхард Олін (1899-1979) Співавтором наукових праць Елі Гекшера був шведський економіст і політичний діяч Бертіл Олін. Бертіл Олін народився в 1899 році в м. Кліппан, Швеція. В 1917 році отримав вчений ступінь з математики, статистики та економіки в університеті Люнда. У 1919 році під керівництвом Елі Гекшера захистив свій другий ступінь з економіки в Стокгольмській школі управління бізнесом. У 1923 році став магістром гуманітарних наук з економіки в Парварії. У 1924 році отримав ступінь доктора філософії з економіки в університеті Стокгольма. Із 1925 по 1930 рік викладав в університеті Копенгагена, а після цього став наступником Гекшера в Стокгольмській школі управління бізнесом, де працював, доки не вийшов на пенсію в 1965 році. Крім виконання своїх академічних обов'язків, він був членом Рікштату (Шведський парламент) (1938-1970 роки), міністром торгівлі Швеції (1944-1945 роки) та лідером Ліберальної партії (1944-1967 роки). Б. Олін зробив важливий науковий внесок у мікроекономічну теорію, враховуючи особливості кейнсіанського аналізу. Вчений поєднав ідеї Елі Гекшера та Густава Касселя (останній був професором, коли Олін здобував ступінь доктора філософії в університеті Стокгольма), які привели до розвитку моделі загальної рівноваги закритої економіки. Після цього він розширив та видозмінив цю модель з тим, щоб показати вплив міжнародної торгівлі. У 1933 році Олін опублікував свою книгу «Міжрегіональна і міжнародна торгівля». Завдяки аналітичним дослідженням сформулював славнозвісну теорію співвідношення факторів виробництва. За заслуги у розвитку теорії міжнародної економіки Б. Олін у 1977 році отримав Нобелівську премію. Результатом його плідної роботи є славнозвісна теорема Гекшера-Оліна, яка мала велике теоретичне і практичне значення. Бертіл Олін помер у Стокгольмі в 1979 році.
ТЕМА 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
Модель Гекшера – Оліна пояснює порівняльну перевагу різними пропорціями національної забезпеченості факторами землі, праці і капіталу по країнах. Френклін РУТ, Антон Філіпенко
План теми 1. Процеси пристосування після впровадження торгових відносин. 2. Бідність навколишнього середовища. 3. Системне представлення моделі Гекшера – Оліна. 4. Теорема Рибчинського. 5. Картина інтегрованої світової економіки. 6. Імплікація для стану зовнішньої торгівлі. 7. Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів. 1. Процеси пристосування після впровадження торгових відносин Відповідно до неокласичної творі міжнародної торгівлі потенційною основою торговельного обміну між двома країнами є різниця у відносних цінах в умовах автаркії на товари, які виробляють ці країни. Розвиток взаємної торгівлі веде до того, що ціни починають змінюватися доти, доки не стануть однаковими для всіх учасників торговельного обміну. Які процеси пристосування відбуваються в обох економіках, коли кордони відкриті? Оскільки відповідно до припущення не існує жодних торгових бар'єрів, то відносні ціни повинні пристосовуватись одні до одних у результаті дії закону ідентичності цін. Це означає, що р1 / р2 = р1 * / р2*. Коли ж ми розглядаємо окремий випадок щодо малої країни, то відповідно до припущення, що у вихідній ситуації р1/р,< р1 * / р2*. цінове співвідношення на Батьківщині повинно збільшитись, а у Закордоні зменшитись. Як же пристосовуються до цих змін у відносних цінах інші економічні змінні, наприклад, розміщення факторів? 1. Проблема спеціалізації. Цінове співвідношення р1 / р2, яке збільшилося на Батьківщині, є для підприємств змінним стимулом щодо виробництва. Зменшення обсягів виробництва товару 2, що максимізують прибуток, і розширення виготовлення товару 1 є вигідним. Економіка, рухаючись уздовж кривої трансформації, пристосовується до спеціалізації на виробництві товару 1. На рисунку 4.9 (див. тему 4) таке пристосування зображене через рух від D’ доF’. Твердження щодо збільшення виробництва товару, відносна ціна якого зросла, і зменшення виробництва іншого товару, відносна ціна якого спала. Його треба розуміти так, що національна економіка після впровадження торгових відносин збільшує виробництво своїх експортних товарів і обмежує випуск товарів, які вона імпортує. 2. Реалокація (переміщення) факторів. Встановлення врешті-решт одного й того ж співвідношення відносних цін відбувається у результаті того, що ціна товару, для виробництва якого застосовують надлишковий фактор, зростає, тоді як ціна товару, виробництво якого базується на використанні дефіцитного фактора, знижується. Але у цьому випадку виникає цілком логічне запитання: чи змінюються ціни факторів виробництва, коли країна вступає у торговельний обмін з іншими державами? Очевидно, що за умови мобільності факторів виробництва ціни на них поступово вирівнюються, а механізм такого вирівнювання детально аналізують у курсі мікроекономіки. Праця перемішуватиметься з країн із низькою заробітною платою до країн, де ціна цього ресурсу вища. Також до країн з високим рівнем прибутку мігруватиме капітал із країн, де прибутковість виробничо-комерційної діяльності нижча. У результаті такого руху ціни факторів виробництва в країнах-донорах зростають, а в країнах - реципієнтах - зменшуються. Неокласична теорія міжнародної торгівлі та теорема Гекшера - Оліна базуються на припущенні про мобільність факторів між галузями в межах країни та відсутність такої мобільності в міжнародних масштабах. І в реальному світі можливість руху факторів виробництва з країни до країн суттєво обмежена різними політичними, економічними и адміністративними перешкодами. А це, зрозуміло, зумовлює неможливість функціонування розглянутого далі механізму вирівнювання цін на виробничі ресурси. І хоча наведені міркування видаються цілком логічними, та зміна цін кінцевих товарів у результаті розвитку взаємного торговельного обміну двох країн впливає і н; ціни на фактори виробництва. Участь країни в міжнародній торгівлі веде до збільшення виробництва товару в країні згідно з принципом порівняльної переваги. Виходячи з теореми Гекшера - Оліна, країна збільшуватиме випуск того продукту, виробництво якого вимагає інтенсивного використання надлишкового виробничого ресурсу. Таким чином, ціна цього фактора (порівняно низька в умовах автаркії, оскільки він був у надлишку) почне зростати У свою чергу, ціна дефіцитного фактора (який саме через обмежену кількість був порівняно дорогим в умовах автаркії)знижуватиметься. Аналогічні зміни відбуватимуться й у країні-партнері з тією лише різницею, що тут дефіцитний у першій країні фактор є надлишковим і навпаки. Спеціалізація виробництва Батьківщини відбувається поступово, у міру реалокації факторів виробництва. Зі зростанням співвідношення ціни на товари р1 / р2 на Батьківщині повинно зростати також співвідношення між ціною праці й капіталу l / r згідно з рівнянням 5.6, яке вимірюється показниками ставок зарплати і процента, беручи до уваги припущення k2>k1. Зі зростаючим співвідношення цін на працю та капітал зростає і капіталомісткість в обох секторах. Збільшення виробництва трудомісткого товару вимагає застосування праці, оскільки підвищується капіталомісткість k1, яку вимірюють як k1= К1 / А1, отже, К1 також повинно зрости. У секторі 1 застосовують більше праці та капіталу. У секторі 2 використання факторів спадає (хоча k2 зростає!). Твердження щодо зростання залучення факторів із зростанням відносної ціни і навпаки. Це твердження треба брати до уваги в тому в тому сенсі, що залучення факторів зростає у виробництві того товару, ціна якого зросла. Застосування факторів для виробництва товару зменшується, коли спадає його відносна ціна. 3. Закономірності зміни обсягів виробництва товарів і секторального використання факторів за умов екзогенного варіювання співвідношення цін на товари. Попередні твердження виходили з умов виробництва та алокації (не беручи до уваги попит) при неокласичній моделі. Ми отримуємо таку систему рівнянь за умови, що Кi/ Аi. = ki; ω= l/r та р = р1 / р2. Оскільки нам потрібні дані ще й для виведення теореми Рибчинського, то розглянемо К та А як змінні:
А1+А2=А; К1+К2=К; (6.1)
Якщо утворити загальний диференціал даної функції, то після підстановки отримаємо:
Коли припустити, що кількість факторів є задана, тобто dА, dК = 0, то система рівнянь 6.1′ дає відповідь на запитання, як змінюються обсяги виробництва Q1 і Q2 та використання факторів у секторі 1 (і цим самим у секторі 2), коли співвідношення цін на товари екзогенно (під впливом зовнішнього середовища) варіює. Як результат отримаємо:
причому М і N є додатніми константами. Коли k2>k1, то товар 1 трудомісткий. Тоді діє закономірність g' > 0, і Вплив зростання відносної ціни p після впровадження торгових відносин зображено на рисунку 6.1.
4. Теорема Столпера - Самуельсона про вирівнювання цін факторів виробництва. Ми вже побачили, що співвідношення процента та заробітної плати зростає, коли зростає р1 /р2 та діє умова k2>k1. Рисунок 5.3а показує, що зі зростаючим співвідношенням зарплати і процента більшою стає секторна капіталомісткість; ступінь зростання функції виробництва на душу населення, тобто реальний процент зменшується. Реальна заробітна плата зростає (відрізок OS на рис. 5.3а). Аналіз дає підстави для висновку, що збільшення відносної ціни товару сприяє зростанню реальної ціни фактора, який інтенсивно використовують (у виробництві цього товару), а фактора, який використовують неінтенсивно, — спадає. Ця теза була вперше сформульована в статті Вольфганга Столпера (WolfgangStolper) та Пола Самуельсона (PaulSamuelson) у 1941 році й отримала в економічній науці назву теорема Столпера - Самуельсона (Stolper-SamuelsonTheorem). Хоча сама стаття була присвячена аналізові впливу тарифів на розподіл доходів, її логіка дає змогу проаналізувати вплив міжнародної торгівлі на розподіл доходу в окремо взятій країні. Цей висновок формулюється таким чином: за умов повного використання факторів виробництва до та після встановлення торгових відносин зростання ціни надлишкового фактора та зменшення ціни дефіцитного ресурсу в результаті участі країни в міжнародній торгівлі веде до того, що реальні доходи власників надлишкового фактора зростають, тоді як реальні доходи власників дефіцитного фактора зменшуються. Припустимо, що у праценадлишковій країні після започаткування торгівлі на міжнародному ринку ціна капіталу зменшується, то ціна праці повинна зрости в більшій мірі порівняно з ціною готового товару. Це відбуватиметься у і тому випадку, коли в кінцевому підсумку збільшення витрат виробництва дорівнюватиме зростанню ціни на цей товар. Описаний феномен називається ефектом підсилення (magnification effekt), і його суть у тому, що ціна фактора змінюється в більшій мірі порівняно з ціною товару, при виробництві якого такий фактор інтенсивно використовують. Він виявлятиметься у зростанні доходу власника праці, оскільки заробітна плата збільшується швидше порівняно з ціною капіталомісткого товару, бо лише в цьому випадку зміна ціни кінцевого товару дорівнюватиме середній зміні вартості факторів виробництва (знову отримуємо ефект підсилення). Бувають ситуації, коли існує прискорене зростання ціни трудомісткого товару і прискорене зменшення ціни капіталу порівняно з вартістю капіталомісткого товару. У такому випадку реальний дохід власників капіталу повинен також знижуватись. Отже, ми спостерігаємо, що в економіці країни відбувається перерозподіл доходу на користь власників надлишкового фактора під впливом зовнішньої торгівлі. У реальній економіці це створює зацікавленість власників надлишкового фактора у вільній торгівлі, а власники дефіцитного фактора здебільшого тяжіють до протекціонізму. З цих позицій варто глибоко проаналізувати гносеологічні корені ідей захисту вітчизняного товаровиробника, які є в Україні. Зрозуміло, що аналітику завжди цікаво знати не тільки розподіл доходів між факторами виробництва, а й розподіл особистих доходів або доходів домашніх господарств. На жаль, з теореми Столпера - Самуельсона не зовсім зрозумілий остаточний вплив міжнародної торгівлі, оскільки приватні особи чи домашні господарства часто володіють кількома факторами виробництва. Проте на основі даної теореми можна з'ясувати певні тенденції. При розгляді виробничого фактора праці теорема Столпера - Самуельсона може мати також інший ракурс обґрунтування. Коли виробництво обмежується капіталомісткістю товару 2,то звільняється праця. Зростання виробництва трудомісткого товару дає змогу збільшити заробітну плату. Описаний у теоремі Столпера -Самуельсона нетто-вплив на зарплату пояснюється тим, що попит на робочу силу в результаті розширення виробництва трудомісткого товару є більшим, ніж ефект вивільнення внаслідок скорочення виробництва капіталомісткого товару. 5. Вирівнювання цін на фактори виробництва. Нехай у нас є дві економіки, по-різному забезпечені факторами (l/r) < (l/r)*. До цього стояло питання щодо спрямування зовнішньої торгівлі при повному усуненні торговельних перешкод. Зменшення транспортних витрат та інших обмежень у мобільності факторів виробництва стимулює також інший процес пристосування. Йдеться про економічне становище країни, при якому праця є мобільною у міжнародному плані, а відносні різниці у зарплаті - вирішальними детермінантами для переміщення робочої сили. У такому разі виробничий фактор -праця переходить із трудомісткої країни в країну, бідну на трудові ресурси. У трудомісткій країні зменшується пропозиція праці, заробітна плата тут повинна підвищитись. У країні, бідній на трудові ресурси, пропозиція праці зростає. Зарплата зменшується. Через переміщення робочої сили ставки заробітної плати в обох економіках пристосовуються одна до одної. Аналогічні роздуми показують, що при переміщенні капіталу зрівнюються процентні ставки. Твердження щодо вирівнювання або врівноваження співвідношення цін на фактори виробництва. Мобільність факторів сприяє вирівнюванню (у граничному випадку - врівноваженню) співвідношення цін на фактори. Завдяки цьому переміщенню усувається відмінність у забезпеченості факторами обох країн. При цьому умова для торгівлі згідно з теоремою Гекшера - Оліна не виконується. Мобільність факторів усуває необхідність міжнародного обміну товарами. З цього твердження випливає, що теорія зовнішньої торгівлі повинна передбачати щонайменше міжнародну іммобільність факторів виробництва. Цікавим є питання, чи буде при повній іммобільності факторів виробництва збалансування відношення цін на фактори після відкриття торгівлі. Припущення перше розділу 5щодо субституціональності та лінійної гомогенності виробничої функції і припущення 2 щодо неоднакової забезпеченості працею і/або капіталом залишаються у подальшому дотриманими. Поряд з (l/r)<(l/r)* повинно бути дійсним також k2>k1. За цих умов ми довели, що Закордон спеціалізується здебільшого на виробництві капіталомісткого товару 2, а Батьківщина — на виробництві трудомісткого товару 1. За допомогою рисунка 6.3 можна зобразити, що відношення «зарплата - процент» має сталу тенденцію щодо пристосування до нових умов в обох народних господарствах. Вихідна ситуація Батьківщини щодо капіталоозброєності
Якщо Якщо країна І виробляє трудомісткий товар 1 (точка N), при цьому
тобто виготовляють тільки товар 1. Точка N визначає випадок повної спеціалізації на виробництві товару 1. До точок Н і N прив'язане відношення цін на фактори виробництва. Оскільки точка Н представляє спеціалізацію на капіталомісткому товарі 2, то в цій ситуації капітал користується попитом найбільше, а праця - найменше. Процент повинен бути в цій ситуації найвищим, а зарплата - найнижчою. Відношення «зарплата-процент». яке прив'язане до точки Н, є найменш допустимим у країні І. Приклад 6.1.Структура експорту та імпорту Німеччини в 1991 р. На рисунку 6.2 показано структуру німецького експорту й імпорту в 1991 році цьому з метою порівняння взято до уваги експорт та імпорт Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD); вони представлені у вигляді кола. Коло показує «нормальний» або середній рівень OECD. Лінія, проведена для Німеччини, відхиляється від цього середнього рівня. Точки поза межами кола означають, що Німеччина експортує більше, ніж OECD, в середньому щодо товарів вона має перевагу. Точки в середині кола вказують на те, що Німеччина імпортує більше, ніж OECD. Передусім Німеччина експортує більше, ніж OECD, продукції галузей машино- та транспортобудування, а також хімічної. Це вказує на те, що Німеччина має порівняльні переваги для цих товарів. У секторах харчової, текстильної, легкої промисловості та первинних продуктів (сировини) Німеччина імпортує більше. Порівняно з Німеччиною Японія (пунктирна лінія) має іншу структуру зовнішньої торгівлі, яка пов'язана зі значно більшою спеціалізацією машино- та транспортобудування. Тут спостерігається ситуація, коли в результаті збільшення масштабів виробництва японського експорту зменшуються його витрати. Проте структура японського експорту однобічна, а структура німецького експорту дає змогу розсіювати ризик у результаті змін попиту та пропозиції у світовій економіці.
Відношення цін на фактори виробництва, що прив'язане до точки N, є максимально можливим у країні І. Тоді N охарактеризує ситуацію, в якій виробляють тільки трудомісткий товар. У цій ситуації попит на працю є найбільшим і ставка зарплати найвищою. Попит на капітал найменший, процентна ставка - найнижча. Яке співвідношення між процентною ставкою і зарплатою встановлюється в межах мінімуму і максимуму у вихідній ситуації до початку торгових відносин, залежить від співвідношення попиту на працю і капіталомісткості товарів у вихідній ситуації. На рисунку 6.3 показане співвідношення «зарплата - процент» ОU на Батьківщині. Це свідчить про те, що у вихідному положенні вона виробляє велику кількість капіталомісткого товару. Точка L лежить біля точки повної спеціалізації Батьківщини на виробництві капіталомісткого товару. Після відкриття кордонів країна, де домінує фактор «праця», експортує трудомісткий товар 1. При цьому необхідно збільшувати обсяги виробництва цього товару. Країна І спеціалізується від точки L у напрямку до точки М. При цьому повинно зростати співвідношення цін на фактори виробництва. У країні II у вихідній ситуації є відносна спеціалізація на трудомісткому товарі (точка D ) з прив'язаним до неї співвідношенням «зарплата - процент» OW. Після відкриття кордонів країна, де домінує фактор «капітал», експортує капіталомісткий товар 2. Вона спеціалізується на виробництві капіталомісткого товару, тобто в напрямку до точки С. Оскільки в країні II розширюється виробництво капіталомісткого товару і зменшується виробництво трудомісткого товару, то процент повинен збільшуватися, заробітна плата зменшуватись, і це свідчить про те, що зменшується відношення «зарплата-процент». Ми довели, що відношення «зарплата - процент» повинно бути приведено у відповідність в обох країнах після відкриття кордонів. На основі простих доказів можна пояснити, що під припущеними тут умовами повністю збалансовується співвідношення «зарплата-процент» обох економік. 1. Після відкриття торгівлі має зрівнятися співвідношення цін на товари, оскільки без торгових обмежень дійсним є закон відсутності різниці в цінах, тобто
2. Побудуємо обернену функцію для рівняння 5.5; отже,
3. Оскільки ця функція в результаті ідентичності виробничих функцій сектора і в обох країнах повинна бути також ідентичною, то:
Тепер можна легко показати, що приводяться у відповідність не тільки співвідношення цін на фактори виробництва, ідентичними є також реальні ціни на фактори виробництва після початку торгівлі. Якщо в обох країнах існує однакове співвідношення «зарплата-процент», то капіталомісткість сектора і в обох країнах теж повинна бути ідентичною. Це видно також з рисунка 5.4. При співвідношенні цін на фактори виробництва (1/r) = (1/r)* випливає:
Оскільки реальна процентна ставка дорівнює граничній продуктивності капіталу, то для r1 і r1* отримаємо:
для Твердження щодо вирівнювання цін на фактори виробництва. Співвідношення цін на фактори виробництва збалансовується після започаткування торгівлі між країнами. Також збалансовуються реальні ціни на фактори виробництва. Це твердження є теоремою вирівнювання цін на фактори виробництва. 6. Розподіл доходів. Отже, товарний обмін має ефект щодо збалансування цін на фактори виробництва, схожий з їх мобільністю. Тому можна стверджувати про зміну в розподілі доходів. Завдяки спеціалізації було доведено, що країна, де домінує фактор «праця», експортує трудомісткий товар, і відношення «зарплата - процент» у цій країні зростає, а країна, де домінує фактор «капітал», експортує капіталомісткий товар, і відношення «зарплата-процент» тут зменшується. Розподіл доходів визначають як:
Оскільки відносна забезпеченість факторами Твердження щодо зростання частки доходів від домінуючого фактора після відкриття кордонів. Після відкриття кордонів зростає частка доходів від домінуючого фактора. Якщо це положення застосувати до української економіки, то можна зрозуміти зміни, які відбулися після проголошення незалежності держави і на які можна сподіватись у майбутньому. При цьому треба виходити з того, що Україна є країною, яка добре. забезпечена фактором «праця» і менше - фактором «капітал». 7. Висновок. При припущенні, що k 2> k1 і що у вихідному положенні р1 / р2< р1*/ р2*, існують наступні процеси пристосування на Батьківщині. 1. Країна, де домінує фактор «праця», спеціалізується на виробництві трудомісткого товару. Виробництво капіталомісткого товару обмежується. 2.Фактори виробництва переміщуються із сектора капіталомісткого товару в сектор трудомістких товарів. 3.Реальна зарплата на Батьківщині зростає, реальна процентна ставка знижується. 4.Розподіл доходів змінюється на користь домінуючого фактора. Далі збалансовуються відносні та реальні ціни на фактори виробництва між країнами.
  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
= ОR i => 
= ОР; у Закордоні 
= OS => 
= OQ. Оскільки 
< 
(Батьківщина працезабезпечена, Закордон—капіталозабезпечений) і 
, тобто Батьківщина експортує капіталомісткий товар 1 (k1 > k2), а Закордон - капіталомісткий товар 2 (kг > k1), то це суперечить теоремі Гекшера - Оліна у випадку оберненої факторомісткості.
.
;
з 
;
з 
: 
.
. (6.1′)
перед відкриттям торгівлі задана через OS. Крім цього, Батьківщина може виробляти або тільки товар 1, або лише товар 2, чи комбінацію обох товарів. У вихідній ситуації країна І виробляє товар 2 з капіталомісткістю 
. Ця ситуація представлена точкою Н. На основі співвідношення
випливає, що 
= 0, тобто використання фактора праці в секторі 1 дорівнює 0. Тоді виробництво товару 1 теж дорівнює 0. Точка H визначає точку повної спеціалізації країни Іна виробництві товару 2.
, то дійсна умова А2/А=0, то
.
.
.
і 
. Реальний процент в обох країнах після торгівлі абсолютно однаковий. Аналогічний доказ дійсний для реальної ставки заробітної плати.
.
, 
стала, то дійсним для країни, де домінує фактор «праця», є те, що z зростає, тому що зростає відношення «зарплата-процент». У країні, де домінує фактор «праця», зростає частка доходів у формі заробітної плати. Навпаки, в країні, де домінує фактор «капітал», показник розподілу доходів z* зменшується, бо знижується відношення «зарплата - процент». Це означає, що в країні, де домінує фактор «капітал», зменшується частка трудових доходів (доходів з праці за наймом), тобто зростає частка доходів від капіталу. Отже, здійснення зовнішньої торгівлі має зворотний вплив на розподіл доходів.