Загартування людського організму

Загартування – одна з важливих частин фізичного виховання, що відноситься до самостійний занять. Основні фактори загартування – повітря, вода, сонце – у поєднанні з фізичними вправами підвищують функціональні резерви організму і його стійкості до мінливості довкілля (підвищеної або пониженої температури повітря, води зниження атмосферного тиску).
Система спеціальної треніровки, направлена на підняття стійкості організму до дії холоду, жари, сонячної радіації, особливо при різних коливаннях, має назву загартування. В його основі лежить процес нейрогуморальної, умовно-рефлекторної регуляції, ряду функціональних систем, завдяки яким і досягається найбільш дійсне пристосування організму до постійно змінюющихся умов внутрішнього середовища. Загартована людина легко переносить перегрівання, вона не захворіє при частиннім і повнім охолодженні тіла, має не тільки підвищену стійкість до хвороботворних факторі, поганих погодних умов і підвищеної працездатності.
Не можна забувати ще про одне важливе значення загартування: в процесі тренування стійкості до неблагополучних факторів внутрішнього середовища формуються такі риси характеру, як стійкість, цілеспрямованість, воля.
Пристосування людського організму до змінюваних температурних умов внутрішнього середовища змінюється за допомогою процесів терморегуляції, які забезпечують постійність температури тіла, необхідної для нормальної функціонування внутрішніх органів.
Утворення тепла в організмі відбувається в результаті окисно-відновних процесів і має назву хімічної теплорегуляції. При різкій зміні температури, вологості і швидкості руху повітря обмін речовин підвищується, збільшується теплопродукція і організм людини оберігається тим самим від можливого переохолодження.
Віддача тепла у внутрішнє середовище і охолодження тіла проходить за рахунок фізичної теплорегуляції і проходить шляхом випромінювання тепла, випаровування і теплопровідності. Процеси фізичної теплорегуляції знаходяться в прямій залежності від кровопостачання шкіри. При розміщенні шкірних кровоносних судин збільшується приплив крові до шкіри від внутрішніх органів і паралельно посилюється тепловіддача. Навпаки, коли проходить звуження капілярів шкіри, то віддача тепла зменшується.
У дітей і підлітків відносно велика поверхня шкіри і відносно велика кількість кровоносних судин в шкірі, до того ж більш близько розміщених до поверхні тіла. Тому тепловіддача відбувається легше і легше наступає охолодження та переохолодження через недосконалість процесів регуляції. Саме так анатомічними і фізіологічними особливостями організму дітей і підлітків пояснюється порівняльна легкість виникнення перегрівання.
В силу легкого наступлення в підлітків перегрівання і переохолодження, незакінченості формування системи теплорегуляції загартування є важливішим засобом ціленаправленого тренування організму підлітка до неблагоприємних внутрішніх умов. Перш за все температурного характер, міцним засобом попередження простудних захворювань.
2. Під впливом загартування процедур перш за все покращуються процеси нейрогуморальної регуляції; розвивається швидка і цілеспрямована відповідна реакція на охолодження або перегрівання: звужуються або розширюються судини шкіри, підвищується або понижується потовиділення, змінюється тонус мускулатури; утворюються умовні рефлекси, забезпечуючі зберігання постійності внутрішнього середовища організму в умовах, що змінюються. Так поступово виробляється загальна захисна реакція організму на зміну температури, розвивається його неспецифічна опірність.
Але швидко добитись цього, як мріють підлітки, не можна. Забуваючи про необхідність довгого і постійного тренування свого організму, про фізіологічні закономірності загартування і пристосування. Вони стають під холодний душ або обтираються снігом, а потім хворіють ангіною або тяжкою нежиттю, розчаровуються в загартування або перестають вірити в свої сили.
Починаючи загартування, потрібно зрозуміти, що це тренування організму і тому необхідно виконувати деякі правила. Перш за все загартування проводять систематично, з дня в день, не пропускаючи процедур, які повинні бути протягом дня. Змінюють температуру і час кожної процедури поступово. Під час загартування необхідний самоконтроль і контроль лікаря за здоров’ям і самопочуттям.
З цього загартування використовують дію води, повітря і сонця. Найкращий ефект факторів природи з фізичним вправами.
Загартування повітрям необхідно починати з вироблення звички до свіжого повітря. В якім би приміщенні не знаходився підліток, воно повинно систематично провітрюватись, а в теплу пору вікна кімнати, класу, залу повинні бути широко відчинені. Загартовуюча дія повітря проявляється в час спеціально проводячих повітряних ванн, прогулянок, ігор, фізкультурних тренувань на повітрі, роботи в полі, саду, якщо одягатись легко, а в залежності від погоди і пори року частково знімати одяг.
Гарний загартований ефект получається від роздягання тіла до пояса в ранкові хвилини, поки проводиться прибирання ліжка, ранковий туалет, зарядка, вминання. Літом в сільській місцевості велику частину часу підліток повинен ходити босоніж. Це не тільки загартовує шкіру стоп, але і тренує мускули зводу стопи, попереджуючи розвиток плоскостопості.
Спеціальні повітряні ванни починають при температурі 200С, поступово зменшуючи до 15-160С, а при виниклій стійкості до холоду – і до 100С. час процедури збільшується з 10 хв. до півтори-двох годин. Під час повітряної ванни проводяться рухливі ігри, виконуються фізичні вправи. Повітряну ванну потрібно перестати робити з появою ознобу, "гусячої” шкіри. Корисний сон на повітрі.
Більш стійким загартовуючим засобом є холодна вода,яка викликає реакцію апарата регуляції. Найніжніша водяна загартовуюча процедура – обтирання. З неї починають загартовування, якщо організм підлітка ослаблений захворюванням.При цьому починають температуру води 24-260С, постійно знижуючи через кожних 2-3 дні на 10С до 16-100С.Після обтирання спеціальною рукавичкою із махрової тканини або мочалкою тіло розтирають до легенького почервоніння махровим рушничком. Для здорових підлітків загартування обтиранням можна починати з 22-240С, і доводити температуру води з тією ж постійністю до 150С. Після систематичного обтирання водою такої температури протягом 1,5-2 місяців можна знову починати знижувати температуру води і довести її до 4-50С.
Загальне обливання водою використовують при відсутності душової установки. Температуру знижують в тій же послідовності, що і при обтиранні. Загартовуючу дію душу зв’язано не тільки з низькою температурою води, але і з механічною дією струї падаючої води. Потрібно пам’ятати про те, що вода має в 30 разів більшу теплопровідність, ніж повітря, тому тіло легко охолоджується. Душ потрібно приймати швидко, в холодну пору року потрібно оберігати голову від попадання води. Зразу ж після дощу потрібно розтерти все тіло махровим рушником.
Звичайно, душ або загальне обтирання використовують для загартування після 1,5-2 місяців обтирання. Температура води спочатку 22-240С, потім її знижують в залежності від загартованості і самопочуття підлітка через кожних 2-3 дні на 20С, або у більш ослаблених і більш чутливих до температури,через кожних 3-4 дні, поки не знизиться до температури холодної водопровідної води (8-120С).

3. Найбільш сильний загартовуючий ефект можна отримати при купанні, так як при цьому одночасно дібтьповітря, світло, вода і рух. Перші купання починать в сонячні дні при відсутності вітру і при температурі повітря не нижче 23-240С, а води – 20-220С. Загартовані підлітки, не закінчуючи водних процедур, можуть починати копатись у відкритих водоймах і при більш низькій температурі води – 18-200С і повітря біля 200С. якщо купання проводиться після сонячних ванн або рухової гри, то не можна входити у воду, потрібно 10-15 хв. відпочити в тіні.
Ще в далекій давнині для закріплення здоров’я використовувалось сонячне проміння. Для прискорення заживання ран і переломів приймав сонячні ванни великий Гіппократ. В наш час сонце і енергія проміння використовуються не тільки для лікування, але і для попередження захворювань, в тому числі і для загартування організму. Ефект сонячного опромінення зв’язаний з трьома видами проміння сонячного спектра – видимими або світовими, інфрачервоними і ультрафіолетовими. Особливо сильна дія ультрафіолетового проміння, під дією якого покращується кровотворення, стимулюється обмін речовин, процеси утворення імунних тіл, руйнуються бактерії. Під дією теплового ефекту інфрачервоного проміння також проходять зміни обміну речовин і кровообігу.
Для загартування використовують світло-повітряні і сонячні ванни. В першому випадку на організм людини діє розсіяне сонячне світло і рух оточуючого повітря. Світло-повітряні ванни приймаються в тіні, під деревами або тентом, в захищеному від вітру місці при температурі повітря не нижче 180С. Продовження світло-повітряної ванни поступово збільшуються з 10 хв. до 2 годин. Світло-повітряні ванни приймаються для загартування підлітків, ослаблених захворюваннями. Або тих, які мають індивідуальну підвищену чутливість до сонячного проміння.
Сонячні ванни приймаються в ранковий час в захищеному від сильного вітру місці. Температура повітря для перших сонячних ванн повинна бути не нижче 180С; продовження процедури (від 10 хв. в перші дні) поступово збільшується, мак як в кінці літа вона може досягати 1 ½ год. В час сонячного опромінювання голова повинна бути закрита від прямої дії сонячного повітря, очі захищені темними протисонячними окулярами. Підліткам сонячні ванни рекомендується приймати тільки в час спокійної рухомої гри. Після сонячної і світло-повітряної ванни гарно діють водні загартовуючі процедури.
Розпочинаючи загартовування, підліткам рекомендується дотримуватись таких принципів: поступовість, індивідуальність, системність, безперервність, різноманітність засобів загартовування.

11) Професійні захворювання голосу та профілактичні методи та запобігання. Що таке фоностенія?
Усі порушення голосової функції об'єднуються під загальною на­звою «дисфонія». Серед основних причин, які призводять до порушен­ня голосу, вважають шкідливі фактори навколишнього середовища: за­бруднення повітря шкідливими речовинами в газоподібному, рідкому або твердому станах, холод, протяги, жара; несприятливі й шкідливі акустичні умови. До професій із підвищеним мовним навантаженням належать вчителі, адвокати, коментатори, диктори, лектори, співаки, артисти, командири, продавці, керівники промислових, сільськогоспо­дарських закладів і шахт.

Усі професійні порушення голосу поділяються на дві великі групи:

1) при об'єктивних змінах у гортані -крововиливи, гострий і хронічний ларингіт (запалення гортані), вузли голосових складок, змен­шення м'язової сили, зумовлене порушенням іннервації внутрішніх м'язів гортані (парези внутрішніх м'язів гортані);

2) при відсутності будь-яких змін слизової оболонки голосових зв 'язок - гостра і хронічна фонастенія (втрата голосу при переванта­женні голосових зв'язок).

До професійних захворювань голосового апарату належать такі захворювання: фонастенія - функціональна дисфонія (розлад голосу); хронічний ларингіт, вузлики голосових складок, крововиливи - хронічні дисфонії. У людей голосомовних професій зустрічається низка функ­ціональних і органічних дисфоній, які не вважаються професійними. Захворювання голосового апарату називаються функціональними, якщо після ретельного обстеження не виявлено органічних захворювань.

До функціональних дисфоній належать: гіпотонусна, гіпертонусна та спастична.

Гіпотонусна (гіперфункціональна) дисфонія - це порушення го­лосу внаслідок зниження м'язового тонусу голосових складок та їх пе­ренапруження: голосове навантаження під час хвороби або зразу ж піс­ля гострої респіраторно-вірусної інфекції, ангіни, бронхіту, трахеїту, авітамінозу, гормональної дисфункції, стресових ситуацій; хронічних захворювань різних органів і систем.

Гіпертонусна (гіперфункціональна) дисфонія - це порушення го­лосу, яке характеризується підвищенням тонусу м'язів голосових скла­док; найчастіше трапляється у чоловіків. Вона розвивається внаслідок форсованої, силової манери мови і співу, особливо в шумному середо­вищі. Тоді перенапружуються м'язи черевного пресу, обличчя і шиї, одночасно набухають вени шиї.

Спастична дисфонія - важке порушення голосу, зумовлене диско-ординацією дихання, фонації йартикуляції (формування звуків мови). Вважають, що спастична дисфонія - це важке захворювання нерво­вої системи, коли порушується голосоутворення, так як при заїканні. Причину виникнення спастичної дисфонії пояснюють психічною трав­мою, стресовими перевантаженнями. Дискоординація дихання і фонації найчастіше трапляється в осіб, у яких захворюванню передувало трива­ле голосове навантаження й гострі інфекційні захворювання, наприклад грип. Голос у хворих із спастичною дисфонією монотонний, низький, із різними призвуками, фонація напружено-стиснута, часто супроводжується

гримасами, напруженням м 'язів шиї і плеча. Голос може змі­нюватися протягом мовлення. Більшість розмовляють пошепки.

Функціональна афонія — безголосся, зумовлене функціональною недостатністю голосових м'язів, звичайно центрального походження. У літературі це голосове порушення описано під назвами «істерич­на афонія» і «психогенна афонія». Захворювання появляється в осіб із мінливою (лабільною) нервовою системою внаслідок стресових ситуацій. В основі голосових порушень у таких випадках є істеричні розлади. Афонія розвивається і в осіб, які перенесли гострі запальні захворювання гортані або загострення хронічного ларингіту (запален­ня гортані); у цей період, коли вони спілкуються пошепки, проходить фіксація неправильних механізмів голосоутворення. Прийнято вважа­ти, що функціональна афонія характеризується відсутністю у хворого звучного голосу, в той же час, як голосний кашель і сміх збережені.

Фонастенія (втрата голосу при перевантаженні голосових зв'язок) - це функціональний розлад голосу, який характеризується порушен­ням координації між диханням, фонацією, артикуляцією і функцією резонаторних порожнин на фоні особливої невротичної схильності. Основною причиною в розвитку фонастенії є психогенний фактор, осо­бливо співаків-початківців. У хворих із фонацією появляється дратів­ливість і страх перед виступом, розлад сну, відчуття стиснення в горлі, зміна тембру й звучності голосу, забруднення і біль у гортані під час тихого співу, відсутність плавності звуку при поступовому збільшенні або зменшенні його звучності, швидко втомлюється голос. Для гострої фонастенії характерна відсутність змін у гортані. Хронічній фонастенії властиві зміни слизової оболонки гортані, що також буває при гостро­му і хронічному ларингіті.

Органічне захворювання голосового апарату — це гострий профе­сійний ларингіт (запалення гортані). Захворювання виникає у зв'язку з порушенням голосу або при неправильній манері його постановки. Часте перенапруження голосу в осіб голосомовних професій без вчасно­го лікування призводить до розвитку стійких катарів гортані та трахеї. Хронічний професійний ларингіт розвивається в осіб голосо­мовних професій, найчастіше у зв'язку з перевтомою м'язів голосових складок, зумовлених неправильною манерою постановки голосу. Такі ларингіти зустрічаються у викладачів середніх шкіл, найчастіше по­чаткових класів. Після проведеного лікування - голосовий спокій про­тягом десяти днів, фізіотерапевтичні процедури, дихальна гімнастика - та відповідного лікування хворий може справитися зі значним голо­совим навантаженням.

До професійних захворювань належать також крововиливи, які зазвичай виникають на одній із голосових складок. Причиною крово­виливу може бути сильний крик або кашель, а також різкі зміни то­нальності звуку. Деколи вони виникають у зв'язку з варикозним роз­ширенням судин, які розміщені у слизовій оболонці голосових скла­док. Основними скаргами хворих є хриплість, швидка втома голосу та виснаження голосової функції. У них виникає значне порушення не тільки професійного, а й мовного голосу.

Професійний трахеїт виникає в осіб голосомовних професій. Основними скаргами хворих на трахеїт є швидка втома голосу, відчут­тя дискомфорту в трахеї, виділення харкотиння або, навпаки, відчуття сухості, яка спричинює кашель.

Запобігання голосовим розладам. Трапляються випадки, коли го­лос у дитини «сідає», стає хрипким, втрачає звучність. Це буває внаслі­док значного перевантаження голосових зв'язок у разі надто гучного мовлення, крику, при спробі говорити довго і голосно. Різке перенапру­ження голосових зв'язок інколи призводить до крововиливу в них і до утворення «співацьких вузликів», які утруднюють змикання голосових зв'язок, що стає наслідком зникнення голосу.

Слід уникати надто швидкої ходьби на сильному морозі, оскільки дихання в таких умовах прискорюється, стає глибшим і маси холодного повітря проходять через гортань, охолоджуючи голосові зв'язки. З цієї ж причини на холоді дитині не можна дозволяти довго говорити. У разі будь-яких порушень діяльності голосового апарату в дитини слід звер­татися до лікаря.

1 .6.7. Порушення постави у дітей дошкільного і шкільного віку та її корекція засобами лікувальної фізкультури

Вихователь, учитель має справу з найдорожчим скарбом сус­пільства - дітьми. Проблему збереження здоров'я дітей, забезпечен­ня найкращих умов для їхнього гармонійного росту й розвитку можна вирішити тільки тоді, коли педагоги дошкільних і шкільних закладів матимуть відповідні знання про можливі порушення постави в дітей. Згідно з даними досліджень, порушення постави різних видів відзна­чається сьогодні в 63 % обстежених школярів, а починаються вони ще з дошкільного віку.

Оцінюючи фізичний розвиток дітей дошкільного віку, не треба за­бувати про поставу дітей, яка змінюється в них у різні вікові періоди.

На кінець періоду дошкільного віку в здорової дитини хребет набуває звичайної форми з невеликим вигином вперед в шийному й попереко­вому відділах та назад в грудному відділі.

Постава - це звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рухових рефлексів у процесі розвитку та виховання

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: