Повний порядок встановлення напряму СЧНЗ
Ми не врахували що значний рівень погрішності (значення нормованої середньоквадратичної погрішності, скажімо, більше 0,9) при моделюванні в парі змінних дозволяє трактувати пару, яка аналізується, як не зв'язану і повинні ігнорувати зв'язок між ними.
Якщо ж різниця між оцінками точності (чутливість процедури) отриманих моделей буде незначна (введемо поріг ), то зв'язок між змінними, як правило, двонаправлений, що може означати в тому числі і їх взаємозалежність через треті змінні.
Ці міркування приводять до детальнішої методології встановлення ЧН зв’язку. Для формалізації прийняття рішень про напрям ЧНЗ з урахуванням вище вказаних обставин доцільно ввести деякі характерні параметри- та . Нехай в процедурі порівняння конкуруючих моделей змінних та (моделі та ) похибка моделі по змінній позначена ,похибка моделі по змінній позначена - 
Тут під розуміємо НВСКП (або доля непоясненої дисперсії) як правило на тестовій вибірці даних
Тоді
назвем індикативною похибкою, що вказує індексом напрям зв’язку між змінними:
, якщо = , тобто
| (3)
| якщо = , тобто
|
| Порогом індикативної похибки ( ) назвем гранично найбільшезначення індикативної похибки , при якому допускається процедура порівняння конкурурующих моделей. Тобто, при похибці , відповідна модель не може бути застосована для висновку про напрям звязку.
Очевидно, чим нижче індикативна похибка , тим більше довіри результату порівняння конкурирующих моделей.
Показником надійності прийняття рішень про чинність в парі змінних та назвем модуль різниці похибок конкурирующих моделей: = .
Мінімальне значення показнику надійності, при якому приймається рішення про орєінтований звязок назвем порогом показника надійності і позначимо ( ). Для можливості порівняння результатів у різних парах змінних в одній задачі системного синтезу корисно ввести відносний показник надійності. Відносним показником надійності ηij приняття рішення про напрям звязку між змінними xj → xi (стрілка в сторону i) назвем відношення:
| (4)
| | Мінімальна допустиме значення відносного показника надійностіпоріг відносного показника) визначимо як:
| (5)
| | Для приведення величин и в деякий заданий єдиний діапазон (скажемо, від 0 до 100) достатньо трохи змінити формули (4) и (5) наступним чином = ,
Вибір порогів та індивідуальний для кожної задачі. Нижче розглянемо, до чого може привести не оптимальний вибір значень та
Процедура порівняння конкуруючих моделей, з урахуванням введених показників надійності, виглядає наступним чином
| | | | | | | 1. - множині змінних, «надійно» направлених в сторону , тобто. , якщо , , 
2. - множині змінних, «надійно» направлених від , тобто , якщо , , 
3. - множині змінних двустороннього звязку з , тобто , якщо та (склад цієї множини уточнюємо в подальшому)
4. - множині змінних «надійно» не зв’язаних з , якщо та 
5. - множині змінних, для яких не вдалося вирішити питання про приналежність (Indefinit), нідо до однієї з множин, визначених вище, якщо та 
Скористаємося отриманою інформацією для визначення структури зв'язків у системі.
Очевидно, що для моделювання будь-якої змінної з , ,..., необхідно використовувати всі ті змінні, які при аналізі виявилися спрямовані, як (якщо такі маємо), тобто змінні з множин , т . Якщо множини , пусті, то - множині єкзогенных змінних даної системи. Таким чином, моделюванню підлягають всі змінні зі списку , ,..., , за виключенням множини .
Зазначений порядок формування списку змінних на вході алгоритму моделювання відповідатиме «жорсткій» фільтрації (максимальному скороченню списку змінних). Використання на вході алгоритму моделювання крім множин , ще множин та/чи відповідає різним варіантам «м'якої» фільтрації. Тепер очевидно, як позначиться на результатах процедури порівняння конкуруючих моделей неоптимальний вибір порогів та . Так, збільшення вимог по надійності (збільшення ) до процедури порівняння призведе до вимивання змінних з множин , , та приєднанню їх до множин , , .
Навпаки, з ниження вимог по надійності в процедурі порівняння призведе до виключення змінних з множин , , та включення їх до множин и .
Таким чином, не оптимальність порогів приведе не до помилок у визначенні напрямку зв'язків, а до можливого неповного їх урахування. Наведені міркування у зв'язку з наслідками не оптимального вибору порогів дозволяють зробити висновок, що завищені вимоги по надійності до процедури фільтрації можуть бути компенсовані «м'якістю» варіанту процедури фільтрації.
Серед розглянутих варіантів, як окремий випадок причинно-наслідкового зв'язку, виділяється випадок 3 –
множина «одномоментного» двостороннього зв'язку .
Він відповідає чинно-наслідковій взаємодії , , на інтервалі часу, меншому, ніж інтервал дискретності даних - , а в граничному, неперервному випадку, відповідає диференціальному зв'язку змінних на .
Виключивши (тимчасово) з розгляду цей окремий випадок, результати дослідження для випадку жорсткої фільтрації можливо уявити квадратною матрицею «М» ЧНЗ, де
1 - відповідає наявності зв'язку на вході відповідної змінної, 0 - її відсутності, а незаповнені елементи - невизначеності ситуації з визначенням зв'язку.. Матриця ЧНЗ М
Механізм побудови графу ЧНЗ той же що раніше.
У моделях , використані загальні для обох моделей оптимальної складності, значеннях параметрів и . І якщо значення параметра (кількість запізнювань) може бути вибрано з умови врахування наявної мінімальної частоти з не нулевою амплитудою в даних (частота тренда) чи на основі розрахунку корреляційної розмірності, то з параметром - упередженням, зв’язано певне ускладнення аналізу чинності процесів.
Якщо ми розрахуємо конкуруючі моделі прогнозу для різних упереджень
то можемо побудувати і відповідні матриці Мs ЧНЗ для різих 
При припущенні що матриці Мs для різних однакові то співвідношення (типу < >) між похибками и конкуруючих моделей при різних s не змінюються тобто графік залежності похибок конкуруючих моделей и від величини упередження буде мати вигляд як на рис. 8, що відповідає напрямку 
;
Узагальному випадку при різних матрицях Мs можемо мати варианты рис. 4 и 5
та інш.
Варіанти на рис. 4,5 відображають більш складну взаємодію змінних , , на різних частотах, ніж на рис.3.
Дійсно, амплітуди різних частот при різних фазах сигналу різні, тому вносять різну частку в загальний результат при сумуванні.
Як наслідок, різні частоти по різному впливають на підсумкове значення моделі і, відповідно, її помилки при різних упередженнях.
Тому доцільно отримувати не одну, а ряд матриць ЧНЗ, що відображають результат взаємодії змінних на кожному упередженні.
Такий підхід дозволяє бачити що на коротких s можемо мати один напрям взаємодії, при великих s значеннях знак взаємодії може змінюватися.
Приклад – з економіки України - х1 – доходи насел х2 – об’їм виробництва. Казалось бы а не тут то было
При s=1, -имели при s=2 прибл то есть двунаправл свіязь и только при s=3и болем получаем - причина бешеная инфляция и болем чем 2 мес -цикл производства на екпорт Для отримання загальної картини взаємодії змінних можно скористатися накладенням матриць суміжності для кожного Мs, отримавши сумарну матрицю М.
За такої матриці можна судити:
про наявність екзогенних змінних в системі для всіх s,
про що залишилися не визначеними відносинами в парах змінних,
про сумарні взаємодіі змінних та впливи.
Тепер розберемося з множиноюу випадку 3 класифікації результатів порівняння конкуруючих моделей.
З малюнків 4 і 5 видно, що даний варіант (рівності похибок) може існувати не як стійкий двостороній звязок а, як перехід знака впливу на протилежний.
Тому необхідно, як правило, врахувати дану множину, як підмножину в класі і зберегтиумножині тільки ті змінні, для яких умова , , (тобто умова нерозрізнюваності в сенсі порогу ), зберігається для кількох s поспіль.
Наявність такої особливості в результатах може свідчити про існування стійкоого диференціального зв'язку в системі, що слід врахувати в специфіці синтезу відповідних моделей процесу. При виборі характерних параметрів и є очевидними наступні рекомендації:
Вимоги надійності прийняття рішення про направлення зв'язку однозначно зрушують поріг у бік збільшення, а поріг в бік зменшення.
З іншого боку, наявність значного числа змінних умножині свідчить про можливість зменшення порога , - в ідеалі воно має бути порожнім.
Крім того, доцільно зменшувати поріг пропорційно величині предполагаемой кількості факторів у повній залежності, де беруть участь досліджувані змінні.
Проте збільшення рівня шумів в даних робить доцільним відносне збільшення рівня обох порогів и .
Як бачимо, рекомендації багато в чому суперечливі, тому оптимальний вибір прогів и .є не тривіальною оптимізіційною задачою.
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|