|
|
Шляхи естетичного виховання школярівВиділимо найбільш суттєві напрями естетичного виховання: 1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. «У будь-якій науці, — зазначає К.Д. Ушинський, - більше чи менше існує естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі наставник». Г. Ващенко стверджує: «Щоб розуміти й сприймати найкращі твори мистецтва, потрібні певні знання з історії письменства, малярства, скульптури, музики, архітектури. Культурна людина повинна знати грецьке мистецтво, красу творів Софокла, музику Бетховена, Моцарта, Чайковського». Тому в умовах школи естетичне виховання зачіпає всю систему навчання і виховання, що забезпечує формування у старшокласників стійких морально-естетичних ідеалів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі, їх завдання — розвивати образне мислення, забезпечувати розуміння школярами прекрасного, виховання естетичного ставлення до дійсності, включення дітей у художню дійсність. Наприклад, музичне виховання школярів дозволяє вводити їх у світ музичного мистецтва, знайомити з музичною культурою народів, що формує інтерес і любов до високохудожньої музики, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволяють школярам бути активними слухачами, вмілими виконавцями, а в окремих випадках — творцями музики. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів. Сучасний стан музичного навчання школярів далекий від довершеності, хоча існують різні програми підвищення ефективності естетичного виховання. Своєрідним був підхід Д.Б. Кабалевського до розробки програми та її втілення в практику. Основний принцип її побудови — тематичний. Кожний урок, чверть, навчальний рік, весь курс навчання становлять систему тем, що послідовно розвиваються. Ці теми розкривають основи музичного мистецтва, його зв'язок із життям. Починаючи з першого класу, діти вчаться не тільки слухати і виконувати музичні твори, але і розмірковувати над ними. Уроки, що проводяться за цією програмою, стають засобом не лише музичного, але й морального виховання. Д.Б. Кабалевський писав, що всі форми музичних занять зі школярами повинні бути спрямовані на їх духовний розвиток1. Експериментальна робота за новою програмою була розпочата в 1973 році, а з 1976 по 1979 роки проводилась її масова перевірка вчителями шкіл. Зараз за цією програмою працюють послідовники Д. Кабалевського, багато вчителів використовують окремі елементи цієї системи. Ось розповідь Д.Б. Кабалевського про свої уроки: «Є у Паустовського приголомшливе за силою оповідання «Старий кухар». Ось коротко його зміст. В убогій комірчині помирає старий кухар, що осліп від жару печі, біля якої працював. Єдине його багатство — клавесин, на ньому грає його юна дочка Марія. Передчуваючи смертну годину, старий просить дівчинку привести з вулиці першого стрічного, щоб він сповідував його. Марія повертається з невисоким молодим чоловіком у напудреному парику. «Говоріть, — сказав він. — Можливо, владою, даною мені від мистецтва, котрому я служу, я полегшу Ваші останні хвилини і зніму тягар з Вашої душі. «Драматична сповідь — і останнє бажання помираючого: він хотів би бачити свою покійну жінку такою, якою зустрів її в молодості. Побачити сонце і сад, коли він зацвіте навесні. «Але це неможливо, добродію. Не сердьтесь на мене за дурні слова». — «Добре, — сказав незнайомець і підвівся, підійшов до клавесина і сів перед ним на стілець. — Добре, — повторив він. — Слухайте і дивіться». І він заграв... Незнайомець перестав грати. Він сидів біля клавесина, немов зачарований власною музикою. Незнайомець встав і підійшов до ліжка. Старий мовив, задихаючись: «Я бачив все так ясно, як багато років тому, але я не хотів би помирати, не дізнавшись... ім'я, ім'я!» — «Мене звати Вольфганг Амадей Моцарт», — відповів незнайомець... По ходу розповіді, коли Моцарт підійшов до клавесина, я сів за рояль і зіграв кілька сторінок повільної частини з його симфонії «Юпітер». Діти були не просто схвильовані — натхненні великою силою мистецтва, до якого доторкнулись. За планом уроку ми повинні були розучувати пісню, але я зрозумів, що цього не можна робити. Ми мовчали. Чи потрібно було говорити про те, що таке співчуття, готовність допомогти людині? Ми вийшли з класу мовчки, з серйозними обличчями. Я думаю, що це був урок не музики, не літератури, а моральності... Прочитав я дітлахам два уривки із «Сліпого музиканта» В. Ко-роленка. Грає сліпий музикант: «...Живе відчуття рідної природи, чутливий оригінальний зв'язок з безпосередніми джерелами народної мелодії виявлялися в імпровізації, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата фарбами, гнучка і співуча, вона бігла дзвінким струменем, то піднімаючись урочистим гімном, то розливаючись задушевним сумним наспівом...» — Який композитор міг би написати таку музику? — запитав я. — Чайковський! — хором відповіли учні. Читаю далі: «...Але ось він знову підняв руки і вдарив по клавішах. Багатолюдна зала миттєво притихла... Звуки росли, міцніли, повніли, ставали все більш і більш владними, захоплювали серце об'єднаного і завмираючого натовпу». — А хто, по-вашому, міг бути автором такої музики? — Бетховен! — ще дружніше і голосніше вигукнули учні, радіючи Образотворче мистецтво дозволяє не тільки знайомити школярів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості. Практична діяльність поєднує традиційну роботу на площині (малювання) з навичками об'ємно-просторового зображення і художньої орієнтації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітектура). В 1976 році художник Б.М. Нєменський розробив оригінальну програму з образотворчого мистецтва. Ця програма спрямована на те, щоб давати учням не окремі елементи художніх знань, умінь і навичок, а формувати уявлення про художню культуру народу, про місце мистецтва в житті суспільства і кожної окремої людини. Художні знання розглядаються як частина художньої культури людини і як засіб формування духовної культури. Художня література є найбільш освоєним масовою школою засобом формування естетичної культури школярів. Вивчення літератури в школі сприяє виробленню в учнів критеріїв оцінки художніх творів, дозволяє включати школярів у творчу художню діяльність, вчить їх сприймати прекрасне у природі, музиці, живописі, висловлювати свої судження про те, що сприйняли. Ось приклад сприйняття учнем природи, що знайшла відбиття в творі учня 4-го класу на тему «Вісники весни». «Квітень. Ще не розтанув сніг, а назустріч теплу і сонцю виглянуло перше блакитне вічко проліска. Ліс ще спить, а ти, квіточко, першою шепнула нам про весну: «Здрастуй, весно!». Ми дбайливо несемо додому перший маленький букет пролісків. Він пахне вогкістю, лісом, весною. Я опускаю в стакан з водою ніжні стебельця і довго милуюсь чарівністю і свіжістю квітів. Вони дивляться на мене своїми блакитними очицями і ласкаво кивають мені, немовби кличуть у ліс. їх смарагдово-зелені листочки, гнучке стебельце — пружинка з блакитним ліхтариком на кінці викликають піднесене почуття. І хочеться бігти, бігти назустріч весні, назустріч сонцю.». У японських школах однією із вправ у естетизмі є заняття з віршування. Кожна освічена людина повинна оволодіти майстерністю віршування. З XIV століття до цього часу в січні в Японії відбуваються традиційні поетичні змагання. Десятки тисяч віршів на визначену тему поступають на цей загальнонаціональний конкурс. Особливе місце в системі естетичного виховання займає українське народознавство, яке дозволяє знайомити школярів з духовними надбаннями народу: піснею, казкою, образотворчим мистецтвом, фольклором, виробами народних умільців, обрядами, звичаями. 2. Великі можливості на формування естетичної культури школярів має організація факультативів. У деяких школах факультативно введено курс «Світова художня культура», в якому вивчаються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість встановлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу, визначити роль, місце українського мистецтва у світовому просторі. 3. Естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі. Основні завдання позакласної та позашкільної роботи - це: а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх з творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей. Одні форми роботи охоплюють великі групи учнів, інші — задовольняють їх індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецтвознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, драматичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв. Одні форми тісно пов'язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж форми є новими: календарні українські свята, різноманітні ярмарки, «козацькі змагання» тощо. 4. Великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім'я, але, на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства. 5. Спонукання школярів до естетичного самовиховання. У цілому в школі необхідна система естетичного виховання, що охоплює різні боки формування особистості через навчання, працю, суспільну діяльність, дозвілля, спілкування з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Так, наприклад, підлітки намагаються не тільки сприймати прекрасне, але й передавати свій емоційний стан, хоча часто не можуть висловити свої почуття. Окремі школярі-підлітки проявляють свої здібності в тому чи іншому виді мистецтва, але в основному вони наслідують дорослих і нерідко переймають у них поганий смак в одязі, поведінці тощо. Юнацтво — це період становлення естетичних ідеалів і смаків, що спонукає старшокласників до самовиховання, самовираження здібностей, інтересів. При цьому інтереси їх носять яскраво виражений вибірковий характер (улюблені письменники, поети, композитори, співаки і музичні гурти, художники, фільми тощо). Отже, тільки цілісний підхід до вирішення завдань естетичного виховання може забезпечити ефективність формування особистості школяра.
Короткі висновки: Естетичне виховання школярів як процес оволодіння ними естетичною культурою сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості, залученню до духовної культури людства, творчості в різних галузях життєдіяльності тощо, формує ставлення до праці, пізнання, спілкування, природи, світу речей тощо. Зміст естетичного виховання передбачає розвиток: 1) естетичного сприйняття як здатності людини до вичленування в явищах дійсності і мистецтва процесів, властивостей, якостей, що викликають естетичні переживання, естетичну насолоду; 2) естетичних суджень (оцінок), відбиваючи ставлення особистості до явищ життя суспільства, до природи, мистецтва; 3) естетичного ідеалу як уявлення школяра про довершеність, красу в природі, суспільстві, людині, мистецтві; 4) естетичного смаку як стійкого емоційно-оцінного ставлення людини до прекрасного з позицій ЇЇ ідеалів; 5) естетичної діяльності, основу якої складає потреба особистості н спілкуванні з естетично цінними предметами, явищами, творами мистецтва, в потребі створювати самому красу. Естетичне виховання школярів передбачає певну організацію системи навчально-виховного процесу, в умовах якої учні можуть безпосередньо стикатися з прекрасним, постійно збагачуватись новими естетичними враженнями і знаннями, виховуючи чутливість до прекрасного в житті, природі, мистецтві. Реалізація цього завдання здійснюється в процесі вивчення основ наук, у позакласній і позашкільній роботі, в сім'ї, шляхом самовиховання, спрямованого на збагачення і вдосконалення людського характеру, внутрішнього світу особистості, її поглядів, почуттів, уявлень, смаків.   Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|