|
Фільтрування і промивання осаду⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14 Для фільтрування беруть беззольний фільтр “синя стрічка”. Потім обережно по скляній паличці декантують прозору рідину з осаду на фільтр, не збовтуючи осад. Скляну паличку знову поміщають в склянку. Якщо фільрат є каламутним, потрібно профільтрувати його через той самий фільтр, повторюючи це до того часу, поки рідина не стане прозорою. Одночасно з цим готують промивну рідину (250-300 см3 і 4-5 крапель 1М сульфатної кислоти) і нагрівають. Декантувавши всю рідину з осаду, приступають до його промивання. Для цього наливають в склянку 25-30 см3 промивної рідини, перемішуючи паличкою, дають осаду відстоятися і декантують рідину на фільтр. Промивання повторюють декілька разів до повного видалення йонів Cl-, тобто до того часу, поки порція фільтрату не перестане мутніти при діїї аргентуму нітрату (в присутності HNO3). Відмивши осад від домішок Cl-, кількісно переносять його на фільтр. Осад на фільтрі необхідно декілька разів промити невеликими порціями гарячої води для видалення йонів SO42-. Промивання завершують, коли зібрана в пробірку порція фільтрату перестане мутніти при додавання розчину барію хлориду.
Висушування і прожарювання осаду Підсушивши фільтр з промитим осадом у сушильній шафі, переносять його в доведений до постійної маси тигель і приступають до прожарювання осаду. Тигель поміщають в фарфоровий трикутник над пальником і обвуглюють фільтр таким чином, щоб він тлів, а не горів. Після обвуглювання і озолення фільтру осад прожарюють в муфельній печі при температурі 800-900˚С до постійної маси. Тигель прожарюють 20-25 хвилин, потім охолоджують в ексикаторі і зважують, прокалюють ще 10-15 хвилин, після охолодження знову зважують і так до отримання постійної маси. Приклад. Гравіметричний фактор при осадженні Барію у вигляді BaSO4: Вміст Барію в пробі обчислюють за формулою: m(Ba) = F • m(BaSO4), де m(BaSO4) – маса гравіметричної форми. Наприклад, маса бюксу з наважкою досліджуваного зразку BaCl2•2H2O 6,1742 г, маса бюксу 5,7216 г, наважка BaCl2•2H2O 0,4526 г. Маса пустого тигля: 1-е зважування 11,3233 г, 2-е зважування 11,3032 г, 3-є зважування 11,3030 г. Маса тигля з BaSO4: 1-е зважування 11,7350 г, 2-е зважування 11,7339 г, 3-є зважування 11,7339 г. Маса BaSO4 11,7339 – 11,3030 = 0,4309 г. Масова частка Барію в досліджуваному зразку барію хлориду дорівнює:
Завдання 3. Визначення вмісту Феруму в солі Мора При гравіметричному визначенні Феруму (II) в розчинах його попередньо оксидують до Fe3+, а потім дією амонію гідроксиду осаджують у вигляді феруму (III) гідроксиду: Fe3+ + 3NH4OH = Fe(OH)3↓ + 3NH4+. Отриманий осад прожарюють: 2Fe(OH)3↓ = Fe2O3↓ + 3H2O Осад феруму (III) оксиду зважують. Розчинність феруму (III) гідроксиду мала (ДР = 3,8•10-38), тому він кількісно осаджується навіть із слабокислих розчинів. Мала розчинність приводить до того, що відносне пересичення розчину під час осадження є великим, тому осад, що виділяється, аморфний і має велику поверхню. Для кращої коагуляції осаду осадження проводять при нагріванні в присутності електроліту (солей амонію). Прожарювати осад потрібно при доступі повітря, особливо під час спалювання паперового фільтру; тривалість прожарювання повинна бути невеликою, щоб не відбулося часткове відновлення Fe2O3 Карбоном до Fe3O4.
Виконання аналізу До розчину солі Мора (7-10 см3, що містять не більше 0,1 г Феруму) додають 10 см3 води, 3 г амонію хлориду, розчин нагрівають майже до кипіння, додають краплями 1-2 см3 концентрованої нітратної кислоти і продовжують нагрівання ще 3-5 хвилин. Нагрівають у склянці 100-150 см3 дистильованої води і додають її до досліджуваного розчину. Після цього приливають в розчин амонію гідроксиду (1:1) при перемішуванні до появи явного запаху аміаку, розчин з осадом залишають на 5 хвилин і приступають до фільтрування. Для фільтрування використовують беззольний фільтр середньої густини (“біла стрічка”). Зливають прозору рідину через фільтр діаметром 9-11 см. Осад в склянці багаторазово промивають, декантуючи гарячою водою, після чого кількісно переносять на фільтр. Частинки осаду, що залишились на стінці склянки і паличці знімають кусочками беззольного фільтру. Осад на фільтрі промивають гарячою водою до повного видалення хлорид-йонів, тобто до того часу, поки порція промивних вод, підкислена HNO3, не перестане мутніти при додаванні аргентуму нітрату. Осад сушать у сушильній шафі. Потім фільтр з осадом поміщають у прожарений до постійної маси фарфоровий тигель, обережно обвуглюють таким чином, щоб він не загорівся, озолюють його і прожарюють до постійної маси в муфельній печі при 800-900˚С. Користуючись гравіметричним фактором, розраховують вміст Феруму в досліджуваному розчині. Гравіметричний фактор: m(Fe) = F•m(Fe2O3), де m(Fe2O3) – маса осаду після прокалювання (маса гравіметричної форми), г.
ЛІТЕРАТУРA 1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с. 2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с. 3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с. 4.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 2001. –604 с. 5.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Количественный анализ. Физико-химические методы анализа -М.: Высшая школа, 2001. –645 с. 6.Конспект лекцій. 7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с. 8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с. 9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989. –447 с. 10.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с. 11.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с. 12.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с. 13.Державна Фармакопея України. –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –Доповнення 1. -2004. -520 с. 14.Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / В.В.Петренко, Л.М.Стрілець, С.О.Васюк – Запоріжжя, 2006. -215 с. ЗАНЯТТЯ №30
ТЕМА: Підсумковий контроль модуля 2. Кількісний аналіз. Тестовий контроль системи «КРОК-1» АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння визначати якісний та кількісний вміст різних речовин за допомогою класичних методів кількісного аналізу дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу, є необхідними умовами для аналізу речовин і правильного трактування одержаних результатів досліджень.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Освоєння основ визначення вмісту різних речовин методами титриметрії та гравіметрії.
ЗНАТИ: -предмет і завдання аналітичної хімії, перспективи її розвитку; -значення аналітичної хімії для практичної діяльності фахівців-провізорів; -теоретичні основи кількісного аналізу; -основні положення теорії сильних та слабких електролітів; -закон діючих мас та його використання для інтерпретації рівноваги в системі осад-насичений розчин, кислотно-основної рівноваги, рівноваги процесів комплексоутворення, протікання оксидаційно- відновних процесів; -теоретичні основи виділення, розділення, концентрування, осадження, екстракції, хроматографії та використання їх в аналізі; -принципи кількісного аналізу. Кількісний аналіз основних класів неорганічних та органічних сполук; -теоретичні основи титриметричного та гравіметричного аналізу. -хіміко-аналітичні властивості сполук в залежності від положення відповідних елементів у періодичній системі Д.І.Менделєєва.
ВМІТИ: -виконувати хімічні реакції, які використовують в кількісному аналізі, а також вміти використовувати методи екстракції та хроматографії в якісному аналізі; -розв’язувати розрахункові та ситуаційні задачі з відповідних розділів кількісного аналізу; -володіти технікою виконання всіх операцій титриметричного та гравіметричного методів аналізу.
Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|