|
ТЕМА 6. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИПлан: 1.1. Особливості управління на стадіях життєвого циклу інновацій. 1.2. Ключові аспекти оперативного менеджменту. 1.3. Основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційною діяльністю. Методичні вказівки до вивчення теми Вивчення проблемних питань теми необхідно починати з об’єктивної необхідності і сутнісної характеристики менеджменту інноваційних процесів. Згадайте, які ви знаєте види цілей на підприємстві та яка їх класифікація та ієрархія (підпорядкованість). Далі треба коротко розглянути форми управління інноваціями. Як відомо, процес управління складається із взаємозалежних фаз (етапів): планування, реалізації та контролю. Кожний з цих етапів ми розглядаємо окремо, зупиняючись на функціях та принципах планування як підсистеми інноваційного менеджменту. Слід звернути увагу на види планів, що різняться цілями, предметом, рівнями, змістом і періодами планування. У складному блоці планування інноваційної діяльності варто особливо виділити методи планування; при цьому важливе значення має використання спеціальних методів і прийомів пошуку інноваційних ідей. Їх можна подати двома великими групами: пасивного й активного пошуку. Підсумковий блок питань, що необхідно розглянути, стосується основних критеріїв вибору організаційних структур управління. Теоретичні основи теми Управління інноваціями є складовою частиною інноваційної діяльності та вирішує питання планування і реалізації інноваційних проектів. Функції управління інноваціями покликані вирішувати такі завдання: · зіставлення існуючого стану з бажаним – функція ініціативи; · вироблення керівних вимог до дії – інструмент управління; · визначення критеріїв оцінки інформації і вибору альтернатив – прийняття рішення; · забезпечення безконфліктного співіснування осіб, що приймають рішення – інструмент координування; · створення передумов. Найпоширенішим прийомом визначення мети на підприємстві є побудова так званого дерева цілей, що являє собою процес поділу головної (глобальної) мети на її складові частини за ієрархічним принципом. Процес управління складається із взаємозалежних фаз (етапів): планування, реалізація, контроль. Для того, щоб пов’язати всі ланки зазначеної системи, необхідна відповідна організаційна форма. Досвід показує, що існуючі організаційні структури зазвичай не спроможні в достатній мірі концентруватися на виконанні екстраординарних інноваційних завдань. Планування є одним з основних елементів системи внутрішньо фірмового управління діяльністю інноваційного підприємства. Планування інновацій – це система розрахунків, спрямованих на вибір і обґрунтування цілей розвитку інноваційного підприємства і підготовку рішень, необхідних для їхнього досягнення. Система планування інновацій виконує такі функції: 1. Цільова орієнтація всіх учасників інноваційного проекту або інноваційного підприємства в цілому. 2. Перспективна орієнтація і раннє розпізнавання проблем розвитку. 3. Координація діяльності всіх учасників інновацій як попереднє узгодження дій при підготовці планів і як узгоджена реакція на перешкоди і проблеми при виконанні планів. 4. Підготовка управлінських рішень (проводиться глибокий аналіз проблем, виконуються прогнози, досліджуються всі альтернативи і проводиться економічне обґрунтування найраціональнішого рішення). 5. Створення об’єктивної бази даних для ефективного контролю (згідно з досягненнями певних показників, параметрів і термінів їх досягнення). 6. Інформаційне забезпечення учасників інноваційного процесу (цілі, альтернативи, терміни, ресурси, умови проведення інновацій тощо). 7. Мотивація учасників. Планування інновацій здійснюється на основі певних принципів, таких як: принцип наукової обґрунтованості планування (враховує об’єктивні умови і специфічні риси конкретного інноваційного підприємства); принцип домінування стратегічних об’єктів у плануванні (враховує тривалість інновацій), комплексність планування інновацій (означає системну пов’язаність усіх розроблюваних на підприємстві планів); принцип гнучкості та еластичності (полягає в забезпеченні динамічної реакції планів на відхилення в процесі робіт або зміни внутрішніх і зовнішніх чинників); безперервність планування інновацій (має два аспекти: наступність і взаємозв’язок планів різноманітної тривалості; вимоги постійного здійснення планових розрахунків відповідно до умов, що змінюються, і відхилень, що виникають). Види планів. За цільовою орієнтацією розрізняють стратегічне й оперативне планування інновацій. Відповідно до поділу праці за предметною ознакою на інноваційному підприємстві виокремлюють планування НДПКР, виробництва, збуту, матеріально-технічного постачання, інформаційного забезпечення, фінансів, персоналу й інших предметних сфер (функцій) підприємства. Змістовний аспект у плануванні інновацій виявляється в таких видах планових розрахунків: продуктово-тематичному (виробничі програми, напрями і тематика НДПКР, підготовка програм і заходів щодо оновлення продукції, оновлення виробництва й удосконалення технології); техніко-економічному (передбачає розрахунки матеріально-трудових і фінансових ресурсів, оцінку результатів та економічної ефективності інноваційної діяльності) та кількісно-календарному плануванні (плануванні обсягів виробництва і розподілі робіт за календарними періодами). У вітчизняній і закордонній практиці набули поширення такі форми планування інновацій, як програмно-цільовий підхід, управління за цілями, системне управління, сітьові (мережні) методи управління та ін. Методи планування: науково-технічне прогнозування, побудова сценаріїв та портфельних матриць; поділяють на методи і прийоми пасивного і активного пошуку інноваційних ідей. Методи пасивного пошуку – аналіз патентів, маркетингові дослідження, вивчення пропозицій споживачів, винахідників і т. д.; методи активного пошуку – емпіричні, системно-логічні, інтуїтивні. При управлінні інноваційною діяльністю на підприємстві доцільніше використовувати матричну, дивізіональну та лінійно-функціональну організаційні структури управління. При виборі структури управління слід враховувати такі критерії: розмір підприємства, ринкова й технологічна позиція підприємства, його інноваційна стратегія, наявність коштів та науково-дослідного підрозділу.
Питання для поглибленого вивчення теми 1. Управління персоналом у наукових організаціях. 2. Планування інноваційної діяльності. 3. Поняття «кластеру» в інноваціях. 4. Вибір оптимального режиму роботи в науковій організації. Література: 2, 5 [с. 56–71], 6 [ с. 36–51], 7, 8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗНАНЬ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які складові системи управління інноваційними процесами? 2. Вкажіть особливості менеджменту на окремих стадіях життєвого циклу інновацій. 3. Які принципи та види планування вам відомі? 4. Які методи планування інновацій вам відомі? Застосування яких з них, на вашу думку, доцільніше? 5. Охарактеризуйте ключові аспекти оперативного менеджменту. 6. Вкажіть основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційною діяльністю. ТЕСТИ 1. Генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, головні цілі і розподіл ресурсів для їхнього досягнення, називається: а) місією підприємства; б) стратегією підприємства; в) стратегічним завданням; г) цільовою програмою; д) правильної відповіді немає. 2. При розробленні інноваційної стратегії підприємства враховуються: а) ринкова позиція підприємства; б) науково-технічна політика підприємства; в) життєвий цикл продукту; г) усі відповіді правильні. 3. Розроблення інноваційної стратегії підприємства починається з: а) формулювання загальної мети підприємства; б) розроблення плану інноваційної діяльності підприємства; в) вибору джерел фінансування інноваційного проекту; г) оцінювання ринку збуту. 4. Яка організаційна структура сприяє інноваційній діяльності на підприємстві? а) лінійно-функціональна; б) матрична; в) дивізіональна; г) лінійна. Теми рефератів 1. Специфіка функцій інноваційного менеджменту. 2. Значення і методи прогнозування в управлінні інноваціями. 3. Комунікації в інноваційному менеджменті. 4. Види планових розрахунків в інноваційній сфері. 5. Продуктово-тематичне планування інновацій. 6. Виробниче планування інновацій.
Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|