Основні напрями морального виховання школярів

Напрями морального виховання школярів визначаються його завданнями, які спрямовані на:

— формування в учнів моральних понять, переконань;

— виховання і розвиток у школярів моральних почуттів (любові до Батьківщини, відданості їй, національної самосвідомості, поваги до своїх батьків і рідних тощо);

— прищеплення школярам навичок, звичок моральних дій;

— виховання і закріплення у школярів позитивнихрис характеру (доброти, чуйності, щедрості, совісності, чесності ітерпимості...);

— формування потреб у самовдосконаленні і самовихованні. Розв'язання цих завдань повинно забезпечувати моральну поведінку школяра, тобто зовнішній прояв у практичній діяльності духовного напряму, особистих установ, які відповідають етичним нормам, принципам даного суспільства. З цією метою проводиться:

1. Моральна освіта для формування у школярів моральних понять і переконань, шо дає можливість ознайомити людину з основними вимогами моралі, її принципами і категоріями, піднімає емпіричні знання до рівня наукових, які дозволяють зрозуміти сутність, зміст моральних дій, виховувати переконання, пов'язані з почуттями людини, тобто з емоційним відношенням її до своєї поведінки і поведінки інших (любов, гуманність, співчуття та ін.), емоційним станом, який знаходить вияв у інтересах, радощах, здивуванні, стражданні, гніві, презирстві, страхові, соромі, пристрасті тощо.

— розумна любов до дитини батьків, учителів, близьких (доброта, лагідне слово, допомога, підтримка, вимогливість);

— доброзичливе середовище, дружні стосунки у сім'ї, школі;

— педагогічне доцільна організація діяльності школярів, її спрямованість на розвиток активності, взаємодії, взаємодопомоги, самостійності;

— звернення до різних видів мистецтва: музики, живопису, театру, літератури, кіно, — які впливають художніми образами, викликають співпереживання;

— залучення дітей до природи... «Людина, — писав В.О. Сухомлинський, — стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі.

Відчування краси природи, активне творення прекрасного я назвав би дорогоцінними вправами юної душі, потрібними для того, щоб людина прагнула бачити свою красу і красу душі, прагнула утвердити прекрасне в самій собі, ненавиділа легкодухість, самовілля».

Отже, основні моральні поняття усвідомлюються учнями як у раціональній, так і в емоційній формі (добро, зло, людинолюбство і ін.). Обов'язок, відповідальність, гідність, совість особистості проявляються в її емоційних переживаннях — почутті обов'язку, відповідальності, муках совісті, ущемленні гідності. Нерозвиненість, черствість, грубість моральних почуттів нерідко бувають причиною моральних конфліктів між людьми. Справжня культура моральних почуттів багато в чому залежить від розуміння людьми один одного, від уміння співпереживати, співчувати.

Моральна освіта припускає розкриття сутності моральних цінностей у ході бесід, лекцій, диспутів, зустрічей, конференцій, рішень різних ситуацій. «Духовна культура людини буде неповною, якщо вона позбавлена знань, які є основою моральної культури»'.

Ще в XVII столітті англійський письменник Честерфільд у «Листах до сина» показав, як треба освічувати дітей:

«У кожного — свої прагнення, своє честолюбство, і він бував засмучений, коли обманюється у своїх чеканнях; різниця тільки в тому, що в людей дурних саме честолюбство також буває дурним і спрямоване не туди, куди треба, у людей розумних честолюбство законне і гідне всякої похвали. Наприклад, якщо честолюбство якого-небудь дурного хлопчика твого віку зводилось до того, щоб гарно одягатися і витрачати гроші на різного роду дурниці, це, розуміється, не свідчило б про його гідність, а тільки про нерозумність батьків, які готові наряджати його, як ляльку, і давати йому гроші,. щоб цим його псувати. Розумний же хлопчик прагне «перерости» своїх однолітків і навіть тих, хто старший за нього як знаннями, так і моральними своїми якостями. Він гордий тим, що завжди говорить правду, що схильний до людей і їм співчуває, осягає розумом швидше і вчиться більш старанно, ніж інші хлопчики. Все це справжні докази його внутрішньої гідності і, таким чином, достатні підстави для честолюбства. Честолюбство нерозумного обмежується потягом мати гарний виїзд, гарний дім, гарне плаття — речі, які завести з таким же успіхом може всякий, у кого багато грошей, бо все це продається. Честолюбство людини розумної і порядної полягає в тому, щоб виділитись серед інших своїм добрим ім'ям і своїми успішними знаннями, правдивістю і благородством, — якостями, які ніде не можуть бути куплені, а можуть бути набуті лише тими, в кого ясне і щире серце» (С. 10).

Приклади моральної просвіти можна знайти в роботах В.О. Сухомлинського, в книзі Д. Карнегі «Як здобувати друзів і впливати на людей». Допомогти вчителю може «Словник етики», «Азбука моральності», роботи мінських вчених К.В. Гавриловець, Т.М. Куриленко тощо.

2. У процесі просвіти виховуються благородні прагнення, але для вироблення навичок і звичок поведінки — потрібні вправи, привчання: «Школяр робить погане не завжди тому, що його вчать робити погане, а частіше всього тому, що його не вчать робити добро.

У Павлиській школі була розроблена програма моральних звичок: доводити почату справу до кінця, виконувати роботу тільки добре, ніколи не перекладати свою роботу на інших; допомагати старим, немічним, поодиноким, погоджувати свої радощі, задоволення, розваги з потребами інших людей, не приховувати своїх небажаних вчинків, мати мужність відверто сказати про них».

У свій час Ш.О. Амонашвілі запроваджував у своєму класі уроки людяності, на яких діти вправлялися в морально-етичних, гуманних вчинках із застосуванням трьох основних форм: за допомогою уяви, коли дитина інсценує в уяві свою можливу поведінку в передбачуваній ситуації; за допомогою рольової гри, коли дитина чи група дітей моделюють можливу дійсність, розігруючи її, виконуючи різні ролі; за допомогою дійсності, коли діти чинять так чи інакше в реальних умовах: в сім'ї, школі, на вулиці.

3. Тому наступний напрям морального виховання — формування морального досвіду в діяльності і спілкуванні школяра. Звідси необхідність організації виховних заходів як компонента системи виховної роботи з метою формування стосунків школярів на основі знань норм поведінки і оволодіння окремими звичками. У процесі діяльності і спілкування здійснюється школярами моральний вибір. В окремих випадках вихователі створюють ситуації вибору з метою вивчення моральних якостей учнів, бо моральний вибір не можна здійснити на словах або шляхом простого наслідування зразків. На передній план виступає дія, практична здатність виразити у вчинку свою моральну позицію. «Коли я говорю, — писав Гедьвецій, — я одягаю маску, коли я дію, — я змушений її зняти».

4. Спонукання школярів до морального самовдосконалення, що вимагає виховання культури почуттів, яка виявляється в здатності людини до співпереживання, співчуття, розуміння інших і себе, культури поведінки, спілкування людини. Для цього необхідно забезпечити можливість школяреві переживати цінні з точки зору завдань виховання почуття: радості за успіх товариша, задоволення від виконаної праці, почуття обов'язку та ін. Але одночасно необхідно вчити аналізувати свої почуття, щоб не бути їх рабом. Ефективності цього процесу сприяє прийом, коли неприємні почуття пов'язуються з приємними. Так, А.С. Макаренко доручав найбільш неприємну роботу кращим — як особливу довіру в тому, що робота буде виконана добре. Формування почуттів сприяє і використання засобів мистецтва, а також почуття вихователя, вчителя, його ставлення до людей, діяльності, оточуючого.

5. Приклад учителя, старших товаришів, опора на народну мораль, традиції, звичаї, які відбивають тисячолітній досвід мудрості

Успішність процесу морального виховання вимагає:

1. Підбору змісту, джерел, методів, прийомів виховання в залежності від вікових особливостей учнів.

2. Урахування індивідуального досвіду школярів, їх позицій, виявлення суб'єктивної готовності до самовдосконалення.

3. Сумісної виховної діяльності школи, сім'ї, інших виховних

4. Такту вчителя, його поваги до особистості дитини.

5. Вивчення результатів виховного впливу та за необхідності коректування виховної діяльності.

Головне завдання морального виховання - формування моральної культури особистості, яка включає такі компоненти: індивідуальну моральну свідомість, моральні почуття, моральні стосунки, поведінку і спілкування. Індивідуальна моральна свідомість включає в себе ідеали, погляди, переконання, прагнення особистості, що складає духовно-моральну основу формування моральної культури особистості школяра.

Моральні почуття можуть бути як свідомими, так і стихійними. Тому важливо, щоб людина володіла своїми почуттями свідомо.

Моральні стосунки виявляють особисті якості школяра.

Культура поведінки і спілкування втілює в собі результати виховання, ступінь розвитку моральної свідомості особистості. Визнання школярами загальних правил поведінки, знання основних категорій етики (добро, зло, совість, честь, гідність, справедливість, щастя, сутність життя) — ще не показник моральної культури особистості. Знання повинні знайти форму виявлення в діяльності, спілкуванні, відбиваючи глибину засвоєння норм поведінки і здатність втілити їх у життя. Тому методами формування моральної культури є не лише просвіта, а й вироблення навичок поведінки, організація діяльності і спілкування учнів, створення ситуацій морального вибору.

Отже, найголовніше завдання школи, сім'ї — виховання особистості, яка, маючи стійкі позитивні мотиви поведінки, діє в будь-яких обставинах у відповідності з моральними нормами поведінки.

З моральним вихованням, як визначає Г. Ващенко, міцно пов'язане виховання волі й характеру. Найважливіша риса вольової людини є принциповість і здібність чітко ставити перед собою певну мету,...стриманість, уміння володіти собою, не піддаватися емоціям і афектам. Любов до праці І працездатність. Свідома дисципліна. Бадьорість і життєрадісність, тобто людина мусить вірити в перемогу добра над злом, правди над неправдою.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: