Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Міжнародний ринок праці: сучасний стан та перспективи розвитку





Світовий ринок праці – це система відносин між державами, які виникають з приводу узгодження попиту та пропозиції трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.

Формування світового ринку праці здійснюється двома шляхами:

1) через міграцію трудових ресурсів;

2) шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого ліквідуються правові, етнічні, культурні перепони до створення “загального ринку праці”.

В структурі світового ринку праці можна виокремити два сегменти. Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації та заробітної плати, а також чіткою кваліфікаційною ієрархією. До цього сегменту включають висококваліфікованих робітників з розвинених країн, нових індустріальних країн (Сінгапур, Тайвань, Китай, Індія), а також спеціалістів міжнародних організацій. Розвиток даного сегменту обумовлений стрімким розвитком сфери інформаційних послуг, технологічно містких галузей промисловості. Другий сегмент світового ринку праці складається з робочої сили з раїн, що розвиваються – низько кваліфікованих робітників, нелегальних мігрантів, “екологічних” біженців.

Також на ринку праці можна виділити дрібні сегменти при класифікації робочої сили по віковим, культурним, тендерним, расовим ознакам. Такий поділ в значній мірі пов'язаний з діяльністю ТНК, які мають попит на чітко визначені категорії робітників.

Особливостями сучасного розвитку світового ринку праці є:

1) відставання реакції ринку праці на зміни основних макроекономічних показників розвитку світової економіки, що спричиняє кількісний та якісний дисбаланс як на окремих національних, так і на світовому ринку праці у цілому;



2) зростання рівня безробіття на фоні стрімкого падіння валового світового продукту (рис. 2). За оцінками Міжнародної організації праці, до кінця 2009 року у кількість безробітних у світі сягне 239 млн чоловік, з них 4,9-17,7 млн чол.. – молодь віком до 25 років. Однак пік безробіття прогнозується на 2010-2011 рр. За даними досліджень МОП, в країнах Європейського Союзу та США рівень зайнятості знизиться на 1,3-2,7%, а в країнах Центральної та Східної Європи та СНД – 1-2,8%. Окрім того, ймовірність стати безробітними для молоді у 2,8 рази вища ніж у людей середнього та старшого віку.

3) різке скорочення можливостей для звільнених працівників знайти роботу або повернутись на колишнє місце;

 

 

Рис. 2 Рівень безробіття та динаміка реального ВВП у світі у 1998-2009 рр.

 

4) формування нової стратегії провідних компаній у трудовій сфері, основною метою якої є скорочення витрат на робочу силу шляхом скорочення тривалості робочого тижня, робочого дня, впровадження гнучких форм зайнятості на умовах строкового договору. В західноєвропейських країнах кожний восьмий робітник працює неповний робочий день;

5) підвищення вимог до якості робочої сили. За підрахунками експертів ОЕСР, у розвинених країнах щорічно обновляється 10-15% всіх робочих місць, постійно зростає сектор висококваліфікованої робочої сили – на менеджерів та висококваліфікованих робітників приходиться 50-60% всіх вакансій. В умовах світової фінансової кризи цей показник буде збільшуватись і транснаціональні корпорації розраховують на залучення висококваліфікованих працівників за умов зменшення їм заробітної плати;

6) формування нового регулятивного механізму національних ринків праці. Так, у Німеччині була прийнята “Угода про робочий час”, згідно якої можливе скорочення робочого тижня до 30 (захід) та 33 (схід) годин з метою уникнення скорочення робочих місць. У Франції, де рівень безробіття серед молоді сягає 22,3%, уряд виділив 1,3 млрд євро для компаній, які будуть пропонувати стажування та тренінгові програми для молоді. Також у країні діє договір про “часткове безробіття”, згідно з яким працівники за скорочення робочих годин отримують часткову компенсацію. Цей договір діє в основному у автомобільній, хімічні, металургійній та будівній галузях. Дія колективного договору про “зміну роду діяльності” передбачає створення групою компаній компенсаційного резерву для працюючих у розмірі 80% їх заробітної плати на період 1 рік, протягом якого вони отримуватимуть нову спеціальність. У Голландії діє закон про безробіття, згідно з яким працівники зі скороченим робочим часом отримують часткову державну компенсацію. В Індії, де 80% працівників із сім’ями живуть менш як на 2 долари в день, реалізується програма по гарантуванню зайнятості у сільській місцевості.

У кінці 90-х рр. західними країнами була досягнута домовленість з приводу загальних контурів політики на ринку праці. Складовою цієї політики є відмова від макроекономічного стимулювання сукупного попиту на робочу силу з метою розширення зайнятості, а також скорочення робочого часу як способу зменшення безробіття.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.