Змістовний модуль 2. Організаційні форми реалізації

Та оцінка ефективності інноваційної діяльності

ТЕМА 7. СУЧАСНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

7.1. Наукові організації як джерело формування та реалізації інновацій.

7.2. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності.

7.3. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.

Вивчення цієї теми необхідно починати з тлумачення поняття організаційних структур інноваційної діяльності та визначення їх типів.

Організаційні структури – це підприємства (організації), що займаються інноваційною діяльністю, науковими дослідженнями, розробкою та реалізацією інновацій. Згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність» інноваційне підприємство (це може бути інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) або об’єднання підприємств – розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального обсягу продукції і/або послуг.

Відповідно до рекомендацій Керівництва Фраскаті діє така класифікація наукових організацій за секторами науки і типами організацій:

державні – організації міністерств і відомств, що забезпечують управління державою і задоволення потреб суспільства в цілому; безприбуткові (некомерційні) організації, які в основному фінансуються з державного бюджету;

підприємницькі – можуть бути дуже різними, у т. ч. державної власності, продукція (послуги) яких виготовляється з метою продажу;

освітні організації – це університети й інші навчальні заклади, незалежно від джерел фінансування й правового статусу; науково-дослідні інститути, експериментальні станції, клініки; організації, що безпосередньо їх обслуговують;

недержавні безприбуткові організації, що не ставлять своєю метою одержання прибутку – фахові товариства, спілки, асоціації, суспільні, добродійні організації, фонди, приватні індивідуальні організації.

У світовій практиці інноваційні підприємства належать, як правило, до малих фірм (підприємств). Критерії віднесення до малого бізнесу у кожній країні свої, і на це варто теж звернути увагу.

Організаційні форми (оргструктури) значною мірою впливають на ефективність інновацій. Нововведення викликають тимчасове зменшення прибутку і порушення економічної рівноваги у системі, вони потребують додаткових витрат, реорганізації виробництва, перепідготовки кадрів тощо. Все це може стримувати сприйняття нововведень. Для успішної адаптації новин в існуючих виробничих системах повинні створюватися сприятливі організаційні умови. Тому паралельно із розробкою програм нововведень здійснюється вибір організаційних форм їх реалізації. У разі радикального оновлення продукції та виробництва відповідні зміни в організаційній структурі здійснюються на підставі спеціального організаційного проекту.

Необхідним є перехід від статичних організаційних структур до гнучких, які сприяють прогресивним зрушенням у виробництві. Тому в організаціях і підприємствах на зміну традиційним лінійно-функціональним структурам управління приходять більш динамічні дивізіональні і матричні структури, що забезпечують швидкий науково-технічний розвиток виробництва.

Дивізіональні структури виокремлюються у межах традиційної орг-структури, отримують певну автономію, орієнтуються на реалізацію піонерних інноваційних проектів і забезпечують швидке вирішення проблем.

Матричні (програмно-цільові) структури дозволяють спрямувати зусилля всього колективу на вирішення нових завдань організації або підприємства і підпорядкувати цим завданням діяльність усіх підрозділів апарату управління. Для цього з числа науковців або досвідчених фахівців призначається координатор програми нововведення, який отримує надзвичайні повноваження і діє від імені першого керівника.

Ефективними організаційними формами ризикового (венчурного) типу є малі інноваційні підприємства, що швидко пристосовуються до потреб ринку, спроможні вирішувати унікальні завдання на основі власних винаходів та ноу-хау.

Варто звернути увагу ще на одну організаційну форму створення та реалізації інновацій – венчурну. Венчурний бізнес представлено самостійними невеличкими фірмами, що спеціалізуються на дослідженнях, розробках, виробництві нової продукції. Їх створюють учені-дослідники, інженери, новатори. Як правило, венчурні фірми не займаються організацією виробництва продукції, а передають свої розробки іншим фірмам. Венчурний бізнес ефективний у вигляді дочірні фірм крупних підприємств.

Створення венчурних фірм передбачає наявність двох компонентів: ідеї інновації – нового виробу, технології, суспільної потреби, а також підприємця, готового на основі запропонованої ідеї організувати новий бізнес; ризикового капіталу для фінансування.

Регіональними формами інноваційної діяльності можуть бути інноваційні асоціації, що виникають навколо ініціаторів піонерних інноваційних проектів; наукові парки, які проводять дослідження в широкому діапазоні наукових дисциплін і забезпечують перелив знань з одних галузей науки в інші; інкубатори – організаційні структури науково-технічної сфери, що спеціалізуються на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних фірм з метою реалізації оригінальних науково-технологічних ідей; технопарки і технополіси, що діють на основі єдиної інноваційної програми, прискорюють впровадження новин у суміжні галузі економіки і забезпечують значний інтегральний ефект.

Інноваційною інфраструктурою може бути сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).

Інноваційна інфраструктура включає організації та підприємства, які здійснюють: венчурне (ризикове) фінансування інноваційних проектів; інформаційне і маркетингове забезпечення інноваційної діяльності; рекламу і реалізацію науково-технічної продукції, інжинірингові та консультативні послуги щодо впровадження новин; патентно-ліцензійні послуги; лізингові послуги; страхування суб’єктів інноваційної діяльності та інші послуги.

У перспективі все більш важливу роль у фінансуванні та кредитуванні нововведень гратимуть інноваційні банки та фонди. Фінансування інновацій є найбільш ризиковим, але дає можливість отримати дуже високий прибуток, якщо фінансові організації беруть участь у нововведеннях як партнери, а не тільки як кредитори. Тому у розвинутих країнах за таким принципом працюють кредитно-фінансові установи, страхові компанії та пенсійні фонди.

1. Методи проектування організаційних структур інноваційних організацій.

5. Особливості інтеграції науки та виробництва в Україні.

1. Охарактеризуйте наукові та науково-дослідні організації (заклади) як джерела формування та реалізації інновацій.

2. Назвіть ринкові суб’єкти інноваційної діяльності. Які з них найбільш розповсюджені в Україні?

3. Назвіть сучасні організаційні форми інтеграції науки та виробництва.

1. Сукупність підрозділів, що безпосередньо не беруть участі у створенні нової (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають:

а) виробничою інфраструктурою; б) інфраструктурою;

в) соціальною інфраструктурою; г) капітальним будівництвом;

2. Консорціуми як вид стратегічного альянсу створюється:

а) для зосередження на фундаментальних пошукових дослідженнях у напрямах, що обіцяють революційні зміни в техніці й технології виробництва;

б) для розробок технології виробництва та збуту принципово нової продукції;

в) на підставі угоди про двосторонній обмін взаємодоповнюючими технологіями та інформацією, технологічною документацією та «ноу-хау».

3. Інноваційна стратегія венчурної фірми полягає в:

а) мінімізації ризику; б) максимізації ризику;

в) передаванні своїх розробок експлерентам, патієнтам, віолентам і комутантам; г) розвитку консалтингу; д) рекламі своїх розробок.

4. Інноваційна стратегія експлерента (підприємства – «першої ластівки») полягає в:

а) компенсації втрат від діяльності конкурента;

б) створенні нових сегментів ринку; в) поліпшенні якості продукції;

г) стимулюванні нового напряму моди; д) поширенні реклами.

5. Інноваційна стратегія віолента полягає в:

а) роботі зі скорочення нераціональних витрат;

г) роботі на індивідуального споживача; д) орієнтації на прибуток.

6. Інноваційна стратегія пацієнта («хитрої лисиці» бізнесу) полягає в:

в) проведенні політики поступових нововведень;

г) проведенні політики радикальних нововведень;

д) суворій регламентації інноваційної діяльності.

7. Структура, що виникає на підставі угод між фірмами, які проводять наукові дослідження, та фірмами, які займаються комерціалізацією результатів, має назву:

а) науково-промисловий комплекс; б) бізнес-«інкубатор»;

8. Структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для виникнення та ефективної діяльності малих інноваційних фірм, має назву:

а) науково-промисловий комплекс; б) бізнес-«інкубатор»;

9. Організація, для якої дослідження та розробки становлять основний вид діяльності, має назву:

а) фінансово-промислова група; б) бізнес-«інкубатор»;

10. Які з перелічених послуг не надаються бізнес-«інкубаторам»?

а) оренда приміщень; б) маркетингові послуги;

в) інформаційні послуги; г) виробничі послуги.

11. Назвіть, які з перелічених чинників не перешкоджають проведенню інноваційної діяльності у великих організаціях:

в) стимулювання інноваційних заходів; г) опір змінам.

1. Назвіть методи портфельного аналізу при виборі інноваційної стратегії.

2. Чим визначається система стратегічних цілей інноваційного підприємства? Прокоментуйте на прикладі конкретного підприємства.

3. Розкрийте економічну сутність подій: німецький концерн придбав в одній з країн, що розвиваються, ділянку землі і будує там комбінат з видобутку і збагачення марганцевої руди.

4. За американською статистикою, лише 5 з 10 нових компаній успішно проходять весь цикл і демонструють реальні результати. Що лежить в основі успішного здійснення процесу створення нового бізнесу? Що є стимулом для створення нових підприємств?

1. Особливості функціонування малих інноваційних підприємств.

2. Особливості основних і допоміжних робіт під час створення інновації.

3. Організаційні форми інноваційного підприємництва в Україні.

4. Особливості венчурного інноваційного бізнесу.

5. Досвід функціонування науково-технологічних парків у країнах Європи та у США.

6. Сфери поширення малих інноваційних підприємств в Україні.

7. Тенденції інноваційної активності в Україні

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: