Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Аналіз зовнішньої торгівлі послугами у регіональному аспекті у 2008р.





 

  Експорт Імпорт Сальдо, млн дол.
Обсяг, млн. дол. Структура, % Темпи зростання до 2007р., % Обсяг, млн дол Структура, % Темпи зростання до 2007р., %
Україна 11694241,6 129,4 6646782,2 133,5 5047459,4
               
Автономна Республiка Крим 251282,3 2,2 144,3 24994,0 0,4 182,4 226288,4
області              
Вінницька 38153,0 0,3 145,9 64247,4 1,0 95,0 -26094,3
Волинська 40885,3 0,4 161,2 57505,5 0,9 218,2 -16620,2
Днiпропетровська 459142,1 3,9 188,7 494533,3 7,4 156,3 -35391,2
Донецька 453579,0 3,9 113,6 399141,4 6,0 106,2 54437,6
Житомирська 11075,6 0,1 127,7 7234,5 0,1 122,8 3841,1
Закарпатська 64636,2 0,6 167,5 45238,3 0,7 180,4 19397,9
Запорiзька 202028,7 1,7 129,5 267944,1 4,0 255,4 -65915,4
Iвано-Франкiвська 25845,2 0,2 127,2 21992,7 0,3 141,6 3852,5
Київська 147477,9 1,3 124,1 170586,3 2,6 131,1 -23108,4
Кiровоградська 16405,0 0,1 100,6 5088,2 0,1 99,3 11316,8
Луганська 46358,9 0,4 135,0 81714,9 1,2 86,4 -35356,0
Львiвська 129370,9 1,1 139,0 104880,4 1,6 179,1 24490,5
Миколаївська 186834,5 1,6 142,0 46513,0 0,7 129,2 140321,5
Одеська 1540683,2 13,2 144,8 241515,8 3,6 143,3 1299167,4
Полтавська 40216,4 0,3 134,4 137836,2 2,1 138,1 -97619,8
Рiвненська 51306,5 0,4 92,7 19068,9 0,3 98,3 32237,6
умська 41409,9 0,4 82,6 159131,9 2,4 153,3 -117722,0
Тернопiльська 10069,0 0,1 125,5 6463,6 0,1 201,4 3605,4
Харкiвська 234251,7 2,0 97,0 427683,3 6,4 159,6 -193431,6
Херсонська 71267,7 0,6 155,1 6212,1 0,1 349,8 65055,6
Хмельницька 23303,8 0,2 163,7 10509,6 0,2 164,3 12794,2
Черкаська 20053,5 0,2 200,1 28794,7 0,4 189,3 -8741,2
Чернiвецька 3295,1 0,0 99,9 3908,7 0,1 123,2 -613,6
Чернігівська 6650,0 0,1 162,6 19121,8 0,3 140,7 -12471,8
міста              
Київ 3183576,2 27,2 141,2 2401400,6 36,1 135,3 782175,6
Севастополь 107656,4 0,9 112,7 12456,0 0,2 112,2 95200,4

 



Дані табл. 4.3 свідчать про те. що найбільш динамічними експортоорієнтованими у торгівлі послугами регіонами є Одеська (частка у загальному обсязі експорту 13,2%), Дніпропетровська (3,9%:), Донецька (3,9%) області і місто Київ (27,2%). Імпорт послуг спрямований переважно в місто Київ (36,1%), Дніпропетровську (7,4%), Харківську (6,4%), Донецьку (6,0%), Запорізьку (4%), Одеську (3,6%) області.

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити висновок щодо домінування у торговельній сфері України саме торгівлі послугами, що відповідає сучасним загальносвітовим тенденціям. Ринок послуг в Україні розвивається достатньо динамічно, однак зберігається експортна спеціалізація на транспортних послугах (а саме на послугах трубопровідного транспорту), незважаючи на зменшення частки транспортних послуг у світовій торгівлі послугами. Тому структура експорту пслуг є неефективною і при зміні характеру взаємовідносин зі своїм основним партнером – Росією – сальдо зовнішньої торгівлі послугами буде відємним.

 

 

Контрольні запитання

 

1. Визначте міжнародну природу послуги.

2. У чому відмінність між міжнародною торгівлею товарами та міжнародною торгівлею послугами?

3. Наведіть існуючі класифікації видів міжнародних послуг.

4. Визначте причини динамізму сучасного розвитку міжнародного ринку послуг.

5. Які фактори визначають участь України в міжнародній торгівлі послугами?

ТЕМА 5. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ, ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ

 

Особливості міжнародного інвестування на сучасному етапі

 

Міжнародне інвестування як форма міжнародних економічних відносин передбачає вкладення капіталу в підприємства різних галузей виробничої та невиробничої сфери з метою отримання прибутку, контролю за об’єктом інвестування, досягнення певного соціального, екологічного ефекту тощо. Міжнародне інвестування здійснюється у формі прямих та портфельних інвестицій, принципова відмінність між якими полягає у наявності контролю над об’єктом інвестування. Об’єктами міжнародного інвестування є рухоме та нерухоме майно, цінні папери, інформаційні, інтелектуальні цінності, права володіння та користування природними ресурсами та землею, фінансові активи.

Основною умовою міжнародного руху капіталу є різна забезпеченість країн цим фактором виробництва, що дозволяє оптимізувати процес його розподілу та використання між країнами.

Слід вказати на те, що процес інвестування має не тільки позитивні, але й негативні наслідки, пов’язані з прагненням компаній отримати надприбутки на сумнівних або спекулятивних угодах. Сучасна ситуація у сфері міжнародного інвестування є мало прогнозованою та досить нестабільною через кризові явища у фінансовій сфері світової економіки, що негативно впливає на розвиток країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, які є переважно об’єктами інвестування. Так, на початку XXI ст. від 65% до 80% світового обсягу прямих іноземних інвестицій припадає на розвинені країни, 25 – 30% – на країни, що розвиваються, 2 – 5% – на країни з перехідною економікою.

Лідерами у міжнародній інвестиційній сфері є Японія, іноземні інвестиції якої складають понад 1 трлн дол, та Швейцарія – 296 млрд дол.

Найбільш активними в залучені іноземних інвестицій є такі країни як Китай, Південна Корея, Сінгапур, Польща, Угорщина, Чехія, Росія.

Основними рисами міжнародного інвестування є :

- збільшення частки прямих іноземних інвестицій, що обумовлюється прагненням контролю над об’єктом інвестування;

- зміною рівня взаємодії суб’єктів міжнародного ринку капіталів, посиленням ролі держави в інвестиційних процесах;

- збільшення обсягів міжнародного руху капіталу між промислово розвиненими країнами [24].

Специфіка участі України в міжнародних ринках капіталів

Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі та визначають конкурентні позиції країни на світових ринках. При цьому важливе значення для багатьох країн, особливо тих, що стоять на шляху швидкого та стрімкого розвитку, виходять із соціальної та економічної кризи, має залучення іноземного капіталу у вигляді прямих і непрямих (портфельних) інвестицій.

Участь України у міжнародному інвестиційному процесі характеризується никлим рівнем її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів та неефективною експортною інвестиційною політико. Економічна криза, численні протиріччя та гальма при проведенні реформ та інші фактори є причиною низьких рейтингів України: індекс глобальної конкурентоспроможності – 72 (серед 134 країн світу), індекс сприйняття корупції – 134 (серед 180 країн світу), показник ефективності державного управління – 46 ( серед 212 країн світу). Індекс ведення бізнесу – 145 (серед 181 країн світу), індекс економічної безпеки – 152 (серед 183 країн світу).

Динаміка міжнародної інвестиційної діяльності України за останні 13 років наведена в табл. 5.1 свідчить про неухильне збільшення обсягів імпорту ПІІ – в 61 раз. Найбільший темп приросту спостерігався у 2006 році – 86,7%. Обсяги експорту капіталу з 1995 по 2008 рік виросли у 305 разів. Слід вказати на рекордні обсяги експорту капіталу у 2007 році, які виросли порівняно з 2006 роком у 25 разів. Дана тенденція викликає безліч питань, пов’язаних з динамікою та структурою експорту ПІІ з метою виявлення причин такої гіперактивності українських інвесторів.

 

Таблиця 5.1

 

Динаміка міжнародної інвестиційної діяльності України за 1995-2008 рр. (на початок року, в млн. дол.)

 

Роки ПІІ в Україну ПІІ з України
  Обсяги, млн. дол. Темп зростання, % Темп приросту, % Обсяги, млн дол. Темп зростання, % Темп приросту, %
483,5 - - 20,3 - -
896,9 185,5 85,5 84,1 414,3 314,3
1438,2 160,4 60,4 97,4 115,8 15,8
2063,6 143,4 43,4 127,5 130,9 30,9
2810,7 136,2 36,2 97,5 76,5 -23,5
3281,8 116,7 16,7 98,5
3875,0 118,1 18,1 170,3 172,9 72,9
4555,3 117,6 17,6 155,7 91,4 -8,6
5471,8 120,1 20,1 144,3 92,7 -7,3
6794,4 124,2 24,2 166,0 115,05 15,05
9047,0 133,2 33,2 198,6 119,6 19,6
16890,0 186,7 86,7 219,5 110,5 10,5
21607,3 127,9 27,9 243,3 110,8 10,8
29489,4 136,5 36,5 6196,1 2546,7 В 25 раз

 

 

Структура інвестиційної діяльності України наведена в табл. 5.2 та 5.3.

Дані табл. 5.2 свідчать про те, що за останні 4 роки географічна структура імпорту іноземних інвестицій постійно змінюється. Одним з найбільш активних інвесторів в економіку України протягом останніх років є Німеччина, однак у 2007 році першість була за Кіпром, частка якого складає 20,1% імпорту ПІІ в Україну (як і Німеччини). В п’ятірку провідних імпортерів також ввійшли Нідерланди (8,5%), Австрія (7%) та Великобританія (6,7%). У зв’язку з цим виникає закономірне питання: як острівна держава, яка спеціалізується на наданні туристичних та фінансових послуг, є ареною політичних сутичок між греками та турками, має можливість так активно інвестувати досить великі кошти в економіку України (5941,8 млн дол.)?

 

Таблиця 5.2

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.