Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







МЕТА І ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ





Слово «біржа» походить від латинського «бурса», що означає «гаманець», і має таку історію. Перші зібрання торговців відбувалися у місті Брюгге перед будинком, який належав купецькій сім'ї Бурса. Над дверима цього будинку було встановлено герб із зображенням трьох гаманців. Саме тому латинське слово «бурсак увійшло в наше життя як біржа.

Біржі з'явилися у XV-XVI ст. в Італії, Нідерландах, Франції. На зібраннях купців та інших причетних до торгівлі осіб велися переговори і укладалися торгові угоди. Ось чому під словом «біржа» почали розуміти зібрання комерсантів.

У Росії перша біржа з'явилася в 1703 p. в Петербурзі. У 1705 p. для неї було збудовано окреме приміщення. Майже впродовж 100 років петербурзька біржа була єдиною офіційно визнаною у Росії. Лише наприкінці першої половини XIX ст. з'являються біржі у Кременчуці (1834 p.), Одесі, Нижньому Новгороді (1848 p.), а згодом у Києві (1865 p.).

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається:

по-перше, як економічна категорія, що відображує складову ча­стину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними характеристиками: масовість, стандартність, взаємозамінюваність;

по-друге, це господарське об'єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торговельних угод і операцій. Такі об'єднання створюються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу.

Члени біржі мають вигоду не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посе­редницькі (брокерські, торговельні) виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відпо­відно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються безпосередньо в ході торгівлі залежно від співвідношення попиту і пропозиції на них. Це свідчить про те, що біржа є особливим ціноутворюючим механізмом. Це одна з цілей її діяльності.



Товарна біржа — це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції за стандартами зраз­ками у спеціальному місці, де ціни на товари складаються в умовах вільної конкуренції

Отже, товарну біржу слід розглядати як ринок ринків (рис. 6). Великі біржі, на яких концентруються попит і пропозиція товарів світової торгівлі, дають можливість визначити місткість ринку і умови конкуренції, обмінятися інформацією. Біржова ціна як резуль­тат вільної конкуренції визначає напрями для інших ринків.

 

Рис. 6.Функції біржі як сегмента загального ринку

У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головні статті їхнього доходу такі: засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг чле­нам біржі та іншим організаціям; виручка від інших надходжень.

Аналогічні цілі намагаються ставити перед собою і вітчизняні засновники бірж. Так, у ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» зазначено, що товарна біржа не займається комерційним посередниц­твом і не має на меті одержання прибутку. На практиці ж біржі отри­мують прибутки, джерелом яких є відрахування з сум комісійної вина­городи, що надходить від брокерських контор. Надходження від біржових операцій, визначені у ст. 13 згаданого Закону, є одним з дже­рел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь біржі становить 0,1-0,5 відсотка суми укладених брокерами угод.

Управлінням, розробкою і реалізацією політики біржі займа­ються її керівні органи — правління або рада губернаторів. До скла­ду такого органу входить кілька службовців біржі (наприклад, пре­зидент) і досвідчені посередники, які стають губернаторами біржі на певний строк. До керівництва біржами залучають також зовнішніх губернаторів, яких обирають або призначають з досвід­чених осіб, що не зв'язані з посередницьким бізнесом.

ТИПИ ТОВАРНИХ БІРЖ, ЇХНІ СУБ'ЄКТИ
ТА ЗДІЙСНЮВАНІ НИМИ УГОДИ

Класифікацію бірж, що функціонують у ринковій системі господарства, розглянемо за схемою, наведеною на рис. 7.

Універсальними є біржі, що торгують товарами різних груп. Наприклад, на американській біржі «Чикаго Борд оф трейд» реа­лізуються пшениця, кукурудза, овес, боби сої, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі та непро­довольчі товари. Об'єктом продажу Київської універсальної товар­ної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори та огірки, яловичина, свинина, худоба.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаютьспеціалізованими. У свою чергу, їх поділяють на спеціа­лізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані. Так, американ­ська біржа «Чикаго Меркантайл Ексчендж» включає в оборот сільськогосподарську продукцію (велику рогату худобу, живих сви­ней, бекон тощо), Нью-Йоркська — каву, какао, цукор. А біржа «Канзас Сіті Борд оф трейд» торгує лише одним товаром — пше­ницею. Саме вона є вузькоспеціалізованою.

В Україні більшість бірж є спеціалізованими широкого профілю. Серед них виділяється Украгропромбіржа, до якої входять централь­на біржова структура і кілька регіональних. Через Украгропромбіржу реалізується сільськогосподарська і промислова продукція І для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачаєть- і ся проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром і зерном, металевими виробами, сільськогосподарською технікою і і транспортними засобами.

Рис. 7.Класифікація бірж

 

Перевагою товарних бірж, що діють в Україні та засновані дер­жавними установами (органами постачання, Міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами та відомствами), є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру. Це Українська універсальна товарна біржа і Украгропромбіржа. Біржі, створені вільними підприємцями, доступні для і якомога більшої кількості різних суб'єктів.

Членами біржі є її акціонери. Вони мають право безплатно відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами, уклада­ти угоди. Крім членів біржі в торгах можуть брати участьвідвіду­вачі — постійні та разові.

Статусу постійного відвідувача біржі суб'єкт може набути, прид­бавши відповідний абонемент (чи облігації), як правило, на рік участі в біржових торгах. За цим абонементом його суб'єкт може брати участь у кожних біржових торгах.

Статус разового відвідувача, підтверджений разовим вхідним квитком, дає йому право брати участь у торгах у певний день.

Участь підприємства у біржовій торгівлі на постійних чи разо­вих засадах може здійснюватись за певну плату через брокерські контори та брокерів (маклерів).

Біржовий маклер є висококваліфікованим спеціалістом і має особливий статус, що дає йому змогу виконувати такі функції:

• посередництво при укладанні угод через прийняття доручень (наказів) членів та відвідувачів біржі, а також підбір відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів веденням біржових операцій та укладенням угод від свого імені;

• консультування торговців з питань якості та властивостей то­варів, що продаються;

• документальне оформлення угод і передавання їх до реєстрації?

• експертні оцінки і висновки з різних питань біржових угод, торгової кон'юнктури тощо.

Для того щоб стати біржовим, товар має відповідати ряду вимог. Насамперед він повинен бутимасовим, а отже,немонопольним.

Кількість товару визначають в угоді у натуральних одиницях — кубічних метрах, штуках, вагонах, тоннах. Якщо кількість прода­ного товару виражена у вагонах, має бути зазначено і повний стан­дартний вміст вагону (платформи).

Фактичну величину продажу називаютьлотами, тобтопартія­ми. Вони мають бути кратними біржовій одиниці, тобто ділитися на кожну таку одиницю без залишку.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.