Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ





Бестужева С. В.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Навчальний посібник

 

 
Харків, ХНЕУ, 2010

 

Рецензенти:

Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого С. М. Макуха

Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна С. В. Тютюнникова

Доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту організацій

Харківського державного університету харчування та торгівлі Т. С. Пічугіна

 

 

Затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Протокол № 1 від 31.08. 2008 р.

 

 

Бестужева С. В.

Міжнародна економічна діяльність України. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. – 180 с. (укр. мов.)

 

 

У навчальному посібнику систематизовано та викладено основні теоретичні засади розвитку та регулювання міжнародної економічної діяльності України. Матеріал навчального посібника подається з широким використанням нового статистичного матеріалу щодо тенденцій сучасного розвитку міжнародної економічної діяльності України. Для самодіагностики у кінці кожної теми наведено контрольні запитання.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей.


Вступ

 

 

Характерною рисою сучасної світової економіки є посилення тенденцій до глобалізації та регіоналізації, що сприяє поглибленню взаємної залежності країн. Нині саме інтеграційні механізми визначають геополітичні, геоекономічні передумови розвитку міжнародного економічного співробітництва країн.

Міжнародна економічна діяльність є досить специфічним предметом дослідження та вивчення, що обумовлюється своєрідним синтезом макро- та мікроекономічних, комерційних та регулятивних її аспектів в умовах України. Така багатоаспектність обумовлена ієрархічністю структури світової економіки, яка передбачає різні рівні взаємодії суб’єктів міжнародних економічних відносин в залежності від масштабності, компетенції та ступеню інтернаціоналізації їх господарської діяльності. В контексті реалізації національних інтересів міжнародна економічна діяльність є засобом досягнення певних підприємницьких та загальнодержавних цілей в процесі взаємодії з закордонними партнерами. В глобальному масштабі міжнародна економічна діяльність України є невід’ємним елементом системи світової економіки.

Вивчення теоретичних основ та особливостей міжнародної економічної діяльності України сприяє формуванню у студентів комплексу вмінь та навичок у сфері міжнародного економічного співробітництва та його регулятивного забезпечення.

Навчальна дисципліна “Міжнародна економічна діяльність України” належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін за фаховим спрямуванням “Економіка і підприємництво” зі спеціальності “Міжнародна економіка”.

Метою вивчення дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” є формування знань про об’єктивні закономірності, реальні процеси та специфічні особливості міжнародної економічної діяльності України, а також практичних навичок щодо здійснення комерційних, інвестиційних та фінансових операцій у міжнародній сфері.

Завдання полягає у оволодінні навичками аналізу, оцінки та обґрунтування основних форм міжнародного торговельного та інвестиційного співробітництва в Україні. Предметом даної дисципліни є відносини, що складаються у процесі міжнародної економічної діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин України.

Вивчення дисципліни ”Міжнародна економічна діяльність України” передбачає опанування студентами теоретичних знань з дисциплін гуманітарного циклу і, передусім, таких, як: “Культурологія”, “Соціологія”, “Політологія”, “Економічна теорія”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Міжнародна економіка”, “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.

Вивчення теоретичних основ та особливостей міжнародної економічної діяльності України сприяє формуванню у студентів наступних компетенцій:

- визначення рівня значущості змін у світовій економіці та прогнозування їх наслідків для її подальшого розвитку;

- визначення системних закономірностей формування та функціонування міжнародних економічних відносин;

- аналізу структури платіжного балансу України;

- визначення ступеню відкритості економіки України на основі статистичних даних її соціально-економічного розвитку;

- аналізу товарної та галузевої структури зовнішньої торгівлі України з метою визначення галузевих і геополітичних пріоритетів її розвитку;

- оцінки інвестиційного клімату в Україні;

- обґрунтовування доцільності створення в Україні організаційних форм транс націоналізації господарської діяльності;

- оцінки ефективності та перспектив участі України в інтеграційних процесах;

- оцінки та обґрунтування вибору методів та інструментів макроекономічної політики України.

Програма робочої навчальної дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” розроблена у відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти та на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра.

ТЕМА 2. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

 

Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності

 

Міжнародна економічна діяльність включає сукупність суб’єктів, форм та рівнів їх взаємодії. В процесі міжнародного співробітництва суб’єкти намагаються реалізувати власні економічні інтереси, при стиканні яких змінюється характер, форми і напрями міжнародної економічної діяльності. Тому для класифікації суб’єктів МЕД доцільно виокремити два критерії – рівень взаємодії та характер економічних інтересів.

В залежності від рівня міжнародної взаємодії виокремлюють:

- суб’єктів мікроекономічного рівня;

- суб’єктів макроекономічного рівня;

- суб’єктів міжнародного рівня.

В залежності від характеру економічних інтересів можна виокремити:

- суб’єктів підприємницької сфери, економічні інтереси яких фокусуються на отриманні певних економічних переваг у міжнародному співробітництві;

- суб’єктів регулятивної сфери, інтереси яких зосереджені на регулюванні міжнародних економічних відносин;

- суб’єктів підприємницької і регулятивної сфери, які мають економічні інтереси в обох сферах та виконують подвійні функції.

 

ТЕМА 3. ЕКСПОРТ І ІМПОРТ ТОВАРІВ

 

Експортна політика України

Однією з основних форм міжнародного торговельного співробітництва є експорт, під яким розуміють:

- взаємодію національних і іноземних суб'єктів господарювання [12, c.81];

- процес, пов'язаний "із входженням національних підприємств на зовнішні ринки" [41, с.235];

- процес, пов'язаний з "продажем товарів і послуг резидентами однієї країни в інші країни" [14, с.251];

- процес, пов'язаний з "вивозом за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту" [40, с.512].

у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. №959-ХІІ [1], де експорт (експорт товарів) визначається як "продаж товарів... іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна суб'єктом господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності" [1, с.3], а експорт капіталу - як "вивезення за межі України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності [1, с.4].

В сучасній економічній літературі [12, 14, 15, 20, 24, 39] визначені основні ознаки експорту як економічної категорії. Загальновизнаним є таке уявлення про економічну сутність та операційний зміст експорту:

1) експорт є категорією міжнародних економічних відносин. Трансграничність є однією з ключових якісних ознак експорту як явища міжнародного життя;

2) економічна сутність експорту має визначатися у площині його як явища і як процесу. Як явище міжнародних економічних відносин експорт містить у собі специфічні якості, які відрізняють його від категорій внутрішнього економічного життя. Як процес експорт є проявом специфічних його ознак на усіх етапах його існування та генезису;

3) експорт припускає існування певних суб'єктів його як явища і як процесу і виражає специфічний вид взаємодії або зв'язків між суб'єктами, структуру і техніку цих зв'язків, а також наслідки і результати, які досягаються у процесі даного виду зв'язків і тільки через них;

4) як процес експорт має власну структуру (направленість процесу), передбачає певні умови і правила його ведення, які включають як економічну, так і нормативно-правову частини трансграничних відносин і зв'язків.

Визначення функціональної та субстанціональної сторін експорту як явища і як процесу має здійснюватися лише у контексті дослідження його як елементу системи міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини як система і як різновид економічних відносин передбачають наявність певного роду зв'язків між її елементами (суб'єктами господарювання). Специфіка полягає у трансграничному характері та у змісті цих відносин. Операційне (практичне) використання категорії "міжнародні економічні відносини" вимагає визначення її через понятійний ряд, до якого вона належить, побудований за принципами від конкретного, індивідуального, низького до загального, абстрактного, вищого. Для поняття "міжнародні економічні відносини" таким понятійним рядом, на думку автора, є "контакти - взаємодія - зв'язки - відносини". Функціональна і субстанціональна сторони наведених категорій понятійного ряду визначаються горизонтом часу, масштабами процесів (кількістю суб'єктів цих явищ) та їх наслідками і результатами.

Якщо контакт у зовнішньоекономічній сфері є обмеженим у часі та у масштабах як самих учасників, так і можливих їх цілей, то взаємодія допускає у принципі зростання усіх наведених параметрів контакту як мінімум на порядок. Взаємодія не обов'язково має стабільний, регулярний характер і навіть, як і контакт, може бути випадковим процесом. Зв'язки, на відміну від взаємодії, встановлюються на основі стабільної, постійної або як мінімум регулярної тимчасової взаємодії, а отже, у цілому не можуть бути випадковими і суттєво піднімають вище параметри учасників і самих зв'язків. Відносини виникають на ґрунті тривалих, сталих і значущих зв'язків між суб'єктами, і тому ніколи не являють собою випадковість (хоча конкретні взаємодії у рамках відносин у значній мірі мають випадковий характер). Відносини мають ґрунтуватися на досягненні найбільш високих масштабів учасників, значущості задач, які вирішуються, і результатів, що отримуються (хоча не кожне конкретне відношення досягає цих граничних рівнів).

Контакти і взаємодії здійснюються тільки у реальному вимірі (масштабі) часу, тоді як зв'язки і особливо відносини мають місце лише у соціально-економічному та історичному масштабах часу. Кожна із категорій понятійного ряду "контакт - взаємодія - зв'язок - відносини" припускає існування певних суб'єктів цих явищ і процесів і виражає специфічний вид взаємодії або зв'язків між суб'єктами, структуру і техніку процесу цих зв'язків, а також наслідки і результати, які досягаються у процесі даного виду зв'язків і тільки через цей вид.

У реальному вимірі часу трансграничні економічні процеси усіх видів приймають форму міжнародної економічної діяльності, яка охоплює усі сфери світогосподарського життя і втілює усі (від контактів до відносин) види взаємозв'язків в рамках їх понятійного ряду.

Окремою або спеціальною частиною міжнародної економічної діяльності виступає експортна діяльність (експорт). Як форма міжнародної економічної діяльності, експорт являє собою специфічний вид зв'язків між суб'єктами міжнародних економічних відносин, який має власну структуру (направленість) процесу, умови і правила його ведення, які включають як економічну, так і нормативно-правову частини трансграничних відносин і зв'язків. Головною умовою виникнення (запуску) експорту як процесу є наявність у його суб'єкта утворюючого - експортного потенціалу, за допомогою якого він може здійснювати реальний (нехай навіть обмежений локальними рамками) вплив на певну частину міжнародного економічного життя. Закріплення суб'єкта експортної діяльності у цій ролі можливо лише за умови розвитку та формування ним такого рівня конкурентних переваг як несучої конструкції експортного потенціалу, який через де-факто веде до визнання його у цій якості іншими суб'єктами, які раніше визначили та розподілили між собою свої позиції і ролі у світогосподарських процесах. Досвід показує, що боротьба за визнання та допущення на значущу роль в системі міжнародної економічної взаємодії може розтягуватися на тривалий час та трансформуватися у ході цього процесу у самостійні етапи еволюції міжнародних економічних відносин і навіть у драматичні сценарії переходу від одного світового економічного порядку до іншого.

З наведеного визначається аналітичний взаємозв'язок та субординація понять "експорт" (експортна діяльність), "експортний потенціал" та "конкурентні переваги", які у перебігу досліджень нерідко розглядаються як однопорядкові і навіть ототожнюються. Вихідним поняттям методології системного аналізу експорту (експортної діяльності), на думку автора, є поняття "конкурентні переваги суб'єкту господарювання", яке визначає умови виникнення (запуску) експортної діяльності як явища і процесу. Матеріальним субстратом експортної діяльності підприємства, який обумовлює певний рівень її "життєздатності" як системи, є експортний потенціал суб'єкта господарювання [9].

Експортний потенціал країни – це здатність національної економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світових ринках. Експортний потенціал проявляється в галузевій структурі експортно-імпортних операцій, яка формується як наслідок інтеграції країни у міжнародний економічний простір і відображає напрямок розвитку її міжнародної спеціалізації [15].

В 2008 році дефіцит зовнішньоторговельного балансу України склав 18 531, 9429 млн дол. В табл. 3.1 наведена динаміка зовнішньоторговельного балансу України за 2006 – 2008 рр., яка свідчить про збільшення від’ємного сальдо балансу зовнішньої торгівлі у 2008 році порівняно з 2007 роком 6 120,9 млн дол або 1,9 рази, а порівняно з 2006 – на 10 500 млн дол, або в 4,6 рази. Дана тенденція обумовлюється неухильним випередженням темпів зростання імпорту над темпами зростання експорту. Так, у 2007р. темпи зростання імпорту склали 134,5%, експорту – 127,16%, у 2008р. – 140,5% і 134,9% відповідно. Слід вказати, що сальдо торгівлі товарами протягом останніх років залишається від’ємним, а сальдо торгівлі послугами – позитивним, завдяки чому зовнішньоторговельний баланс частково вирівнюється. Це є красномовним доказом неефективної зовнішньоторговельної політики України, оскільки держава не впроваджує заходи щодо стимулювання експорту. І не зважаючи на катастрофічну девальвацію гривні восени 2008 року, що було вигідно національним експортерам, зовнішньоторговельна сфера фактично залишається імпортозалежною, а не експортоорієнтованою.


Таблиця 3.1

 

Імпортна політика України

 

Імпорт – це ввезення товарів в країну з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку та використання на території країни.

В теоретичному плані імпорт забезпечує для країни певні переваги, які пов’язані з:

- насиченням внутрішнього ринку дефіцитними та більш якісними товарами, виробництво яких є економічно не вигідним або не можливим;

- задоволенням попиту вітчизняних споживачів у товарах та послугах;

- сприянням формуванню конкурентного середовища на національному ринку, що стимулює національних виробників до підвищення ефективності виробництва власної продукції;

- сприянням налагодженню коопераційних зв’язків, організації спільного підприємництва;

- підвищенням рівня технологічного розвитку країни (завдяки імпорту інноваційної продукції, технологій, технологічного обладнання тощо);

- підвищенням ступеню інтегрованості країни у міжнародний економічний простір.

Реалізація цих переваг можлива лише при ефективній державній імпортній політиці та наявному ринковому середовищі в країні. Тому для оцінки ефективності імпортної політики України необхідно провести аналіз товарної та географічної структури імпорту з метою визначення певних пріоритетів у цій сфері.

Слід зазначити, що у 2008 році обсяги імпорту товарів в Україну у цілому склали 85 534,4457 млн дол., що на 24 864,522 млн дол або на 41% більше, ніж у 2007р.

Аналіз товарної структури імпорту України за 2006-2008 рр. наведено у табл. 3.5. Аналіз товарної структури імпорту показує, що основу товарної номенклатури імпорту складає мінеральна сировина, частка якої у загальному обсязі імпорту у 2008 році становить 29,7%, у 2007р. – 28,5%, 2006р. – 30%. При чому в структурі мінеральної сировини переважають енергетичні матеріали (92,2%) – природний газ, частка якого складає 11% загального обсягу імпорту, нафта (5,3%), кам’яне вугілля (2,5%).


Таблиця 3.5

 

Технопарки-аутсайдери

Технопарк Зареєстровано
Інститут технічної теплофізики (Київ)  
«Укрінфотех»(Київ)  
Київська політехніка  
Інтелектуальні інформаційні технології (Київ)  
Агротехнопарк (Київ)  
«Еко - Україна» (Донецьк)  
Наукові та навчальні прилади (Суми)  
«Текстиль» (Херсон)  
«Ресурси Донбасу» (Донецьк)  
Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій (Одеса)  
«Яворів» (Львівська обл.)  
Машинобудівні технології (Дніпропетровськ)  

 

Своєрідним поясненням низького рівня розвитку вітчизняних технопарків є відсутність системи державного регулювання інноваційної сфери. Так, фінансування інноваційної діяльності в Україні здійснювалось Державним інноваційним фондом (1992 р.), в який відповідно до законодавства всі українські підприємства відраховували 1% від доходу, але за 8 років свого існування фонд провалив 93% всіх інноваційних проектів. Тому питання фінансування діяльності технопарків є відкритим. Для формування позитивного іміджу технопарків в Україні доцільно виокремити їх основні функціональні характеристики:

1) технопарки є каталізаторами розвитку окремих галузей економіки, які становлять промисловий та експортний потенціал країни;

2) діяльність технопарків спрямована на оптимальне розміщення виробництва з метою скорочення періоду освоєння нових технологій;

3) інноваційна діяльність технопарків забезпечує підвищення рівня національного виробництва та товарної насиченості ринку;

4) технопарки сприяють підвищенню кваліфікації працівників та формуванню якісно нової системи кадрової підготовки;

5) діяльність технопарків сприяє формуванню технологічної моделі розвитку національної економіки;

6) в умовах високо конкурентного технологічного середовища міжнародного бізнесу технопарки сприяють підвищенню рівня розвитку міжнародної економічної діяльності країни, зміцненню її позицій на світовій економічній арені.

З метою сприяння ефективної діяльності технологічних парків при Кабінеті Міністрів України створено комісію, до складу якої входять відповідальні представники міністерств, керівники українських технопарків. На неї покладаються завдання з організації забезпечення діяльності зі створення і функціонування інноваційних структур. Дана комісія займається стратегічними і актуальними проблемами діяльності технопарків, ухвалює рішення з наступних питань:

- створення, реорганізація і ліквідація технологічних парків і інноваційних структур;

- визначення пріоритетних напрямів діяльності інноваційних структур;

- удосконалення системи показників і критеріїв економічної і соціальної ефективності діяльності технопарків;

- удосконалення механізму ведення оперативного бухгалтерського обліку в інноваційні проекти, впровадження системи контролю і відповідної державної бухгалтерської звітності;

- сприяння реалізації механізму нарахування і цільового використання коштів на спеціальних рахунках технологічних парків, здійснення контролю за цільовим використанням іноземних інвестицій в розробку інвестиційних і інноваційних проектів.

Однією з найважливіших функцій комісії є організація експертизи і реєстрація інноваційних проектів. Загальне управління процесами експертизи і реєстрації здійснюється Департаментом інновацій і трансферу технологій Міністерства освіти і науки України з питань підготовки пропозицій щодо організації діяльності технологічних парків та структур інших типів.

Рекомендована література

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, змінений згідно Закону №335-ХІУ від 22.12.98. // “Голос України” – 1997. – №26. – С. 3.

2. Закон України "Про фінансово-промислові групи" від 21.11.1995 р. № 438/95 – ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. - №23. – С.13.

3. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996. – К. // Відомості Верховної Ради. – 1996. - №19 – С.80.

4. Багрова І. В. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. пос./ Багрова І. В., Гетьман О. О., Власюк В. Є. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 384с.

5. Балаева А. Сфера услуг в мировой экономике: тенденции развития / Балаева А., Предводителева М. // Мировая экономика и межденародные отношения. - №3.-2007. – С. 23-28.

6. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. / Бек У. [Пер. с нем. В. Седельника и Н. Федоровой; послесловие А. Филиппова]. – М.: Прогресс-традиция, 2000. – 384 с.

7. Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / Белл Даниел [Пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. –786 с.

8. Бестужева С. В. Глобалізація та світова фінансова криза: прогнозована реальність / Бестужева С. В. // Економічний простір: Збірник наукових праць. - №22/1. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – С. 78-85.

9. Бестужева С. В. Дослідження економічної сутності експорту / Бестужева С. В. // Ринкова трансформація економіки: Збірник наукових праць. – Випуск 11. – Харків: ХІБМ, 2009. – С. 104-108.

10. Верней О. Є. Особливості діяльності промислово-фінансових групп. // Регіональна економіка. – 2008. - №3. – С. 127-132.

11. Кардозо Ф. Э. Зависимость и развитие Латинской Америки: опыт социологической интерпретации / Кардозо Ф. Э., Фалетто Э. [Пер. с исп.] – М.: ЮНИТИ, 2002. – с. 83-95.

12. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. [Учебное пособие для вузов] / Киреев А. – М.: Международные отношения, 2002. – 416 с.

13. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. – ч.2. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. [Учебное пособие для вузов] / Киреев А. – М.: Международные отношения, 1999. – 488 с.

14. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: [навч. посіб.] / Козак Ю. Г., Лук’яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672с.

15. Кухарська Н. О. Міжнародна економічна діяльність України: [навч. посіб.] / Кухарська Н. О., Харічков С. К. – Харків: Одісей, 2006. – 456 с.

16. Кухарская Н. А. Геоэкономическая трансформация промышленности Украины/ Кухарская Н. А. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2005. – 209с.

17. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна інвестиційна діяльність: [підручник] / Лук’яненко Д. Г. – К.: КНЕУ, 2003. – 367с.

18. Макуха С.М. Україна в міжнародних відносинах в умовах глобалізації / Макуха С.М. – Харків: Легас, 2003. – 352 с.

19. Марушевський Г. Стратегія соціально-економічних перетворень / Марушевський Г. // Україна: Cтратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006: Монографія / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2006. – 576 с.

20. Матвєєв М. Е. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: [навчальний посібник] / Матвєєв М. Е., Дідович І. І. – К.: “Видавничий дім Професіонал”, 2008. – 192с.

21. Міжнародна економіка: [Підручник] / (А.П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін.); / за ред. А. П. Румянцева. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447 с.

22. Мотузка О. М. Статистичний моніторинг міжнародної технічної допомоги / Мотузка О. М. // Статистика України. – № 1. – 2008. – С. 5-8.

23. Мурадов К. Региональные и двусторонние соглашения о свободной торговле / Мурадов К. // Мировая экономика и международные отношения. - №7.-2007. – С. 40-48.

24. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: [Підручник] / Новицький В. Є. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

25. Новицький В.Є. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. / В.Є. Новицький, О.В. Плотніков. – К.: Політична думка, 2000. – 332с. 26. Новицький В.Є. Міжнародна кооперація праці: проблеми та моделі/ Новицький В.Є. – К.: КНЕУ, 1994. – 166с. 27. Осика С. Г. Засади та особливості антидемпінгового законодавства України/ Осика С. Г. – К.: Благодійна організація “Центр дослідження СОТ, розвитку торгового права і практики”, 2005. – 224с. 28. Осика С. Г. Універсальні міжнародно-правові засади регулювання демпінгового імпорту/ Осика С. Г. – К.: Благодійна організація “Центр дослідження СОТ, розвитку торгового права і практики”, 2005. – 256с.

29. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения / Пебро М. – М.: Прогресс Универс, 1994. – 592 с.

30. Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход / Поппер К. Р. [Пер. с англ. под ред. Садовского В. Н.] – М.: Республика, 2000. – 454с.

31. Поппер К. Р. Логика научного исследования / Поппер К. Р. [Пер. с англ. под ред. Садовского В. Н.] – М.: Республика, 2004. – 447 с.

32. Рудь Н. Механизмы государственной поддержки ПИИ в сферу высоких технологий / Рудь Н. // Мировая экономика и международные отношения. – №8.-2008. – С. 32-40.

33. Рулева И. Инициативы МВФ и Всемирного банка в отношении стран с высоким уровнем задолженности / Рулева И. // Мировая экономика и международные отношения. - №7. – 2007. – С. 56-59.

34. Сапир Ж. Изгнание из рая глобализации / Сапир Ж. // Эксперт. - № 1-2 (95). – 2009. – С. 24-26.

35. Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины / Соколенко С.И. – К.: Логос, 1998. – 567 с.

36. Старостіна А., Каніщенко О. Суперечливі шляхи економічної глобалізації / Старостіна А., Каніщенко О. // Економіка України. – № 5. – 2008. – С. 58-65.

37. Стельмах В. С. Грошово-кредитна політика в Україні / Стельмах В. С., Єпіфанов А.О., Гребенюк Н. І., Міщенко В. І. – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Знання, КОО, 2003. – 421с.

38. Стеценко В. Ю. Правове регулювання створення промислово-фінансових груп (зарубіжний досвід та Україна) / В. Ю. Стеценко// Веб-ресурс htpp// www. Inpos.com.ua.

39. Філіпенко А. С. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.

40. Фомишин С. В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: [Учебное пособие] / Фомишин С. В./ Херсон: Олди-плбс, 2002. - 560 с.

41. Черенков В. Международный маркетинг: [Учебное пособие] /Чренеков В. - СПб.: "Знание", 1998. - 400 с.

42. Чужиков В. Модернізація регіональної політики в ЄС /Чужиков В. // Регіональна економіка. – №. – 2008. – с. 56-62.

43. Шишков Ю. Регионализация и глобализация мировой экономики: альтернатива или взаимодополнение? / Шишков Ю. // Мировая экономика и международные отношения. – № 8. – 2008. – с. 3-20.

44. Bhagwati J. Termites in the Trading System: How Preferential Trade Agreements are Undermining Multilateral Free Trade / Bhagwati J. / Oxford, 2007.

45. Keet P. South Africa and the Non Aligned Movement in an Area of Regionalization and Globalization / Keet P., De Villiers R. –Pretoria: 1999.

46. Lasku D.-N. International Marketing. Managing Worldwide Operations in a Changing International Environment / Lasku D.-N. - Atomic Dog Publishing, USA, 2003.

47. Toyne B. Global Marketing Management a Strategic Perspectives, second edition/ Toyne B. Walters P. – Allying and Bacon, USA, 1997.

48. Scholte J. A. The Sources of Neoliberal Globalization / Scholte J. A. – “Overarching Concerns Program Paper”. Number 8, October 2005. United National Research Institute for Social Development.

 

Бестужева С. В.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Навчальний посібник

 

 
Харків, ХНЕУ, 2010

 

Рецензенти:

Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого С. М. Макуха

Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна С. В. Тютюнникова

Доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту організацій

Харківського державного університету харчування та торгівлі Т. С. Пічугіна

 

 

Затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Протокол № 1 від 31.08. 2008 р.

 

 

Бестужева С. В.

Міжнародна економічна діяльність України. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. – 180 с. (укр. мов.)

 

 

У навчальному посібнику систематизовано та викладено основні теоретичні засади розвитку та регулювання міжнародної економічної діяльності України. Матеріал навчального посібника подається з широким використанням нового статистичного матеріалу щодо тенденцій сучасного розвитку міжнародної економічної діяльності України. Для самодіагностики у кінці кожної теми наведено контрольні запитання.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей.


Вступ

 

 

Характерною рисою сучасної світової економіки є посилення тенденцій до глобалізації та регіоналізації, що сприяє поглибленню взаємної залежності країн. Нині саме інтеграційні механізми визначають геополітичні, геоекономічні передумови розвитку міжнародного економічного співробітництва країн.

Міжнародна економічна діяльність є досить специфічним предметом дослідження та вивчення, що обумовлюється своєрідним синтезом макро- та мікроекономічних, комерційних та регулятивних її аспектів в умовах України. Така багатоаспектність обумовлена ієрархічністю структури світової економіки, яка передбачає різні рівні взаємодії суб’єктів міжнародних економічних відносин в залежності від масштабності, компетенції та ступеню інтернаціоналізації їх господарської діяльності. В контексті реалізації національних інтересів міжнародна економічна діяльність є засобом досягнення певних підприємницьких та загальнодержавних цілей в процесі взаємодії з закордонними партнерами. В глобальному масштабі міжнародна економічна діяльність України є невід’ємним елементом системи світової економіки.

Вивчення теоретичних основ та особливостей міжнародної економічної діяльності України сприяє формуванню у студентів комплексу вмінь та навичок у сфері міжнародного економічного співробітництва та його регулятивного забезпечення.

Навчальна дисципліна “Міжнародна економічна діяльність України” належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін за фаховим спрямуванням “Економіка і підприємництво” зі спеціальності “Міжнародна економіка”.

Метою вивчення дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” є формування знань про об’єктивні закономірності, реальні процеси та специфічні особливості міжнародної економічної діяльності України, а також практичних навичок щодо здійснення комерційних, інвестиційних та фінансових операцій у міжнародній сфері.

Завдання полягає у оволодінні навичками аналізу, оцінки та обґрунтування основних форм міжнародного торговельного та інвестиційного співробітництва в Україні. Предметом даної дисципліни є відносини, що складаються у процесі міжнародної економічної діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин України.

Вивчення дисципліни ”Міжнародна економічна діяльність України” передбачає опанування студентами теоретичних знань з дисциплін гуманітарного циклу і, передусім, таких, як: “Культурологія”, “Соціологія”, “Політологія”, “Економічна теорія”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Міжнародна економіка”, “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.

Вивчення теоретичних основ та особливостей міжнародної економічної діяльності України сприяє формуванню у студентів наступних компетенцій:

- визначення рівня значущості змін у світовій економіці та прогнозування їх наслідків для її подальшого розвитку;

- визначення системних закономірностей формування та функціонування міжнародних економічних відносин;

- аналізу структури платіжного балансу України;

- визначення ступеню відкритості економіки України на основі статистичних даних її соціально-економічного розвитку;

- аналізу товарної та галузевої структури зовнішньої торгівлі України з метою визначення галузевих і геополітичних пріоритетів її розвитку;

- оцінки інвестиційного клімату в Україні;

- обґрунтовування доцільності створення в Україні організаційних форм транс націоналізації господарської діяльності;

- оцінки ефективності та перспектив участі України в інтеграційних процесах;

- оцінки та обґрунтування вибору методів та інструментів макроекономічної політики України.

Програма робочої навчальної дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” розроблена у відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти та на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра.







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.