Сутність та форми, канали міжнародного трансферту технологій

Міжнародний трансферт технологій – це процес міждержавного руху науково-технічних досягнень на комерційній та некомерційній основі.

В економічній літературі виокремлюють наступні форми міжнародного трансферту технологій:

- інформаційні – придбання ноу-хау, патентів, інформаційних пакетів, електронних та паперових носіїв інформації;

- поставки високотехнологічного обладнання при реалізації міжнародних науково-технічних проектів та проектів міжнародного технічного сприяння;

- міграція висококваліфікованої робочої сили.

Міжнародний технологічний обмін здійснюється на комерційній на некомерційній (безоплатній) основі.

Комерційні форми передачі технологій реалізуються через наступні канали:

- внутрішньофірмовий, при якому основний технологічний потік спрямовується з головної компанії в філії. Слід зазначити, що 60-65% міжнародної ліцензійної торгівлі здійснюється у формі внутрішньофірмового обміну;

- міжфірмовий, при якому організація технологічних потоків здійснюється на основі укладених угод про науково-технічне співробітництво між незалежними компаніями;

- зовнішньоторговельний, який полягає в організації експортно-імпортних поставок технологічного обладнання, високотехнологічних товарів;

- міжнародний інвестиційний канал, організація якого базується на формуванні нових підприємницьких структур шляхом вкладення капіталу у формі прямих та портфельних інвестицій.

Міжнародний технологічний обмін на некомерційній основі полягає у:

- налагодженні особистих контактів між вченими на конференціях, симпозіумах, семінарах, виставках, в процесі проведення наукових досліджень;

- публікації результатів досліджень у наукових та спеціальних виданнях;

- організації стажування, навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, науковців, аспірантів, студентів за кордоном.

На основі методу історичного та логічного аналізу можна виокремити еволюційні етапи міжнародного технологічного розвитку (рис. 7.1), які отримали назву технологічних укладів. У міжнародній економіці існувало 5 технологічних укладів і останній – п’ятий – пов’язаний з інформаційними технологіями, тобто технологіями обробки, аналізу та надання інформації користувачам у найбільш прийнятному вигляді (мова йде про системи штучного інтелекту, морфологічного аналізу тощо).

Рис. 7.1 Періодизація технологічних укладів

Особливостями сучасного розвитку міжнародного технологічного обміну є:

1) розвиток наукомістких технологій, свідченням чого є неухильне збільшення частки експорту високотехнологічних товарів у загальній вартості експорту товарів обробної промисловості. В США розроблена класифікація високотехнологічних галузей, яка є загальновизнаною та використовується міжнародними організаціями для статистичних порівнянь різних країн. Відповідно до цієї класифікації виокремлюють 10 високотехнологічних галузей:

- біотехнологія – медичне та промислове використання генетичних досліджень, спрямованих на створення нових ліків, гормонів тощо;

- технології наук про життя людини – використання наукових досягнень в медицині;

- оптоелектроніка – розробка електронних продуктів і компонентів – напівпровідників світла (оптичні сканери, фотоелементи, сонячні батареї);

- комп’ютери та телекомунікація – створення продуктів для обробки великих обсягів інформації за короткий проміжок часу;

- електроніка – розробка електронних компонентів (інтегральних схем, плат, рідких кристалів);

- комп’ютеризоване виробництво – розробка нових та удосконалення існуючих технологій автоматизації промислового виробництва;

- нові матеріали – удосконалення та створення матеріалів, які дозволяють удосконалювати використання інших передових технологій (оптичні фіберкабелі, напівпровідники, відеодиски);

- аерокосмічні технології – виробництво літаків, вертольотів, космічних апаратів, реактивних авіаційних двигунів);

- озброєння – розвиток технологій військового призначення;

- атомні технології – створення обладнання для атомних електростанцій.

Оцінка обсягів міжнародного трансферту технологій здійснюється з використанням класифікації технологічної місткості торгівлі, яка розроблена ЮНКТАД.

Технологічна місткість торгівлі – це частка науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) у загальному обсязі виробництва та торгівлі продукції окремих галузей. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку за останні два десятиліття за рахунок високотехнологічних секторів економіки в США було забезпечено 50% приросту продуктивності праці, в Великобританії, Канаді, Японії – 30%, Франції, Італії – 25% [15]. Галузева структура країн-новаторів (розробників технологій) практично ідентична – аерокосмічна галузь, електротехнічне машинобудування, автомобілебудування, частка яких складає 10-15% загальних витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) в США, Японії, країнах Європейського Союзу (ЄС). Це обумовлено збільшення частки витрат на розвиток інформаційної сфери. Так, в США на її розвиток витрачається 20%, 12% - на розвиток аерокосмічної галузі та автомобілебудування. В країнах ЄС 15% витрат – витрати на розвиток електроніки, 13% - автомобілебудування, 14% - сфери послуг. В Японії приоритетними галузями є електроніка (18%), електротехніка (11%), автомобілебудування (10%). Тому в країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) до торгівлі високотехнологічними товарами відносять торгівлю аерокосмічним обладнанням (22,7% витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки в загальному обсязі виробничих витрат), комп’ютерами та офісним обладнанням (17,5%), середньотехнологічно місткою вважається торгівля автомобілями (2,7%), хімікатами (2,3%); низько технологічно місткою є торгівля цеглою, глиною (0,9%), продуктами харчування (0,8%), папером (0,3%);

2) монополія великих фірм на світовому ринку технологій, які можуть за наявності значних фінансових ресурсів або джерел доступу до них здійснювати НДДКР;

3) технологічна політика транснаціональних корпорацій, яка полягає у локалізації технологічного обміну у середині корпорації між окремими структурними підрозділами. Так, серед всіх ліцензійних надходжень розвинених країн 60% – внутрішньо корпораційні надходження, у тому числі частка в США надходжень від продажу ліцензій дочірнім компаніям складає 80%, у Великобританії – 50%. Важливою складовою технологічної політики ТНК є науково-технічне співробітництво шляхом створення стратегічних альянсів між ТНК різних країн для спільного вирішення науково-технічних проблем;

4) політика ТНК у відношенні до країн, що розвиваються, яка полягає у прагненні забезпечити їх економічну та технологічну залежність, так як їх частка у міжнародному технологічному обміні через малу технологічну місткість ринків складає всього 10%;

5) участь у міжнародному технологічному обміні венчурних компаній з вузькою спеціалізацією виробництва, які мають доступ на вузькоспеціалізовані світові ринки;

6) розвиток міжнародної технічної допомоги розвинених країн країнам, що розвиваються та країнам з перехідною економікою у формі технологічних грантів та спільного фінансування.

Аналіз досвіду країн-лідерів в інноваційній сфері дозволяє виокремити наступні стратегії технологічного розвитку підприємств як основних суб’єктів міжнародного технологічного співробітництва:

1) стратегія “нарощування” або технологічний ізоляціонізм реалізується підприємствами з високим науково-технічним потенціалом та значними фінансовими можливостями та полягає у встановленні технологічного лідерства на світовому ринку;

2) стратегія “запозичення” передбачає придбання інноваційних розробок шляхом підписання ліцензійних, франчайзингових, інжинірингових угод;

3) стратегія міжнародної кооперації полягає у встановленні тісних взаємозв’язків між підприємствами у науково-технічній сфері для розробки та реалізації великих проектів, програм та досліджень.

Аналіз форм міжнародного співробітництва наведено в табл. 7.1.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: