Професійна орієнтація школярів

Профорієнтація — це підготовка особистості школяра до свідомого вибору професії. Але в останні роки часто використовується в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого ставлення до професійно-трудового середовища іспосіб його самореалізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення». Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистіший. Людина, визначаючи свою майбутню професію, пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною професії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продуктивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін.

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різноманітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті людини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого оточення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У підлітків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відповідає потребам продовження освіти та ін. Старшокласників відрізняє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується особиста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реальних можливостей.

Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчення навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах.

Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умови для цього).

Профінформація. Головна її функція — ознайомлення школярів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта. Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

— історію її виникнення і розвитку (по можливості);

— місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку;

— зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія,

— які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкретної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

— вимоги професії до фізичного розвитку, стану здоров'я, пам'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

— про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

— про можливості для творчості, підвищення кваліфікації,. продовження навчання;

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчальному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегративним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'єра»'. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особистості, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умовах, можливості працевлаштування тощо.

Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школярами основ наук, економічної, трудової підготовки.

Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і позакласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, конференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зустрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здібностей особистості.

Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі сфери діяльності та конкретної професії в залежності від його здібностей, інтересів, фізичних даних. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина та ін.

Профконсультаційна робота вимагає глибокого вивчення школярів: інтересу до навчальних предметів, видів діяльності, професій; рівнів активності в позаурочній роботі; моральних якостей (дисциплінованості, працелюбності, відповідальності), здібностей і досягнень школярів, мотивів вибору професії.

Профвибір — це рішення школяра про вибір професії на основі ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними. Мотиви вибору професії різноманітні:

а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю працею сприяти суспільному процесу;

б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею допомогти людям, рідним, близьким;

в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і дівчат до естетики праці, її краси, гармонії;

г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням школярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сутність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці;

д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу професію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати наукові відкриття;

є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозволяє досягти значного становища в суспільстві.

На формування мотивів вибору професії впливають різноманітні фактори:

— засоби масової інформації; художня та наукова література;

— педагогічний колектив: класний керівник, учитель, дирекція;

Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забезпечують пристосування людини до змін оточуючих умов конкретної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які дозволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь школярів у професійній діяльності.

Економічне виховання є невід'ємним компонентом підготовки школярів до трудової діяльності, воно припускає:

— економічну освіту, оволодіння економічною грамотою, формування життєвих уявлень школярів про власність, ринкову економіку;

— оволодіння основами моральної поведінки в конкретній діяльності;

— виховання якостей бережливих хазяїв, дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, природи, шкільного майна, бережливості у використанні енергетичних джерел, продуктів харчування, тобто конкурентоздатної особистості;

— виховання правової культури, яка забезпечує додержання моральних принципів в економічній діяльності;

- виховання екологічної культури, яка, як і правова культура особистості, дозволяє керування загальнолюдськими цінностями в реалізації своїх намагань

Для розв'язання цих завдань сприяє вивчення школярами курсу «Основи ринкової економіки», всебічна позакласна та позашкільна робота та ін.

Трудове виховання як певна організація діяльності і спілкування школярів, яка забезпечує формування ставлення особистості до праці, її професійне самовизначення, є складовою частиною духовного розвитку особистості.

Рішення основних завдань трудового виховання школярів спрямовано на усвідомлення ними ролі праці, реальних перспектив її, самовизначення в житті, виховання психологічного настрою на участь у праці, культури праці і ін. Навчальна праця, виробнича, суспільне корисна, самообслуговування сприяють обґрунтованому вибору майбутньої професії.

Позитивні результати вказаних видів праці учнів визначаються дотриманням ряду педагогічних вимог до її організації: підпорядкування рішенню виховних завдань; розвиток позитивної мотивації, ініціативи, творчості, самостійності дітей; посильність праці, допомога в праці й корекція окремих дій, своєчасна оцінка результатів, наукова організація праці.

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем - - організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знання, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробництва, якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Сучасні умови розвитку суспільства вимагають і економічного виховання, що формує особистість, здатну до усвідомлення суті ринкової економіки і праці в її умовах.

Трудова підготовка учнів повинна здійснюватись у процесі всієї шкільної і позашкільної роботи. Рішенню вказаного завдання повинні бути підпорядковані й загальноосвітні предмети, і факультативні заняття, і гуртки в школах і в позашкільних установах (утому числі гуртки з технічної творчості, сільськогосподарського дослідництва і ін.), різноманітні масові заходи, система трудового навчання.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: