Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 2. Ключові поняття інноваційного розвитку





2.1 Загальна характеристика інноваційного процесу.

2.2 Структура інноваційного процесу.

2.3Мета і задачі стратегічного управління інноваціями.

2.4 Вплив інноваційних процесів на розвиток виробництва

Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні цієї теми слід звернути увагу на різноманіття визначень основоположних понять дисципліни: інновація, нововведення, інноваційна діяльність. Зверніть увагу на відмінності між цими поняттями. Так, законом України «Про інноваційну діяльність» встановлено, що:

– інновації – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;

– інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг;

– інноваційний продукт – результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом;

– інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у т.ч. інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і/або інноваційної продукції;

– інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) – підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і /або продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального обсягу продукції і /або послуг;

– інноваційна інфраструктура – сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).

Окремо слід зупинитись на питанні класифікації інновацій, які можуть бути здійснені за різноманітними критеріями поділу. Класифікація нововведень є необхідною, оскільки від типу новин, що впроваджуються, залежать витрати на нововведення, методи організації інноваційних процесів, методика розрахунку ефективності нововведення. Відомі різноманітні підходи до класифікації інновацій. Звертаємо вашу увагу на типології, які найчастіше трапляються в спеціальній літературі: А. Пригожина, М. Хучек, С. Ільєнкова, П. Завліна.

Основними критеріями класифікації інновацій мають бути ті, що враховують:

а) комплексність набору класифікаційних ознак для аналізу і кодування;

б) можливість кількісного (якісного) визначення критерію;

в) наукову новизну і практичну цінність ознаки класифікації.

Зверніть увагу на поняття життєвого циклу інновації, що характеризує інноваційний процес у часі. Згадайте концепцію життєвого циклу, його етапи.

 

Теоретичні основи теми

Нововведеннями вважають оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень або експериментальних робіт у будь-якій сфері діяльності, спрямованих на підвищення її ефективності. Нововведення можуть бути оформлені у вигляді: відкриттів, винаходів; патентів, товарних знаків, раціоналізаторських пропозицій; документації на новий або вдосконалений процес; організації, виробництва або іншої структури; «ноу-хау»; понять; наукових підходів або принципів; документа (стандарту, методики, інструкції тощо); результату маркетингових досліджень.

Інновація – кінцевий результат упровадження нововведень з метою зміни об’єкта управління й одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту.

Інноваційна діяльність спрямована на реалізацію можливостей інтенсивного розвитку виробничо-економічних систем (ВЕС) на засадах оновлення технологічних процесів і продукції, вдосконалення методів організації виробництва та економічних методів. Слід зазначити, що інноваційна діяльність має суттєві галузеві особливості.

Формою інноваційної діяльності є нововведення, тобто процеси створення, впровадження і розповсюдження новин у всіх ланках ВЕС. Нововведення слід розглядати як творчий, пов’язаний із ризиком процес, за допомогою якого нові ідеї, цінності, стандарти, методи, процедури, технології або вироби замислюються, розробляються і впроваджуються для досягнення визначених цілей. Найбільш широко використовується словосполучення «технологічне нововведення», яке відноситься до виникнення і реалізації нових ідей у технологічній сфері. Раніше інноваційна діяльність була прерогативою вчених, конструкторів, винахідників. Індустріальний і особливо постіндустріальний етапи технологічного розвитку в ХХ ст. змінили ситуацію. Нові виробничі й інші технології усе ширше використовуються у всіх сферах життя суспільства.

Нововведення варто розглядати не тільки і не стільки як певні матеріальні або інформаційні об’єкти, а і як процеси постійних змін у технологічній, економічній, соціальній, управлінській сферах.

У загальному вигляді цілями нововведень є: нові продукти, послуги і методи, необхідні для ліквідації технологічного відставання, успішного просування продукції на ринках, підтримки конкурентоспроможності в науково-технічній сфері тощо; нові види сировини, матеріалів, устаткування, технологічних процесів, що відповідають вимогам НТП; соціальні нововведення, які дозволяють узгодити економічні та соціальні потреби суспільства; управлінські нововведення, що дозволяють адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

Складність інноваційної діяльності, її галузеві особливості та особливості нововведень зумовлюють необхідність формування інноваційної політики на державному, територіальному та галузевому рівнях.

Управління інноваціями – це сукупність принципів, функцій, методів і форм регулювання процесів створення, впровадження та розповсюдження новин з метою отримання прибутку або соціального та екологічного ефекту.

Інноваційна сфера – система взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників конкурентоспроможної продукції та розвинутої інфраструктури.

Інноваційний процес – це процес отримання та комерціалізації винаходу, нових технологій, видів продукції чи послуг, рішень виробничого, фінансового характеру та інших результатів інтелектуальної діяльності.

Стадії інноваційного процесу здійснюються у межах спеціалізованих інституціональних форм,які кооперуються між собою. Фундаментальні наукові дослідження виконують академічні інститути та вузівські наукові підрозділи; прикладні розробки виконують галузеві науково-дослідні організації; проектування здійснюють проектні, конструкторські та технологічні установи; впровадження у матеріальне виробництво реалізується підприємствами; організації інноваційної інфраструктури надають посередницькі, правові, консультаційні та інші послуги щодо просування науково-технічної продукції до споживача. Стадії інноваційного процесу можуть об’єднуватись у межах однієї науково-виробничої системи. Стадії інноваційного процесу відрізняються залежно від типу нововведень.

Інноваційний процес можна розглядати як процес фінансування, розроблення та впровадження нового продукту чи послуги, як паралельно-послідовний процес здійснення науково-дослідних, науково-технічних, виробничих, маркетингових робіт. Ці етапи життєвого циклу називають фазами інноваційного процесу; розрізняють фази: науки, дослідження, розробки, виробництва, споживання, утилізації.

Нововведення слід класифікувати: за значенням і ефективністю (базисні та по01ліпшуючі); за змістом (продуктові, техніко-технологічні, організаційні, економічні, управлінські, політичні, соціальні, юридичні); за сферою застосування (широкого і часткового застосування); за рівнем новизни (радикальні, що здійснюються на підставі раніше невідомих законів та закономірностей, і нововведення на базі відомих законів та закономірностей) тощо.

 

Запитання для поглибленого вивчення

1. Поняття продуктових і процесних інновацій.

2. Причини нерівномірності інноваційної активності в умовах ринкової економіки.

3. Система кодування інновацій.

4. Розподіл інновацій за типом новизни для ринку.

Література: 1, 3, 4, 5 [ с. 21–32 ], 6 [ с. 9–22 ], 7.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗНАНЬ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Чим відрізняється інновація від нововведення?

2. Що таке інноваційна сфера, інноваційний процес, інноваційна діяльність?

3. З яких фаз складається інноваційний процес? Охарактеризуйте основні етапи та стадії інноваційного процесу?

4. Які типи інновацій ви знаєте?

5. Що таке життєвий цикл інновацій?

 

ТЕСТИ

1. Корисність інноваційних товарів відбиває їх:

а) вартість; б) споживча вартість; в) якість;

г) правильні відповіді «а» і «б»; д) правильні відповіді «а» і «в».

2. Нововведення, що ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності конкретних підприємств, є:

а) локальними; б) соціальними;

в) глобальними; г) економічними; д) технічними.

3. Пропозиція з використання якоїсь вже обґрунтованої та упровадженої ідеї називається:

а) ініціацією інновацій; б) дифузією інновацій; в) нововведенням;

г) інвенцією інновацій; д) усі відповіді правильні.

4. Інновації, що забезпечують виживання підприємств як реакція на нововведення, здійснюване конкурентами, називаються:

а) стратегічними інноваціями; б) реактивними інноваціями;

в) псевдоінноваціями; г) юридичними інноваціями;

д) соціальними інноваціями.

5. За характером участі в процесі виробництва інновації поділяють на:

а) науково-технічні та соціально-культурні;

б) реактивні та стратегічні;

в) ринкові та соціально-культурні;

г) основні та додаткові; д) виробничі.

6. Технічні нововведення зумовлюють насамперед відповідні:

а) соціальні нововведення; б) організаційні нововведення;

в) економічні нововведення; г) локальні нововведення;

д) юридичні нововведення.

7. Завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва є:

а) технологія; б) технологічна операція;

в) дослідно-конструкторська розробка; г) нововведення; д) організація.

8. Пріоритетними напрямами науково-технічного прогресу є:

а) створення нових технологій;

б) удосконалення застосовуваних технологій;

в) застосування прогресивних базових технологій;

г) застосування інноваційних технологій.

9. Інноваційні процеси, результатом яких є нові вироби, технології їх виготовлення, засоби виробництва, називаються:

а) економічними; б) соціальними; в) організаційними;

г) технічними; д) юридичними.

 

Теми рефератів

1. Особливості державної інноваційної політики в Україні.

2. Сутність інноваційного процесу.

3. Критерії відбору пріоритетів в інноваційній сфері.

4. Специфіка стадій життєвого циклу інноваційного продукту.

5. Сутність організації інноваційної діяльності на підприємстві.

6. Основні етапи інноваційного процесу, їх характеристика.

7. Сутність і зміст інноваційного підприємництва.

8. Моделі інноваційного процесу.

9. Сутність та складові елементи інноваційної сфери.

10. Причини нерівномірності інноваційної активності в умовах ринкової економіки.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.