Основні шляхи громадянського виховання школярів

1. Громадянському вихованню школярів може сприяти запровадження спеціального навчального предмета в старших класах.

2. Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів: історії України, всесвітньої історії, географії, основи правознавства, природознавства, суспільствознавства, літератури як української, так і світової, рідної мови, предметів художньо-естетичного циклу, а також курсів дисциплін шкільного компонента навчального плану («Людина і світ», «Основи ринкової економіки», «Права людини» тощо).

Предмети природничо-математичного циклу, які розкривають цілісність світу, взаємозв'язок людини з природою, відповідальність за збереження природи, життя на планеті, сприяють формуванню світогляду особистості.

Розвитку таких громадянських чеснот, як саморозуміння, здатність робити вибір та відповідати за це, толерантність, формуванню навичок і вмінь розв'язувати конфлікти, сприяють курси варіативного компонента навчального плану «Основи психології», «Психологія спілкування», «Культура спілкування», «Культура спілкування» та ін.

3. Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й залученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина.

Для цього можна використовувати різноманітні форми та методи роботи: бесіди, інформації, усні журнали, різного спрямування клуби, конкурси коментаторів, круглі столи, прес-конференції, заочні подорожі, години запитань і відповідей, диспути, конференції, суспільно-політичні вікторини, захисти рефератів з різних громадянських питань, аналіз конкретних політичних та історичних ситуацій, робота прес-центрів, лекторіїв: мітинги; зустрічі; випуск незалежних шкільних газет; клуби юних парламентарів, які об'єднують тих, хто бажає розібратисяв поточних подіях, «теледебати кандидатів у президенти», відповідіполітичному супротивнику, шкільні політичні театри та ін.

Наприклад, в Українському коледжі їм. В.О. Сухомлинського (м. Київ) працює Міжнародний клуб дитячої дипломатії. Цілі клубної діяльності визначено такі:

— розвивати дружні зв'язкиміж молоддю різних держав («народна дипломатія»);

— вивчати демократичні традиції у розвинених країнах світу;

— сприяти організації цікавого і змістового дозвілля молоді, всебічному розвитку колежан, підвищенню їх політичної культури;

— забезпечити зайнятість молоді, реалізацію особистості в умовах навчання і виховання, спрямувати на здоровий спосіб життя та його пропаганду.

— отримання найвищої інформації про демократичнуосвіту, суспільно-політичний лад, спосіб життя різних країнсвіту;

— вдосконалення знання української та іноземних мов;

Громадянська діяльність суб'єкта може знайти виявлення:

— у пізнавальній діяльності, пов'язаній з оволодінням інформацією про видатних людей країни, її історію, природу тощо;

— історико-етнографічній пошуковій діяльності:

а) вивченні історії свого села, міста чи вулиці, топоніміки місцевості;

б) дослідженні, облікуванні історичних пам'яток, поховань предків;

в) збиранні предметів давнини, записуванні традицій, звичаїв, пісень, легенд, прислів'їв та інших видів народної творчості;

4. Учнівське самоврядування, яке при педагогічне доцільній його організації, може стати практичною школою демократії для учнів, формувати навички проведення передвиборчих кампаній, участі у виборах, розробки і реалізації власної політичної програми. Органи учнівського самоврядування можуть розробляти кодекс поведінки учня, обговорювати, приймати рішення щодо його додержання та ін.

Розвинені демократичні країни мають багатий досвід організації громадянського і політичного виховання. Наприклад, у США розроблений національний стандарт з питань громадянськості.

Учні початкової, середньої і старшої школи повинні знати і розуміти, що означає бути громадянином і яку це передбачає відповідальність.

Стандарти побудовані навколо п'яти ключових блоків:

3. Як уряд реалізує закладені в Конституції цінності, цілі і принципи американської демократії.

4. Взаємовідносини США з іншими державами і стан на світовій арені.

5. Права і обов'язки громадянина в умовах американської демократії.

Зміст кожного із блоків ураховує вік школярів. Так, наприклад, п'ятий блок для 10-літніх дітей (4 клас) передбачає усвідомлення наступних питань:

1. Сутність громадянства (що таке громадянство, яке припускає:

людина визнається законним членом нації, має право голосувати, бути обраною, несе відповідальність за свої вчинки).

3. Права громадянина США (Чому вони важливі не лише для особистості, але і для всього демократичного суспільства? Чим розрізняються особисті, політичні, економічні права?).

4. У чому полягає відповідальність американців? Особиста відповідальність важлива не тільки для самого себе, але і для сім'ї, суспільства, держави, народу. Особиста відповідальність перед суспільством — це турбота про самого себе: здоров'я, освіту, наслідки вчинків. Громадянська відповідальність полягає в тому, щоб не бути байдужим до справ уряду, впливати на нього, сплачувати податки, виконувати армійський обов'язок та ін.

5. Риси характеру особистості, важливі для збереження і поліпшення американської демократії. Це особиста відповідальність за свою сім'ю, друзів, співтовариство; самодисципліна, самоврядування; незалежно від того, подобаються тобі ті чи інші люди або ні, вміння вислуховувати їх точку зору; бути чесним, додержуватися закону, навіть якщо не погоджуєшся з ним; уміння іти на компроміс, бути патріотом своєї країни.

6. Участь американців у діяльності свого уряду: голосування, участь у громадських дискусіях, мирних демонстраціях, праця в громадських організаціях, надання грошей політичним партіям.

У старших класах програма більш складна. Так, старшокласники повинні знати вимоги (пункт 2) для одержання американського громадянства: проживання в країні протягом 5 років; уміння читати, писати, говорити англійською мовою; моральна поведінка; знання історії США; знання і підтримка цінностей і принципів американської Конституції.

Форми перевірки знань різноманітні: дати визначення; пояснити, чим ті чи інші положення, поняття відрізняються, яке їх походження; описати події, обґрунтуватиїх важливість; оцінити позицію, аргументовано захистити її тощо.

Успішність роботи, спрямованої на громадянське виховання школярів, визначається низкою вимог, а саме:

- створенням демократичного клімату, стилю спілкування в школі, учнівському колективі;

- педагогічно цілеспрямованим відбором змісту, форм, методів виховання з урахуванням вікових особливостей учнів, їх інтересів, прагнень, що передбачає стимулювання учнів до творчості,
ініціативи, самостійності, активності (використання дискусій, ситуативно-рольових ігр, «мозгових атак», інтелектуальних аукціонів, підготовка проектів, видання газет, журналів, тобто урізноманітнення форм і методів виховання);

- здійснення постійної самоосвіти вчителями, вихователями;

- залучення до співпраці зі школою батьків, культивуючи серед них демократичні цінності й традиції.

Отже, виховання громадянськості є цілісним процесом оволодіння знаннями, розвитку громадянської свідомості, громадянського мислення, громадянських рис і почуттів, організації суспільно-політичної діяльності особистості.

Громадянське виховання - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, яка характеризує відношення особистості до своїх прав і обов'язків у відношенні до держави, народів, законів, що передбачає: «формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь і спільної культурної спадщини, виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщини, її виховання, поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; формування моральної, правової, політичної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій та ін».

Здійснення вказаних завдань вимагає визначення системи знань, необхідних для розвитку громадянської культури, інтелектуальних і комунікативних умінь. Школярі повинні знати і розуміти соціально-політичні, економічні, моральні, духовні цінності своєї країни, а також уміти відстоювати, захищати, примножувати ці цінності, стверджувати їх у житті. Таким чином, у школі мова повинна йти не про деполітизацію, а про звільнення учнів від політичного догматизму, однодумства, монопольного панування однієї ідеологічної доктрини над усіма іншими формами свідомості. Громадянське виховання передбачає оцінку всіх ідеологій «через призму загальнолюдських гуманістичних цінностей: ідеалів добра, правди, краси, справедливості, совісті, людської гідності... Це означає, що антигуманні ідеологічні доктрини, які передбачають класову (групову) ненависть, заздрість,... повинні заперечуватися з позицій гуманізму...».

Форми і методи громадянського виховання повинні сприяти розвитку в школярів самостійного критичного мислення, ініціативи, творчості. Громадянське мислення формується в тісному зв'язку з практичною участю школярів у суспільно-політичному житті класу, школи, району, області і ін.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: