Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Обсяги та структура прямих іноземних інвестицій в Україну за 2004-2007 рр.





 

  2004 р.   Країни 2006 р. 2007 р.
млн дол. питома вага, % млн. дол. питома вага, % млн дол. питома вага, % млн дол. питома вага, %
Усього 8353,9 16375,2 21186,0 294489,4
Німеччина 631,6 7,6 5505,5 33,62 5620,7 26,5 5917,9 20,1
Кіпр 1035,6 12,4 9,5 3011,7 14,2 5941,8 20,1
Австрія 345,6 4,1 1423,6 8,7 1600,8 7,6 2075,2 7,0
США 1153,7 13,8 1374,1 8,4 1418,0 6,7 1436,8 4,9
Великобританія   895,9   10,7   1155,3   7,05   1557,2   7,4   1968,8   6,7
Росія 457,5 5,5 799,7 4,9 980,8 4,6 1462,2 5,0
Нідерланди 548,3 6,6 721,8 4,4 1493,0 7,05 2511,2 8,5
Віргінські острови   543,8   6,6   688,7   4,2   808,3   3,8   1045,7   3,5
Швейцарія 411,3 4,9 445,9 2,7 504,9 2,4 583,8 2,0
Польща 192,3 2,3 1,4 366,0 1,72 670,5 2,3
Угорщина 179,1 2,1 191,1 1,2 364,5 1,73 400,9 1,4
Франція 172,4 2,05 172,2 1,05 826,8 3,91 1046,2 3,5
Інші країни   1786,8   19,25   2111,3   12,88   2633,3   12,4   3421,8   11,6

 

Відповідь на це питання повинно бути сферою інтересів вітчизняного уряду при проведенні статистичного аналізу міжнародної інвестиційної діяльності країни.

Аналіз структури експорту ПІІ (табл. 5.3) свідчить про те, що у 2006 році вітчизняними суб’єктами господарювання було інвестовано в економіку інших країн 221,5 млн дол., а в 2007 році – у 28 разів більше. Найбільшу частку у загальному експорті інвестицій у 2006 році займали вкладення в економіку Росії – 93,2 млн дол. (42,1%), Польщі – 24,2 млн дол. (10,9%), Панами – 18,9 млн дол. (8,6%), В’єтнаму – 15,9 млн дол. (7,2%), Великобританії – 13,9 млн дол. (6,3%) та Іспанії – 13,8 млн дол. (6,2%), тобто географічна структура експорту ПІІ досить диверсифікована. У 2007 році 94% всього експорту інвестицій склали капіталовкладення в економіку Кіпру і тільки незначні кошти були спрямовані в економіку Росії – 148,6 млн дол. (2,4%), що підтверджує висновки про відмивання “брудних грошей” через офшорні зони.



 

Таблиця 5.3

 

Прямі іноземні інвестиції з України в економіку країн світу

 

Країни 2006 рік 2007 рік
Обсяги ПІІ, млн дол. Частка, % Обсяги ПІІ, млн дол. Частка, %
Кіпр 4,4 2,0 5825,5 94,0
Росія 93,2 42,1 148,6 2,4
Латвія 3,5 1,6 30,7 0,5
Польща 24,2 10,9 30,1 0,5
Грузія 2,9 1,3 0,5
Молдова - - 26,7 0,4
Панама 18,9 8,6 18,9 0,3
Іспанія 13,8 6,2 13,8 0,2
Великобританія 13,9 6,3 13,8 0,2
Вірменія - - 12,8 0,2
Віргінські острови - - 10,9 0,2
США 5,7 2,6 5,9 0,1
Швейцарія 4,3 1,9 4,6 0,1
Литва - - 4,0 0,1
В’єтнам 15,9 7,2 3,9 0,1
Інші країни 20,4 9,3 17,9 0,2
Усього 221,5 6196,1

Аналіз якісної структури імпорту ПІІ дозволив виокремити наступні групи іноземних інвесторів:

1) приватні інвестори – підприємці (приблизно 15 % загального обсягу інвестицій), які у своїх інтересах використовують певні прорахунки у правовій системі, а в якості об’єктів інвестування перевагу віддають малим та середнім фірмам, діяльність яких легко контролювати. Близько 80% інвестицій складають обладнання, технології, тобто інвестиції в матеріально-речовій, а не грошовій формі;

2) інвестори з числа представників української діаспори та компанії, які інвестують незаконно вивезений раніше та легалізований за кордоном капітал. Для цих інвесторів характерні вкладення у високорентабельні, швидкоокупні проекти, а інвестиційні ризики для них значно нижчі через наявність ділових та родинних контактів;

3) інституційні інвестори (фінансові посередники) залучають капітал переважно через механізм портфельного інвестування.

Слід зазначити, що розглянуті групи інвесторів не вкладають капітал у фондомісткі підприємства, які знаходяться у найбільш скрутному фінансовому становищі та потребують організаційної та технологічної модернізації. Для таких підприємств найбільш ефективним джерелом залучення капіталу могли б стати портфельні інвестиції, але на сьогоднішній день ця форма інвестування в Україні не отримала достатнього розвитку через нерозвиненість вітчизняного фондового ринку. Державним агентством з інвестицій та інновацій була розроблена програма з реформування фондового ринку, яка передбачала об’єднання українських фондових бірж, створення єдиного центрального депозитарію на базі Національного депозитарію України та розрахунково-клірингової палати, нових фінансових інститутів – венчурного інвестиційного фонду, інноваційно-інвестиційного банку, фінансових установ муніципального значення. За оцінками розробників, у результаті реалізації програми вже до 2012 року на фондових біржах буде укладатись 50% угод з цінними паперами (на сьогодні – 5%), при цьому річний обсяг біржових торгів перевищить 200 млрд дол. (в 2007 році –7,3 млрд дол. ). Капіталізація вітчизняного ринку цінних паперів могла б досягти 70% ВВП, а основними його суб’єктами стали б вітчизняні інвестори – інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди. Крім цього, планувалось розробити законопроект, відповідно до якого мінімум 10% акцій приватизованих підприємств повинні продаватись на фондовій біржі. На реалізацію цієї програми необхідно майже 2 млрд дол. Протягом 5 років планувалось витратити 1,85 млрд дол., з них 1,47 млрд дол. – кошти державного бюджету. Але уряд відмінив рішення про її реалізацію через відсутність бюджетних коштів.

Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні декілька разів змінювалось, при чому достатньо радикально - від ліберального до жорсткого. На теперішній час основним законодавчим актом є Закон “Про режим іноземного інвестування”, прийнятий Верховною Радою 19 березня 1996 року”, який змінив Закон 1994 року ”Про державну програму підтримки іноземного інвестування” та Декрет Кабінету Міністрів ”Про режим іноземного інвестування” [3]. Слід вказати, що в Україні діє близько 100 законодавчих та підзаконних нормативних актів, що регулюють залучення й реалізацію іноземних інвестицій.

Спеціалістами Міжнародної фінансової корпорації була проведена оцінка інвестиційного клімату в європейських та азіатських країнах з використанням бального методу за шкалою від 1 до 28 (табл. 5.4).

 

Таблиця 5. 4

 

Рейтинг простоти ведення бізнесу в країнах Європи та Центральної Азії

Країна Рейтинг простот ведення бізнесу Старт бізнесу Отримання ліцензії Найом працівників Реєстрація майна Отримання кредиту Захист інвесторів Оподаткування Ведення ЗЕД Виконання контрактів Закриття бізнесу
Литва
Естонія
Латвія
Вірменія
Словаччина
Грузія
Румунія
Чехія
Болгарія
Словенія
Казахстан
Угорщина
Сербія
Чорногорія
Польща
Киргизія
Туреччина
Македонія
Боснія та Герцеговина
Росія
Азербайджан
Молдова
Албанія
Хорватія
Україна
Білорусь
Таджикистан
Узбекистан

 

Дані табл. 5.4 показують, що найбільш благоприємний діловий клімат створено у прибалтійських країн, Вірменії, Словаччині та Грузії. При чому серед них за простотою ведення бізнесу, ліцензування, реєстрації майна, ефективності оподаткування, здійснення зовнішньоекономічних операцій та виконанню угод безапеляційне лідерство має Литва. Україна займає 25 місце серед 28 країн. Найбільші перешкоди виникають при реєстрації майна (26 місце), в системі оподаткування (27) та при закритті бізнесу (28), що негативно впливає на розвиток міжнародної інвестиційної діяльності країни.

В якості доповнення до попередньої таблиці в табл. 5.5 наведені дані розрахунку часу на здійснення основних процедур ведення бізнесу.

 

Таблиця 5.5

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.